Страхування

СК «ПРОВІДНА» уклала договір за програмою комплексного страхування з п'ятизірковим готелем «Hilton» у Києві.   

 

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням майном: будівлями, включаючи оздоблення, комунікації і внутрішнє майно.

 

За умовами договору СК «ПРОВІДНА» бере на себе зобов'язання компенсувати витрати, пов'язані з настанням страхового випадку в результаті пожежі, пошкодження димом, удару блискавки, вибуху газу, стихійних лих, грабежу або розбою, пошкодження водою, а також протиправних дій третіх осіб.

 

Договір страхування майна укладений за участю страхового брокера Vega Insurance Broker.

 

Нещодавно до Верховної Ради України було подано законопроект, який покликаний якісно поліпшити ситуацію на вітчизняному агростраховому ринку. Що зумовило появу такого документу, і як він позначиться на роботі страховиків, на їх взаємодії з державою та сільгоспвиробниками? Про це говоримо з керівником Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктором сільськогосподарських наук Гарі РОШЕ.

 

- Нинішня економічна криза в Україні очищає банківський сектор від проблемних банків. Та цей процес наразі не торкнувся сектору страхування. У ньому, як і раніше, працюють близько 400 компаній, хоча до багатьох із них є серйозні претензії. Чому так відбувається?

- Насправді ваше запитання має фундаментальне значення. І його слід, насамперед, розглядати в контексті всього національного страхового законодавства, окремою частиною якого є агрострахування. Аналізувати загальний страховий законне моя компетенція, тому в своїх оцінках ґрунтуватимуся на думках експертів, з якими спілкуємося в офісі регулятора, спеціалістів Світового банку.

Вони визнають, що на українському ринку працює чимало страхових компаній, чия діяльність не відповідає вимогам Європейського Союзу. Чому так відбувається? Тому, що їм це дозволяє чинне законодавство, яке не передбачає чітких правил роботи на ринку, обов’язків та відповідальності кожного з його учасників. Щойно до закону будуть внесені всі необхідні зміни щодо вимог до роботи на ринку, багатьом страховим компаніям доведеться попрощатися зі своїми ліцензіями.

Наскільки ми знаємо, в парламенті та в низці робочих груп нині ведеться велика робота з удосконалення чинного страхового законодавства, з його гармонізації з європейськими аналогами. Інше питання, чому цей процес настільки затягнувся, адже про його важливість говорять уже давно. Та це вже питання до української сторони.

 

- Чи можна сказати, що однаковою мірою застаріло й чинне українське агрострахове законодавство?

- Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який був ухвалений 2012 року, запровадив нову ліцензію для такого виду діяльності, як страхування сільськогосподарської продукції, що дозволило відслідковувати діяльність страхових компаній у цій сфері послуг. До того агрострахування як окремий вид страхування в Україні було відсутнє. Тому важко було зрозуміти, скільки насправді агрострахових послуг надавалося в країні, і які компанії  це робили.

Наш Проект сприяв ухваленню цього закону. Вже тоді ми порушували питання необхідності очищення українського агрострахового ринку. Вважали та й досі дотримуємося такої думки, що працювати на ньому повинні лише ті компанії, що мають достатній для цього досвід, професійно підготовлений персонал, необхідну інфраструктуру та інші ресурси, які забезпечують якість роботи.

Відтоді сплинуло чимало часу, тим не менш порушена проблема так і залишається не вирішеною до кінця. В результаті, потерпають і страхові компанії, які відповідають високим вимогам агрострахування, і агростраховий ринок в цілому.

Якщо ви поговорите з представниками банківського сектору чи сільгоспвиробниками, то почуєте дуже невтішні відгуки про роботу багатьох страховиків. Хоча ми нагадуємо їм, що сьогодні вже є добре працюючі компанії, яким можна довіряти, які пропонують якісні страхові продукти, активно використовують перестрахування. Зламати цей стереотипзавдання не лише страховиків, але й регулятора ринку.

 

- Наскільки ефективно чинне законодавство дозволяє регулювати ринок агрострахування Міністерству аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг?

- Одна з перших нарад, яка була проведена ще 7 років тому, коли наш Проект лишень розгортав свою діяльність, відбувалася за участі представників державного регулятораНацкомфінпослуг. Я тоді висловив думку, що саме від них значною мірою залежить успіх українського агрострахування. Тому що будь-який ринок має належним чином регулюватися. На жаль, наразі ми цього не спостерігаємо.

Приміром, питання адекватності капіталу страхових компаній. Кожна з них повинна мати достатній капітал, аби на повну міру забезпечуватисвої гарантії та зобов’язання. Це своєрідна заявка для надійної роботи на ринку. І вона підкріплює серйозність намірів тих, хто її робить. Велике значення вона має не лише для страхових компаній, але й для банків. І такого принципу неухильно дотримуються в країнах Європейського Союзу.

Однак я неодноразово чув від своїх колег, що вимогу до адекватності капіталу в Україні можна обійти. Компанія може заявляти про існування достатнього капіталу для роботи на ринку, та не мати його.

Звичайно, надійні компанії, що бережуть свою репутацію, на таку підробку не зголосяться. Але компанії, що схильні хитрувати, які будь-що хочуть бути присутніми на ринку, хоча й не мають необхідної кваліфікації, до таких способів, на жаль, можуть вдаватися.

Ясна річ, що йдеться, насамперед, про репутацію самої компанії. Та слід розуміти, що від цього потерпає й авторитет регулятора. Тому наш Проект неодноразово демонстрував свою готовність допомогти Україні в реалізації вимог Європейського Союзу до адекватності капіталу страхових компаній.

Говорячи про ефективність роботи регулятора, торкнуся ще однієї проблеми. Я вже порушував її в пресі, та вона не втратила своєї актуальності. Для того, аби регулювати ринок, треба мати надійний та вагомий масив даних. Та на сьогодні регулятор їх не збирає, оскільки не має достатнього технічного оснащення та кадрових ресурсів. Як мені видається, вже час припинити шукати виправдання того, що щось не робиться. В ході нашої співпраці з Нацкомфінпослуг, Мінагрополітики та зі страховими компаніями Проект IFCрозробив цілком реальну систему управління даними. Вона готова, та її буквально завтра вже можна використовувати.

 

- Але для цього потрібні гроші! А їх, як відомо, у бюджету нема. Як бути в цій ситуації?

- Давайте подивимося на цю ситуацію з іншого боку. Припустимо, що у регулятора нема кваліфікованих спеціалістів, йому бракує бюджетних коштів для того, щоб належним чином регулювати ринок. Та це не привід для того, аби все кинути і казати – все, життя на склалося, і ми не займатимемося збором даних. Треба знайти підходяще рішення. Це те, чим наш Проект займався останнім часом в умовах, що склалися.

Ми пропонуємо наступний підхід. Сьогодні вкрай важливо створити новий Агростраховий пул, який прозоро працюватиме на ринку. Одним із завдань Пулу й буде збір даних про діяльність страховиків на ринку агрострахування. Їх він може надавати Нацкомфінпослуг, Міністерству аграрної політики та продовольства. І це відчутно допоможе їм у наведенні порядку на ринку.

Реалізація цієї ідеї не вимагатиме значних бюджетних коштів. Але при цьому важливо забезпечити достовірність даних про послуги страхових компаній. Отже, держава повинна достатньою мірою задіяти не лише регулюючі, але й контролюючі механізми. У разі необхідностіпровести аудит діяльності тих компаній, які можуть викликати у неї певні сумніви.

 

- Що можна зробити для вирішення цих проблем на законодавчому рівні?

- Насамперед, треба вдосконалити чинне законодавство, яке містить багато позитивних моментів. Однак є положення, які вже не працюють в умовах, що склалися. І тому вимагають оновлення чи заміни.

Відповідно на ринку нещодавно був розроблений законопроект, який пропонує доповнення та зміни до чинного закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Новий документ більш точно та чітко викладає його окремі положення, а також передбачає створення додаткових можливостей для ефективного регулювання ринку агрострахування.

Зокрема, новий законопроект передбачає юридичні зобов’язання страховиків, які надають послуги агрострахування, використання високоякісних страхових продуктів, а також надання інформації про обсяги продажів до системи управління даними. Якщо цього не буде, то жодна, навіть найліпша програма з державною підтримкою агрострахування не зможе належним чином адмініструватися.   

 

- Які ще доповнення та зміни передбачає законопроект?

- Давайте визначимо чітке розуміння того, що можна назвати якісним продуктом страхування.

Страхові компанії індивідуально чи колегіально можуть розробляти страхові продукти. Та ці продукти повинні також проходити відповідну експертизу з боку урядових органів та наукових кіл. Необхідно мати кваліфікований висновок, що той чи інший страховий продукт має цінність для сільгоспвиробника.

Чому я так кажу? Я виходжу з власного досвіду: вже кілька років наш Проект розробляє агрострахові продукти, ця робота пов’язана з величезною витратою сил та коштів.

У багатьох страхових компаній нема матеріальних, ресурсних та кадрових можливостей для підготовки таких якісних продуктів.

Досі регулятор дозволяв страховикам продавати на ринку продукти, які, на нашу думку, є неякісними. Якщо так відбувається, сільгоспвиробник не отримує тієї компенсації, на яку розраховував. Природно, він спілкується з колегами, розповідає про такі випадки та про такі недобросовісні страхові компанії. І все це сильно заважає розвиткові ринку.

Якщо ж, приміром, Міністерство аграрної політики та продовольства затверджує якийсь страховий продукт, то це дає можливість усім страховим компаніям продавати його на ринку та збільшувати обсяги своїх продажів.

Окрім того, вони можуть заявляти, що використовують офіційно затверджений страховий продукт, який відповідає умовам програми агрострахування з держпідтримкою.

 

- Чи брав Проект IFC участь у розробці нового законопроекту?

- Ми завжди працювали відкрито та надавали консультаційну допомогу тим учасникам ринку, що до нас зверталися. У своїй роботі з клієнтами та партнерами ми завжди дослухалися до різних думок, аналізували ситуацію та пропонували рекомендації, спрямовані на стратегічний розвиток ринку агрострахування. А далі все залежало від їх рішення: дотримуватися наших рекомендацій чи рухатися власним шляхом.

Деякі страхові компанії, особливо ті, що працюють непрозоро та яким уже давно час піти з ринку, до останнього триматимуться за нього. Тому вони не схвалять навіть найліпших наших пропозицій.

Ми підтримуємо європейську інтеграцію України і виступаємо за гармонізацію українського законодавства з європейським. Тому переконані, що коли це станеться, ринок одразу відчує якісні зміни.

 

Степан ГОНЧАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива» 

Згідно з даними підсумкового звіту МТСБУ за 12 місяців 2014 року, СК «ПРОВІДНА» займає перше місце за сумою страхових виплат з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласниківавтоцивілка»). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс на 7,3% — з 75, 83 млн. грн. до 81,37 млн. грн.

 

Рівень виплат ПРОВІДНОЇ по «автоцивілці» також збільшився —з 38,2%у 2013 році до41,8% в 2014 році і залишається вище середньоринкового (39,5%).

 

За кількістю укладених договорів і суми нарахованих премій в 2014 році компанія посіла 2-е місце.

 

Всього за 12 місяців 2014 року СК «ПРОВІДНА» реалізувала 709,6 тис. полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників на загальну суму 194,5 млн. грн.

 

Також слід зазначити, що в січні 2015 року СК «ПРОВІДНА» продовжує утримувати перше місце в рейтингу страхових компаній за нарахованими виплатами «автоцивілки» і 2 місцеза кількістю укладених договорів та суми страхових премій.

Лауреати Загальнонціональної прогшрами "Людина року-2014" у номінації «Лідер страхового ринку року».

Назаренко Василь, Генеральний директор ОС «Аграрний страховий Пул»,

Голова Правління ПрАТ «Українська аграрно-страхова компанія».

22 роки працює в страхуванні, 20  з яких  - керівником страхової компанії.

 

Є одним з розробників Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», автор та співавтор ряду прогресивних розробок в галузі страхування, в тому числі «Методики управління ризиками в страхуванні врожаю сільськогосподарських культур».

          За сумлінну працювеликий вклад в розвиток в ім’я економічного зміцнення та розквіту України, нагороджений:

 

•        Почесним знаком та Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України за вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту населення, високий професіоналізм при виконанні службових обов’язків;

•        Почесною грамотою Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  за особистий внесок у розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування;

•        Подякою Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за вагомі досягнення в праці, високий професіоналізм;

•        Подякою Міністра аграрної  політики та продовольства України за сумлінну працю та досягнуті результати в ім’я економічного зміцнення та розквіту України;

•        Грамотою виконавчого комітету Черкаської міської ради за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок в економічний розвиток міста Черкаси та створення нових робочих місць;

•        Орденом за "Відданість справі розвитку страхування";

•        Орденом «Золотий Хрест честі і звитяги»;

•        Орденом «Почесний Хрест».

Отримав почесні звання:

•        «Лицар Вітчизни»,

•        «Керівник року 2010»;

•        «Менеджер року 2010 в галузі страхування»

Найвагоміші події здобутки в Вашій професійній діяльності в 2014 році:

2014 рік видався важким і одночасно продуктивним. За минулий рік як в житті країни, так і в кожного з нас відбулися серйозні зміни. Насамперед, шквал подій від економічних реформ до крутих політичних змін дали новий виток для розвитку та вдосконалення економіки України загалом та аграрного сектору, зокрема. В листопаді 2014 року мене було обрано генеральним директором ОС «Аграрний Страховий Пул». Багато сил та енергії забирає робота в пулі, адже я хочу впровадити нову, прозору та чесну політику відкритого агрострахування та націлений на подальше реформування структури, покликаної подати приклад високоякісної роботи в системі агрострахування та забезпечити їй стабільний розвиток.

Восени 2014 року, мене було обрано в якості експерта у складі робочої групи з питань вдосконалення системи страхування сільськогосподарської продукції при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Серед першочергових завдань  бачу нагальну потребу в розробці законодавчих змін, які регулюватимуть діяльність страховиків у сфері страхування сільськогосподарської продукції, та забезпечення повної прозорості і відкритості в роботі Пулу.

 Прагну встановити безумовний пріоритет захисту інтересів агровиробника, та сприяти у побудові дієвого партнерства держави та приватних страхових компаній задля підвищення якості страхування аграрних ризиків в Україні та перехід на європейські стандарти в страхуванні.

 

Життєві принципи, які допомагають Вам досягти поставленої мети: Ніколи не здаватися, щиро вірити в результат та впевнено, крок за кроком, іти до мети. Ніщо в житті не вдається легко та відразу, за місце під сонцем потрібно боротися, долаючи безліч перешкод. Тоді результат не змусить себе чекати, а перемога буде ще більш солодкою.

Ким Ви мріяли стати в дитинстві?: З малих років я мріяв стати кухарем: придивлявся як мама порається на кухні. З роками відбулася переоцінка цінностей, і десь з семи років я вже впевнено відповідав, що буду великим керівником.

Чи є у Вас мрія, що поки не здійснилась?: Мрію, щоб доба складалась з 48 годин), для всього задуманого 24 години не вистачає!

Бути сьогодні успішнимце… Володіти інформацією і вміти її використовувати. Йти в ногу з часом та задавати ритм життя. Для мене особисто, успіхце показник наскільки людина перевершує себе «вчорашнього». Якщо ти сьогодні вже зробив те, на що не наважувався вчора, ти, безумовно, успішний.

Ваш улюблений афоризм?: «Дорогу здолає той, хто йде».

Якщо щастя не в грошах, то в чомуякщо все-таки в грошах, то чому?: Багатство людини полягає не в тому, що вона має, а в тому, без чого вона не може обійтися. Для мене це моя родина, друзі та робота, яка приносить задоволення. Та все-таки, без сумніву, внутрішній спокій та душевна гармонія, почуття свободи та незалежності є також складовими щасливого життя. На жаль, ми живемо у матеріальному світі, де все досягається завдяки одному з головних інструментівгрошам, за допомогою яких ми здійснюємо задумане та втілюємо мрії в реальність.

Що Ви не любите в своїй роботі більше всього?: Я один із небагатьох людей, яким пощастило займатися справою, яка приносить задоволення та яку я безмежно люблю.

Ви згодні, що ризик - справа благородна?: Ризик - справа благородна, але тільки тоді, коли він під контролем! Зараз вдале місце для реклами, але я стримаюсь).

А Ви себе застрахували?:Так, звісно! Вже багато років поспіль маю поліс добровільного медичного страхування і успішно його використовую.

Яка риса характеру – Ваш головний недолік?: Я – невиправний трудоголік. Багато часу проводжу на роботі та у службових відрядженнях. А це, як правило, забирає час, який я міг би провести з родиною, в колі близьких та рідних мені людей. Навіть якщо випадає нагода побути декілька днів у відпустці, голова сповнена планів та задумів, які не чекають виходу на роботу. Тому надмірний прояв цієї риси все-таки іноді турбує оточуючих.

Яка страва здатна покращити вам настрій?:Я люблю готувати, і коли в мене випадає можливість провести час з сім’єю, я сам готую одну з найулюбленіших страв моїх рідних. Тому найулюбленіша страваце та, що я приготую для своєї родини. Вона і є приводом для нашого хорошого настрою.

Чи є у Вас улюблена книга? Якщо «так», то яка?:Я завжди захоплювався історією України, тому багато перечитав історичної літератури.

З ким із історичних особистостей Ви могли б потоваришувати, якщо б були його сучасником?: Захоплює постать Ярослава Мудрого, великого князя київського, за часів правління якого Київська Русь досягла небувалого на ті часи розквіту, стала великою і могутньою державою Європи. Гадаю, це прагнення до європейських стандартів є нашим спільним. Тому, думаю, нам було б про що поговорити.

Що Ви вважаєте своїм головним досягненням в житті, а що найбільшою помилкою?: Мені про це ще рано говорити, висновки можна буде зробити років так в 85.Я вважаю, що найголовніше досягнення мене ще чекає попереду, а найбільшої помилки я не зроблю.

Яке зайняття для  Вас -  найкращий відпочинок?: Люблю активний відпочинок та подорожі. Шкода, що це рідкісні приємні події, які не можна собі дозволити щодня. Ще можу поринути в історичну літературу та кінострічки на історичну тематику.  

 

 

Царук Павло

Голова Правління Страхової групи «ТАС»

З 2006 року голова місцевого комітету LIMRA, член правління LIMRA Europe (LIMRAнайбільша в світі асоціація лайфових страховиків з більше ніж 800 членами)

2006  - член правління Ліги Страхових Організацій України   

Протягом трьох років поспіль (2006-2008)  визнавався кращим топ-менеджером на ринку страхування життя за версією «Інвест газети»: рейтинг «TOP-100. Кращі топ-менеджери України».

Найвагоміші здобутки в Вашій професійній діяльності в 2014 році: Зростання оборотів компанії на 7,5%, і на 20% з врахуванням втрати філій в Криму і на Донбасі. Покращення фінансового результату компанії більше ніж удвічі. Активна позиція в МТСБУ в якості Члена Президії, розробка концепції електронного полісу.

Ваш життєвий девіз: «Хто йде – той дійде» («Дорогу осилит идущий»).

Ким Ви мріяли стати в дитинстві?Математиком.

Чи є у Вас мрія, що поки не здійснилась?: Навколосвітня подорож на яхті.

Бути сьогодні успішнимце…Не задовольнятися досягненнями та бачити нові можливості для розвитку.

Ваш улюблений афоризм?: Ніколи не здаватися!

Якщощастяне в грошах, то в чому?: Щастя в серці і в голові, та у вмінні його відчувати і створювати.

Що Вине любите в своїй роботібільше всього?:Не продуктивно витрачати час на підписування документів і інші формальності, а також на вирішення конфліктних ситуацій.

Визгодні, що ризик- справаблагородна?: Більшою мірою так. Не спробуєш, не дізнаєшся.

А Висебе застрахували?: Так, ОСЦПВ, «Повний автозахист» (авто), ДМС, «Повний житло захист» (майно) і більше 5 полісів накопичувального убезпечення життя.

Продовжіть фразу «Дайте мені точку опори і я… і я зможу від неї відштовхнутися щоб почати рух у правильному напрямку».

Кому в цьому житті Ви заздрите?: Нікому, заздрість - це діяльність, яка не має сенсу.

Яка риса характеру – Ваш головний недолік?: Важко себе пересилити, щоб працювати з людьми, які мені не подобаються.

Яка страва здатна покращити вам настрій?: Морозиво чи сорбет, тірамісу, Кока-кола, полуничний шейк з Макдональдс,смачний шоколад, ну і будь-яка інша страва, приготована з любов’ю.

Чи є у Вас улюблена книга? Якщо «так», то яка?: Стівен Кові «7 навиків високоефективних людей»

З ким із історичних особистостей Ви могли б потоваришувати, якщо б були його сучасником?: Не думаю, що можна товаришувати за планом, це поклик душі, що виникає спонтанно.

Що Ви вважаєте своїм головним досягненням в житті, а що найбільшою помилкою?: Найбільше досягненняце мої діти. А помилок не робить той. Хто нічого не робить.

Яке зайняття для  Вас -  найкращий відпочинок?: Рибалка та водіння автомобіля.

 

 

 

Українське агрострахування долає непростий шлях становлення. Один із парадоксів сьогодення полягає в тому, що вітчизняна сільськогосподарська галузь розвивається прискореними темпами, а обсяги застрахованої продукції не збільшуються. Найчастіше це пояснюють тим, що на ринку агрострахових послуг відсутня стратегія розвитку галузі, а той ресурс, що був закладений попередніми роками, вичерпався та вимагає термінового оновлення.

Заповнити цю прогалину взялися спеціалісти Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Ними підготовлений проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Детальніше про нього розповідає керівник Проекту IFC, доктор сільськогосподарських наук Гарі РОШЕ.

 

- Чим викликана необхідність розробки агрострахової Концепції?

- Над розвитком агрострахування в Україні ми працюємо вже близько 7 років. Ми добре вивчили цей ринок, стали активним його учасником та маємо певний вплив на його розвиток.

Варто нагадати, що Проект IFC взагалі стояв біля витоків формування українського ринку агрострахових послуг. Зокрема, ми просували ідею створення Агрострахового пулу як об’єднання страховиків, які працюють на ринку за принципами прозорості та відкритості. Нашими спеціалістами підготовлений цілий ряд стандартних страхових продуктів, що стосуються ключових стратегічних сільськогосподарських культур. Ми всіляко сприяли розробці та вдосконаленню відповідного українського законодавства.

Спочатку передбачалося створити повноцінно функціонуючу та відповідну до всіх сучасних вимог систему агрострахування. Вона мала надавати якісні послуги сільгоспвиробникам та гарантувати їм стабільний розвиток. У розвитку агрострахування зацікавлена й держава як повноцінний учасник агрострахового ринку. Бо ж йдеться про перспективи однієї із провідних галузей національної економіки.

Для такої роботи Проект має всі ресурси. У нашому активіміжнародний досвід аграрного страхування, у нас команда висококваліфікованих фахівців. До її складу окрім українських експертів входять і зарубіжні.

Засади української системи агрострахування були закладені 2012 року. Тоді був ухвалений закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», було створене та розпочало роботу громадське об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул».

На тому етапі були вирішені важливі тактичні питання. Вони стосуються структурних, організаційних моментів агрострахування. Та не були визначені стратегічні шляхи його подальшого розвитку. І в цьому був великий недолік, який згодом негативно позначився на роботі всього агрострахового ринку. Замість очікуваного зростання він продовжував тупцювати на місці. Сьогодні рівень агрострахування в Україні залишається вкрай низьким та складає біля 5%. Погодьтеся, для сільського господарства України, яке інтенсивно розвивається із щорічним приростом у 6-8%, це дуже мало.

Інша причина, що призвела до стагнації національного агрострахового ринку, полягала в домінуванні вузько корпоративного підходу до визначення політики його розвитку. Завжди знаходилися зовнішні сили, які прагнули монополізувати цей ринок та одноосібно користуватися його перевагами. Наочним прикладом тут стало формування Агрострахового пулу, до складу якого ввійшли лише 4 страхові компанії, 2 з яких виявилися маловідомими та не готовими працювати з високою віддачею.

Одне із завдань Концепції якраз і полягає в тому, щоб зробити агростраховий ринок прозорим та прибрати вузько корпоративні підходи у вирішенні загальнонаціональних питань.

Організація агрострахового ринку має задовольняти інтереси всіх його учасників. Зокрема, сільгоспвиробники потребують надійного страхового захисту сільськогосподарської продукції та зацікавлені у здешевленні його вартості. Разом із тим, вони мають невисокий рівень довіри до страховиків та слабку кваліфікацію щодо страхування.

Страховики прагнуть отримати прибуток від страхової діяльності, однак обмежені у своїх можливостях отримувати інформацію про показники роботи страхового ринку, здійснювати ефективне перестрахування ризиків (особливо, катастрофічних). Також вони зацікавлені в об’єднанні ресурсів для підготовки стандартизованої методології роботи на ринку.

Уряд підтримує сільгоспвиробника для стабілізації його виробництва, забезпечення продовольчої безпеки держави, та його ресурси, що спрямовуються на ці цілі, доволі обмежені.

Концепція – це документ, що визначає майбутнє українського агрострахування на багато років. Він є платформою для напрацювання сучасного агрострахового законодавства, тих правил гри, яких повинні неухильно дотримуватися всі учасники ринку.

 

- Чому за підготовку нової агрострахової Концепції взялися фахівці IFC?

- Я вже згадував про наші ресурсні можливості, про великий досвід розвитку агрострахування, в тому числі, й міжнародний. Все це ми залучили при підготовці Концепції.

Однак я б розглядав її як результат колективної праці, оскільки до її розробки активно залучалися й українські спеціалісти. Це й представники страхового ринку, сільгоспвиробники, незалежні експерти, відповідні держоргани, зокрема, - Міністерство аграрної політики та продовольства. Спільно з Агростраховим пулом влітку 2014 року ми провели широку інформаційну кампанію в 13 областях України.

Ми хотіли почути думки всіх учасників агрострахування. Ці поїздки до регіонів виявилися результативними, ми отримали багато важливих пропозицій, які також були покладені в основу Концепції.

Таким чином, Проект виконав посередницьку місію, прагнучи об’єднати в Концепції інтереси українських страховиків, сільгоспвиробників та держави. Все це може стати хорошою основою для подальшого розвитку плідного партнерства між усіма цими сторонами.

- Ви визначили Агростраховий пул як одну з ключових структур в системі агрострахування. Яким ви бачите його майбутнє?

- Безумовно, Агростраховий пул і надалі відіграватиме важливу роль в агрострахуванні. Та заразом ми пропонуємо суттєво змінити підходи до його формування, а також його функції та ті завдання, які він покликаний вирішувати.

Коли Пул лишень створювався, передбачалося, що до його складу ввійдуть 10-15 провідних у країні страхових компаній. Всі вони повинні були мати певний досвід агрострахування, розгалужену регіональну мережу надання послуг та відповідне кадрове забезпечення. Саме такі компанії могли брати участь у субсидованому агрострахуванні.

Пул не впорався із завданнями, які спочатку покладалися на нього. І справа не лише в тому, що держава так і не фінансує субсидоване агрострахування. На практиці Пул демонстрував вузько корпоративні підходи до агрострахування, і зараз опинився не при справах. Йому не вдалося структурувати, систематизувати ринок, стати лідером на ньому.

Тому сьогодні головне – змінити принципи формування Агрострахового пулу. З «клубу для обраних» він має перетворитися на об’єднання, якому зможуть довіряти страховики. І кожна страхова компанія, яку цікавить агрострахування, зможе стати членом такого Пулу. Причому, на моє переконання, не просто зможе, а повинна стати його учасником.

 

- Що дасть агростраховому ринку така новація?

- Згідно з чинним законом «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», Пул міг вплинути лише на ту частину агрострахового ринку, що працювала з державною програмою субсидованого страхування, фінансування якого від дати ухвалення закону так і не було. Серед обов’язків Пулу, зокрема, було запустити в роботу стандартні страхові продукти, уніфікувати процедури страхування.

Решта агрострахового ринку в Україні залишалася поза впливом Пулу. Тут домінували інтереси страхових компаній, не завжди враховувалися інтереси аграріїв та держави.

Ми пропонуємо запровадити однакові правила поведінки на всьому ринку. Це значно спростить відносини між страховиками та сільгоспвиробниками. І державі буде набагато простіше регулювати ситуацію в сфері агрострахування і в разі необхідності вплинути на неї.

 

- Що сьогодні заважає державі регулювати агростраховий ринок?

- Насамперед – відсутність достовірної інформації про діяльність страхових компаній. Самі вони неохоче діляться даними про обсяги власних продажів, про суми страхових премій, страхових виплат тощо. Заразом відсутні законодавчі вимоги збирати необхідну інформацію про агрострахування, а в Міністерстві аграрної політики та продовольства, а також у Нацкомфінпослуг нема достатньої кількості спеціалістів, що здатні зібрати всі ці відомості, звести їх докупи, проаналізувати і на підставі такого аналізу прорахувати тарифи.

А як сільгоспвиробнику визначитися з тим, якій страховій компанії віддати перевагу? Перш ніж зробити свій вибір, аграрій повинен дізнатися про її можливості і про те, як вони реалізуються. Для вирішення цього завдання аграрію також потрібна інформація.

Якщо до складу Агрострахового пулу ввійдуть всі страхові компанії, то Пул зможе зібрати необхідну інформацію та використати її при розробці страхових продуктів.  Він також зможе надавати інформацію про агрострахування державним органам. Робота ринку стане прозорою та прогнозованою.

Крім того, уряд повинен користуватися правом проведення аудитів та перевірок достовірності наданих страховими компаніями даних. В інших країнах це цілком нормальна процедура. В Україні, на жаль, не завжди є розуміння необхідності її проведення. І як результат, наразі сільгоспвиробники, банки не повністю довіряють тим страховим компаніям, які продають агрострахування.

 

- Сьогодні Агростраховий пул жорстко прив’язаний до субсидованого агрострахування. Якщо воно є, то Пул працює, а якщо ні – необхідність в об’єднанні відпадає. Чи має такий підхід зберегтися й на майбутнє?

- Якщо ми подивимося на кращі міжнародні практики, то побачимо, що всі країні хочуть, аби їх сільгоспвиробники мали доступ до високоякісного агрострахування. Однаковою мірою це стосується країн, які виробляють великі обсяги сільгосппродукції (США, Канада, країни Євросоюзу), і тих, котрі в цьому відношенні їм значно поступаються, - приміром, Індія, Китай, африканські країни. Всюди ставка робиться на функціонуючу систему управління ризиками.

Так, загальні державні субсидії за преміями на страхування сільськогосподарської продукції в країнах ЄС 2007 року склали 497 млн. євро. У Туреччині на початковому етапі в 2005 році страхові премії склали всього 12,5 млн. євро, а 2013 року перевищили 250 млн. євро. У країнах з розвиненою системою страхування сільськогосподарської продукції державою компенсується від 30% до 65% суми платежу. На відміну від практики компенсації витрат сільгоспвиробнику, яка використовувалася в Україні, найпоширенішою є виплата субсидій на покриття частини страхової премії страховикам.

В Україні, на жаль, бюджетні вимоги до здійснення агрострахування наразі є проблемними. В минулі роки було чимало сільгоспвиробників, які добровільно купували агрострахування. І щойно уряд розширював підтримку цієї програми, вона ставала популярнішою серед аграріїв, вони з радістю нею користувалися.

Тому в агрострахуванні України важливо знов запустити механізм державних субсидій. Державну підтримку також повинні отримати ті сільгоспвиробники, які працюють за системою форвардних контрактів, та деякі інші.

Та при цьому ми проти жорсткої прив’язки Агрострахового пулу до субсидованого страхування. Він повинен повноцінно функціонувати незалежно від того, чи є воно, чи ні. І в пропонованій Концепції ми такі можливості передбачили.

 

- Якщо всі страхові компанії автоматично стають членами Пулу, хто з них може отримати доступ до агрострахування з державною фінансовою підтримкою, яким критеріям вони повинні відповідати?

- Розмови про критерії ведуться вже роками. В цілому є загальне розуміння, якими вони повинні бути. Та парадокс у тому, що на практиці часто вони ігноруються.

Наприклад, є домовленість, що будь-яка компанія, яка займається агрострахуванням в Україні, повинна перестраховуватися. Таким чином, більша частина їх відповідальності передається міжнародним перестраховикам. Без цього нереально на повну міру захистити інтереси сільгоспвиробників. Та ми знаємо чимало випадків, коли на ринку пропонуються продукти агрострахування, які не передбачають перестрахування.

Ми чекали, що страхові компанії, які ввійшли до Пулу, будуть належним чином укомплектовані фахівцями, здатними працювати з сільськогосподарськими клієнтами. Та й це справдилося не на повну міру.

Тепер стосовно агрострахування з державною підтримкою. Оскільки всі страхові компанії, за нашою Концепцією, повинні входити до складу Пулу, то кожна з них має право надавати страхові послуги в рамках державних програм. Однаковою мірою це стосується й субсидованого агрострахування. Якщо працюватиме принцип вибірковості, поділу компаній на «своїх» та «чужих», впроваджувана нова система агрострахування не працюватиме.

 

- Що робити з тими страховими компаніями, які відмовляться ввійти до складу оновленого Пулу?

- На мою думку, будь-яка компанія, що відмовляється підкорятися нормативним вимогам, які встановлені державою, та умовам, що узгоджені учасниками ринку, повинна бути позбавлена права працювати на агростраховому ринку. Держава напрацьовує правила, мета яких – захист сільгоспвиробників, регулювання ринку та контроль над роботою страхових компаній. Ми пропонуємо створювати Пул як саморегулюючу організацію, і якщо страхова компанія не хоче ставати його членом, значить, вона не підтримує принципів відкритої та прозорої діяльності.

 

- Який міжнародний досвід агрострахування враховувався при розробці агрострахової Концепції?

- Група Світового банку, частиною якої ми є, працює в усіх країнах світу. І у нас існують дуже тісні зв’язки між спеціалістами. За останні кілька місяців мені довелося побувати в Мексиці, Німеччині, Швейцарії, і всюди зі своїми колегами я обговорював питання агрострахування. Ми також консультуємося з представниками російського ринку, турецького, польського. Тому добре знаємо, як ці процеси просуваються, що і на якому ринку відбувається.

Агрострахові продукти, які IFC розробляє для України, майже аналогічні до тих, що продаються на таких розвинених ринках, як США. В їх основі лежать актуарні розрахунки, ціноутворення на ці продукти встановлюється таким же чином, як і в країнах Північної Америки та Західної Європи. І ми працюємо з тими ж перестраховиками, що й вони.

У відповідності до кращих світових практик, від фермера завжди вимагається, щоби він сплатив свою частину страхового полісу, наприклад, 50% від вартості страховки. А решту вже сплачує держава безпосередньо тій компанії, що надає страхування. На жаль, таку систему нам наразі не вдалося впровадити в Україні. Та нам би дуже хотілося, щоб її все-таки підтримали. Бо система, що досі адмініструвалася на рівні уряду, була надмірно забюрократизованою, вона вимагала від сільгоспвиробників значних зусиль, витрати більшого часу. І тому залишала чимало можливостей для «обраного надання» субсидії.

Сьогодні аграрна галузь в Україні активно розвивається. Агрострахування – один із механізмів її стабільної роботи, зміцнення малого та середнього аграрного бізнесу. Ми хочемо допомогти зробити його ефективним, доступним та комфортним для сільських споживачів, прибутковим для страховиків та економічно виправданим – для держави.

 

Степан ГОНЧАРЕНКО,             

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/539601_MG_2234.JPG

Повнолітня "Людина року"

Цієї весни на всіх, причетних до створення загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ», на її незмінних друзів і прихильників чекає подвійне свято. По-перше, це урочисте дійство вшанування переможців і володарів титулу «ЛЮДИНА РОКУ-2011», See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/508028marafon_058.JPG

Найдовший телемарафон

З 5:30 29 березня  до 19:30 2 квітня 2012 року в он-лайн трансляції на сайті та в ефірі Першого Національного й ТРК «Ера»  тривав телемарафон «Пісня об’єднує нас!», який зробив See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/784436bovych_.jpg

Язичницькі символи Бовича

Понад 80 робіт, вирізьблених з дерева та присвячених прадавній язичницькій  та християнській духовності українців, покажуть у Києві з 5 по 17 квітня. Виставка «Дідизна», на якій будуть представлені твори одного з See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/565483fashion_04.JPG

Український EuroFashion

19 березня показом колекцій України та Іспанії відкрився проект EuroFashion ювілейного UFW. З цього показу стартував унікальний проект «модної» Європи, присвячений проведенню в Україні Євро-2012. Окрім численних гостей, показ відвідали See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/795012Devid_Spryit_Stefan_Kaltemberger.jpg

Презентация ультрабуков в Киеве

Одна из самых ожидаемых новинок первого квартала 2012 года, ультрабук Dell XPS 13 был презентован в культурно-развлекательном центре ATMASFERA 360. В атмосфере технологий третьего тысячелетия звезду ультрабука Dell XPS 13 в See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/841692mak_donaldz_.JPG

Стояти за касою не просто...

11 листопада 2012 року відомі українські спортсмени, музиканти та громадські діячі відвідали МакДональдз на Хрещатику в Києві, де взяли участь у цьогорічній благодійній акції «День Щастя». Кожен небайдужий може також See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/377310RadissonBluHotelKyivPodil_.JPG

На древнем Подоле - новый Radisson

The Rezidor Hotel Group, одна из наиболее динамично развивающихся компаний в мировой гостиничной индустрии, входящая в составTheCarlsonRezidorHotelGroup, открыла второй отельв Киеве– Radisson Blu Hotel Kiev, Podil. Новая гостиница на 164 See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/699123lg_tv_.jpg

Перший у світі 84-дюймовий телевізор

Компанія LG Electronics спільно з мережею магазинів побутової техніки COMFY представила перший у світі 84-дюймовий CINEMA 3D Ultra HD телевізор на українському ринку. CINEMA 3D Ultra HD телевізор LG був уперше See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/550710576_predTalant.JPG

Мастера предпринимательства

Компания «Эмвей Украина» вместе с Украинским союзом промышленников и предпринимателей открыла «Мастерскую предпринимательства». 16 ноября 2012 года прошла конференция «Мастерская предпринимательства». В рамках конференции состоялось три события: награждение победительниц первого национального See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/113953pampers_.jpg

Тато-мама

30 января 2013 г. в научно-развлекательном центре «Атмасфера» в Киеве прошел первый всеукраинский Trendy Mama Forum, посвященный самым актуальным трендам и инновациям в уходе за малышами. Послушать экспертов и известных See details

Партнери

 

Заголовки передовиць

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені