Соціо

Редагувати

Кількість коротких статтей:

Кількість посиланнь:

Вы можете поміняти порядок відображення перетягуванням элементів:

  • Соціо
Зберегти
Скасувати
Відновити

Культура

Лука змінює музичний сти

Фіналіст шоу «Голос країни», а також учасник восьмого сезону «Х-фактор» А

Середа, 3.04.2019 COMMENTS

Події, Люди, Соціум

Церемонія нагородження "

Image - Церемонія нагородження

23 березня 2019 року в залі Національної опери України відбулася ХХІІІ урочиста церемонія нагород

Вівторок, 26.03.2019 COMMENTS

Спорт

Як спортсмени заробляють

Image - Як спортсмени заробляють

26–27 квітня 2019 року в Києві відбулася перша Міжнародна конференція зі спортивного маркет

Неділя, 5.05.2019 COMMENTS

Сталий розвиток, Екологія

Кліматичні зміни в Украї

Image - Кліматичні зміни в Украї

Україна все частіше стикається із погодними аномаліями. Протягом останніх років значно збільшилас

Неділя, 19.05.2019 COMMENTS

Соціо

Україна все частіше стикається із погодними аномаліями. Протягом останніх років значно збільшилася періодика нехарактерних для сезону погодних явищ.  Про це сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак під час екологічного форуму «Кліматичні зміни в Україні: чи неминуча катастрофа?», який сьогодні  відбувається у Києві напередодні Міжнародного дня захисту клімату. 

«Вже сьогодні кожен українець відчуває на процеси зміни клімату. Враховуючи лише температурні перепади протягом останнього місяця та кількість опадів, очевидно, що ці зміни не на краще. Навряд чи для українців є звичним сніг, котрий випадає у червні чи травні», - сказав Остап Семерак.

Погодні аномалії вже зараз негативно позначаються на чутливих секторах національної економіки, у першу чергу, сільському господарстві.

«Ми стикаємось з посухами та підвищеною кількістю спекотних днів у літній період, які трапляються все частіше і охоплюють все більші території, в тому числі в регіонах, де вони раніше не спостерігались. Помилково вважати, що Україна отримає певний зиск для сільського господарства від потепління клімату. Якщо Україна не стане активно вживати заходів по протидії змінам клімату, це може призвести до суттєвих втрат врожаїв основних сільськогосподарських культур у майбутньому, »,  - пояснив Міністр екології та природних ресурсів.

Він нагадав, що уряд України не знімає з порядку денного вирішення цієї проблеми.  Наша держава однієї із перших ратифікувала Паризьку кліматичну угоду аби мати синхронізований з урядами інших країн план заходів та перелік інструментів по протидії зміні клімату. 

«Йдеться про скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін, які вже відбулися і прогнозуються на майбутнє. Зараз Україна  спільно із ПРООН за підтримки Європейського Союзу розробляє свою Стратегію адаптації до зміни клімату, яка б враховувала кліматичні особливості наших територій», - резюмував Остап Семерак.

Крім того, Україна на виконання Паризької кліматичної угоди прийняла нову Концепцію реалізації державної кліматичної політики до 2030 року та план заходів до неї, подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату розроблено Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Також на розгляді Верховної Ради перебуває два законопроекти щодо  обліку  та регулювання речовин та газів, що безпосередньо спричиняють кліматичні зміни – (ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» та ЗУ «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази»).

Нагадаємо:  Паризька угода - це угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу та не перевищення потепління на 2 градуси беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Угоду підписали 195 держав. Україна була серед країн-лідерів, які  ратифікувала Паризьку угоду (2016). Крім того,  Україна стала 9 країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

26–27 квітня 2019 року в Києві відбулася перша Міжнародна конференція зі спортивного маркетингу: http://sportmc.orghttp://sportmc.org


Ідея її проведення була запропонована Еліною Світоліною та Володимиром Кличком, а організаторами виступили міжнародне агентство спортивного маркетингу Top Five Management і найбільший український приватний закритий клуб H Club.


Конференція заклала міцний фундамент ефективної комунікаційної платформи для взаємодії представників професійного спорту, бізнесу, брендів, інвесторів і меценатів для реалізації як міжнародних, так і національних програм розвитку українського спорту. Урочисто відкрили конференцію та вітали учасників мер Києва Віталій Кличко і відома актриса, радіо- і телеведуча Анна Буткевич.


Конференцію відвідало більше 300 учасників і 30 запрошених спікерів із 6 країн.Обговорювалися і демонструвалися успішні стратегії та сучасні підходи до створення і комерціалізації спортивних брендів, спонсорські програми і залучення інвестицій у спорт, діджиталізація й інноваційні інструменти спортивного маркетингу, e-sports, а також розвиток особистого бренду спортсмена і його вплив на вирішення соціальних завдань суспільства. Крім того, в центрі уваги учасників конференції була тема благодійності в спорті.


Відкриваючи панельну дискусію за участю зірок українського спорту ― Василя Вірастюка, Ганни Різатдінової, Слави Медведенко й Іллі Кваші, призерка Олімпійських ігор 2000 року Олена Говорова зазначила, що великий спорт вимагає набагато серйознішого підходу до підготовки спортсменів, ніж аматорський. При цьому створення необхідних умов для тренувань завжди тягне за собою значні грошові витрати, що неможливо без підтримки з боку бізнесу. Підтримка бізнесу ― це не тільки меценатство: бренди реалізовують великі маркетингові стратегії, отримуючи дуже гарні бонуси на додаток до лояльності клієнта та своєї впізнаваності.


У свою чергу, Ганна Різатдінова, українська гімнастка, бронзова медалістка Олімпіади–2016, чемпіонка світу у вправах із обручем і багаторазова призерка чемпіонатів світу та Європи, прокоментувала: «Спорт, поряд із культурою й освітою, ― одна з найважливіших опор здорового суспільства. Крім підтримки з боку корпорацій великий спорт повинен відчувати надійну опору і з боку держави. Адже на світовій арені країна часто асоціюється зі спортивними досягненнями і практично кожна людина на питання про найвідоміших українців починає список із зірок українського спорту».


Необхідно також відзначити, що формат конференції був максимально орієнтований на нетворкінг і надання учасникам набору прикладних інструментів і дієвих алгоритмів просування спортивних брендів на міжнародній арені. Саме на цих питаннях акцентували увагу спікери панелі «Найкращі кейси спортивного маркетингу». Так, CEO Top Five Management Стефан Гуров наголосив на необхідності якісної трансформації традиційних спортивних сервісів, а саме переходу від застарілої агентської моделі до концепції глобального спортивного хабу, що успішно практикує його компанія.

На конференції глобальні бренди були представлені топ-менеджерами таких компаній: Top Five Management, Global Sports Innovation Center powered by Microsoft, футбольний клуб «Баварія», IKISPORT, міжнародний холдинг Parimatch і міжнародне маркетингове агентство Digital Choo. Серед представників українських компаній та організацій участь у заході взяли: засновник Klitschko Ventures Володимир Кличко, а також компанії Delta Sport, Intertop Ukraine, IDS Borjomi Ukraine, MostVideo.TV, MostMedia Promotions, Dinaline Group, Pepelatz Production та інші.


Голова відділу комунікацій Global Sports Innovation Сenter powered by Microsoft Софія Гончарова розповіла про проривні цифрові технології залучення фанатів. Успішними прикладами в цьому напрямку також поділився Бенджамін Стін ― керівник Digital/ CRM проектів футбольного клубу «Баварія» (Мюнхен), фан-аудиторія якого наразі становить 650 мільйонів осіб. Голова європейського відділу маркетингу компанії General Mills Арджун Бозе поділився кейсом про використання великого тенісу з метою підвищення значущості бренду та клієнтської залученості. Про створення спортивного бренду з нуля на прикладі БК Монако розповів представник MostVideo.TV і маркетингового агентства MostMedia Promotions Сергій Черськой. Катерина Матющенко, маркетинг-менеджер у СНД і Південно-Східній Європі компанії Visa, презентувала досвід використання глобальних спонсорських контрактів у локальному масштабі.


Роль інноваційних технологій у розвитку спорту проаналізували учасники блоку «Спорт і високі технології» CEO IKISPORT Олів’є Гуая і директор зі стратегічного маркетингу компанії Dinaline Group Тетяна Желтомирська. Крім того, урамках конференції була проведена велика дискусія на тему кіберспорту, в якій обговорювалася позиція та перспективи України на глобальній кіберспортивній мапі.


Величезний ажіотаж викликала дискусійна панель «Спорт і благодійність», в якій взяли участь: засновник Klitschko Ventures і Klitschko Foundation Володимир Кличко, співзасновник ГО «Ігри нескорених» Михайло Піменов і представник ТМ Parimatch в Україні Вадим Місюра. Модератор дискусії та директор благодійної організації Klitschko Foundation Аліна Носенко обговорила з учасниками умови, проблеми та перспективи реалізації меценатських проектів у сфері спорту.


Показово, що оргкомітет конференції вже отримав десятки заявок на участь у SMC 2020. За твердженням голови організаційного комітету Олега Стрельникова, наступного року конференція охопить ширше коло питань, що стосуються розвитку спорту.


Офіційними партнерами конференції виступили: Visa, PokerMatch, Parimatch, Turkish Airlines, Bentley, TTN, Eterna Law, Klitschko Foundation, Metropole, АТБ, Sky Art Foundation, Denza Workspace, рекламний холдинг Megapolis та інші.


Захід проводився в новому сучасному конгрес–центрі Chalet Equides в Лісниках.

22 квітня 2019 р. CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток КСВ», запустила лідерську програму для молоді «SDG-Амбасадори» на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (SDGs) і провела І стратегічну сесію з молодими людьми.

«SDG-Амбасадори» - це перша в Україні програма, в рамках якої кожен/на учасник/ця обирає свою Ціль сталого розвитку (Sustainable Development Goals - SDGs), популяризує обрану Ціль і реалізує локальний та глобальний проекти на підтримку обраної Цілі. Програма, що триває з 22 квітня до 20 грудня 2019 року, включатиме також навчання SDG Амбасадорів та виїзди в регіони України задля популяризації Цілей сталого розвитку. Для участі у програмі було отримано 55 заявок від активної молоді з різних міст України і відібрано 17 учасників.

Марина Саприкіна, керівниця Центру «Розвиток КСВ», ініціаторка Програми, зазначає: «Сучасне покоління є першим, яке усвідомлює екологічні та соціальні виклики сьогодення, і першим, хто може з цим боротися. Тому ми формуємо спільноту відповідальних лідерів, які реальними справами покажуть, що кожен з нас може робити вже зараз».

У свою чергу Данило Лавренов, директор департаменту комунікацій Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом», ще раз наголосив на сучасних викликах: «Першочергові завдання, що стоять перед суспільством, і які ми вже зараз вирішуємо – зменшення викидів вуглецю, зменшення використання водних і земельних ресурсів та зменшення кількості радіоактивних відходів».

Андрій Булах, керуючий партнер Deloitte, продовжив і розповів про революцію в усвідомленні компаніями своєї ролі: «Ми розуміємо, що прибуток – це не єдине, що є важливим, ми прагнемо чогось більшого. Profit-driven трансформується в purpose-driven. Майбутнє вимагає від нас вже сьогодні сприймати виклики як можливості. Немає часу відкладати зміни на завтра».

SDG Амбасадори надихнулись стратегічною сесією. Абрамчук Ольга (м. Луцьк), Амбасадорка Цілі 1 «Подолання бідності», підтверджує: «На першому етапі я планую проводити інформаційну діяльність шляхом презентації даної програми у різних центрах та організаціях Луцька, а також провести опитування згідно цілі, яку я представляю».

Киянин Марк Гончаров, Амбасадор Цілі 16 «Мир, справедливість та сильні інститути»,  попереджає: «SDG Ambassadors - команда з 17 супергероїв, і я щасливий стати її частиною. Завдяки ініціативі CSR Ukraine, ми спочатку маленькими, а потім і великими кроками зробимо життя в нашій країні кращим. Для досягнення своєї мети я зроблю все, що від мене залежить. Нечесні чиновники, судді і прокурори, терористи, торговці зброєю - тримайтеся! Скоро буде гаряче!»

Підсумовуючи І стратегічну сесію Програми «SDG-Амбасадори», що є унікальною у своєму роді, Павло Замостян, заступник Представника Фонду народонаселення ООН в Україні, підкреслив: «Програма SDG Амбасадори надаватиме навички та компетенції, які так необхідні молоді для життя в сучасному світі».

А Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України, зауважив: «Перед SDG-Амбасадорами стоїть важливе завдання: розповісти суспільству про Цілі сталого розвитку та зробити свої кроки до вирішення ключових викликів, які стоять перед нами сьогодні. Тому ми всі повинні підтримати молодь в її важливій справі!».


***

CSR Ukraine, Центр “Розвиток КСВ”– експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності. Центр щорічно проводить масштабні дослідження з корпоративної соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проекти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSR Europe (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія). www.csr-ukraine.org

Цілі сталого розвитку ООН 2030 закликають до дій всі країни - бідні, багаті і з середнім рівнем доходу – щоб сприяти процвітанню та захисту планети. Згідно з Цілями, подолання бідності повинно реалізовуватися спільно із стратегіями, що сприяють економічному зростанню і задовольняють ряд соціальних потреб, включаючи освіту, охорону здоров'я, соціальний захист, можливості працевлаштування, боротьбу з кліматичними змінами та захист навколишнього середовища.

Цілі сталого розвитку 2030 включають:

Ціль 1. Подолання бідності

Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства

Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя

Ціль 4. Якісна освіта

Ціль 5. Гендерна рівність

Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови

Ціль 7. Доступна та чиста енергія

Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання

Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура

Ціль 10. Скорочення нерівності

Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад

Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво

Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату

Ціль 14. Збереження морських ресурсів

Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші

Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути

Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

 

У четвер, 25 квітня у конференц залі iHub відбулася церемонія відкриття конкурсу інноваційних екологічно дружніх стартапів Проекту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) та Глобального Екологічного Фонду(GEF) «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств України».

Метою заходу стало оголошення старту Програми акселерації Проекту ЮНІДО/ГЕФ, умов участі у конкурсі стартапів, процедури подачі заявок, критеріїв їх оцінки та переваг участі у програмі. Програма акселерації ЮНІДО/ГЕФ - конкурсна програма нових ідей, покликаних надати імпульс для розвитку української економіки.  Над розвитком ідей та стартап проектів працюватимуть фахівці UNIDO, провідні міжнародні експерти спільно з представниками влади, бізнесу та громадянського суспільства.

У заході взяли участь: Карлос Чандуві-Суарез, Сарший Координатор, ЮНІДО, Яна Підлісна, радник Голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, Віталій Чернюк, Заступник Директора Директорату інновацій та трансферу технологій, Міністерство освіти і наукри України, Ігор Кирильчук, Національний Координатор ЮНІДО/ГЕФ Проекту, Костянтин Гура, радник Голови Держенергоефективності України Кевін Брейнстуейт, Віце-президент Мережі для Глобальних Інновацій (NGIN).

Експерти Проекту розповіли присутнім про переваги та можливості, які можуть отримати учасники Програми, а саме:

·         Фінансову підтримку від Проекту UNIDO/GEFдля розвитку стартап-проекту (в розмірі від 5 до 50 тис. дол.США)

·         Коучинг з новітніх методик бізнес-управління та комунікації від міжнародних та національних експертів

·         Можливість представити свої стартапи на міжнародних площадках

·         Програму менторингу від міжнародних та національних експертів

·         Можливість налагодити контакти з фахівцями та керівниками у конкретній галузі

·         Залучення інвесторів (з України та інших країн) для оцінки інвестиційного потенціалу бізнесу

·         Підтримка у пошуку партнерів та фінансових ресурсів для реалізації ідей

Також було повідомлено умови та процедуру участі у конкурсі. Для участі в конкурсі необхідно заповнити онлайн-анкету за посиланням https://forms.gle/Ht222eHDwmnspyTU6. Заявки приймаються з 25 квітня по 25 травня 2019 року.  У конкурсі можуть взяти участь малі та середні підприємства з терміном реєстрації не менш 3 років, організації, творчі колективи, наукові товариства та спілки, фізичні особи-винахідники, які мають власний стартап-проект.

Експерти Проекту UNIDO/GEFпідкреслити, що стартап-проекти мають бути спрямованими на запровадження «чистих» технологій (будь-яких процесів, продуктів або послуг, які знижують негативний вплив на навколишнє середовище за рахунок значного підвищення енергоефективності виробництва, сталого використання ресурсів (поводження з відходами включно) або заходів щодо захисту навколишнього середовища) та мати результатом скорочення викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

10 квітня Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Окрім урочистого вручення нагород, учасники обговорили перспективи фінансування «зелених» інновацій в Україні та формування cleantech-індустрії.

 

Переможцями стали п’ять українських компаній, які отримали гранти загальною сумою 100 000 євро на реалізацію наступних проектів:

1.      Delfastсертифікація електровелосипедів, патентування, технічні та функціональні вдосконалення;

2.      Integro-SDIntegro-SDавтоматизація виробництва органічних добрив з курячого посліду за власною технологією; сертифікація;

3.      «Інтегральні комплексні системи»«Інтегральні комплексні системи»бездротова система двосторонньої передачі даних і керування енергоспоживанням з підвищеною дальністю дії та мінімальними енерговитратами

4.      ІОТ ТРЕЙДІОТ ТРЕЙДрозробка програмного забезпечення для «розумного» хаба, що керує мережею сенсорів і терморегуляторів в житловій та комерційній нерухомості

5.      «Оболонь Оіл»«Оболонь Оіл»підготовка до серійного виробництва мобільних установок для переробки полімерних відходів в альтернативні види пального.

 

Учасники дискусії відзначили, що розробники кліматичних рішень зустрічаються з тими ж проблемами під час пошуку фінансування, що і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок.

 

Сергій Масліченко, Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні, наголосив: «Перший етап програми «Інноваційні Ваучери» залучив до розвитку своїх «зелених» проектів 31 компанію. Два роки плідної співпраці з українськими бізнесами демонструють великий ринковий потенціал, необхідність розвитку екосистеми та чудові можливості для розвитку стартапів на ранніх стадіях.»

 

Експертка з екологічної політики та управління, співзасновниця громадської організації ReThink Світлана Коломієцьпідкреслила, що що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру, а також констатувала необхідність розвивати людський капітал і працювати з кадрами.

 

Роман Кравченко, засновник лабораторії-акселератора IoT Hub, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок поділився власним досвідом, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. Вирішити ж цю проблему можна шляхом поширення реальних бізнес-історій з українського ринку.

 

Програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери»«Кліматичні Інноваційні Ваучери» започаткована в рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) за фінансування Європейського Союзу. В Україні її впроваджує ГО Greencubator, загальний фонд програми складає 1 млн євро, фінансування на розвиток «зелених» бізнес-рішень протягом V хвиль програми отримала 31 компанія. Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, в якій запрацювала програма «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Повний список компаній-переможців шукайте на   сайті   сайті.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені