Промисловість, Металургія, Хімія

Врятувати вітчизняне машинобудування може лише комплексна урядова програма, яка визначить цю галузь пріоритетною і створить умови для працевлаштування молодих спеціалістів
 
Найбільш цінний ресурс будь-якої країни – це люди. Їхні знання, досвід, навички та ідеї – складові успішного розвитку, а отже й прибутку. Проте наша держава цей ресурс безупинно втрачає, роздаючи кваліфіковані кадри направо і наліво, а точніше – на Захід, і на Схід. Особливо це стосується фахівців робітничих професій. Через низькі зарплати, безперспективність навчання і пошуку роботи в Україні вони змушені лишати свої домівки, щоб вижити. Як наслідок – зупинені заводи, занепад важкої промисловості та розбиті відстанню сім’ї.
 
Українські робітники залишають батьківщину
 
Значна частина українських громадян, які подалися до інших країн – представники робітничих спеціальностей. Підштовхнуло їх до такого кроку передусім падіння українського машинобудування. Робочі руки стали непотрібними власній державі, яка за 10 років майже повністю втратила колись потужне автобудування.
 
За офіційними урядовими даними, наразі за кордоном працює 5 млн наших громадян. Неофіційні цифри сягають 7 млн. Велика кількість з них отримала в Україні профтехосвіту, але стикнулася із проблемою непотрібності у власному домі зі здобутими знаннями. Поступово наша держава перетворилася на кузню кадрів для західних країн: вона зберегла потужний науковий потенціал ще старої радянської школи, за власний кошт надає якісне та безкоштовне навчання за технічним фахом, але не в змозі утримати робітників вдома, бо не створює умов, за яких молоді фахівці могли б проявити себе на практиці та бути корисними власні державі. Тож гроші платників податків витрачаються, по суті, на вітер: кадровий ресурс тікає за кордон.
 
 
Такої безвідповідальної ситуації насправді можна було б уникнути, якби уряд не визначав Україну передусім аграрною житницею, не лише концентрував державну підтримку на сільському господарстві, а й визначив пріоритетом індустріалізацію економіки. Адже ми маємо потужну базу важкої промисловості, яка наразі простоює і втрачає потенціал. Через відсутність налагодженого потоку замовлень від держави заводи зупинені в очікуванні невідомих перспектив. І навіть коли підприємствам вдається знайти замовників за кордоном, виконувати роботу практично нікому через трудову міграцію. До прикладу, на Черкаському автозаводі на час його відкриття 10 років тому працювало 3 тисячі робітників, а зараз – всього 500 людей. До того ж експортні контракти – це швидше поодинокі випадки, аніж системна робота. Більшу частину часу машинобудівні заводи працюють за скороченими графіками, інколи – один день на тиждень. Мало хто погодиться на такі умови, адже родини українських машинобудівників хочуть їсти щодня, а не раз на 7 днів.
 
До речі, українські машинобудівні підприємства за власною ініціативою стимулюють залучення молодих фахівців: створюють навчальні центри, дають студентам можливість проходити практику. Однак в результаті, навчившись і набравшись досвіду, колишні студенти таких програм все одно тікають на Захід, де заводи мають повну завантаженість, а робітники отримують стабільну зарплатню. Їхній вибір на користь інших країн не дивує: у Польщі робітникам заплатять 19 тисяч гривень, а в Україні в найкращому випадку – вдвічі менше.
 
Нацбанк поставив ризик від трудової міграції в один перелік із наслідками від розриву співпраці з МВФ. Проте по суті до реальних кроків, закріплених державною підтримкою машинобудування, не дійшло.
 
Як зупинити відтік українських робітників?
 
За даними Нацбанку, за кордон виїжджають найбільш продуктивні громадяни. 70% з них - це чоловіки. 35% - емігранти до 30 років. Тобто молодь, якої так не вистачає для оновлення машинобудівної галузі. Фінансисти стверджують, що в Україні через трудову міграцію може прискоритися зростання цін і сповільнитися економічний розвиток. Також фахівці звертають увагу і на інший вкрай загрозливий наслідок – руйнування сімей. Чимало робітників, які знаходять роботу на польських або чеських заводах, лишають дітей на бабусь та дідусів та втрачають зв’язок із найближчими людьми.
 
 
Зрозуміло, що лише за рахунок підвищення зарплат проблему з трудовою міграцією не вирішити. Держава має приділити належну увагу розвитку важкої промисловості, щоб зробити робочі спеціальності затребуваними. Передусім, варто розробити комплексну програму підтримки машинобудування і взятися за неї ще на освітньому рівні. Оскільки промисловість вимагає негайного оновлення людьми через старіння кадрового фонду.
 
Так, необхідно підвищити престиж машинобудування, щоб стимулювати молодь не вестися за стереотипом «білий комірець = висока зарплата» та обирати навчання на робітничі професії, які гарантуватимуть успішне працевлаштування, гідну оплату та соціальний пакет. Як забезпечити ці гарантії?
 
 
Сама ж держава під час закупівлі продуктів машинобудування має звертати увагу передусім на власне виробництво, а не шукати закордонні аналоги. Це в її інтересах - не позбавляти бюджет великих податків, а своїх громадян – робочих місць та гідних зарплат. На урядовому рівні необхідно визначити вітчизняне машинобудування пріоритетним та збільшити внутрішні замовлення, що автоматично впливатиме на зайнятість та зростання окладів. Такі кроки залишать людей вдома – зі своїми сім’ями. Для держави це означатиме збереження кадрового ресурсу, працездатного населення і платників податків.
 
Поки що прогнози щодо трудової міграції невтішні: найближчими роками її спад не очікується, навпаки влада прогнозує зростання відтоку кадрів до сусідньої Польщі. Тому урядові кроки щодо відновлення машинобудування мають бути негайними. Ми не повинні втрачати ні людей, ні промисловість – особливо в умовах війни і гострої потреби у власному важкому виробництві.
 
http://bogdan.ua/uk/trudova-migracija-zagrozhuje-mashynobuduvannju-ukrainy
 
 

Харківський підшипниковий завод (ХАРП) – одне з небагатьох підприємств регіону, що відкрито демонструє свої виробничі потужності. 3 серпня промисловий тур на завод відбувся для співробітників торгуючих організацій і молодих фахівців «УПЕК ТРЕЙДИНГ» – офіційного дистриб'ютора ХАРП.

Головний технолог підприємства Сергій Сачко ознайомив екскурсантів з продукцією і технологією виробництва кулькових підшипників по всьому виробничому ланцюжку: виготовлення заготовок – механічна обробка – термічна обробка – шліфування – фінішні і суперфінішне операції – складання підшипників, маркування – випробування – упаковка. Дані види кулькових підшипників найбільш затребувані в автомобільній і гірничо-металургійній промисловості, сільськогосподарському і загальному машинобудуванні.

«Відвідувачі цікавилися як виробничим обладнанням, так і перевагами продукції вітчизняного виробництва, – розповідає директор з маркетингу Наталія Акименко. – Наприклад, представник автомагазину «Автокомплекс» з Кривого Рогу Віктор Павленко найбільший інтерес виявив до підшипника 6-256907. У відповідь були продемонстровані технологічні аспекти виробництва даного виробу, а також надано рекомендації щодо експлуатації. Віктор підтвердив, що якість монтажу підшипника часто виявляється основним фактором, що впливає на довговічність роботи підшипника. Навів приклад швидкого виходу з ладу навіть брендових підшипників при їх установці в «гаражних» умовах, але в той же час – тривалої експлуатації навіть недорогих підшипників при установці в хорошому СТО. Для себе Віктор вирішив протестувати підшипник ХАРП на своєму авто».

Представник харківського автомагазину «Автосвіт» Денис Кузнєцов подякував за організацію екскурсії і висловив бажання повторно відвідати завод в майбутньому, щоб ознайомитися з виробництвом підшипників для залізничного транспорту, вимірювальними і випробувальними лабораторіями.

Підприємці Віктор і Інеса Павленко також подякували за придбані знання: «Тепер зі знанням справи будемо проводити бесіди з кінцевим споживачем. Від отриманої інформації і виробничих потужностей заводу залишилися під враженням. Будемо раді приїхати і на інші екскурсії по автомобільній тематиці».

«Все екскурсанти відзначають важливість проведення подібних зустрічей, які демонструють виробництво наживо,– зазначає директор з маркетингу Наталія Акименко. – Для власників та представників торгуючих організацій це дуже важливий аспект в їх діяльності. Так як, реалізовуючи продукцію ХАРП, вони впевнені, що пропонують і продають своїм клієнтам якісний товар, вироблений тут, в Україні, а не завезений з Китаю і просто маркований під вітчизняного виробника. Зараз для багатьох продавців підшипників це питання стоїть дуже актуально».

По завершеннізустрічі екскурсанти відвідали фірмовий магазин ХАРП «Підшипник», познайомилися з менеджерами магазину і отримали на пам'ять сувенірну продукцію підприємства.

Нагадаємо, що в рамках презентаційного туру Discover HARP завод не тільки відкриває себе заново для нових ринків, а й відкрито демонструє свої потужності і компетенції українським підприємцям, власникам невеликих торгових точок, партерам і дилерам по всьому світу.

Запис на екскурсію: (057) 713-04-62, (057) 711-21-54, моб. 050 343 26 23 (з 9.00 до 16.00).

Доступна онлайн-реєстраціяонлайн-реєстрація.

Відео - https://www.youtube.com/watch?v=ExS_sA0N1LM

У травні 2018 року двохосьовий самоскидний напівпричіп «ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН» ALBION-26 придбав топовий гравець  на аграрному ринку – група компаній ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Техніка буде використовуватися на потужностях ПАТ «Агрофорт», який входить до структури МХП.

 

Інноваційний та енергоефективний трейлер створений у  рамках  спільного виробництва «ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН»  та британської компанії LarringtonTrailers.

«ALBION-26 – це оптимальний вибір аграріїв та надійне рішення  для сільського господарства. – говорить головний конструктор  Українського конструкторського бюро трансмісії та шасі (УКБТШ) Олексій Гриненко. – Ефективний, мобільний, багатопрофільний напівпричіп здатний перевозити широку номенклатуру  вантажів, це – зернові культури, коренеплоди, силосна маса, щебінь». Об’єм трейлера складає 26 м3, вантажопідйомність – 18 т., для більш щільних вантажів –   24 т.

 

ALBION-26  виготовлений за оригінальними технологіями британської торгової марки  з майже столітніми традиціями  та має унікальні характеристики.

 

Трейлер оснащений міцною рамою, на якій встановлений цілісно металевий  кузов, виконаний  із сплаву зносостійкої сталі. Техніка також оснащена  флотаційним шинами, в конструкції  яких  поєднуються  переваги аграрних та вантажних шин. Вони рівномірно розподіляють  тиск на ґрунт, попереджаючи його переущільнення. Крім того, технікою з такими шинами  легше  управляти  на дорогах загального користування.

 

Зі слів головного інженера ПАТ «Агрофорт» Андрія Воробчака, найближчим часом  ALBION-26  буде запущений у роботу. Уніфікований  напівпричіп, який відповідає  високим вимогам якості та безпеки, буде вирішувати  питання логістики в агрохолдингу. Трейлер закриє великий обсяг завдань, його планують використовувати для заготовки тваринницьких кормів, транспортування силосу, перевезення зернових та масляних культур, а також для виконання інших сільгоспробіт.

 

У компанії встигли переконатися у надійності та гідній якості техніки «ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН». Раніше у холдингу придбали дві зубопружинні гідрофіковані борони ЛІРА -15 – класику боронування, яка зарекомендувала себе не тільки на українських, а й на зарубіжних ринках. «Техніка добре себе показала, ми задоволені роботою борін та впевнені у продукції «ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН», – підкреслює Андрій Воробчак.

 

«Найближчим часом ALBION-26  буде доступний з додатковим пакетом опцій,– анонсує Віце-президент з маркетингу та продажів ІГ УПЕК Роман Гіршфельд.  – Одна з них це можливість комплектації трейлера вигрузним шнеком, що дозволить використовувати його як самоскидний причіп та як потужний перевантажувач, який зданий за 2,5 хвилини здійснити відвантаження 20 т».

 

Роман Гіршфельд також проінформував, що з 2018 року ALBION-26   поряд з ще              36 одиницями  техніки «ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН» бере участь у державній програмі 25%-й компенсації сільгосптехніки з рівнем локалізації більше 60%.

 

«Ми уважні до вимог клієнтів та готові запропонувати аграріям інноваційну, ергономічну та комфортну у застосуванні техніку для логістики та перевезень, а також ґрунтооброблювальну та посівну техніку», – підкреслює Віце-президент               ІГ УПЕК.

 

Роман Гіршфельд нагадав, що перші трейлери ALBION-26 були випущені «ЛОЗІВСЬКИМИ МАШИНАМИ» у жовтні 2017 року та стали  дебютними в «Англійській лінійці» українського бренду.

 

Довідка:

Група компаній ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП)– величезний виробник (64% ринку) та експортер (експорт – 86%) курятини в Україні. Найбільший виробник м’яса (41% ринку України), комбікорму (25% ринку України). Земельний банк агрохолдингу 370 тис.га. Землі холдингу розташовані у Сумській, Київській, Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Івано – Франківській, Дніпропетровській областях.  У структурі МХП входить 20 підприємств, серед яких преміальний бренд «Наша Ряба», ТМ «Бащинський, «Легко!», ТОВ «УРОЖАЙНА КРАЇНА»,                      ПАТ «Агрофорт», Вінницька, Миронівська, Старинська птахофабрика та ін.марки.

 

«ЛОЗІВСЬКІ  МАШИНИ»– одна з провідних вітчизняних виробників техніки  для логістики та перевезень, ґрунтооброблювальної  та посівної сільгосптехніки, яка входить до національної програми державної 25%-ї компенсації. Продукція компанії поставляється більш ніж 20 країнам світу через офіційного дистриб’ютера – «УПЕК ТРЕЙДИНГ» та мережу дилерів у країнах  СНД, Ближнього Сходу та Східної Європи.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені