За результатами аналізу фахівцями YouControl було виявлено 233 фізичні особи з категорії так званих ймовірних “масових керівників”, які сукупно здійснюють управління понад 39 тис. компаній станом на травень 2026 року. Майже половина очолюваних компаній з вибірки зареєстрована в Києві, тоді як серед інших регіонів за кількістю юридичних осіб лідирують Дніпропетровська, Харківська та Одеська області. Близько п’ятої частини юридичних осіб, якими ймовірно керують “масові керівники”, працюють у сфері оптової торгівлі. Серед можливих “масових керівників” переважають чоловіки, їхня частка становить 79%. Детальніше — у новому дослідженні YouControl.

“Масові керівники”: галузі реєстрації

Для формування вибірки аналітики YouControl використали зв'язки фізосіб з юрособами. На основі цієї вибірки проаналізовано 53 336 компаній, ймовірно пов’язаних із такими особами станом на травень 2026 року. Отримані дані не охоплюють усі суб’єкти господарювання в Україні та відображають результати аналізу лише в межах сформованої вибірки. У результаті дослідження виявлено 233 фізичні особи, віднесені до категорії так званих “масових керівників” (осіб, які одночасно очолюють понад 50 компаній), які ймовірно сукупно здійснюють управління 39 095 компаніями. 

Аналіз вибірки з 233 осіб “масових керівників” демонструє, що у виборі організаційно-правової форми (ОПФ) беззаперечним стандартом для реєстрації юридичних осіб є Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). У цьому форматі засновано 91,6% усіх проаналізованих юридичних осіб, що становить 35 827 компаній. Аналіз демографічного профілю ілюструє чітку гендерну диспропорцію. Абсолютну більшість у цьому сегменті становлять чоловіки: на них припадає 79% керівників, що у кількісному вимірі складає 184 особи. Жінки залучаються до ролі керівниць десятків підприємств значно рідше – їхня частка становить лише 21% (50 осіб). 

Розгалуженість бізнесу та регіональна концентрація

Галузевий розподіл проаналізованих компаній відображає сфери економіки, де фіксується найбільший обіг коштів та складність ретроспективного контролю. Оптова торгівля (22%) є найпоширенішою сферою серед компаній з ймовірними “масовими керівниками”. 

Реєстрація компаній з ймовірними “масовими керівниками” має чітку географічну прив’язку. Водночас дослідження не охоплює всю територію України. Понад 43% досліджуваних юридичних осіб зареєстровані в Києві. Це може пояснюватись великим загальним обсягом столичного бізнесу, серед якого, ймовірно, компаніям-оболонкам легше функціонувати, не привертаючи швидкої уваги контролюючих органів. 

Висока кількість таких компаній також зафіксована у ключових промислових та портових регіонах: Дніпропетровська, Харківська, Одеська області, через які проходять основні транзитні, виробничі та імпортно-експортні потоки країни.

Хто в лідерах серед “масових керівників”: динаміка реєстрацій підприємств та пріоритетні сфери діяльності

Фахівці YouControl розглянули ймовірних “масових керівників”, на яких зареєстровано управління 39 095 юридичними особами, у розрізі двох груп. До першої групи увійшли компанії, де керівник одночасно є учасником або кінцевим бенефіціарним власником. Таких юридичних осіб — 33 638. Їхня сукупна виручка у 2025 році склала майже 35 млрд грн. Водночас фінансову звітність подали лише 732 компанії. 

Станом на початок травня найбільшу кількість компаній серед досліджуваного списку очолює особа з ПІБ Ільницький Віталій Павлович — 5 501 компанія одночасно, з яких 985 компаній були зареєстровані від початку 2026 року. Рекордним для особи з ПІБ Ільницький Віталій Павлович став 2025-й, в якому особа з ідентичним ПІБ зареєструвала понад 2150 компаній. Загальна виручка компаній особи з ПІБ Ільницький Віталій Павлович за 2025 рік невідома, оскільки фінансова звітність не подавалася. Дві компанії, в яких особа з ПІБ Ільницький Віталій Павлович одночасно є керівником, учасником і кінцевим бенефіціарним власником, мають дві переможні процедури публічних закупівель у сферах “Інші послуги” та “Фінансові послуги”. 

Усі компанії, пов’язані з особою з ПІБ  Ільницьким Віталієм Павловичем, мають статутний капітал понад 750 тис. грн. Водночас структура капіталів виглядає вкрай нерівномірною: лише три юридичні особи мають мінімальний заявлений рівень у 750 тис. грн, після чого наступний рівень різко зростає у десять разів. Найбільша група (5 199 компаній) має статутний капітал у межах від 1 до 15 млрд грн. Ще 270 юридичних осіб перебувають у діапазоні від 100 млн до 1 млрд грн, а до 35 компаній мають капітал до 100 млн грн. Окремо варто виділити 31 компанію зі статутним капіталом у 15 млрд грн кожна. У середньому статутний капітал становить 3,79 млрд грн, а загальний обсяг сягає 20,8 трлн грн.

Сума, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) як статутний капітал, не обов’язково відображає фактично внесені кошти на рахунки компаній. Підтвердити реальний обсяг внесеного капіталу можна було б через дані фінзвітності, що відображаються в аналітичній системі YouControl. Однак вона відсутня щодо всіх юридичних осіб, пов’язаних з особи з ПІБ Ільницьким Віталієм Павловичем.

Саме у першій групі ймовірних “масових керівників” зосереджені 6 юросіб із річною виручкою понад 1 млрд грн. Серед них вирізняється одне товариство з обмеженою відповідальністю, яке має одразу кілька факторів обачності, що потребують уваги. Компанію зареєстрували лише у 2024 році зі статутним капіталом 10 000 грн. Попри це, вже у 2025-му ця фірма задекларувала понад 1 млрд грн виручки та виграла 27 процедур публічних закупівель. Крім того, керівниця та бенефіціарка цієї компанії Катерина Валеріївна Дорошенко одночасно є директоркою ще у 603 фірмах.

Друга група — це компанії, де особа працює лише як найманий директор. До неї входять 5 457 компаній із загальною виручкою 5,7 млрд грн. З них фінансову звітність подали лише 218 юридичних осіб. 

Окрім того, серед трійки найбільших ймовірних “масових керівників” за кількістю очолюваних ними компаній, 795 фірм мають номінальний статутний капітал, що не перевищує 1 тис. грн. Загальна кількість процедур переможних публічних закупівель становить 19 139. Зокрема, одна з компаній, що займається складцьким господарством і яку очолює Мерзляков Руслан Петрович (особа з ідентичним ПІБ є керівником 2 199 компаній), перемогла в 1 472 закупівлях. Натомість підприємство з виробництва інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, керівником якого є Мельохін Владислав Анатолійович (особа з ідентичним ПІБ очолює 863 компанії), має 3 360 перемог у процедурах публічних закупівель.

Чому потрібно звертати увагу на компанії з “масовими керівниками” та чим така співпраця загрожує бізнесу?

Відповідно до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (Постанова НБУ №65), банки зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід та проводити належну перевірку клієнтів, включно з їх ідентифікацією та верифікацією. Одним із факторів підвищеного ризику є компанії, якими керують так звані “масові директори” — особи, що одночасно очолюють десятки або навіть сотні інших підприємств. До критеріїв ризику, які можуть свідчити про потенційні ознаки компанії-оболонки, зокрема відноситься ситуація, коли кінцевий бенефіціарний власник  або пов’язані з ним особи є учасниками значної кількості юридичних осіб, а також одночасно виконують функції керівника, бухгалтера або підписанта в різних компаніях.

“Масовий керівник” — це фізична особа, яка є керівником великої кількості юридичних осіб (здебільшого вважається більше 50), які не перебувають у стані припинення. Інформація про те, що фізична особа одночасно очолює велику кількість юридичних осіб, ставить під сумнів можливість повноцінного виконання нею своїх обов’язків, як керівника на всіх підприємствах. Тобто ця особа вірогідно є підставною, а діяльність керованих нею компаній вірогідно є фіктивною, що може призвести до перекладання податкових зобов'язань. Партнерство з таким контрагентом може мати негативні фінансові наслідки та привернути увагу органів державного нагляду (контролю), отже потребує надзвичайної обачності. 

YouControl надає рішення для перевірки та автоматичного моніторингу фізичних осіб, зокрема кінцевих бенефіціарних власників, акціонерів і учасників компаній, а також юридичних осіб. Система дозволяє швидко формувати повне досьє контрагента та виявляти пов’язані фактори підвищеної уваги, що сприяє оптимізації комплаєнс-процесів і зниженню ризиків співпраці з контрагентами. 

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Державні фінанси — одна з тих сфер, яку громадяни розуміють не надто добре, і в якій через це процвітають спрощення та маніпуляції. Фрази на кшталт «нескінченного боргу» чи «диктату МВФ» можна зустріти і в соцмережах, і в медіа, і навіть у виступах окремих політиків. Бюджет сприймають як скриньку чи гаманець, коли насправді йдеться про інструмент управління.

За останні десятиліття в Україні відбувається поетапна реформа управління державними фінансами. Запроваджено середньострокове бюджетне планування, удосконалено казначейське обслуговування, з’явилося багато відкритих бюджетних даних, створено правила управління державним боргом.

Тож реальність значно складніша за популярні кліше, які розберемо далі.

Що таке державний бюджет

Перш ніж розбирати міфи, визначимо терміни, адже частина упереджень базується саме на їхньому нерозумінні. Державний бюджет — це фінансовий план держави на рік: документ, у якому зафіксовано, звідки держава отримує кошти і на що їх витрачає. У більшості країн він ухвалюється парламентом і має силу закону. 

Основне джерело наповнення бюджету — податки: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), податок на прибуток підприємств, ПДВ, акцизи, мито та інші обов’язкові платежі. Але кошти державі приносять не тільки вони. Держава також отримує доходи від держпідприємств, неподаткових надходжень (штрафів, адмінзборів). Якщо ж цих надходжень не вистачає, щоб покрити видатки, держава вдається до фінансування дефіциту: випускає державні та єврооблігації, залучає зовнішні кредити або міжнародну фінансову допомогу.В умовах повномасштабного вторгнення структура українського бюджету суттєво змінилася. Майже всі власні доходи держава спрямовує на сектор безпеки й оборони, тоді як соціальні, гуманітарні та частина інших видатків великою мірою покриваються за рахунок зовнішньої фінансової допомоги.

Ключові видатки Держбюджету-2026, млрд грн. 

Джерело: Міністерство фінансів України

Держбюджет – це інструмент економічної політики. Адже через нього перерозподіляються доходи, фінансуються суспільні блага (оборона, базова освіта, охорона здоровʼя тощо), здійснюється антикризова підтримка й стимулювання розвитку.

Якщо доходи бюджету перевищують видатки, виникає профіцит бюджету, якщо навпаки — дефіцит. За всю історію незалежної України наш бюджет був профіцитним двічі, у 2000 та 2002 роках. Накопичення дефіциту формує державний борг. Якщо дефіцит — це показник за один рік, то державний борг — накопичений підсумок за весь час. 

Ці базові поняття є ключем до розуміння більшості дискусій про держфінанси — і більшості маніпуляцій навколо них.

Міф: дефіцит бюджету — це завжди погано

У суспільній свідомості дефіцит бюджету автоматично асоціюється з безвідповідальністю та катастрофою, адже за такою логікою працює сімейний бюджет. Але насправді дефіцит — це також інструмент, ефективність якого залежить від контексту.

Економічна теорія каже, що фіскальна політика — це використання державних витрат та оподаткування для впливу на економіку. Дефіцит може бути виправданим та навіть необхідним. Якщо в країні криза, виробництво сповільнюється, домогосподарства скорочують витрати, обсяг зібраних податків зменшується, бо прибутки компаній і доходи платників податків падають. Водночас виплати з безробіття та інші соціальні видатки зростають. Усе це автоматично збільшує дефіцит — але саме завдяки цьому економіка не «падає» так глибоко, як могла б без подібної підтримки. 

Наприклад, антикризові заходи під час пандемії 2020 року. США прийняли пакет CARES Act на понад $2 трлн, один з найбільших в американській історії. Зокрема, через це дефіцит федерального бюджету США в 2020 році досяг $3,1 трлн (близько 15% ВВП) — це рекорд навіть на тлі Другої світової війни. Однак саме ці витрати стали «подушкою безпеки», яка дозволила американській економіці вже у 2021 році показати зростання ВВП на рівні 5,7% — найвищий темп з 1984 року. Схожими шляхами пішли країни ЄС: Німеччина, що до пандемії дотримувалася політики «чорного нуля», у 2020–2021 роках свідомо допускала дефіцит понад 4% ВВП.

«Політика чорного нуля» — це підхід у бюджетній політиці, коли держава ставить за мету мати нульовий дефіцит бюджету. Тобто не витрачати більше, ніж отримуєш від податків та інших доходів.

Та й держава не людина, і система планування її бюджету відрізняється від планування людиною. Наприклад, держава може проводити емісію, тобто випускати нові гроші.

Чому б тоді просто не надрукувати більше грошей?

Це ще одне упередження, про яке важливо згадати. Гроші самі по собі не є багатством. Це інструмент обміну, який відображає реальну кількість товарів і послуг в економіці. Якщо держава друкує додаткові гроші, не збільшуючи при цьому реального виробництва, вона не створює нової вартості — лише знецінює існуючу. Кожна нова гривня чи долар «розмиває» купівельну спроможність усіх попередніх. Це і є інфляція, тобто зростання цін.

Україна вже проходила через подібний сценарій у 1990-х: тоді Національний банк фактично профінансував як кредити для окремих секторів, так і значний дефіцит бюджету. У результаті макроекономічна ситуація в країні стала некерованою. У 1992–1994 роках інфляція на піку перевищувала десятки тисяч відсотків, а реальний ВВП щороку різко скорочувався. Це призвело до різкого падіння рівня життя населення.

Важливий нюанс: гроші друкує не уряд, а Національний банк, який є незалежним від інших гілок влади. Уряд не може просто вказати НБУ надрукувати певну суму для покриття дефіциту. Саме досвід 1990-х став головним аргументом на користь такої незалежності: щоб унеможливити повторення гіперінфляції, Україна законодавчо відокремила монетарну політику від поточних інтересів уряду.

Натомість Мінфін може випускати державні облігації — боргові зобов’язання, які продає інвесторам: банкам, пенсійним фондам, іноземним урядам. Таким чином, держава позичає реальні гроші з економіки або з-за кордону, а не генерує нові з нічого.

Міф: Держава з боргом — банкрут

Практично кожна країна світу має державний борг. У США федеральний бюджет майже постійно був дефіцитним з початку 1970-х. Японія живе з боргом понад 200% ВВП, але водночас користується одними з найнижчих у світі ставками за державними облігаціями й безперервно виконує свої боргові зобов’язання.

Велика Британія розраховувалася з боргами, сформованими ще в часи Першої світової війни, фактично до 2015 року. Та це лише одна з частин загального боргу країни. Станом на 2025 рік валовий державний борг Великої Британії становить 103% ВВП.

Звісно, є країни з майже нульовим боргом, але це поодинокі та досить таки унікальні випадки. Найнижчий рівень держборгу має Ліхтенштейн — мікродержава в центрі Європи з населенням лише 41 тис. осіб, відсутністю природних ресурсів та високорозвиненим фінансовим сектором. 

Динаміка державного боргу у вибраних країнах, % до ВВП, 1980-2025 рр.

Джерело: Міжнародний валютний фонд 

Та й держава загалом не може збанкрутувати в тому сенсі, в якому це може зробити компанія або людина. Підприємство, що не здатне платити за боргами, ліквідують: активи продають, кредитори отримують або не отримують своє, і на цьому все закінчується. З державою так не працює: її не можна ліквідувати, державні активи не підлягають стягненню, а сама вона продовжує існувати незалежно від боргового становища.

Те, що іноді називають умовним «банкрутством держави» — це дефолт, тобто відмова або нездатність вчасно обслуговувати борг. Це не кінець існування держави, а радше втрата довіри кредиторів, після чого починаються переговори про реструктуризацію, часткове списання або відтермінування виплат. Після дефолту, як правило, держави кілька років не можуть здійснювати запозичення на зовнішніх ринках.

Вирішальне значення щодо того, чи загрожує державі дефолт та як швидко вона зможе з нього вийти, мають три речі: кому держава винна (власним громадянам чи зовнішнім кредиторам), в якій валюті (національній чи іноземній) і на яких умовах (пільгових чи ринкових, короткострокових чи довгострокових).

Державний борг України стрімко зростає: з 2022 по 2025 роки він виріс втричі і сягає понад 100% ВВП. Все через суттєву потребу в зовнішніх запозиченнях на тлі скорочення доходів та зростання видатків держбюджету. 

Окупація частини територій, втрата людей, підприємств, землі та інфраструктури, системні обстріли — все це впливає на виробництво, експорт та економічну активність. Відповідно, скорочується і податкова база, тобто доходи держбюджету. При цьому видатки зростають: фінансування потреб безпеки й оборони, соціальний захист населення. 

Згідно з аудитом Рахункової палати, попри масштаб боргу, Україна своєчасно й у повному обсязі здійснює всі боргові платежі, з урахуванням досягнутих домовленостей про відстрочки й пільгове фінансування. Звісно, структура боргу не є ідеальною. Значна частина зовнішніх запозичень надходить в іноземній валюті, що посилює валютні ризики, а темпи зростання боргових виплат випереджають зростання ВВП. Іншими словами, в таких умовах віддавати борги ще важче.

У 2015 році Україна домовилася з власниками єврооблігацій про реструктуризацію боргу: строки виплат перенесли, частину боргу списали, відсоткові ставки знизили. Усе це дало змогу зменшити тиск на бюджет у кризовий момент.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році уряд узгодив із кредиторами тимчасову паузу у виплатах за єврооблігаціями — щоб не витрачати валюту на розрахунки з інвесторами, коли кожен ресурс потрібен для оборони та критичної інфраструктури. Ця пауза згодом переросла в нову реструктуризацію, погоджену у 2024 році: строки погашення подовжили, вартість обслуговування знизили — і Україна отримала більше часу та простору, щоб впоратися з боргом.

Держава з боргом не є банкрутом. Це держава, яка користується інструментом міжчасового перерозподілу ресурсів. Цей механізм можна застосовувати як відповідально, так і безвідповідально. Однак сама наявність боргу є звичною практикою, а не ознакою неминучого краху. 

Міф: МВФ диктує Україні умови і повністю контролює бюджет

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — це світова фінансова організація у системі ООН. Він надає країнам кредити, коли ті мають проблеми з платіжним балансом і державним боргом, консультує уряди щодо економічної та бюджетної політики й стежить за станом світової економіки. 

Платіжний баланс — це статистичний звіт, який центральний банк складає щокварталу, щоб показати повну картину: скільки грошей прийшло в країну і скільки пішло з неї. Він фіксує всі економічні операції між резидентами України та рештою світу: експорт та імпорт товарів і послуг, інвестиції, грошові перекази. Зводять його для того, щоб розуміти, чи країна заробляє більше, ніж витрачає, чи живе в борг. Якщо країна більше продає за кордон, ніж купує — поточний рахунок платіжного балансу зводиться з профіцитом. Якщо навпаки — виникає дефіцит, який треба чимось покривати: залучати іноземні інвестиції, брати кредити або витрачати валютні резерви.

У відносинах з Україною, як і з іншими країнами, МВФ виступає кредитором і радником: дає доступ до відносно дешевих ресурсів і експертизи, а  уряд добровільно бере на себе зобов’язання проводити узгоджені реформи. Тобто, відмовитись можна. І Україна робила це раніше.

Хоча узгоджені з МВФ реформи можуть стосуватися фінансової системи, податкової політики чи правил формування бюджету, Фонд не має визначального голосу в цих питаннях — він може рекомендувати, але не ухвалювати.

Бюджет ухвалює і змінює тільки Верховна Рада України. Жодна міжнародна організація не має юридичного права голосувати за нього чи вносити до нього зміни. Проєкт бюджету готує уряд, а ключові параметри — доходи, видатки, дефіцит — фіксуються саме в законі, який може змінити тільки парламент.

Зараз Україна має нову чотирирічну програму з МВФ на $8,1 млрд на 2026–2029 роки, яка покликана підтримати держбюджет і макрофінансову стабільність під час війни. Перший транш близько $1,5 млрд Україна отримує вже на старті програми, загалом у 2026 році заплановано чотири виплати приблизно на $3,8 млрд.

Коли МВФ погоджується кредитувати країну, це для інших партнерів своєрідний знак, що з нею можна мати справу. Тому уряди, міжнародні організації та інвестори охочіше виділяють Україні кредити й допомогу.

Висновки

Державні фінанси обростають міфами невипадково. Складна система спонукає до спрощень, а спрощення швидко стають інструментом маніпуляції. Коли громадськість не розрізняє дефіцит і дефолт, борг і банкрутство, умови кредиту і зовнішнє управління — простіше просувати будь-який наратив, зручний на момент виборчої кампанії чи інформаційної атаки.

Бюджет дійсно влаштований непросто. Він поділяється на загальний і спеціальний фонди, має програмну, функціональну та економічну класифікації видатків, оперує поняттями асигнувань, зобов’язань і касових видатків, які відрізняються між собою. Додайте до цього міжбюджетні трансферти, субвенції, державні цільові фонди — і картина справді стає заплутаною для непідготовленої людини.

Але складність структури не означає непрозорість. В Україні бюджетна інформація є офіційно відкритою і доступною. Міністерство фінансів веде портал «Є-data» — відкриті дані про всі державні витрати аж до рівня конкретного платежу. Рахункова палата публікує аудиторські звіти. Prozorro відкриває дані про державні закупівлі.

Аліна Тропиніна, Публічні фінанси

Статтю створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання. 

З 1 серпня 2025 року набирають чинності основні положення законодавства України про відкритий банкінг. Цей крок має стимулювати інновації, сприяти більшій різноманітності та персоналізації послуг, а також підвищити конкуренцію у фінансовому секторі. Важливо, що нова нормативно-правова база була розроблена з метою приведення платіжної інфраструктури України у відповідність до вимог для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та інтеграції до Європейського Союзу.

Короткий виклад 

• Законодавство вимагає від надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – «НПП з обслуговування рахунку»), таких як банки, надавати стороннім надавачам платіжних послуг (далі – «сторонні НПП») доступ у режимі реального часу до рахунків користувачів через спеціалізовані прикладні програмні інтерфейси (далі – «спеціалізовані інтерфейси»). Визначено два типи спеціалізованих інтерфейсів: базові спеціалізовані інтерфейси, які є обов'язковими, загальнодоступними та безкоштовними, та комерційні спеціалізовані інтерфейси, які є необов'язковими та можуть бути платними. 

• Доступ до рахунку користувача дозволяється виключно за його згодою, яка має бути конкретною, відкличною та підтвердженою за допомогою посиленої автентифікації користувача. 

• Сторонні НПП повинні відповідати низці регуляторних вимог та отримати авторизацію від Національного банку України (далі – «НБУ») на надання послуг у рамках відкритого банкінгу. Вони зобов'язані захищати дані користувачів та зберігати конфіденційність. 

• НПП з обслуговування рахунку та сторонні НПП можуть залучати технологічних операторів для підтримки технічних операцій у процесі відкритого банкінгу. 

• Відкритий банкінг в Україні регулюється низкою нормативних актів. Більшість положень набирають чинності з 1 серпня 2025 року, але деякі вимоги згідно з актами НБУ почнуть застосовуватися пізніше.

Компанія Visa (NYSE: V), світовий лідер у сфері цифрових платежів, оголосила про значний прогрес у впровадженні стейблкоїнів та розширення можливостей розрахунків ними в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки (CEMEA), а також про стратегічне партнерство з Yellow Card, провідною фінтех-компанією Африки. Ці ініціативи ще більше підкреслюють бачення Visa щодо трансформації руху грошей та створення платіжної інфраструктури наступного покоління за допомогою інноваційних технологій.

На тлі того, як платіжний ландшафт стає дедалі більш динамічним та конкурентним, стейблкоїни стають одним із найперспективніших інструментів проведення швидших та доступніших цифрових платежів.

Модернізація інфраструктури розрахунків

Visa розширює своє рішення для розрахунків у стейблкоїнах для окремих емітентів та еквайрів у регіоні CEMEA, що дозволить здійснювати транскордонні транзакції в доларах США за допомогою блокчейн-технології. Ця ініціатива допоможе знизити витрати на розрахунки та покращити управління ліквідністю й здатна підтримувати проведення розрахунків 365 днів на рік, включаючи вихідні та свята. У 2023 році Visa стала однією з перших великих платіжних мереж, яка почала проводити транзакції в стейблкоїнах, запровадивши пілотний проєкт, шо дозволив клієнтам здійснювати розрахунки в USDC — централізованій криптовалюті, ціна якої прив'язана до долара США. На сьогодні Visa провела розрахунки на суму понад 225 мільйонів доларів США у стейблкоїнах для клієнтів, що долучилися до проєкту.

Покращення транскордонних грошових переказів

Visa уклала партнерство з Yellow Card, провідною фінтех-компанією Африки, щоб вивчити можливості використання стейблкоїнів у країнах, де працює Yellow Card. Це допоможе оптимізувати казначейські операції та покращити управління ліквідністю. Партнерство також передбачає тестування можливостей інтеграції з платформою Visa Direct для подальшого дослідження та розширення варіантів здійснення транскордонних платежів. Visa Direct, одна з найбільших у світі мереж цифрових платежів, забезпечує безпечні та безперебійні перекази у понад 190 країнах та територіях.

Нове дослідження на замовлення компанії Visa демонструє, що споживачі в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки (CEMEA) стали більш обізнаними про шахрайство та вживають заходів безпеки під час здійснення цифрових платежів. Дев’яте щорічне дослідження Stay Secure, яке охопило 5 800 респондентів у 17 країнах регіону СЕМЕА, включаючи Україну, показує, що 97% опитаних активно вживають заходів для захисту онлайн-транзакцій, засвідчуючи підвищення цифрової грамотності на тлі збільшення популярності безготівкових розрахунків.

Хоча 65% українських респондентів визнають, що залишаються вразливими до шахрайських повідомлень, зростання використання заходів безпеки та перехід до надійнішої автентифікації свідчать про позитивну динаміку в поведінці споживачів у порівнянні з результатами дослідження Stay Secure 2023 року. Сьогодні споживачі дедалі частіше звертають увагу на потенційні загрози та перевіряють достовірність  онлайн-повідомлень, демонструючи підвищення рівня обізнаності про цифрове шахрайство.

Висновки дослідження також вказують на зростання популярності цифрових платежів у регіоні. Три чверті всіх опитаних та 80% українців заявили, що переважно або повністю довіряють цифровим платежам. 39% українських споживачів планують ще частіше використовувати цифрові платежі впродовж наступного року.

Ключові висновки дослідження Visa Stay Secure в Україні

·         Цифрові платежі стали нормою для українських споживачів. 95% українських споживачів використовують цифрові методи оплати. Найпопулярнішими є перекази через мобільні банківські застосунки (76%), онлайн-оплата картками (67%) та мобільні платежі через цифрові гаманці або QR-коди (63%). 84% держателів карток цінують можливість здійснювати цифрові платежі будь-де і будь-коли, а 81% вважають їх швидшими та зручнішими. Унаслідок цього роль готівки продовжує зменшуватися: 68% респондентів більше не носять із собою паперові гроші й не користуються банкоматами.

·         Довіра до цифрових розрахунків залишається міцною. Попри зростання кібершахрайства в сучасному цифровому світі, довіра до електронних транзакцій зберігається на високому рівні. Понад половина українців (55%) заявляють, що новини про кібершахрайство не впливають на те, як вони використовують цифрові платежі. Крім того, 67% почуваються більш захищеними, якщо під час проведення транзакції вимагається додаткова верифікація, наприклад, введення одноразового коду.

·         Стурбованість через вразливість до шахрайства зберігається. Дослідження демонструє глибоке занепокоєння українців щодо цифрової безпеки друзів та родини. Майже всі респонденти (98%) турбуються, що їхні близькі можуть стати жертвами шахрайства, особливо повідомлень або електронних листів із проханням підтвердити дані рахунку або дзвінків щодо фальшивих замовлень. Найвразливішими до шахрайства вважають людей старшого віку: 75% зазначають, що літні люди найбільше ризикують стати жертвами шахраїв. На додачу, лише 24% вважають себе дуже або надзвичайно обізнаними щодо цифрового шахрайства.

·         Шахраї грають на емоціях, щоб викликати реакцію. 65% українців визнають, що можуть відреагувати на потенційно шахрайські повідомлення. Найефективніше спонукати до дії можуть повідомлення, що обіцяють фінансову вигоду, інформують про загрозу безпеці або надходять нібито від офіційних органів. Найбільше «тривожних дзвіночків» викликають запити щодо скидання паролю або підтвердження акаунту у зв’язку з нібито «витоком даних» — 53% українців називають їх надзвичайно підозрілими.

·         Споживачі активно захищаються. Щоб уникнути потенційних загроз, українці вживають заходів безпеки. 70% повідомляють, що уникають відповідати на листи або дзвінки з проханням переказати кошти від імені третіх осіб. 69% не розголошують дані своїх карток або рахунків, а половина опитаних регулярно перевіряє банківські виписки для виявлення підозрілих операцій.

За 2024 рік нардепи отримали 7,1 млрд грн доходу: детальний розбір декларацій

Аналітики R&D-центру YouControl проаналізували декларації народних депутатів за 2023–2024 роки. Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023-му, а середня зарплата зросла на 13%. Загальна сума грошових активів нардепів у 2024 році сягнула 14,8 млрд грн, що на 3 млрд більше ніж у 2023-му. Про джерела доходу народних обранців та їх зв’язки з корпоративними групами — в новому дослідженні YouControl.

Інфографіка

Статки нардепів: збільшення доходів, зарплати та грошових активів

Фахівці YouControl вивчили дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій). А саме: розділ 11 “Доходи, у тому числі подарунки” та розділ 12 “Грошові активи”. Суми з розділу “Грошові активи” в іноземних валютах перераховані в гривні за середньорічним курсом НБУ. У підрахунку загальних сум доходу і грошових активів враховувались показники як самих народних депутатів, так і членів їхніх родин. Станом на 17.04.2025 року у Верховній Раді — 401 народний обранець. З них 11 парламентарів  не мають оприлюднених декларацій за 2023-2024 рр. І ще 2 нардепи не оприлюднили декларації за 2024 рік.

Сукупний дохід 387 народних депутатів за 2024 рік становить 7,1 млрд грн, що майже в 2 рази більше, ніж вони отримали у 2023 році. 

Побачити всі відкриті дані про матеріальний стан чиновників і депутатів України, а також всіх, хто за законом повинен подавати податкову декларацію, можна в Каталозі електронних декларацій в YouControl.

У 268 парламентарів доходи зросли в порівнянні з 2023 роком. Середній % зростання доходів становить 28%. Проте розподіл не рівномірний: доходи деяких збільшились несуттєво, а деякі народні обранці навпаки збільшили статки в понад 10 разів. Найбільше за 2024 рік у % співвідношенні з 2023-м доходи збільшились у Вадима Столара (+94%), Ігоря Палиці (+87%) та Івана Чайківського (+87%). 

Середня річна зарплата нардепів у 2024 році становила близько 747 тис грн, що на 13% більше ніж їхня середня зарплата у 2023 році.

У 2024-му у 153 депутатів заробітна плата становить 50% і вище від загальної суми доходу, з них 43 депутати, у яких дохід складається виключно із зарплати. Найбільшу зарплату у 2024 році у 1,6 млн грн задекларував член фракції “Слуга Народу” Анатолій Остапенко. Його зарплата зросла більш ніж вдвічі в порівнянні з 2023 роком.

Загальна сума грошових активів народних депутатів України 9 скликання у 2024 році становила 14,8 млрд грн, що на 3 млрд грн більше ніж задекларували парламентарі у 2023 році. Понад 36% (5,4 млрд грн) від цієї суми припадає на грошові активи Петра Порошенка, а відповідно і сукупна сума таких активів є найбільшою серед усіх фракцій і груп у “Європейської Солідарності”. 

Друге місце за розміром грошових активів посідає фракція “Слуга Народу” в 2,16 млрд грн. Найбільші суми грошових активів серед членів цієї фракції задекларували Олександр Сова (245,1 млн грн) та Олег Семінський (162,4 млн грн).

Сукупна сума грошових активів членів групи “Відновлення України” у 2024 році складає майже 2 млрд грн. Понад 50% від цієї суми становлять грошові активи Вадима Столара.

Члени депутатської групи “Платформа за життя та мир” у 2024 році задекларували 1,6 млрд грн. Найбільші суми у Григорія Суркіса (631,7 млн грн) та Віталія Борта (397,2 млн грн).

Загальна сума грошових активів нардепів з групи “Партія “За майбутнє” у 2024 році становила майже 1,3 млрд грн. Таких активів на найбільшу суму вказали у своїх деклараціях Степан Івахів (650,9 млн грн) та Олександр Герега (269,8 млн грн). Останній є ключовою особою корпоративної групи “Епіцентр”.

Сукупна сума кожної з інших фракцій та груп у Верховній Раді 9 скликання становить менше 1 млрд грн. Найменше грошових активів (124 млн грн) задекларували члени фракції “ГОЛОС”.

10% народних депутатів України 9 скликання, тобто 40 осіб, є ключовими або пов’язаними особами 38 корпоративних груп в системі YouControl.

Зміни у складі парламенту 9 скликання: ротації та нові обличчя

За період 01.2024-03.2025 рр. до складу парламенту увійшло 3 народні депутати на заміну тих, хто склав свої повноваження за цей період.

Центральна виборча комісія зареєструвала 5 грудня 2024 року Тамілу Ташеву народною депутаткою Верховної Ради від партії “Голос” замість покійного Олега Макарова. Пані Ташева у період 04.2022-12.2024 рр. обіймала посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим. Її дохід у 2024 році становив 1,3 млн грн і складається із заробітної плати у Постійному Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим та зарплати депутата.

Також 05.12.2024 року ЦВК визнала обраним та зареєструвала народного депутата Богдана Лукашука, нині члена фракції “Батьківщина”. Дохід Богдана Лукашука за 2024 рік — 3,9 млн грн, який збільшився більш ніж втричі в порівнянні з 2023 роком та переважно складається з його доходу від підприємницької діяльності, а також заробітної плати в комерційних компаніях. 

Перед цим 03.12.2024 року парламент достроково припинив повноваження народного депутата від фракції “Батьківщина” Альони Шкрум. Цього ж дня вона була призначена на посаду першого заступника Міністра розвитку громад та територій України. Альона Шкрум у 2024 році задекларувала дохід у 3,2 млн грн, що на 16% більше ніж попереднього року.

06.03.2025 року ЦВК визнала Сергія Мельніка обраним народним депутатом України. Він набув повноважень з 15.04.2025 року та входить до складу фракції “Слуга народу”. Декларації пана Мельніка за 2023-2024 рр. відсутні в Єдиному державному реєстрі декларацій. За інформацією інтернет-видання “Лівий берег”, пан Мельнік є військовослужбовцем запасу, бойовим офіцером, ветераном російсько-української війни. 

Крім того, 25.02.2025 року Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Ірини Кормишкіної. За інформацією “Української правди”, на початку січня 2025-го НАБУ та САП повідомили Кормишкіній про ще одну підозру — у внесенні недостовірних даних до електронної декларації про майно. За даними її декларацій за 2023-2024 рр., дохід у 2024 році склав понад 67 млн грн, що майже вдвічі менше ніж аналогічний показник у 2023 році.

✒️ Детальна інформація про задекларовані статки народних депутатів всіх фракцій — буде в наступному дослідженні YouControl, слідкуйте за новинами у нашому блозі.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

108 млн грн доходу міністрів у 2024 році: аналіз декларацій

Аналітики R&D центру YouControl проаналізували декларації чинних членів Кабінету Міністрів України щодо розміру доходу, включно з зарплатою, а також  грошові активи за 2023-2024 рр. Торік сума грошових активів міністрів склала близько 219,4 млн грн та перевищила показник 2023-го на 13%. Також аналіз даних свідчить про підвищення рівня заробітної плати урядовців, середньорічний показник у 2024 році збільшився на 24%. Про джерела доходу чиновників та їхні грошові активи — в новому дослідженні YouControl.

Ключові висновки:

• Найбільший дохід за 2024 рік у 37,5 млн грн задекларував віце-прем'єр-міністр України Олексій Чернишов. Також пан Чернишов є лідером серед членів Кабміну за розміром задекларованих грошових активів, їхня сума за підсумками 2024 року становить близько 137 млн грн.

• До п’ятірки лідерів серед міністрів з найбільшим доходом у 2024 році також увійшли Денис Шмигаль (9,7 млн грн), Герман Сметанін (7,4 млн грн), Рустем Умєров (6,8 млн грн), Михайло Федоров (6 млн грн).

• Лідерами за зростанням суми заробітної плати у 2024 році стали міністри Світлана Гринчук (71%), Рустем Умєров (65%), Андрій Сибіга (55%) та Наталія Калмикова (52%). 

• Аналіз загальних сум задекларованих грошових активів за 2023-2024 рр. показав, що даний показник зменшився у 6 урядовців серед 21. При цьому зростання загальної суми грошових активів в понад 2 рази у 2024 році відбулось у 6 членів Кабміну, серед яких: Юлія Свириденко, Олег Немчінов, Герман Сметанін, Сергій Марченко, Ольга Стефанішина та Оксана Жолнович.

• Збільшення грошових активів міністрів сталося як за рахунок курсової різниці валютних заощаджень, так і внаслідок збільшення активів в гривні.

• Спадання сукупного доходу відбулося в Рустема Умєрова (-139%), Германа Галущенка (-211%), Матвія Бідного (-18%), Миколи Точицького (-4,4%).

• Зменшення суми заробітної плати в середньому на 7% відбулось у Миколи Точицького, Германа Сметаніна та Оксена Лісового.

Мільйонери Кабміну: хто з міністрів отримав найбільшу зарплату у 2024 році

Фахівці YouControl вивчили дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій). А саме: розділ 11 “Доходи, у тому числі подарунки” та розділ 12 “Грошові активи”. Суми з розділу “Грошові активи” в іноземних валютах перераховані в гривні за середньорічним курсом НБУ. У підрахунку загальних сум доходу і грошових активів враховувались показники як самих представників Кабінету міністру України, так і членів їхніх родин.

У 2024 році задекларований дохід діючих міністрів склав майже 108 млн грн, що на 11% більше ніж аналогічний показник у 2023 році. Загальна сума грошових активів міністрів у 2024 р. склала близько 219,4 млн грн і перевищила показник 2023 року на 13%. Середня річна заробітна плата членів уряду у 2024 році становила 1,3 млн грн. При розрахунку цього показника не брались до уваги зарплати нещодавно призначених міністрів Германа Сметаніна та Олексія Чернишова, які раніше працювали в державних компаніях, де рівень зарплати вищий. У середньому рівень заробітної плати у 2024 році в порівнянні з 2023 роком підвищився на 24% у діючих членів Кабміну. При цьому, зарплата трьох міністрів у 2024-му зменшилась на понад 7%. У 13 представників з-поміж 21 члена уряду більше ніж 50% загального доходу складається із зарплати.

🔗 Інформація про політичний бекграунд осіб та згадки про них у ЗМІ допоможуть краще перевірити контрагентів та уникнути можливих репутаційних ризиків. Модуль “Перевірка фізичних осіб” від YouControl містить, в тому числі, блоки з даними "Декларанти, НПД та пов’язані особи" та "Репутація в медіа". Використовуйте аналітичну систему для прийняття зважених професійних рішень. Спробуйте розширену тестову версію. 

Грошові активи міністрів та їхні готівкові заощадження в доларах: що задекларували урядовці

Найбільший дохід за 2024 рік у 37,5 млн грн задекларував віце-прем'єр-міністр України — міністр національної єдності Олексій Михайлович Чернишов. Він був призначений на дану посаду в грудні 2024 року. У період 2022-2024 рр. пан Чернишов обіймав посаду голови правління НАК “Нафтогаз України”. Саме заробітна плата в цій компанії у розмірі понад 25 млн грн складає майже 67% від загального доходу міністра за 2024 рік. Рівень зарплати Чернишова збільшився на 15% в порівнянні з 2023 роком. Також Олексій Чернишов є лідером серед членів Кабміну за розміром задекларованих грошових активів, де їхня сума за підсумками 2024 року становить близько 137 млн грн.

Задекларований дохід прем’єр-міністра Дениса Анатолійовича Шмигаля у 2024 році становить 9,7 млн грн. Даний показник збільшився порівняно з 2023 роком на 8,7%. Це відбулось за рахунок збільшення заробітної плати на 16%, а також доходу від відчуження рухомого майна його дружини Катерини. Дохід від підприємницької діяльності Катерини Шмигаль у 7,46 млн грн становить основну частину доходу родини прем’єр-міністра. Розмір грошових активів у 2024 році становить 16,4 млн грн, основну частину яких становлять готівкові заощадження у доларах Дениса та Катерини Шмигаль — $140 тис та $242 тис відповідно.

Дохід у розмірі 7,4 млн грн у 2024 році отримав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Володимирович Сметанін. Протягом 2023-2024 рр. він обіймав посади генерального директора державних компаній в сфері оборони. Рівень доходу  Германа Сметаніна у 2024 році підвищився на 17% порівняно з аналогічним показником 2023-го. Зростання відбулось за рахунок виплати вихідної допомоги в одній із компаній, що не прирівнюється до зарплати згідно методології дослідження. Порівняно з 2023 роком, зарплата пана Сметаніна зменшилася на 7.4%, тобто на 347 тис грн. У 2024 році паном Сметаніним задекларовані 4,4 млн грн грошових активів, що в 3 рази більше ніж аналогічний показник попереднього року. Зростання відбулось за рахунок збільшення готівкових заощаджень у доларах та коштів, розміщених на банківських рахунках.

Міністр оборони Рустем Енверович Умєров задекларував 6,8 млн грн. Хоча пан Умєров входить до п’ятірки міністрів з найбільшим за рівнем доходу у 2024 році, він є одним з 4 урядовців, у яких цей показник зменшився в порівнянні із 2023 роком. Спадання сукупного доходу Рустема Умєрова більш ніж в 2 рази відбулось через зменшення доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також відсутності статті доходу як в 2023 році — “Сума дисконту від конвертації договору SAFE в акції компанії Petcube, Inc”, що становила понад 9 млн грн. Задекларований розмір грошових активів міністра оборони у 2024 році становить 4,4 млн грн, що на 23% менше  ніж у 2023-му.

Замикає п’ятірку лідерів серед членів уряду за сумою доходу Михайло Альбертович Федоров. Його задекларований дохід за 2024 рік становить майже 6 млн грн, що майже в 2 рази більше ніж показник 2023 року. Понад 18% від суми доходу становить заробітна плата віце-прем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації. Рівень зарплати пана Федорова у 2024 році збільшився майже на 14% в порівнянні з 2023 роком. 81% або 4,8 млн грн від загального доходу в декларації за 2024 рік становить дохід його дружини від підприємницької діяльності. Дохід Анастасії Федорової у 2024 році збільшився більш ніж 2 рази в порівнянні із 2023 роком. А ось розмір грошових активів, зазначених в декларації Михайла Федорова за 2024 рік, в 1,6 рази менше ніж у 2023-му і становлять понад 900 тис грн.

Більше ніж в 2 рази збільшились доходи 4 членів Кабінету Міністрів: Олега Немчінова Андрія Сибіги, Юлії Свириденко, Олексія Кулеби. Лідерами за зростанням суми заробітної плати у 2024 році стали вищезгадані Світлана Гринчук (71%), Рустем Умєров (65%), Андрій Сибіга (55%) та Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова (52%). Зауважимо, що у всіх, крім міністра оборони, дохід переважно складається із заробітної плати. Також зарплата складає вагому частку, понад 80%, в структурі доходів ще кількох членів Кабміну: Віктора Ляшка, Ігоря Клименка, Миколи Точицького та Германа Галущенка. 

Спадання розміру доходу у 2024 році відбулося ще у міністра молоді та спорту Матвія Вікторовича Бідного. Сума його задекларованого доходу “схудла” на 18% за рахунок зменшення заробітної плати його дружини Вікторії Дашутіної. Остання за інформацією видання “Останній бастіон”, є дочкою екснардепа Григорія Дашутіна. Також на 10% знизився розмір грошових активів міністра і у 2024 році склав 3,7 млн грн. Водночас, зарплата міністра Бідного у 2024 році зросла на 25%.

Зростання загальної суми грошових активів в понад 2 рази у 2024 році відбулось у 6 членів Кабінету Міністрів. Це вищезгадані Юлія Свириденко, Олег Немчінов та Герман Сметанін, а також Сергій Марченко, Ольга Стефанішина та Оксана Жолнович.

Починаючи від 24 лютого 2022 року YouControl адвокатує тему незаконного закриття публічних реєстрів. 10 грудня 2023 року за ініціативи громадянського суспільства та під тиском української та міжнародної спільноти було відкрито доступ до Реєстру декларацій. Суспільство знову отримало інструмент, який дозволяє перевіряти майновий стан суб'єктів декларування. Саме через аналіз декларацій часто виявляються ознаки незаконного збагачення, конфлікту інтересів або прихованих активів. Журналісти-розслідувачі, зокрема, використовують декларації як базу для викриттів корупції у владі. Антикорупційні органи, такі як НАЗК та НАБУ, беруть декларації за основу для перевірок. Крім того, відкрита інформація реєстру допомагає бізнесу перевіряти контрагентів, виявляти потенційні ризики співпраці. В умовах післявоєнного відновлення це критично важливо.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Банк Власний Рахунок запускає Оплату Дольками — першу в Україні послугу миттєвої розстрочки для покупок у супермаркеті. Сервіс повністю автоматизований та працює на касах самообслуговування «Сільпо». 

Відтепер українці можуть оформлювати оплату частинами самостійно на касі самообслуговування ще до оплати покупки. Без залучення персоналу магазину, комісій та довгих очікувань — банк ухвалює рішення щодо розстрочки менше ніж за 20 секунд. За кордоном ця послуга відома як Buy Now Pay Later (BNPL).

Скористатися послугою можуть усі власники карток Банку Власний Рахунок.

«Ми створили революційний фінтех-продукт — першими в Україні інтегрували сервіс розстрочки безпосередньо в систему самообслуговування ритейлера. Великдень, День народження чи просто настрій зробити свято — Оплата Дольками допомагає не відкладати важливі чи бажані покупки, навіть якщо витрати суттєві. Смакуєш зараз — сплачуєш потім», — розповідає Христина Кармазіна, СЕО Банк Власний Рахунок.

Як це працює?

1. Гість зчитує QR-код Власного Рахунку на касі самообслуговування
   
   

2. Сканує всі свої покупки
   
   

3. Вибирає Оплату Дольками як спосіб оплати
   
   

4. Отримує push у застосунку Банку Власний Рахунок і підтверджує розстрочку
   
   

5. Зчитує QR-код із застосунку на касі — і все, оплата проходить миттєво
   
   

6. «Сільпо» отримує повну суму покупки від Банку, а Гість — зручний графік платежів
   
   

Послуга вже доступна у вибраних супермаркетах «Сільпо» в Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Луцьку, Дрогобичі, Бучі та Чорноморську. У планах — масштабування на всю мережу.

Банк Власний Рахунок – це фінтех-проєкт «Банку Восток» та «Сільпо». Банк створений у 2021 році, щоб турбуватися про Гостей «Сільпо» та надавати їм більше вигоди від щоденних покупок. Відтоді Банк Власний Рахунок вибрали понад 420 000 українців.

Аналіз банків в Україні: активи на 3,4 трлн грн, власники та зв’язки з публічними діячами. 

В Україні з-поміж 61 банківської установи, 26 мають іноземних співвласників і 7 контролюється державою станом на березень 2025 року. Використовуючи дані національного регулятора, аналітики R&D центру YouControl проаналізували структуру власності українських банків, їхні зв’язки з корпоративними групами та пов’язаність з політично значущими особами. Детальніше в новому дослідженні.

П’ятірка найбільших банків за статутним капіталом — під контролем держави.

Активи діючих банків України, за даними НБУ станом на 01.02.2025 року, складають 3,4 трлн грн.

За 2024 рік доходи банків склали 507,3 млрд грн, а за січень 2025 року — 45,6 млрд грн.

Більшість банків зареєстровані у Києві (46), 4 — на Львівщині, 3 — у Дніпропетровській області, по

2 банки — у Запорізькій, Одеській та Чернігівській області. У Харківській та Полтавській області

зареєстровано по одному банку.

Сукупний розмір статутних капіталів всіх діючих українських банків складає 408,5 млрд грн.

П’ятірку лідерів за розміром статутного капіталу складають банківські установи, контрольний пакет акцій яких належить державі:

● АТ КБ "ПРИВАТБАНК" — 206,01 млрд грн;

● АТ "ОЩАДБАНК" — 49,5 млрд грн;

● АТ "УКРЕКСІМБАНК" — 45,6 млрд грн;

● АТ "СЕНС БАНК" — 28,7 млрд грн;

● АБ "УКРГАЗБАНК" — 13,8 млрд грн.

4 з вищезгаданих державних банків, крім “Сенс Банку”, також входять до п’ятірки банків за розміром чистих активів за 2024 рік.

З січня 2024 року 88,9% акцій АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" перейшли у власність держави, як зазначено в матеріалі на офіційному сайті банку. Раніше ці акції належали Євгенію Гінеру, який перебуває під санкціями РНБО з 19.10.2022 року. Розмір статутного капіталу банку складає 338,1 млн грн.

У липні 2024-го націоналізували АТ "МОТОР-БАНК". 100% акцій банку було стягнуто на користь держави на підставі рішення Вищого антикорупційного суду від 18.04.2024 року у справі № 991/558/24. Раніше акціонером банку був екснардеп Вячеслав Богуслаєв, який знаходиться під санкціями РНБО з 01.04.2023 року.

Майже половина українських банків — з іноземними власниками Акціонерами близько 43% від усіх українських банків (26) із часткою понад 10% є іноземні компанії.

При цьому у 20-ти з них частка іноземного капіталу перевищує 95%.

Водночас бенефіціарами 5 банків з іноземним капіталом є громадяни/резиденти України:

● АТ "БАНК АВАНГАРД" — бенефіціари Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко

● ПАТ "МТБ БАНК" — бенефіціари Ігор Згуров та Михайло Партікевич.

● АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" — бенефіціар Ігор Дворецький

● АТ "ТАСКОМБАНК" — бенефіціар Сергій Тігіпко

● АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" / Monobank — бенефіціар Сергій Тігіпко 

11 з 12 банків, що мають найвищий індекс фінансової надійності згідно з розрахунками інструменту FinScore від YouControl за 4 квартал 2024 року — з іноземними інвестиціями.

Зокрема в українському банківському секторі представлені такі міжнародні банківські та фінансові групи як: Citigroup Inc., США (АТ СІТІБАНК), PKO Bank Polski, Польща (АТ КРЕДОБАНК), OTP Bank Group, Угорщина (АТ ОТП БАНК), SEB Group, Швеція (АТ СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК), ING Group, Нідерланди (АТ ІНГ БАНК УКРАЇНА), Credit Agricole, Франція (АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК), Raiffeisen Bank International, Австрія (АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК), Intesa Sanpaolo, Італія (АТ ПРАВЕКСБАНК), Credit Europe Bank, Нідерланди/Туреччина (АТ КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК) та інші.

Українські банки та їхні зв’язки з корпоративними групами та PEPs

До 42 корпоративних груп, доданих в систему YouControl, входять/відносяться 39 українських

банків. При цьому 3 з них пов’язані із кількома групами одночасно (ПАТ "БАНК ВОСТОК, АТ КРИСТАЛБАНК, ПУАТ КБ АКОРДБАНК), 2 банки (АТ ТАСКОМБАНК та АТ УНІВЕРСАЛ БАНК) входять до складу однієї корпоративної групи — “ТАС”, ключовою особою якої є екснардеп Сергій Тігіпко.

НБУ виділяє 15 банківських груп, більшість з яких входять до складу корпоративних груп, відображених в системі YouControl. Наприклад, банківська група “Авангард” входить до корпоративної групи ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка. А банківська група “Драгон” включена в корпоративну групу “Драгон Капітал” на чолі із Томашем Фіалою. Лише “Банківська група Ощадбанк” структурована в тому вигляді, як зазначено на сайті НБУ.

Окрім банків Сергія Тігіпка, ще 8 українських банків пов’язані із національними публічними діячами або пов’язаними із ними особами:

● ПУАТ КБ АКОРДБАНК — акціонер Данило Волинець є ключовою особою “Групи родини Волинець” та чоловіком Оксани Маркарової, яка обіймає посаду Надзвичайного і повноважного посла України в США.

● АТ "А-БАНК" — акціонер Григорій Суркіс, народний депутат 9 скликання, ключова особа “Групи родини Суркісів”.

● АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» — бенефіціарка Юлія Льовочкіна, екснародна депутатка. Юлія

Льовочкіна є сестрою народного депутата Сергія Льовочкіна. Крім того, вони є ключовими

особами “Групи родини Льовочкіних”.

● АТ БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ — акціонер Степан Івахів, народний депутат

України, ключова особа корпоративної групи “Континіум”.

● АТ ПУМБ — бенефіціар Рінат Ахметов, екснардеп, ключова особа групи “СКМ”.

● АТ КРИСТАЛБАНК — акціонерка Марина Ленніг. В публікації “Економічної правди”, пані Марина згадується як дружина Вадима Копилова — колишнього першого заступника

міністра економічного розвитку та торгівлі України (12.2010-03.2012 рр.).

● АТ АСВІО БАНК — акціонер Олександр Супруненко, колишній народний депутат, ключова особа “Групи братів Супруненко”.

● АТ МІБ — бенефіціар Петро Порошенко, народний депутат України, ключова особа

корпоративної групи “Укрпромінвест”. З 12.02.2025 року знаходиться під санкціями РНБО.

Підсумовуючи:

Сукупні активи банків перевищують 3,4 трлн грн, а їхні доходи за 2024 рік сягнули понад 500

млрд грн.

Аналіз структури власності українських банків показав значну частку іноземного капіталу серед

власників. Майже половина банків має іноземних співвласників та представлена міжнародними

банківськими та фінансовими групами з різних країн: США (АТ СІТІБАНК), Польщі (АТ КРЕДОБАНК ), Швеції (АТ СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК), Нідерландів (АТ ІНГ БАНК УКРАЇНА), Франції (АТ  КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК) та ін.

Крім того, банки з найбільшим статутним капіталом перебувають у державній власності: АТ КБ

ПРИВАТБАНК, АТ ОЩАДБАНК, АТ УКРЕКСІМБАНК.

Дослідження зв’язків банків виявило їхню вірогідну взаємодію з політично значущими особами

(PEPs) та корпоративними групами. Десять банків пов’язані з національними публічними діячами,

а деякі банки навіть безпосередньо належать чинним або колишнім політикам, серед яких Сергій

Тігіпко, Петро Порошенко, Григорій Суркіс та інші. Окрім цього, 39 банків входять до великих

корпоративних груп, що з великою ймовірністю впливає на їхню діяльність.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Понад 3 млрд грн доходу за 9 місяців 2024 року отримав 101 ломбард, що подав звітність до національного регулятора. Аналітики R&D центру YouControl проаналізували ринок ломбардів в Україні, використовуючи дані НБУ. Фахівці з’ясували, що попри зменшення кількості розмір їхніх активів суттєво не змінився. Лідерами ринку за сумою доходів за 3 квартали 2024 року стали ломбарди, що працюють під брендами “Скарбниця”, “Ломбард Перший”, “Капітал” та “Благо”. Більше — в новому дослідженні YouControl.

Як живуть ломбарди: сотні філій та концентрація в найбільших містах

За інформацією Комплексної інформаційної системи Національного банку України (КІС НБУ), до Державного реєстру фінансових установ станом на лютий 2025 року включені 108 ломбардів, з них 102 мають чинну ліцензію НБУ на діяльність.

Найбільша кількість (32) з проаналізованих компаній зареєстровані у столиці та Дніпропетровській області (22). Згідно з даними ЄДР, більшість компаній з вибірки, а саме 99 юросіб, мають зареєстровані відокремлені підрозділи (надалі — філії) . Найбільше філій на Дніпропетровщині (500), Одеській (306) та Харківській (243) областях, а також у Києві (457).

Деякі ломбарди мають по кілька сотень таких філій. Найбільша кількість філій (286) у ПТ "ЛОМБАРД "ПЕРШИЙ" ТОВ "МІКРОФІНАНС" І КОМПАНІЯ". Фірма входить до складу фінансово-промислової групи “Група родини Петренко”, компанії якої, крім надання фінансових послуг, також займаються виробництвом та продажем ювелірних виробів. Зокрема, мережа "Золотий вік".

Ще одна компанія зі складу цієї групи ПТ "ЛОМБАРД № 1" ТОВ "КОНТРАКТ - ГРУП" І КОМПАНІЯ" має 228 філій по всій Україні. Її бенефіціар Тарас Петренко, за даними структури власності компанії, оприлюдненої на сайті НБУ, є сином Романа Петренка. Ці компанії працюють під брендом “Перший”. 

Ломбарди, що представлені на ринку під брендом “Скарбниця”, також налічують доволі велику мережу філій — 417. А саме:

• ТОВ "АЙ ЛОМБАРД" зареєстроване у 2023 році, має 101 філію.

• ТОВ "ЛОМБАРД "Є ГРОШІ" зареєстроване у 2023 році, має 100 філій.

• ТОВ "ЛОМБАРД "ДІМ МІКРОФІНАНС" зареєстроване у 2023 році, має 71 філію.

• ТОВ "ЛОМБАРД "КРЕДИТ ЮКРЕЙН" зареєстроване у 2023 році, має 77 філій.

• ПТ "ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "СКАРБНИЦЯ" зареєстроване у 1995 році, має 68 філій.

Бенефіціарами цих 5 компаній є Андрій Хірсін, який зареєстрував своє місце проживання на Мальті, а також Олександр Титаренко та Євген Білаш. 

ПТ "ТОВ "КЛИМКО" І КОМПАНІЯ "ЛОМБАРД КАПИТАЛ" має 189 філій. Компанія діє під брендом “Капітал”. Бенефіціаркою виступає Олена Приходько з Запоріжжя. На сайті цього ломбарду в розділі “Контакти” значиться ще одна компанія з проаналізованого переліку — ПТ "ЛОМБАРД "КОМПРОМІС" НІКІТІЧ Н.В. І КОМПАНІЯ", що має у своєму арсеналі 194 філії. Її бенефіціаром виступає Володимир Нікітіч, який також є учасником ПТ "НІКІТІЧ І КОМПАНІЯ "ЛОМБАРД"КАРАТ" з ліцензією на діяльність ломбардів. 5% статутного капіталу ПТ "ЛОМБАРД "КОМПРОМІС" НІКІТІЧ Н.В. І КОМПАНІЯ" належить Наталії Нікітіч, яка є учасницею ПТ "НІКІТІЧ І КОМПАНІЯ "ЛОМБАРД КАПИТАЛ" із 31 філією та доходом у 19,4 млн грн за 9 місяців 2024 року.

ПТ "ЛОМБАРД "СЕЙФ" та ПТ "ЛОМБАРД СИНДИКАТ - ПЛЮС ЯКИМЕНКО І КОМПАНІЯ" в загальному мають 143 філії в сукупності. Компанії працюють під брендом “Синдикат” та отримали 23,9 млн грн доходу за 9 місяців 2024 року. Одним з їхніх бенефіціарів виступає Павло Гульцов з Одещини. 

Двадцятка найбільших ломбардів за доходами: їхні бенефіціари та приналежність до ФПГ

За даними даних НБУ, 101 ломбард, що подав звітність до регулятора, отримав понад 3 млрд грн доходу за 9 місяців 2024 року. Цей показник за аналогічний період 2023 року склав 2,6 млрд грн, отриманих 136 ломбардами. Сума доходів 119 ломбардів, що подали звітність до НБУ за повний 2023 рік склала 3,2 млрд грн.

За 3 квартали 2024 року ломбардами було надано понад 1 млн фінансових кредитів на загальну суму 3,13 млрд грн. Показник за аналогічний період 2023 року був значно вищим — 4,7 млн наданих фінансових кредитів на 10,2 млрд грн.  А в цілому за 2023 рік ломбарди видали 5,7 млн кредитів на суму в 12,1 млрд грн.

Згідно з даними огляду небанківського фінансового сектору НБУ за листопад 2024 року, кількість ломбардів в Україні за останні 5 років зменшилась майже втричі: з 302 компаній у 2020-му до 108 станом на лютий 2025 року. При цьому розмір активів суттєво не змінився. Станом на листопад 2024 року вони становили 3,98 млрд грн проти 3,85 млрд грн у 2020 році.

Лідерами за сумою доходів у підсумку 9 місяців 2024 року стали вищезгадані ломбарди, що працюють на ринку під брендами “Скарбниця”, “Ломбард Перший”, “Капітал”, а також ломбарди під брендом “Благо”. Мережа останнього, за даними їхнього офіційного сайту налічує майже 200 філій та надає послуги ПТ "ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ "ІНТЕР-РІЕЛТІ" І КОМПАНІЯ", бенефіціаром якого є Родіон Бутко — ключова особа ФПГ “Bredley Holding”. За даними ЄДР, пан Бутко має громадянство та зареєстроване місце проживання у Мілані, Італія. Згідно з даними ЄДР, компанія не має діючих філій. Водночас за даними КІС НБУ, відокремлені підрозділи у компанії є.

На 9 сходинці серед найбільших ломбардів за доходом за 9 місяців 2024 року, опинився ПТ "ЛОМБАРД ПАРУС" ТОВ "ГЛОБАЛ ФРАНЧАЙЗІНГ" І КОМПАНІЯ". Підприємство має 102 філії та отримало трохи більше ніж 132 млн грн. Бенефіціарами компанії виступають Олексій та Роман Помінчук з Києва. Учасницею двадцятки найбільших із доходом у 36,5 млн грн також є компанія зі схожою назвою — ПТ "ЛОМБАРД ПАРУС ПЛЮС" ТОВ "ПАНОРАМ.А" І КОМПАНІЯ". Бенефіціарами фірми виступають Дар’я Удод із Сумщини та Владислав Данилюк з Києва через компанії ТОВ "ДЖЕТ СІСТЕМ ГРУП" та ТОВ "ПАНОРАМ.А" відповідно. Учасником обох підприємств до 23.04.2021 року був вищезгаданий Олексій Помінчук.

Понад 113 млн грн за 9 місяців 2024 року доходу отримало ПТ "ПП "ЕРА-ДОН" І КОМПАНІЯ "ВАШ ЛОМБАРД", що працює під брендом “Центральний”. Компанія належить подружжю Андрію Лисенку та Олені Куліковій. Крім того, вони є бенефіціарами ПТ "ПП "ГАРАНТ-ЛЕКС" І КОМПАНІЯ "ПЕРШИЙ МІСЬКИЙ ЛОМБАРД", що також має ліцензію на діяльність ломбарду.

ПТ "ЕВ.РО.ЛОМБАРД "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ" заробило за 9 місяців 2024 року 78,2 млн грн. Компанія має 132 зареєстрованих філії. Учасниками в рівних частках виступають дві британські фірми — BELIEF BUSINESS LTD та EV.RO.FINANS LTD. Громадянка України Поліна Розман є бенефіціаркою компанії ПТ "ЕВ.РО.ЛОМБАРД "ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ" через британську BELIEF BUSINESS LTD (БЕЛІФ БІЗНЕС ЛТД). До 31.10.2022 року бенефіціаром був Євген Аронович Розман. Після введення ПІБ Євген Аронович Розман в YouControl, можна побачити інформацію про цю особу, зібрану з офіційних джерел. Зокрема, про розшук у розділі “Перевірка МВС”. ПІБ та дата народження (частковий збіг за місяцем та роком народження) останнього збігаються з особою, що перебуває у розшуку МВС за шахрайство.

Підсумовуючи

Ринок ломбардів в Україні зазнав значних змін за останні 5 років. З 2020-го їх кількість скоротилася майже втричі, проте розмір активів залишився стабільним. Ломбарди продовжують демонструвати високі доходи. За 9 місяців 2024 року 101 ломбард отримав понад 3 млрд грн доходу, що показує зростання у порівнянні з попереднім роком. Найбільші гравці на ринку, такі як “Скарбниця”, “Ломбард Перший”, “Капітал” мають потужні мережі філій, більшість з яких зосереджена в великих містах, найбільше — в Києві, а також в Дніпропетровській та Одеській областях. 

Чоловіки складають 62% кінцевих бенефіціарів ломбардів, а жінки — 38%. До прикладу, Андрій Хірсін є бенефіціаром одразу двох компаній: ТОВ “АЙ ЛОМБАРД” та ТОВ “ЛОМБАРД “КРЕДИТ ЮКРЕЙН”, має громадянство України та адресу реєстрації на Мальті.

Серед кінцевих бенефіціарних власників з проаналізованого списку ломбардів непрямий вирішальний вплив на ПТ ЛОМБАРД “МЕРКУРІЙ” ТОВ “МЕРКУРІ ТЕХНОЛОДЖИ” І КОМПАНІЯ” має Артем Герасимов. Пан Герасимов є громадянином Німеччини та зареєстрований в Україні, в місті Одеса. Під час перевірки ломбарду “Меркурій” в YouControl, наявна інформація про ймовірний зв'язок із російською федерацією в минулому. Раніше одним із засновників компанії був ТОВ ТД “Меркурій” з російської федерації. 

Крім цього, 5 ломбардів зі 108 увійшли до складу фінансово-промислових груп, доданих в систему YouControl. ПТ “ЛОМБАРД “ПЕРШИЙ” ТОВ “МІКРОФІНАНС” І КОМПАНІЯ” та ПТ “ЛОМБАРД № 1” ТОВ "КОНТРАКТ - ГРУП” І КОМПАНІЯ” входять у “Групу родини Петренко. Одним із засновників “Ломбарду №1” є Тарас Романович Петренко, який входить до ключових осіб однойменного ФПГ.

ПТ "ЧЕСНИЙ ЛОМБАРД,ТОВ "МАСТ" І КОМПАНІЯ" входить у “Групу родини Лойфенфельд”. Бенефіціаркою компанії є Інна Лойфендельд. В матеріалі видання “Київвлада” вказано, що пані Інна — донька ексдепутата Київської міської ради Олександра Лойфенфельда. Останній є ключовою особою ФПГ “Група родини Лойфенфельд”

ПТ "ЛОМБАРД "БОНІТА" входить до “Групи Володимира Старовойта”. Учасником цієї компанії є ексдепутат Київської міської ради Володимир Старовойт. Він є ключовою особою однойменного ФПГ.

ПТ “ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ ТОВ "ІНТЕР-РІЕЛТІ” І КОМПАНІЯ” входить у групу “Bredley Holding”. Бенефіціаром виступає Родіон Анатолійович Бутко, який має українське громадянство та зареєстрований в італійському Мілані.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

За допомогою інструменту YC.Market аналітики R&D центру YouControl з’ясували, що станом на грудень 2024 року в Україні працюють 228 юросіб та 353 фізособи-підприємці за основним КВЕДом 32.40 “Виробництво ігор та іграшок”. З-поміж 75 фірм, що подали фінансову звітність за 2023 рік, найбільше заробило “ТОВ Інтелком” — 310,7 млн грн. Серед виробників іграшок троє зареєстровані в тимчасово окупованому Криму. Ще 2 компанії мають в структурі власності громадян Білорусі. Детальніше — у дослідженні YouControl.

Інфографіка

Іграшки та “ворожий слід”

Троє виробників іграшок, що зареєстровані в тимчасово окупованому Криму, ймовірно перереєстровані за законодавством держави-агресора: ТОВ “Євпаторійська фабрика іграшки “Топтижка”, ТОВ “Субаш” та ТОВ “Фірма “Лайн”. Учасниця ТОВ “Субаш” Антоніна Михайлівна Тимченко знаходиться під дією санкцій, введених Указом Президента України №280/2023. 

Ще 5 компаній з проаналізованого переліку мають у складі учасників фізичних осіб, що є громадянами або зареєстровані на території російської федерації:

• ТОВ "БЛЕСК-9" — компанія зареєстрована на тимчасово окупованій території Луганської області, а учасником (100% статутного капіталу) є громадянин росії Євгеній Мєссєрман.

• ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "ТРЕТЯ ПЛАНЕТА" — юридична особа з місцем реєстрації у Києві має у складі учасників двох громадян росії: Сергія Мачіна та Євгена Туловського, які спільно володіють 50% статутного капіталу компанії. 

• ТОВ "ДУБЛЬ Д" — власником 50% статутного капіталу компанії є громадянин рф Дмитро Москальов. Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/2565/23, компанія до 2023 року мала укладений ліцензійний договір з АТ “Антонов” на виготовлення іграшок-літаків, що повторювали модель літака, яку розробляє це держпідприємство. Цей договір було розірвано судом, а з ТОВ "ДУБЛЬ Д" на користь АТ "АНТОНОВ" стягнуто штраф 260 тис. грн за його порушення.

• ТОВ "СІТІ ТОЙЗ" — керівником та учасником компанії є громадянин рф Юрій Астахов.

• ТОВ "СПІЛКА ВИРОБНИКІВ ІГРАШОК" — учасником компанії, що зареєстрована на Кіровоградщині, є громадянин рф Олексій Серебряков.

Ще 2 компанії мають в структурі власності громадян республіки Білорусь — ТОВ "МЕДЖІТ" (учасник громадянин рб Євген Мендес) та ТОВ "СМАРТ КОАЛА ТРЕЙДИНГ" (учасник громадянин рб Віталій Кутько).

Учасником виробника іграшок ТОВ "МТМ ГОЛДЕН ГАН" є громадянин Ірану з пропискою у Київській області — Сафіхані Мехді Реза. Іран є однією з країн-союзників російської федерації та підтримує її військову агресію проти України.

Виробництво іграшок та мільйонні тендери

Майже 33%, тобто 75 фірм, з проаналізованих юридичних осіб, зареєстровані у Києві. У Львівській та Харківській областях прописані 25 і 24 компанії відповідно. У всіх інших регіонах зареєстровано від 1 до 16 компаній. До складу ФПГ в системі YouControl входять 4 компанії з вибірки — ТОВ "ТОП МАСТЕР", ТОВ "МІНІЛЕНД.УА", ТОВ "АДЕЙ ПРОМОУШНЗ" та ТОВ "ПЛЕЙ ВУД".

• Як зазначено на офіційному сайті компанії, ТОВ "ПЛЕЙ ВУД" є виробником дерев’яних конструкторів та працює у Харкові. Хоча саме підприємство зареєстровано у Києві. Одним з учасників компанії є Гарі Корогодський — засновник благодійного фонду “Життєлюб”, співвласник ТРЦ Dream Town та ключова особа однойменного ФПГ у системі Youcontrol.

• ТОВ "МІНІЛЕНД.УА" входить до фінансово-промислової групи “СЛАВ груп”, яка працює переважно у сфері будівництва. Як зазначено на офіційному сайті Miniland.ua, компанія виробляє та продає моделі залізничного, автомобільного транспорту, будівель та інше. Ця фірма у 2023 році перевищила показник виручки за 2022 рік в більш ніж 10 разів. У 2023-му підприємство заробило майже 5 млн грн, а виручка за 2022 рік склала 473,8 тис. грн.

Найбільша кількість приватних підприємців серед зареєстровано у столиці — 62 ФОПи та у Київській області — 34 фізичних осіб-підприємців. У сфері виробництва іграшок також залучено 40 ФОПів з Дніпропетровщини, по 36 — у Харківській і Львівській областях. 61 ФОП з вибірки брали участь та ставали переможцями процедур публічних закупівель. 

Згідно з даними модулю bi.prozorro, найбільша кількість (понад 600) переможних процедур за період 2001-2024 рр. на загальну суму понад 40 млн грн у ФОП Панасюк Віталій Васильович. Електронна поштова адреса, що вказана у документах ФОПа Віталія Панасюка з публічних закупівель, збігається з адресою, зазначеною на сайті виробника навчального, ігрового та реабілітаційного обладнання для дітей “Альва”. Згідно з даними модулю bi.prozorro, ще 2 підприємці, що мають основний КВЕД “Виробництво ігор та іграшок”, є переможцями процедур публічних закупівель: Юрій Боков — більш ніж 280 процедур на суму понад 60 млн грн та Оксана Клименкова — понад 150 переможних процедур на суму 15 млн грн. Зауважимо, що у Віталія Панасюка предметом закупівлі переважно є іграшки й дитяче обладнання, а у Юрія Бокова та Оксани Клименкової — навчальне обладнання та засоби для кабінету з предмета “Захист України”.

Хто найбільше заробляє з виробників іграшок

Лише 75 компаній з досліджуваної вибірки подали фінзвітність за 2023 рік. Сукупна виручка цих компаній склала майже 2 млрд грн. 

П’ятірка компаній за сумою виручки за 2023 рік така:

• ТОВ "ІНТЕЛКОМ" з оборотом 310,7 млн грн. За інформацією з їхнього офіційного сайту, компанія виготовляє пластикові іграшки під ТМ “ТехноК”. Учасниками компанії є Володимир Окрепкий, Віктор Швець та Степанида Славатинська.

• Виручка ТОВ "ЮКРЕЙНІАН ГЕАРС" у 2023 році склала 243,6 млн грн. На їхньому офіційному сайті йдеться про те, що компанія виготовляє механічні 3Д-пазли з фанери та інші іграшки. Учасником компанії є Геннадій Шестак.

• ТОВ “ОКТО ФЕМІЛІ ГРУП” заробила у 2023 році 176,4 млн грн. Як зазначено на їхньому офіційному сайті, фірма виробляє набори творчого ліплення та сенсорного розвитку під ТМ OKTO. Власницею компанії є Катерина Лібман. Виручка порівняно з 2022 роком збільшилась вдвічі.

• Оборот ТОВ "ДРІМ ГРУП ТОЙЗ" за 2023 рік склав 169,5 млн грн. На офіційному сайті компанії зазначено, що вони працюють на ринку як інтернет-магазин TooToo.com.ua. 95% статутного капіталу належить Ірині Опанасенко з Києва. Показник виручки підприємства  у 2023 році втричі більший ніж у 2022-му.

• Виручка ТОВ "ТИГРЕС- ЛЮКС" у 2023 році склала 138,9 млн грн. Учасниками компанії є Галина та Сергій Падука. За інформацією видання "Конкурент", ТОВ "Тигрес Люкс" виготовляють пластмасові іграшки.

У 2022 році фінансову звітність подали трохи менше компаній, ніж у 2023-му, а саме 72. Їхня сукупна виручка склала 1,7 млрд грн. При цьому, три компанії з п’ятірки найбільших за виручкою за 2023 рік також були у лідерах у 2022-му: ТОВ “ІНТЕЛКОМ”, ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ГЕАРС” та ТОВ "ТИГРЕС- ЛЮКС". А от ТОВ “ОКТО ФЕМІЛІ ГРУП” у 2022 році зайняла почесне 6 місце із виручкою в 76,5 млн грн.  ТОВ "ІРЕНА КО" та ТОВ "ВІП-ТОЙС", що посіли 4 та 5 місце у п’ятірці найбільших за виручкою у 2022 році, у 2023-му зайняли 6 і 9 сходинку із показниками виручки у 113,9 млн грн та 59,8 млн грн відповідно.

ТОВ "ІРЕНА КО" займається виробництвом скляних ялинкових прикрас — про це йдеться в матеріалі видання "Погляд". А в статті delo.ua вказано, що ТОВ "ВІП-ТОЙС" виготовляє пластмасові іграшки для дітей під ТМ Doloni-Toys.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Сьогодні, 26 грудня 2024 року, під час засідання Уряду прийнято розпорядження «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти за спеціальним фондом у 2024 році».

Так, Уряд розподілив 2,8 млрд грн місцевим бюджетам для безкоштовного харчування учнів початкових класів.

Розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти розподілено за такими областями:

Вінницькій (151,9 млн грн), Волинській (114,1 млн грн), Дніпропетровській (186 млн грн), Житомирській (109,5 млн грн), Закарпатській (158,1 млн грн), Запорізькій (19,3 млн грн), Івано-Франківській (152,4 млн грн), Київській (232,4 млн грн), Кіровоградській (88,0 млн грн), Львівській (281 млн грн), Миколаївській (58,5 млн грн), Одеській (194,2 млн грн), Полтавській (127,7 млн грн), Рівненській (121,4 млн грн), Сумській (52,7 млн грн), Тернопільській (99,8 млн грн), Харківська (7,7 млн грн), Хмельницькій (133,7 млн грн), Черкаській (110,2 млн грн), Чернівецькій (99,1 млн грн), Чернігівській (75,1 млн грн) та м. Києву (263,3 млн гривень).

«З 1 січня 2025 року близько 1 млн учнів початкових класів будуть отримувати у школі гарячі сніданки або обіди. Це дозволить їх забезпечити повноцінним якісним харчуванням. Адже саме в цьому віці у дітей формуються харчові звички, які матимуть довготривалий вплив на їхнє здоров’я та якість життя», – прокоментував рішення Уряду заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Нагадаємо, реформа шкільного харчування в Україні розпочалася у 2020 році за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Її основна мета – забезпечити учнів закладів освіти збалансованим та корисним харчуванням, а також популяризувати культуру здорового харчування серед дітей та їхніх родин.

Державна податкова служба України опублікувала план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік. Всього податківці запланували провести майже 5 тисяч планових перевірок. Кого вони стосуватимуться та якою буде їх інтенсивність впродовж року — в аналітичному матеріалі YouControl. 

Інфографіка

У 2025 році податківці планують провести 4 786 планових перевірок. Серед них перевірки 3 758 юридичних осіб та 1 028 фізичних осіб-підприємців.

Раніше YouControl писав, що у 2024 році податківці планували провести понад 3 тисячі планових перевірок.

Коли й де перевірятимуть?

Протягом 2025 року Державна податкова служба (ДПС) щомісяця планує в середньому перевіряти від 200 до 300 юридичних осіб. Найменше стартів перевірок компаній буде у січні — 243. Але вже з весни почнеться зростання: так, у березні-квітні заплановано 326 та 333 перевірки юросіб. Влітку та восени також спостерігається активність: 334 перевірки підприємств в серпні та 329 у жовтні.

Пік планових перевірок для ФОПів припадає на травень (106) та червень (95). А найменша інтенсивність передбачена в січні, де заплановано 44 перевірки.

Що стосується регіонального розподілу, то найвища концентрація планових податкових перевірок юридичних осіб зафіксована у Києві — 689, що складає 18% від загальної кількості запланованих перевірок компаній. А також серед компаній основних економічно-активних регіонів: Одеської (452), Дніпропетровської (389), Львівської (245),  Київської (233) та Вінницької (195) областей.

Які сфери бізнесу перевірятимуть найбільше?

Найбільше перевірок (452) припадає на підприємства агросектору (вирощування зернових), неспеціалізовану оптову торгівлю (140) та будівництво житлових і нежитлових будівель (130). Зацікавлені податківці й в посиленому контролі за наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, гуртовою торгівлею паливом, іншою допоміжною діяльністю у сфері транспорту, торгівлею автомобілями та легковими автотранспортними засобами, складським господарством та оптовою торгівлею хімічними продуктами. 

Як дізнатися про заплановані перевірки державними службами за допомогою інструменту YouControl

З’ясувати, чи підпадає компанія під планові перевірки від ДПС і коли це відбудеться, можна в системі YouControl. Для цього варто звернути увагу на блок “Перевірки” у досьє компанії в лівому боковому меню. 

Нагадаємо, що червні 2023 року Державна податкова служба України видала Наказ № 444 про затвердження методики проведення перевірки дотримання платниками податків вимог податкового й іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Аналітична система YouControl — серед рекомендованих джерел інформації для визначення контрольованих операцій, що здійснювались платником податків з пов’язаними особами-нерезидентами та належності до міжнародної групи компаній.

Повна версія матеріалу на сайті YouControl

Фахівці YouControl порахували, що 23 285 компаній, які входять до складу фінансово-промислових груп і подали фінансову звітність за 2023 рік, сукупно заробили 5,8 трлн грн. Найбільше таких груп компаній зареєстровано у столиці. Найпопулярнішими секторами економіки українських ФПГ за кількістю юросіб є  сфера нерухомості, сільське господарство, будівництво. Найбільшу ж виручку згенерували ФПГ, що працюють у сфері харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електроенергетики. 20% груп компаній мають зв'язки з національними публічними діячами, ключові особи 47 ФПГ перебувають під дією як українських, так і міжнародних санкцій. Більше —  в новому дослідженні YouControl.

Інфографіка

“Павутиння” ФПГ: де зосереджено найбільше?

В аналітичній системі YouControl станом на жовтень 2024 року понад 2 тис. фінансово-промислових груп. Ці ФПГ об’єднали в собі 38,5 тис. українських компаній та 26 тис. іноземних юридичних осіб. Найбільша кількість компаній зі складу ФПГ зареєстровані у Києві — 15 311, Дніпропетровській області — 3 023, Львівській — 2 487, Харківській — 2 459 та Київській області — 2 371. А найменш популярними регіонами стали Луганська область з 322 компаніями зі складу фінансово-промислових груп, а також Херсонська — 301 та Чернівецька область —  222.

Найпопулярніші галузі українських ФПГ за кількістю юросіб

Аналітики R&D центру YouControl постійно відстежують зміни у структурі фінансово-промислових груп, оскільки додаються нові компанії, паралельно з цим закривається зв’язок з іншими юрособами. 

З початку повномасштабного вторгнення до складу ФПГ додались компанії, що зареєстровані після 24.02.2022 року. Найбільший приріст саме таких фірм спостерігався у складі “Групи родини Козловських” (53), де ключовою особою є Григорій Козловський — ексдепутат Львівської обласної ради 8 скликання. 

Також нові компанії додалися до структури ФПГ “Подорожник” (23), що включає мережу однойменних аптек. Поповнилась новими фірмами й “Група Олександра Голубєва” (24), що спеціалізується на наданні бухгалтерських послуг. 

Бізнесове середовище в Україні у 2023 році поповнилось ще однією ФПГ — “Freedman Enterprises Holdings”. Ключовою особою групи є Іоанна Фрідман зі Львова. До складу цієї групи входить понад 100 компаній, зареєстрованих після початку повномасштабного вторгнення.

Найбільша кількість компаній, що пов’язані з фінансово-промисловими групами, зосереджені у сферах нерухомості — 6 157, сільському господарстві — 3 555 та будівництві — 2 695. 

У десятку найпопулярніших секторів економіки серед ФПГ потрапили підприємства з таких сфер: оптова торгівля, громадська діяльність, транспорт і логістика, харчова промисловість, інші фінансові послуги, охорона здоров'я та інші послуги (включає розділи КВЕДу: 74, 75, 78, 81, 82, 95-99). В кожному із секторів фахівці YouControl вибрали по одній компанії з найбільшим показником виручки за 2023 рік.

Найбільшу виручку у 12,1 млрд грн у 2023 році серед компаній зі сфери нерухомості отримало ТОВ "ТЕХРЕМПОСТАВКА" зі складу групи “СКМ”. Бенефіціаром компанії є Рінат Ахметов — найбагатша людина за версією NV “Топ 30 найбагатших українців” за 2023 рік. Ще одна компанія зі складу групи “СКМ” в секторі оптової торгівлі у 2023 році отримала найбільшу виручку в 40,7 млрд грн  — ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ". 

Найуспішнішою серед агрокомпаній за підсумками 2023 року стало ТОВ "ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА" з виручкою у 39,2 млрд грн. Бенефіціаром компанії є Юрій Косюк — ключова особа групи “МХП”. 

Найвищий показник виручки у 2023 році (8,1 млрд грн) серед компаній задіяних у будівництві отримало ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА", власником якої є Максим Шкіль. Компанія входить до складу  ФПГ “MS Capital”. За даними BI.PROZORRO, компанія за період 2001-2024 рр. стала переможцем процедур публічних закупівель на суму понад 360 млрд грн.

До десятки найпопулярніших сфер компаній, що входять до складу ФПГ, потрапила й “Громадська діяльність”. В цьому секторі працює 2 399 юросіб, що складає більш ніж 6% від загальної кількості українських компаній, що включені до складу ФПГ. 

Найуспішнішою серед громадських організацій, що подали фінансову звітність за 2023 рік стала ГО "ФУНДАЦІЯ ТЕЧІЯ" із виручкою у 77,7 млн грн. Компанія пов’язана з однойменним tech-холдингом TECHIIA і належить підприємцям Юрію Лазебнікову та Олегу Кроту. 

У сфері транспорту і логістики працюють близько 1 900 компаній з досліджуваного переліку. За 2023 рік вони заробили майже 337 млрд грн, де найуспішнішою за показником виручки стало ТОВ "НОВА ПОШТА" з однойменного ФПГ “Нова пошта”. 

5,8 трлн грн — сукупна виручка ФПГ за 2023 рік

Згідно з даними Державної служби статистики, українські юрособи, що входять до складу ФПГ і подали фінансову звітність, а це 23 285 компаній, сукупно заробили 5,8 трлн грн. При цьому показник виручки 15,8 тис. підприємств був більше позитивним (більше нуля), всі інші спрацювали в нуль. Відсутні дані про фінансові результати у  понад 15 тис. компаній. 

Дані фінзвітності за 2023 рік показали, що найприбутковішими (частка в загальній виручці понад 10%) серед проаналізованих юросіб були компанії зі сфери харчової промисловості — 820 млрд грн, роздрібної торгівлі — 781,9 млрд грн, електроенергетики — 638,4 млрд грн та агропромислового комплексу — 623 млрд грн. 

Найвищий показник виручки у 62,1 млрд грн серед компаній зі складу ФПГ у харчовій сфері був у ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" зі складу групи “Кернел”. Головою ради директорів Kernel Holding S.A. є екснародний депутат України Андрій Веревський. 

А найуспішнішою у секторі роздрібної торгівлі стало ТОВ "АТБ-МАРКЕТ". Ця компанія входить до складу ФПГ “АТБ”, основним напрямком діяльності якої є управління та розвиток роздрібної торгівельної мережі “АТБ-маркет”.

Оборот компаній з нафтогазового сектору економіки, що входять до складу  проаналізованих ФПГ, у 2023 році склав 461 млрд грн. Найбільший показник виручки у 61,7 млрд грн у ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС". Ця компанія входить до складу “Універсальної інвестиційної групи (УІГ)”, ключовою особою якої Віталій Антонов.

Компанії фармацевтичної сфери заробили понад 303 млрд грн. Найбільший показник виручки серед них у 2023 році був у ТОВ "БАДМ", що входить до складу однойменного ФПГ.

Національні публічні діячі та санкції

Приблизно п’ята частина від загальної кількості (441) ФПГ в системі YouControl пов’язана із національними публічними діячами. Про це є відповідний маркер на сторінці кожної такої групи. В переважній більшості це групи пов’язані українськими нардепами різних скликань, очільниками органів виконавчої влади та ін. До прикладу, ФПГ “Інвестор”, де ключовими особами виступають колишній міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та екснародний депутат України 8 скликання Ігор Котвіцький. 

А от “Група родини Волинець” пов’язана з Данилом Волинцем — чоловіком ексміністерки фінансів України, а нині Надзвичайним та Повноважним послом України в США Оксани Маркарової. 

Власником агрохолдингу Ristone Holdings є екснародний депутат 8 скликання Вадим Нестеренко.

Також додаткове маркування в системі YouControl мають фінансово-промислові групи, ключові особи яких знаходяться під дією як українських, так і міжнародних санкцій. Таких ФПГ в аналітичній системі станом на сьогодні 47. 

В більшості це групи, де ключовими особами виступають громадяни рф, які мають або мали бізнес-активи в Україні. Зокрема, це “Альфа-груп” на чолі з підсанкційними Михайлом Фрідманом, Германом Ханом, Петром Авеном та “Група Олега Дерипаски”, що об’єднує понад 300 компаній в росії та закордоном. 

Водночас є фінансово-промислові групи, де ключовими особами є підсанкційні українці, такі як “Груп ДФ” Дмитра Фірташа, чи “Алеф” Вадима Єрмолаєва. Остання також пов’язана із національним публічним діячем Ігорем Циркіним — екснародним депутатом України 7 скликання, який за версією видання “Олігарх. Медіа” від 22.02.2018 року “Ермолаев кладет зубы на полку” є братом дружини Вадима Єрмолаєва.

Чому варто звертати увагу на інформацію про те, що компанія належить/відноситься до ФПГ

Розуміння того, що компанія є частиною “ФПГ”, надає цінну інформацію, яка допоможе змістовніше проаналізувати ризики співпраці. Зокрема, на основі цих даних можна зробити висновок, що компанія є частиною більш масштабної бізнес-структури з різноманітними активами та інтересами. Наприклад, фінансові чи інші ускладнення одного з членів групи можуть негативно вплинути на всю структуру, включаючи компанію яка перевіряється.

Також одним із ключових аспектів ФПГ є наявність зацікавлених осіб, які часто мають значний вплив на ухвалення рішень в компанії. Ці особи можуть бути пов'язані з політичними елітами, іншими бізнес-групами або навіть іноземними державами.

YouControl надає детальну аналітичну інформацію про компанії, включаючи дані про їхню структуру власності, зв'язки з іншими юридичними особами та фінансові показники. Завдяки системі можна швидко дізнатися, чи належить компанія до ФПГ, з'ясувати пов'язані із цим ризики і отримати додаткову інформацію про цю групу.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

22 листопада Міністр фінансів України Сергій Марченко та Операційний менеджер Світового банку у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон підписали кредитну угоду в рамках Проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).

Угода передбачає залучення 4,8 млрд доларів США від Сполучених Штатів та інших партнерів з розвитку. 

Україна розраховує отримати фінансування вже найближчим часом. Кошти буде спрямовано на пріоритетні соціальні бюджетні видатки. 

Зважаючи на постійні виклики повномасштабної війни, Уряд України вживає усіх необхідних заходів для мобілізації додаткових ресурсів на невідкладні потреби громадян України. 

Уряд США спрямовує фінансування через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та у координації з Міністерством фінансів США, Державним департаментом США. Ці кошти буде перераховано до Держбюджету України через проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Починаючи з 2022 року, USAID виділив понад 28 млрд доларів США грантової підтримки Уряду України через проєкт PEACE in Ukraine.

Проєкт PEACE in Ukraine є ключовим фінансовим інструментом Світового банку для України,  який дозволяє міжнародним донорам об'єднати свої зусилля для надання своєчасної  та передбачуваної фінансової підтримки. Від початку повномасштабного вторгнення через даний Проєкт спрямовано вже близько 35,5 млрд доларів США на забезпечення соціальних видатків Держбюджету України.

У 2023 році колекторські компанії в Україні згенерували 737 млн грн виручки, що майже на 18% більше ніж у 2021-му. Аналітики R&D центру YouControl проаналізували дані Реєстру колекторських компаній, що нині налічує 79 юросіб, і визначили найбільші підприємства за статутним капіталом та сумою виручки за минулий рік. Найбільший приріст — у 190 разів —  показало ТОВ “САНІГО”. А лідером за виручкою у 145 млн грн є ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” Сергія Тігіпка. Детальніше про ринок колекторів в Україні — в новому дослідженні.

Інфографіка

Як працює ринок колекторів в Україні

Аби реалізовувати свою роботу в Україні, колекторські компанії мають бути включені до Реєстру колекторських компаній (далі — Реєстр). Ведення цього Реєстру покладено на Національний банк України. Одним з ключових документів, що регулює діяльність колекторів, є Закон № 1734-VIII “Про споживче кредитування”.

У Реєстрі станом на жовтень 2024 року зафіксовано 79 колекторських компаній, 4 з яких вже виключені зі списку. У 2021 році до нього додалися 62 юрособи, у 2022-му — 5. Реєстр поповнили ще по 6 колекторських компаній у 2023-му і 2024 році відповідно.

Де “пасуться” колектори?

У  столиці зареєстровано 57 з 79 проаналізованих підприємств. Ще 2 компанії — на Київщині. В Запорізький та Чернігівській областях розміщені 6 і 5 юросіб відповідно. По три компанії на Дніпропетровщині та Одещині. А також по одній компанії зареєстровано у Кіровоградській, Львівській та Полтавській області.

Більшість колекторських компаній (36) працюють за КВЕДом “Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій”. Ще 20 фірм з досліджуваного переліку працюють у сфері права. 

З досліджуваного списку 24 колекторські компанії пов’язані із 11 фінансово-промисловими групами в системі YouControl.

До ФПГ “Дельта М” входять 7 юросіб з Реєстру колекторських компаній, по 3 — до ФПГ “Група Сергія Бурки” та “DG Finance”, по 2 компанії мають фінансово-промислові групи “ТАС”, “PKO Bank Polski”, “Група родини Слюсаренко”. І одна компанія — ТОВ "УКРБОРГ" включена до складу двох ФПГ одночасно: “Астерс” та “Група родини Слюсаренко”.

Що з грошима? 

Сукупна сума виручки за 2023 рік всіх проаналізованих компаній становить 737 млн грн, що майже на 18% більше ніж вони отримали у 2021 році. При цьому фінансова звітність за 2023 рік у форматі відкритих даних у 5 компаній з Реєстру відсутня. А виручка 17 юросіб з досліджуваного переліку дорівнює нулю. Серед компаній із нульовим оборотом в Реєстрі, зокрема, ТОВ "ГРОШІ 247". Дане підприємство входить до складу ФПГ “Група Валентини Жуковської”, в межах якої НБУ виділяє небанківську фінансову групу CreditUP, куди включені вищезазначене ТОВ "ГРОШІ 247" та ТОВ "ВЕЛЛФІН". Обидві компанії на своїх офіційних сайтах зазначають, що надають послуги мікрокредитування. Особа з таким самим ПІБ, Валентина Жуковська у період квітень 2009 - серпень 2012 рр. обіймала посаду голови правління КБ “Надра”, який знаходиться в стані припинення.

Виручка 34 фірм у 2023-му збільшилась, порівняно з довоєнним  2021 роком. Водночас оборот 31 компанії з досліджуваного переліку у 2023 році зменшився в порівнянні з показниками за 2021 рік. 

Найбільший приріст виручки — у 190 разів — відбувся у ТОВ "САНІГО". З 9,6 тис. грн у 2021 році до 1,8 млн грн у 2023-му. Також значне зростання фінансових результатів показало ТОВ "ЦЕЛТИС", виручка якого зросла майже в 152 рази. Учасником компанії є Семен Матухно, зареєстрований у тимчасово окупованому Лисичанську Луганської області. У період березень 2018 — липень 07.2021 рр. учасником компанії був Роман Катеринчик. Особа з ідентичним ПІБ у період лютий 2022 — травень 2023 рр. була співвласником компанії ТОВ "МАЙ-АВТО" (з березня 2024-го — ТОВ «ДРАЙВ ЛІЗИНГ») разом з екснардепом Сергієм Тігіпком та Наталією Гордієнко. За інформацію видання “Ділова столиця”, Наталія Гордієнко є матір’ю Олександра і Сергія Кацуб, що в різні часи обіймали одну і ту саму посаду — заступника голови правління НАК “Нафтогаз України”. Пані Гордієнко є учасницею та підписантом Харківської обласної організації ПП “Партія Шарія”, діяльність якої призупинена на період воєнного стану в Україні.

Майже половину від загальної суми виручки колекторських компаній України у 2023 році отримали 5 компаній:

Найвищий показник за підсумками 2023-го показало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ". Її учасником є ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", що також входить до Реєстру колекторських компаній. А бенефіціаром обох фірм виступає екснардеп Сергій Тігіпко, який є ключовою особою ФПГ “ТАС”. Сумарно ці 2 колекторські компанії у 2023 році заробили трохи більш як 160 млн грн. 

Друге місце за розміром виручки за 2023 рік у ТОВ "КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ." з показником у 71,5 млн грн. Бенефіціаром компанії є громадянин Швеції Огрен Йоста Леннарт. За даними DOU.ua, Creditexpress є частиною міжнародного холдингу SVEA. До його складу в Україні також входять ТОВ СВЕА ФІНАНС" та ТОВ "ДЕБТФОРТ УКРАЇНА". Остання також включена до Реєстру. Сума виручки обох компаній з холдингу SVEA, які є діючими учасниками колекторського ринку України, становила 100,6 млн грн. У червні 2016 — липні 2017 року учасниками ТОВ "ДЕБТФОРТ УКРАЇНА" були громадяни росії Олег Аніщик та Марія Телегіна.

Замикає трійку лідерів серед колекторських компаній за розміром виручки у 2023 році компанія ТОВ "ПЛАНЕТАВТО", що згенерувала 48,5 млн грн. Єдиною учасницею фірми є Вікторія Млинко. У травні 2020 — червні 2023 рр. учасником підприємства був Дмитро Дубілет з 75% статутного капіталу. Особа з ідентичним ПІБ — ексучасник ТОВ "ФІНТЕХ БЕНД", що працює під брендом monobank. За даними Forbes Ukraine, Дмитро Дубілет вийшов із компанії у 2019 році, коли став міністром уряду Олексія Гончарука. Наразі 33,74% ТОВ "ФІНТЕХ БЕНД" належить Олексію Дубілету, який за інформацією AIN.UA, є братом Дмитра Дубілета.

Сукупна виручка 7 колекторських компаній зі складу фінансово-промислової групи “Дельта М” за 2023 рік склала 53,2 млн грн. Ключовою особою групи виступає Вячеслав Голуб, зареєстрований у місті Кагарлик на Київщині.

Приклади пов’язаних між собою колекторських компаній:

• ТОВ «КБ «ЛЕГАЛ ПЛЮС» та ТОВ "СОФТФІНАНС" — бенефіціаром обох товариств виступає підприємиця з Запоріжжя Анжеліка Савчук.

• ТОВ «ВІН ФІНАНС» (до липня 2024 року — ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ"), ТОВ "ПРОФІКОЛ" та ТОВ «ЮК «НЕВІДКЛАДНА ПРАВОВА ДОПОМОГА» пов’язані спільним бенефіціаром — Сергієм Демінським. Він також учасник ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", яке НБУ, в травні 2023 року оштрафувало за порушення вимог щодо етичної поведінки, встановлених у статті 25 ЗУ “Про споживче кредитування”. Компанія ТОВ «ВІН ФІНАНС» за даними “Компаниум” — сервісу перевірки контрагентів в рф, до грудня 2021 року була учасником російської компанії ООО "ПКО "НОРД КОЛЛЕКТ" (до лютого 2023-го — ООО "ДИДЖИ ФИНАНС РУС").

• Учасницею ТОВ "ВЕРДИКТ КОНСАЛТИНГ" та ТОВ "КОЛЕКТОРСЬКА КОМПАНІЯ "ВЕРДИКТ" є Олена Павленко з Одеси. Друга компанія зараз знаходиться в стадії банкрутства. 

Вже не колектори: За останні три роки з  Реєстру колекторських компаній було виключено лише 4 юрособи — дві у 2023 році та дві у 2024-му. Троє з виключених фірм змінили юридичну назву, місце реєстрації та склад учасників. 

На початку травня 2023 року з Реєстру також була виключена ТОВ "ФК "Ю-БЕЙС", що входить до однойменної ФПГ “Ю-БЕЙС” на чолі із Денисом Шкіптаном. Компанію виключили менш ніж за тиждень до початку повномасштабної війни. Ця фірма  потрапила до п’ятірки найбільших за розміром статутного капіталу у 25 млн грн. А перші дві сходинки займають ТОВ "ФК "ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ" та ТДВ "ІНТЕР-РІСК УКРАЇНА". Учасником обох компаній є польське підприємство “БАНКОВЕ ТОВАРИСТВО КАПІТАЛОВЕ С.А”. За даними структури власності ТОВ "ФК "ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ", розміщені на їх офіційному сайті, власником “БАНКОВЕ ТОВАРИСТВО КАПІТАЛОВЕ С.А” є PKO Bank Polski з Польщі. Цей банк є акціонером (97.43%) українського АТ "КРЕДОБАНК".

У квітні 2023 року з Реєстру виключили ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЕССАЙМЕНТ", яке на початку березня 2023 року змінило назву на ТОВ "ДЖІ БІ ШІППІНГ", адресу реєстрації з Києва на Одесу, а також основний вид діяльності — зі сфери права на вантажний морський транспорт. Єдиним учасником компанії до виключення її з Реєстру був Сергій Бурка. У травні 2023-го до нього приєдналось ТОВ "ГАЗСЕРВІС ЮА" із часткою 50%. Сергій Бурка є керівником та засновником інвестиційної компанії Invest.UA, фінансової компанії "ЕСАЙМЕНТ", а також бенефіціаром 2 колекторських фірм з Реєстру — ТОВ «ЕССАЙМЕНТ КРЕДИТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ «ЮФ «ЕССАЙМЕНТ».

Учасником ТОВ "ГАЗСЕРВІС ЮА" є Олександр Шостаковський. Особа з ідентичним ПІБ учасник ТОВ «БІГ БРО СЕРВІС» разом із Віталієм Величко. Останній згадується в матеріалі інтернет-видання “Наші гроші” як бізнес-партнер багаторічного керівника Південно-західної залізниці Олексія Кривопішина.

В травні 2024 року з Реєстру також вибула компанія ТОВ "ДК КОЛЛЕКШН" (з травня 2024 року — ТОВ "ІБЕРДЖИ"). Зараз її керівником та учасником є громадянин Узбекистану Ісмоілов Ісмоіл Джахонгір Угли. До цього учасниками компанії були Дмитро Конюшко та чеська компанія KDC Investment s.r.o., 39% статутного капіталу якої належить чеському підприємцю Томашу Хлоупеку. Пан Хлоупек у грудні 2018 — жовтні 2021 року був бенефіціаром ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" (до серпня .2019 року — ТОВ "ЕЙПІЕС УКРАЇНА"). В матеріалі видання Mind.ua ця компанія згадується як покупець непрацюючих кредитів балансовою вартістю близько 8 млрд грн. Цей портфель кредитів обійшовся компанії за даними Prozorro.Sale у понад 62 млн грн при стартовій ціні аукціону в 310,7 млн грн.

Останньою з Реєстру, у вересні 2024 року, була виключена компанія ТОВ "КОЛЕКТОРСЬКЕ АГЕНТСТВО ФАКТОР". За кілька днів після цього фірма змінила назву на ТОВ "СІГМА 2024" та прописку з Києва на Одесу. А також змінився склад учасників. Замість Андрія Михайлова, якому належало 100% статутного капіталу компанії, учасником став громадянин Узбекистану Шавкат Хайдаров. 

Висновки

У 2023 році колекторським компаніям України вдалось перевищити фінансові показники майже на 18% в порівнянні з довоєнним 2021 роком,  і на 70% в порівнянні з 2022-м. За останні майже 3 роки збільшилась кількість учасників колекторського ринку — 6 компаній у 2023 році, 6 фірм за 9 місяців 2024-го. І 2 компанії, що внесені до Реєстру у 2022 році ще до початку вторгнення. Станом на жовтень в Реєстрі 79 компаній.

Після введення в дію Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”, колекторські компанії повинні відповідати низці умов, серед яких, зокрема, бездоганна ділова репутація та прозора структура власності. 

Співвласниками таких юросіб не можуть бути фізичні особи-резиденти країни, що здійснюють збройну агресію проти України або зареєстровані на тимчасово окупованих територіях. Аналіз структури власності компаній, що включені в Реєстр, показав відсутність актуальних зв’язків з росією. Проте спостерігаються кілька випадків історичної пов’язаності з країною-агресоркою. Водночас серед досліджуваного списку є ТОВ “ЦЕЛТИС”, учасником якої виступає особа із реєстрацією на тимчасово окупованій території Луганської області. 

Більша частина бенефіціарів колекторських компаній — громадяни України. І лише до 10 компаній мають іноземних співвласників. Дослідивши юросіб з Реєстру колекторських компаній, аналітики YouControl виявили випадки пов’язаності колекторів між собою через спільних власників, а також пов’язаність з іншими фінансовими установами — банками, компаніями з мікрокредитуванням та ін.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

18 жовтня 2024 року – Правління Getin Holding та Група «ТАС» підписали сьогодні договір купівлі-продажу Ідея Банку Україна. Покупцем 100% акцій є компанія Alkemi Limited (Кіпр), що входить до групи «ТАС». Базова сума угоди становитиме 34 мільйони доларів.

Умова завершення угоди – отримання дозволу Антимонопольного комітету України та погодження купівлі акцій Ідея Банку Національним банком України.

Угода регулюється англійським законодавством і вимогами Варшавської фондової біржі.

Ідея Банк Україна працює в сегменті роздрібного бізнесу та фокусується на обслуговуванні фізичних осіб. Основними продуктами банку є кредити готівкою, кредитні картки, депозити, поточні рахунки та дебетові картки. Станом на 30 червня 2024 року загальний баланс Ідея Банку Україна становив майже 162 млн доларів.

Згідно з підписаною угодою, ціна акцій Ідея Банку Україна становитиме 34 мільйони доларів США в еквіваленті євро при очікуваному рівні оподаткування доходів банків у 50%:. Сума збільшиться до 36 млн. доларів, якщо оподаткування доходів банків залишиться на рівні 25%.

Крім того, угода передбачає, що якщо дата закриття угоди буде пізніше 31 грудня 2024 року, Alkemi Limited заплатить Getin Holding додаткові 800 000 доларів за кожен повний календарний місяць, починаючи з січня 2025 року.

Знерухомлені активи: Рада ЄС схвалила макрофінансову допомогу Україні до 35 мільярдів євро та новий кредитний механізм на виконання зобов’язання Групи Семи

11.10.2024

Брюссель Press and information team of the Delegation to UKRAINE

9 жовтня 2024 року Рада ЄС досягла згоди щодо пакету фінансової допомоги Україні. Йдеться про виняткову позику макрофінансової допомоги у розмірі до 35 мільярдів євро та механізм кредитної співпраці, який допоможе Україні у погашенні позик обсягом до 45 мільярдів євро, наданих Європейським Союзом та партнерами Групи Семи.

Мета фінансової допомоги – надати негайну підтримку для задоволення нагальних фінансових потреб України, які збільшились внаслідок посилення агресії Росії.

Погашення виняткової позики макрофінансової допомоги та відповідних двосторонніх кредитів від партнерів Групи Семи за ініціативою додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine, ERA) буде здійснено за рахунок коштів з майбутніх потоків надзвичайних доходів, що походять від знерухомлених російських суверенних активів.

Механізм кредитування України надаватиме ці кошти, а також можливі суми, отримані як добровільні внески від країн-членів ЄС і країн з-поза меж Союзу або з інших джерел, у вигляді фінансової підтримки України задля допомоги їй в обслуговуванні та погашенні позик.

Кредит макрофінансової допомоги у розмірі до 35 мільярдів євро є внеском ЄС у позику Групи Семи обсягом до 45 мільярдів євро. Нова операція макрофінансової допомоги буде прив’язана до політичних умов, що узгоджуються з Програмою підтримки України «Ukraine Facility» й, зокрема, з Планом для реалізації цієї Програми. Системи управління й контролю, що були запропоновані у межах Плану для реалізації програми «Ukraine Facilitу», та конкретні положення щодо запобігання шахрайству та іншим порушенням також застосовуватимуться до позики макрофінансової допомоги.

9 жовтня країни-члени  ЄС домовились, що за умови схвалення Європейським Парламентом пропозиції Європейської Комісії без змін, Рада ЄС також затвердить текст, не змінюючи його, - з метою прискореного ухвалення та забезпечення якнайшвидшого надходження макрофінансової допомоги в Україну.

Наступні кроки

Після ухвалення Європейським Парламентом тексту у першому читання, Рада ЄС планує затвердити регламент за письмовою процедурою. Очікується, що регламент набуде чинності наступного дня після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Мета цього – зробити кредит макрофінансової допомоги доступним уже в 2024 році, а виплату – в 2025 році з максимальним терміном погашення протягом 45 років.

Контекст

У червні 2024 року лідери Групи Семи погодили надання Україні позики у розмірі до 50 мільярдів доларів (45 мільярдів євро) до кінця цього року, яка буде повернута за рахунок коштів, що надійдуть від знерухомлених російських суверенних активів через так званий механізм додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України (ERA). Цю угоду підтвердили країни-члени ЄС на засіданні Європейської Ради, що відбулося 27 червня 2024 року. Фінансовий пакет, схвалений 9 жовтня того ж року, реалізує ці зобов’язання.

Запозичення ЄС для фінансування виняткового кредиту макрофінансової допомоги для України будуть підтримані гарантією з бюджетних запасів Євросоюзу.