Пром

Редагувати

Кількість коротких статтей:

Кількість посиланнь:

Вы можете поміняти порядок відображення перетягуванням элементів:

  • Пром
Зберегти
Скасувати
Відновити

Будівництво та нерухомість

Корупція на будівництві

Через корупційне сприяння комерційним інтересам забудовників у сфері будівництва сьогодні ми спостерігаємо в країні хаотичну забудову населених пун

Вівторок, 3.04.2018 COMMENTS

Енергетика

ЕСКО-проекти економлять 30%

ЕСКО-проекти – це величезний ринок утеплення будівель обсягом близько 8 млрд євро! На цьому наголосив Голова Держенергоефективності Сергій Са

Понеділок, 30.04.2018 COMMENTS

Транспорт та Логістика

Аеропорт у п'ятірці лідерів

За оцінкою Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe) у 1-му кварталі 2018 року ДП МА «Бориспіль» продовжило динамічне нарощення пасажиро

Субота, 19.05.2018 COMMENTS

Пром

За оцінкою Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe) у 1-му кварталі 2018 року ДП МА «Бориспіль» продовжило динамічне нарощення пасажиропотоку. Аеропорт увійшов у п’ятірку лідерів рейтингу ACI в групі аеропортів, які обслуговують від 10 до 25 мільйонів пасажирів, забезпечивши зростання пасажиропотоку на 15,3%. Високу динаміку розвитку в групі продемонстрували аеропорти Анкари (+41,3%), Тель-Авіву (+19,5%), Будапешту (+16,9%) та Ізміру (+15,1%).

Також, за підсумками березня місяця «Бориспіль» посів 3 місце в рейтингу великих аеропортів ACI Europe, розділивши першість з аеропортом Анкари (+37,5%) й Тель-Авіву (+23,7%). Головний аеропорт України забезпечив динаміку зростання пасажиропотоку на рівні 21,1%. У своєму звіті ACI Europe визнала високу динаміку показників цих аеропортів, та відзначила, що в 1-му кварталі 2018 року «Бориспіль» був одним з європейських аеропортів з найшвидшим зростанням пасажиропотоку.

Усього за 1-й квартал 2018 року мережа європейських аеропортів продемонструвала зростання пасажиропотоку на 7,6%. Аеропорти Єврозони збільшили динаміку залучення пасажирів на рівні +6,2%, а країни, які не входять до ЄС (Non-EU), покращили результат на 12,9%.

19 квітня 2018 року у Києві відбувся ІII «Український інфраструктурний форум» – найбільший форум в Україні з фокусом на залучення інвестицій в інфраструктурний сектор. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офiцiйний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний партнер – A7 CAPITAL.

 

Основний акцент Українського інфраструктурного форуму – це інвестиційні можливості локального ринку інфраструктури. Цього року пройшов вже третій форум, який став найбільшим заходом в Україні, що об’єднав більше як 250 учасників, 132 представника медіа та 30 спікерів. Нагальні питання української інфраструктури, проблемні моменти та здобутки обговорювали на Українському інфраструктурному форумі.

 

Перша і основна сесія Форуму присвячена інвестиціям. Основною метою Форуму є привернення уваги міжнародних інвесторів до українських інфраструктурних проектів. Марія Барабаш, Президент A7 GROUP,  Співзасновниця Спілки українських підприємців, розповіла про те, наскільки інфраструктура є пріоритетною для інвесторів: "Я вірю, що Україна є тим правильним місцем, правильним часом і правильними людьми, з якими потрібно працювати і інвестувати в Україну. Тому місією компанії A7 GROUPє промоція інтересів України за кордоном. Ми задумали цей форум для привернення інтересу до України з боку іноземних інвесторів та іноземних партнерів. Я дуже вдячна, що ми кожного року збираємося і нас стає все більше!".

 

Акцент на Форумі ставили також на законодавчої готовності держави допомагати українським інфраструктурним проектам залучати інвестиції. Віктор Довгань, Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, зазначив про кілька важливий кроків, які треба зробити: «Важливим є вихід на сталий розвиток логістики; розвиток логістичного потенціалу; зміцнення мультимодальних взаємозв'язків між різними видами транспорту; модернізація логістичної та транспортної інфраструктури; спрощення митних процедур; сприяння енергоефективному транспорту, та інше».

 

Також обговорювали повітряний транспорт, залізничний та приміський транспорт, а також логістикою в Україні. Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ «Укрзалізниця», розповів про декілька ключових ініціатив і напрямків, за якими на сьогоднішній день працює українська залізнична дорога: "Залізниця є  основою нашою транспортної системи. Вокзальні комплекси, як один з елементів пасажирської інфраструктури в цілому, повинні бути першим кроком до того, що шукати механізми підвищення прибутковості та залучення приватного капіталу до перевезення пасажирів.»

 

Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, зазначив: "Якщо дотримуватися логіки реформи, треба дати чітку відповідь на питання про лібералізацію ринку тяги. «Укрзалізниці» необхідно швидше відкривати ринки для приватних інвесторів. Треба розуміти, що поява сьогодні приватної тяги - не самоціль, а лише засіб покращення перевізного процесу. Адже кожна невивезена тонна вантажу - це втрати залізниць, вантажовідправників, операторів і втрати економіки України".

 

Славомір Новак, В.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України: «За півтора року ми запровадили ряд системних змін, які дозволяють розвиватися галузі. Ми втілюємо у життя дві фундаментальні реформи дорожньої галузі. По-перше, це децентралізація. З 1 січня на плечі ОДА та губернаторів ми передали 120 тис. кілометрів доріг. На центральному рівні залишилось 50 тис. кілометрів. Реформу треба продовжувати. Друга реформа - це дорожній фонд. Це європейський стандарт, який тут почав працювати з 1 січня 2018 року. Це дозволяє прозоро та розумно спланувати коли будемо ремонтувати які дороги. За цих півтора року, можна сказати, що ми запровадили конституцію дорожнього транспорту.  Нещодавно на Кабміні було затверджено Програму розвитку на середньострокову перспективу. Вона стала виконавчим актом цієї Конституції. Програма 2018-2022 є першим масштабним п’ятирічним планом, за яким буде розвиватися галузь. В результаті за 5 років  плануємо з’єднати якісними дорогами усі регіональні центри країни.»

 

Серед ключових спікерів Форуму: Ярослав Дубневич, Голова Комітету з питань транспорту, Верховна Рада України, Віктор Довгань, Заступник Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство інфраструктури України, Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ "Укрзалізниця, Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP,  Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, Володимир Шульмейстер, Директор напряму «Інфраструктура майбутнього», Український інститут майбутнього, Віктор Чумак, Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України, Славомір Новак, В.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України,  Дінчер Саїджи, Генеральний директор Представництва авіакомпанії «Тюркіш Ерлайнз Інк.» в м. Києві, Марина Петров, Заступник директора в Україні, ЄБРР, Павло Рябікін, Генеральний директор, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Олена Волошина, Голова представництва в Україні, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Олег Бондар, Керуючий партнер, ECOVIS Бондар та Бондар, Сергій Фоменко, Віце-президент, Міжнародні Авіалінії України, Олена Кашперська, Голова комітету ІАТА-агентств, Асоціація лідерів туристичного бізнесу України, Євгеній Дихне, Перший заступник Генерального директора, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Дмитро Бабейчук, Директор, Украерорух, Оксана Дягілєва, Директор департаменту досліджень і розслідувань, Антимонопольний комітет України,Олександр Лісовик, Директор, Представництво Silk Way Airlines в Україні, Антон Саболевський, Директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики, Укрзалізниця, Дмитро Беспалов, Директор, A+C Україна, Марк Магалецький, Старший Банкір, Керівник сектору інфраструктури в Україні, ЄБРР, Сінан Хасекі, Комерційний керівник, General Electric Transportation, Юрій Твердов, Заступник директора Департаменту державної політики в галузі залізничного транспорту, Міністерство інфраструктури України, Андрій Шкляр, Співголова логістичного комітету, ЄБА; Керівник аналітичного напрямку, ЦТС-консалтинг, Марія Григорак, Президент, Асоціація «Український логістичний альянс», Віктор Загреба, Команда підтримки реформ, Міністерство інфраструктури України, Олександр Перцовський, Перший заступник генерального директора, Укрпошта, Андрій Івасів, Співзасновник, Delivery Group та інші.

 

Організатор Форуму– A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики– RENTECHNO, Партнер– Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офіційний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок– AirLife. Інвестиційний Партнер– A7 CAPITAL. Генеральний Інформаційний ТВ-Партнер- News One. Ексклюзивний ТБ-Партнер – Перший діловий телеканал. Генеральний Інформаційний Партнер – РБК Україна. Генеральний Новинний Партнер – Інтерфакс-Українa. Генеральний Радіо Партнер – радіо «Голос столиці». Ексклюзивний Бізнес Медіа-Партнер – журнал «Бізнес». Міжнародний Бізнес Медіа-Партнер – UBJ. Генеральний Діловий Медіа-Партнер – Фокус. Інформаційний Аналітичний Партнер – Liga.zakon. Медіа-Партнери: Новое время, група видань Капстроительство, Екологія підприємства, Liga.net, Міжнародний журнал "Судоходство", BuildPortal, Delo.ua, журнал Перевізник, Центр транспортних стратегій, журнал «Термінал». За підтримки: Американська торгівельна палата, Kyiv Post, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Всеукраїнський Центр Реформ Транспортної Інфраструктури, Рада підприємців при КМУ, Обладнання та інструменти для професіоналів, АМЕУ, Промисловість у фокусі, Спілка підприємців України і т.д.

Lufthansa Group запустила простий і зручний механізм посадки на рейс із застосуванням біометрії, зокрема технології розпізнавання облич. Інноваційний пілотний проект став можливим завдяки співпраці Lufthansa Group з її давнім IТ-партнером компанією Amadeus, а також з митно-прикордонною службою США (US Customs and Border Protection, CBP), адміністрацією аеропорту Лос-Анджелеса (Los Angeles World Airports Authority, LAWA) та компанією Vision Box.

Наразі проект запущений у міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса (LAX). У ході випробувань Lufthansa отримала безліч позитивних відгуків від гостей і здійснила посадку 350 пасажирів у літак A380 всього за 20 хвилин.

Ось як це працює:

•       гейти самообслуговування зі спеціалізованими камерами для розпізнавання облич отримують знімки облич пасажирів під час їхнього наближення до пристрою;

•       отримані фотографії передаються через захищене з'єднання до бази даних митно-прикордонної служби, де перевіряються у режимі реального часу;

•       після успішного проходження перевірки, яка триває всього кілька секунд, система вважає пасажира таким, що «сів у літак»;

•       пасажиру більше не потрібно показувати посадковий талон або паспорт біля виходу на посадку.

«У сьогоднішніх умовах, коли авіакомпанії, аеропорти і державні служби прагнуть надати гостям можливість більш швидкого і зручного проходу всіх етапів контролю в терміналі, біометричні технології мають унікальний потенціал. Lufthansa докладає всіх зусиль, щоб поліпшити якість обслуговування пасажирів, у тому числі впроваджує новітні технології та інноваційні рішення. І цей проект – ще один крок до досягнення нашої мети»,– коментує Бйорн Бекер (Bjoern Becker), старший директор підрозділу Product Management Ground and Digital Services в Lufthansa.

З урахуванням пасажиропотоків, що збільшуються, і ускладнення інфраструктурних обмежень в аеропортах біометричні технології стають тим ключовим елементом, який дозволяє підвищити пропускну здатність, забезпечує належний рівень захисту і безпеки для пасажирів. У США авіакомпаніям не потрібно створювати і підтримувати власну базу біометричних даних, оскільки перевізники можуть користуватися інформацією з центрального джерела – митно-прикордонної служби, що забезпечує виняткову точність і ефективність роботи.

«Митно-прикордонна служба у співпраці з партнерами з тревел-індустрії, такими як Lufthansa, рада показати, яким чином технології розпізнавання облич створюють цілу низку переваг для мандрівників, допомагаючи зробити поїздку ще зручнішою і безпечнішою»,–коментує Джон Вагнер (John Wagner), заступник головного інспектора департаменту діяльності на місцях Митно-прикордонної служби США.

Компанія Amadeus, яка є постачальником системи обслуговування пасажирів Passenger Service System (Altéa) для Lufthansa, що включає в себе рішення Altéa Departure Control, розробила спільно з авіакомпанією розширення для роботи з біометричними технологіями. Після успішних випробувань у Лос-Анджелесі Lufthansa має намір розширити дію пілотної програми і на інші аеропорти США, які обслуговують польоти через Атлантику, а також інші пропускні пункти. Завершення випробувань слугуватиме своєрідним запрошенням і для інших авіакомпаній, що працюють із рішеннями Amadeus Altéa, які тепер зможуть швидко запровадити біометричні технології посадки на рейс для своїх пасажирів.

«Використання біометричних технологій при здійсненні посадки на рейси дозволяє помітно поліпшити якість обслуговування пасажирів і зробити цю процедуру зручнішою. Минулого року за допомогою Amadeus Altéa на рейси було зареєстровано понад 1,6 мільярда пасажирів. Місія Amadeus полягає у розробці технологій, здатних зробити подорожі максимально зручними для туристів з усього світу, і ми раді співпраці з нашим давнім партнером, авіакомпанією Lufthansa, в результаті якої зможемо запропонувати ринку цю інноваційну технологію»,– коментує Гвідо Хаарман (Guido Haarmann), керуючий директор підрозділу Amadeus з роботи з авіакомпаніями в Центральній і Східній Європі.

«Ми очікуємо, що вже в найближчому майбутньому біометричні технології широко використовуватимуться при посадці на рейс, а також на інших етапах подорожей як в аеропортах США, так і в інших країнах»,– додав Бйорн Бекер з Lufthansa.

ЕСКО-проекти – це величезний ринок утеплення будівель обсягом близько 8 млрд євро! На цьому наголосив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, відкриваючи IVФорум енергоефективного партнерства у Києві у КВЦ «Парковий» 27 квітня.

 

Окрім житлового сектору, масштабна термомодернізація необхідна для бюджетної сфери. Це щонайменше 70 тис. дитсадків, шкіл, університетів, лікарень та інших установ.

 

«Завдяки законодавчим змінам ми дали можливість утеплювати бюджетні установи за ЕСКО-механізмом, тобто за кошти приватних інвесторів. Йдеться про ринок обсягом від 4 до 8 млрд євро. У цьому секторі можуть працювати сотні компаній. Це, у свою чергу, сприятиме підвищенню конкуренцію та якості впровадження енергоефективних заходів», - пояснив С.Савчук.

 

Цю тезу підтвердив і Віктор Галасюк - Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва: «ЕСКО - одна із найбільших інвестиційних ніш, у тому числі для залучення іноземних капіталовкладень. Мова йде саме про глибинну енергомодернізацію бюджетних установ».

 

Енергосервіс створює попит на енергоефективне обладнання, будівельні і  теплоізоляційні матеріали, прилади обліку електроенергії, тепла, води тощо, а також на послуги із впровадження заходів з енергозбереження.

 

Тож, ЕСКО – це не лише спосіб підвищити рівень енергоефективності у бюджетній сфері, а чималий поштовх для активізації бізнесу, створення десятків нових робочих місць і пожвавлення економіки загалом.

ххх

Українські міста доводять: економія енергоспоживання завдяки ЕСКО – 30% і більше!

Укладені у 2016 р. перші ЕСКО-контракти вже демонструють свою результативність.

У Миргородському районі Полтавської області за результатами двох ЕСКО-проектів економія газу склала більше 60%, а коштів – біля 1,3 млн гривень.

 

У Каневі завдяки модернізації освітлення у дошкільному навчальному закладі економія витрат на електроенергію сягнула 70 відсотків.

 

«У результаті маємо чимале зменшення енергоспоживання та заощаджені кошти, які залишаються у місцевих бюджетах і стимулюють подальший розвиток енергосервісу. При цьому, активізується малий і середній бізнес, зростають виробничі потужності у сфері енергоефективності та збільшується кількість нових робочих місць», - пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 

Сторони нещодавно підписаних ЕСКО-договорів також очікують на значний результат. Наприклад, за 6-ма проектами з енергосервісу у навчальних закладах Баришівського району (Київщина) передбачається економія витрат на теплову енергію до 5 млн грн за рік.

 

Про перспективи ЕСКО в українських містах розповідали представники місцевої влади та інвестори на IV Форумі енергоефективного партнерства.

 

Олексій Корчміт, радник Голови Держенергоефективності, у свою чергу, висловив переконання: «На сьогодні одне із актуальних питань для всіх ЕСКО-компаній  - це доступ до фінансування та дешевих і довгих кредитних ресурсів. Тож, розвиваючи цю сферу, ми також розраховуємо на іноземні інвестиції. У даному випадку вітчизняні компанії, які взялися за ЕСКО, - взірці для іноземців, які вже приглядаються до нашого ринку».

 

Якщо зарубіжні компанії побачать успішність ЕСКО-проектів в Україні та швидке повернення інвестицій, то зайдуть на цей ринок і вирішать питання із капіталовкладеннями, особливо у глибинну термомодернізацію будівель, що дає економію енергоспоживання на рівні 50% і більше.

 

«Тому закликаю вітчизняні компанії бути провідними на ринку ЕСКО в Україні», - підсумував С.Савчук.

 

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

На ДТЕК Добропільській ЦЗФ завершено другий проект з технічного переоснащення системи електроосвітлення. На ділянці конвеєрних галерей були встановлені 130 промислових LED-світильників, замінено 3,5 км кабельних ліній і щитові освітлення. Економія на електроосвітленні ділянки становить більше 85%. Це дозволить підприємству заощадити близько 500 тис. кВт·год або 840 тис. грн. на рік.

«В минулому році ДТЕК ЕСКО вже виконав для нас проект з технічного переоснащення системи освітлення в головному корпусі ЦЗФ. Заміна 340 світильників на світлодіодні і 6 км кабелю на новий дало економію понад 90% на електроосвітленні, а освітленість робочих місць зросла в три рази. Цей досвід надихнув нас рухатися далі: на нашому підприємстві не повинно бути темних місць. Робота збагачувачів повинна бути безпечною», – розповіла директор ДТЕК Добропільської ЦЗФ Надія Судак.

Помітні зміни позитивно оцінюють робочі фабрики.

Анжела Кобець, машиніст конвеєра ДТЕК Добропільська ЦЗФ:

«До того, як встановили нове освітлення, часто доводилося користуватися ручними ліхтарями для кращого огляду обладнання і його збирання. Тепер ми дуже раді, що такої необхідності немає. Завдяки новому висвітленню стало дуже легко побачити важкодоступні місця стрічкового конвеєра, виробляти їх прибирання. На робочій позначці з'явився денне світло, що дуже важливо в темний час доби».

Кирієнко Надія, машиніст конвеєра ДТЕК Добропільська ЦЗФ:

«Нові лампи в галереї моста №10 дозволили знизити споживання енергії та при цьому поліпшили якість освітлення. У світильників, встановлених раніше, був короткий термін служби. Практично кожну зміну доводилося проводити їх заміну. Тепер завдяки новим LED-лампам, приймаючи зміну, я точно знаю, що відпрацюю всі 12 годин при хорошому освітленні»!

«Модернізація електроосвітлення вигідна в усіх відношеннях. Ми економимо електроенергію і гроші. Наприклад, заміна одного світильника з лампою розжарювання 100 Вт на LED-світильник 15 Вт дає економію 85 Вт потужності. Або 744,6 кВт·год на рік. За кожен 1 кВт·год наше підприємство платить 1,86 грн. Разом один LED-світильник економить 1 385 грн. на рік.

Крім економії ми покращуємо рівень освітленості – значить, буде менше травматизму. Підвищуємо промислову безпеку: всі нові лампи мають захист від пилу і вологи. LED-лампи не вимагають спеціальної утилізації на відміну від люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Нові лампи довговічні і служать кілька років. Відповідно знижуються експлуатаційні витрати по заміні ламп», – розповів головний енергетик Олександр Ярмоленко.

«Ми хотіли, щоб на підприємстві стало видно, як удень. Для цього недостатньо просто поміняти лампочки, зробити так званий релампінг. Ми комплексно підійшли до проекту. Разом з підрядниками ТОВ «І ЕЙ СОЛЮШНЗ» і ТОВ «ІнтелТек Україна» повністю перепроектувати систему освітлення: розташування світильників, світлові зони, перерахували навантаження на внутрішню електромережу. Як енергосервісна компанія ми профінансували 100% вартості розробки і реалізації проекту. У підсумку досягли запланованої економії електроенергії, підвищили комфорт для співробітників. Ще один аналогічний проект ми виконуємо на ДТЕК Павлоградської ЦЗФ – там скоро з'явиться 650 нових LED-світильників», – говорить директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.

Проект з модернізації електроосвітлення на ділянці конвеєрних галерей ДТЕК Добропільської ЦЗФ виконаний на умовах енергосервісного контракту терміном на 6 років. Протягом цього часу досягнута економія розподіляється в пропорції 75/25 між ЕСКО-інвестором і замовником. По завершенні терміну дії контракту все нове обладнання і 100% економії дістаються замовнику.

 

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені