Промисловість, Металургія, Хімія

Минулого тижня, 25 квітня, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулися щорічні загальні збори акціонерів. На зборах було заслухано звіт виконавчого органу товариства за 2018 рік, звіт Наглядової ради за 2018 рік, звіт Ревізійної комісії за 2018 рік, затверджено річний звіт, ухвалено рішення про розподіл прибутку, обрано членів Наглядової ради.

За підсумками роботи «Арселор Міттал Кривий Ріг» у 2018 році:

  • Чистий дохід від реалізації продукції склав 68 млрд грн.
  • Чистий прибуток склав 9,51 млрд грн.

  • За результатами затвердження порядку розподілу прибутку ухвалено рішення направити прибуток, що отримано за результатами фінансово-господарської діяльності «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2018 році, на розвиток виробництва.

    Довідка:
    Загальні збори акціонерів є найвищим органом управління «АрселорМіттал Кривий Ріг». Загальні збори акціонерів мають право ухвалювати рішення з усіх питань діяльності підприємства, в тому числі з тих питань, які віднесені до компетенції Наглядової ради та Генерального директора, за винятком випадків, встановлених законодавством. Загальні збори скликаються щорічно та проводяться не пізніше за 30 квітня.

  • Чистий дохід від реалізації продукції склав 68 млрд грн.
  • Чистий прибуток склав 9,51 млрд грн.
  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 1 травня підвищує оклади усім своїм співробітникам і працівникам дочірніх підприємств в середньому на 15%, а для окремих професій – до 20%.

    Минулого року «АрселорМіттал Кривий Ріг» двічі підвищував зарплату – у травні і у жовтні. Крім того, піднімав оклади значної частини персоналу під час переходу на багаторівневу (окладну) систему оплати праці. В результаті з листопада 2017 року по грудень 2018-го середня заробітна плата в «АрселорМіттал Кривий Ріг» виросла на 43,4%. У основного технологічного персоналу, задіяного в ключових переділах, зростання зарплати виявилося ще вищим. Крім того, цього тижня працівники підприємства отримали 13-у зарплату, а також було оголошено про підвищення з травня розміру оплати праці ще в середньому на 15%.

    Юлія Чермазович, в.о. директора департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

    - Перегляд заробітної плати ми здійснюємо щорічно з урахуванням результатів попереднього року. Він виявився для нас складним з точки зору виробничих і фінансових результатів. Проте менеджмент підприємства ухвалив рішення підтримати трудовий колектив у цій непростій соціально-економічній ситуації в Україні. Розмір збільшення було визначено за результатами переговорів з профспілками та з урахуванням попереднього росту зарплати. Сподіваємося, що цього року нам вдасться впоратися із усіма поставленими завданнями – забезпечити стабільну роботу підприємства та реалізацію інвестиційної програми, покращити свої фінансові показники, які необхідні у тому числі для подальшого росту зарплати.

    Врятувати вітчизняне машинобудування може лише комплексна урядова програма, яка визначить цю галузь пріоритетною і створить умови для працевлаштування молодих спеціалістів
     
    Найбільш цінний ресурс будь-якої країни – це люди. Їхні знання, досвід, навички та ідеї – складові успішного розвитку, а отже й прибутку. Проте наша держава цей ресурс безупинно втрачає, роздаючи кваліфіковані кадри направо і наліво, а точніше – на Захід, і на Схід. Особливо це стосується фахівців робітничих професій. Через низькі зарплати, безперспективність навчання і пошуку роботи в Україні вони змушені лишати свої домівки, щоб вижити. Як наслідок – зупинені заводи, занепад важкої промисловості та розбиті відстанню сім’ї.
     
    Українські робітники залишають батьківщину
     
    Значна частина українських громадян, які подалися до інших країн – представники робітничих спеціальностей. Підштовхнуло їх до такого кроку передусім падіння українського машинобудування. Робочі руки стали непотрібними власній державі, яка за 10 років майже повністю втратила колись потужне автобудування.
     
    За офіційними урядовими даними, наразі за кордоном працює 5 млн наших громадян. Неофіційні цифри сягають 7 млн. Велика кількість з них отримала в Україні профтехосвіту, але стикнулася із проблемою непотрібності у власному домі зі здобутими знаннями. Поступово наша держава перетворилася на кузню кадрів для західних країн: вона зберегла потужний науковий потенціал ще старої радянської школи, за власний кошт надає якісне та безкоштовне навчання за технічним фахом, але не в змозі утримати робітників вдома, бо не створює умов, за яких молоді фахівці могли б проявити себе на практиці та бути корисними власні державі. Тож гроші платників податків витрачаються, по суті, на вітер: кадровий ресурс тікає за кордон.
     
     
    Такої безвідповідальної ситуації насправді можна було б уникнути, якби уряд не визначав Україну передусім аграрною житницею, не лише концентрував державну підтримку на сільському господарстві, а й визначив пріоритетом індустріалізацію економіки. Адже ми маємо потужну базу важкої промисловості, яка наразі простоює і втрачає потенціал. Через відсутність налагодженого потоку замовлень від держави заводи зупинені в очікуванні невідомих перспектив. І навіть коли підприємствам вдається знайти замовників за кордоном, виконувати роботу практично нікому через трудову міграцію. До прикладу, на Черкаському автозаводі на час його відкриття 10 років тому працювало 3 тисячі робітників, а зараз – всього 500 людей. До того ж експортні контракти – це швидше поодинокі випадки, аніж системна робота. Більшу частину часу машинобудівні заводи працюють за скороченими графіками, інколи – один день на тиждень. Мало хто погодиться на такі умови, адже родини українських машинобудівників хочуть їсти щодня, а не раз на 7 днів.
     
    До речі, українські машинобудівні підприємства за власною ініціативою стимулюють залучення молодих фахівців: створюють навчальні центри, дають студентам можливість проходити практику. Однак в результаті, навчившись і набравшись досвіду, колишні студенти таких програм все одно тікають на Захід, де заводи мають повну завантаженість, а робітники отримують стабільну зарплатню. Їхній вибір на користь інших країн не дивує: у Польщі робітникам заплатять 19 тисяч гривень, а в Україні в найкращому випадку – вдвічі менше.
     
    Нацбанк поставив ризик від трудової міграції в один перелік із наслідками від розриву співпраці з МВФ. Проте по суті до реальних кроків, закріплених державною підтримкою машинобудування, не дійшло.
     
    Як зупинити відтік українських робітників?
     
    За даними Нацбанку, за кордон виїжджають найбільш продуктивні громадяни. 70% з них - це чоловіки. 35% - емігранти до 30 років. Тобто молодь, якої так не вистачає для оновлення машинобудівної галузі. Фінансисти стверджують, що в Україні через трудову міграцію може прискоритися зростання цін і сповільнитися економічний розвиток. Також фахівці звертають увагу і на інший вкрай загрозливий наслідок – руйнування сімей. Чимало робітників, які знаходять роботу на польських або чеських заводах, лишають дітей на бабусь та дідусів та втрачають зв’язок із найближчими людьми.
     
     
    Зрозуміло, що лише за рахунок підвищення зарплат проблему з трудовою міграцією не вирішити. Держава має приділити належну увагу розвитку важкої промисловості, щоб зробити робочі спеціальності затребуваними. Передусім, варто розробити комплексну програму підтримки машинобудування і взятися за неї ще на освітньому рівні. Оскільки промисловість вимагає негайного оновлення людьми через старіння кадрового фонду.
     
    Так, необхідно підвищити престиж машинобудування, щоб стимулювати молодь не вестися за стереотипом «білий комірець = висока зарплата» та обирати навчання на робітничі професії, які гарантуватимуть успішне працевлаштування, гідну оплату та соціальний пакет. Як забезпечити ці гарантії?
     
     
    Сама ж держава під час закупівлі продуктів машинобудування має звертати увагу передусім на власне виробництво, а не шукати закордонні аналоги. Це в її інтересах - не позбавляти бюджет великих податків, а своїх громадян – робочих місць та гідних зарплат. На урядовому рівні необхідно визначити вітчизняне машинобудування пріоритетним та збільшити внутрішні замовлення, що автоматично впливатиме на зайнятість та зростання окладів. Такі кроки залишать людей вдома – зі своїми сім’ями. Для держави це означатиме збереження кадрового ресурсу, працездатного населення і платників податків.
     
    Поки що прогнози щодо трудової міграції невтішні: найближчими роками її спад не очікується, навпаки влада прогнозує зростання відтоку кадрів до сусідньої Польщі. Тому урядові кроки щодо відновлення машинобудування мають бути негайними. Ми не повинні втрачати ні людей, ні промисловість – особливо в умовах війни і гострої потреби у власному важкому виробництві.
     
    http://bogdan.ua/uk/trudova-migracija-zagrozhuje-mashynobuduvannju-ukrainy
     
     

    Харківський підшипниковий завод (ХАРП) – одне з небагатьох підприємств регіону, що відкрито демонструє свої виробничі потужності. 3 серпня промисловий тур на завод відбувся для співробітників торгуючих організацій і молодих фахівців «УПЕК ТРЕЙДИНГ» – офіційного дистриб'ютора ХАРП.

    Головний технолог підприємства Сергій Сачко ознайомив екскурсантів з продукцією і технологією виробництва кулькових підшипників по всьому виробничому ланцюжку: виготовлення заготовок – механічна обробка – термічна обробка – шліфування – фінішні і суперфінішне операції – складання підшипників, маркування – випробування – упаковка. Дані види кулькових підшипників найбільш затребувані в автомобільній і гірничо-металургійній промисловості, сільськогосподарському і загальному машинобудуванні.

    «Відвідувачі цікавилися як виробничим обладнанням, так і перевагами продукції вітчизняного виробництва, – розповідає директор з маркетингу Наталія Акименко. – Наприклад, представник автомагазину «Автокомплекс» з Кривого Рогу Віктор Павленко найбільший інтерес виявив до підшипника 6-256907. У відповідь були продемонстровані технологічні аспекти виробництва даного виробу, а також надано рекомендації щодо експлуатації. Віктор підтвердив, що якість монтажу підшипника часто виявляється основним фактором, що впливає на довговічність роботи підшипника. Навів приклад швидкого виходу з ладу навіть брендових підшипників при їх установці в «гаражних» умовах, але в той же час – тривалої експлуатації навіть недорогих підшипників при установці в хорошому СТО. Для себе Віктор вирішив протестувати підшипник ХАРП на своєму авто».

    Представник харківського автомагазину «Автосвіт» Денис Кузнєцов подякував за організацію екскурсії і висловив бажання повторно відвідати завод в майбутньому, щоб ознайомитися з виробництвом підшипників для залізничного транспорту, вимірювальними і випробувальними лабораторіями.

    Підприємці Віктор і Інеса Павленко також подякували за придбані знання: «Тепер зі знанням справи будемо проводити бесіди з кінцевим споживачем. Від отриманої інформації і виробничих потужностей заводу залишилися під враженням. Будемо раді приїхати і на інші екскурсії по автомобільній тематиці».

    «Все екскурсанти відзначають важливість проведення подібних зустрічей, які демонструють виробництво наживо,– зазначає директор з маркетингу Наталія Акименко. – Для власників та представників торгуючих організацій це дуже важливий аспект в їх діяльності. Так як, реалізовуючи продукцію ХАРП, вони впевнені, що пропонують і продають своїм клієнтам якісний товар, вироблений тут, в Україні, а не завезений з Китаю і просто маркований під вітчизняного виробника. Зараз для багатьох продавців підшипників це питання стоїть дуже актуально».

    По завершеннізустрічі екскурсанти відвідали фірмовий магазин ХАРП «Підшипник», познайомилися з менеджерами магазину і отримали на пам'ять сувенірну продукцію підприємства.

    Нагадаємо, що в рамках презентаційного туру Discover HARP завод не тільки відкриває себе заново для нових ринків, а й відкрито демонструє свої потужності і компетенції українським підприємцям, власникам невеликих торгових точок, партерам і дилерам по всьому світу.

    Запис на екскурсію: (057) 713-04-62, (057) 711-21-54, моб. 050 343 26 23 (з 9.00 до 16.00).

    Доступна онлайн-реєстраціяонлайн-реєстрація.

    Відео - https://www.youtube.com/watch?v=ExS_sA0N1LM

     

    Коментарі

    Изображение
    Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
    23.08.2018
    Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
    Изображение
    Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
    29.11.2017
    У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
    Изображение
    Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
    03.11.2017
    1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
    Изображение
    Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
    14.07.2017
    Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

    Новини у фотографіях 

    Партнери

     

    Контакти

     

     

     Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

     КИЇВ - ПОЛТАВА

     e-mail: biz@bizreliz.com

    e-mail: bizreliz@ukr.net

     e-mail: bizreliz@gmail.com

    Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені