Право

18 червня 2018 року конференцією високого рівня розпочав свою роботу фінансований Європейським Союзом Проект «Право-Justice», який підтримуватиме реформу сектору юстиції та правосуддя найближчі 2,5 роки.

"Європейський Союз підтримує реформу сектору юстиції в Україні уже протягом десятиліття консультаціями, тренінгами та найкращими практиками щодо встановлення верховенства права. Водночас з новим проектом "Право-Justice" ЄС продовжить допомагати Україні у посиленні ефективності своїх інституцій", - підкреслив Хюг Мінгареллі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, під час відкриття конференції приуроченої до запуску "Право-Justice".

Проект співпрацюватиме разом з українськими партнерами над вдосконаленням механізму визначення політики та координації роботи сектору юстиції, судів та органів судової влади, а також Міністерства юстиції як регулятора приватних юридичних професій (адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих).

«Проект ЄС «Право-Justice» та інші міжнародні партнери будуть працювати з установами сектору юстиції в Україні, аби допомогти забезпечити їхню більшу незалежність, підзвітність та орієнтованість на надання якісних послуг», – зазначив Керівник Проекту «Право-Justice» Довидас Віткаускас.

Серед іншого Проект «Право-Justice» і надалі підтримуватиме розробку тестових завдань для перевірки професійних юридичних знань суддів, проведення психологічного тестування і сприяння участі представників громадськості у процесі відбору та оцінювання суддів.

Крім того, Проект допомагатиме посилити статус приватних виконавців та інших учасників сектору в цілях забезпечення захисту прав власності та створення сприятливих умов для ведення бізнесу.

Водночас, надважливим завданням Проекту, як і раніше, буде моніторинг та оцінювання сектору юстиції. Для цього в рамках Проекту буде надано допомогу Раді з питань судової реформи, Вищій раді правосуддя, Міністерству юстиції та іншим партнерам у розробці спеціальних можливостей стратегічного планування на рівні кожного відомства.

Довідкова інформація: Проект ЄС «Право-Justice» є логічним продовженням Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», реалізованого в 2014-2017 роках. Проект зробив унікальний внесок у реформу системи юстиції, допомігши створити Раду з питань судової реформи та розробити Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів і План дій на виконання положень Стратегії. Починаючи з того часу до переліку ключових досягнень увійшло, зокрема, повне перезавантаження судової влади шляхом відбору нових суддів до Верховного Суду та судів першої інстанції, а також ретельного оцінювання діючих суддів. Система управління судовою владою зазнала повної перебудови та була очолена оновленою Вищою радою правосуддя.

Бенефіціарами Проекту «Право-Justice» є Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Верховний Суд, Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура, Національна асоціація адвокатів України, Асоціація приватних виконавців, Нотаріальна палата тощо. Тривалість Проекту «Право-Justice»: грудень 2017 року – 2020 рік.

14 грудня о 16:00 год у Верховній Раді України відбулась презентація соціологічного дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства». Міжнародна компанія SIC GROUP, спільно з Research & Branding Group, провела презентацію дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства», в рамках чергової зустрічі членів Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів.

 

Розпочала захід Катерина Одарченко, партнер компанії SIC Group Ukraine, засновник Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів (UAGRPL), яка розповіла про важливість цивілізованої комунікації між владою та бізнесом для держави загалом.  І саме Українська Асоціація Професіоналів у сфері GRі Лобістів намагається донести суспільству через медіа проекти важливість прозорої, відкритої лобістської діяльності для держави. Катерина Одарченко відмітила, що в Асоціації є певні досягнення в цьому напрямку, а Законопроект 5661 «Про публічну адвокацію» вже поданий до Верховної Ради. Даний законопроект є консенсусним, адже серед ініціаторів проекту Закону депутати з різних політичних партій.

Кукіна Зінаїда, як член Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів розповіла про поточну роботу та успіхи Асоціації. Зазначивши, що для розуміння поглядів суспільства щодо практик адвокації, вперше в Україні було проведено соціологічне дослідження щодо розуміння форм діалогу між громадськістю, бізнесом та владою. В рамках дослідження, були дані відповіді на питання: чи є українців розуміння, що таке лобізм та адвокація? як ставиться суспільство до лобізму? чи потрібна в Україні легалізація та регламентація лобістської діяльності? та багато інших питань, які мають практичну користь як для публічних політиків та практиків адвокації, так і для перспективного ринку GR-послуг.

На ці та інші запитання, дав відповідь Олексій Ляшенко - аналітик компаніїї Research&Branding Group, який розповів, що за результатами дослідження, загалом, відношення українців до практики реалізації інтересів різних груп громадян через вплив на органи влади залежить від ситуації (50% опитаних). Розподіл тих, хто ставиться загалом позитивно чи негативно майже однаковий і складає меншість (13% та 14% відповідно). Майже кожному четвертому з опитаних було важко визначитися з відповіддю (23%).

Запитання щодо розуміння самих понять «лобізм» і «адвокації» є проблемним. Дві третини українців не розуміють що означають ці поняття і лише кожний десятий впевнений, що розуміє про що йдеться. Загалом, поняття «адвокація» викликає більш позитивні асоціації, ніж «лобізм». «Адвокація» у 12% викликає переважно позитивні асоціації, у 7% – переважно негативні та у 41% опитаних – нейтральні. Тоді як «лобізм» – у 4% викликає переважно позитивні асоціації, при цьому у 20% – переважно негативні та у 36% – нейтральні. Окрім того, 27% відповіли, що «лобізм» - це легалізований вид корупції чи корупція як така, 43% відсотка взагалі не змогли віднести себе до того чи іншого розуміння. Але все ж таки, 30% погодились, що це діалог і цивілізований засіб впливу на владу.

На думку українців, лобістська діяльність найбільш поширена в сферах політики (56%) та економіки (39%). Далі, зі значним відставанням, йдуть: зовнішня політика (14%), правозахисна діяльність (12%) і соціальна сфера (10%). Найчастіше, на думку опитаних, практикують лобістську діяльність діючі представники влади (39% - законодавчої, 37% - виконавчої і 18% - судової).

Лобістська діяльність, у розумінні громадян, передбачає парламентські і експертні методи: складання законопроектів й винесення їх на обговорення в парламент (30%), виступи в профільних комітетах (18%), підготовка аналітичних матеріалів та проведення практичних конференцій (11%). Щодо непарламентських та вуличних методів впливу – психологічний тиск на владу 23% відносять до лобістської діяльності, організацію пропагандистських кампаній в ЗМІ – 20%, мітинги і страйки – 11%. Слід також відзначити значне число респондентів, які відзначили такі специфічні методи як підкуп посадових осіб (17%) та особисті зв'язки з державними діячами (17%).

На думку українців, лобізм та адвокація найбільш поширені в США (10%), Україні (7%), Росії (5%). При цьому кількість згадок про США зростає з 5% на Заході України до 17% опитаних на Сході. Як й у випадку з коректним розумінням поняття лобізму, 30% опитаних підтримує необхідність легалізації і чіткого регламентування діяльності в сфері лобізму, в той час як 22% - протилежної думки. 47% не змогли дати чіткої відповіді. До речі, цікавими є відповіді, наголосив Олексій Ляшенко, коли справа стосується міжнародних відносин: у питанні необхідності системної лобістської діяльності в міжнародному просуванні інтересів України, число прихильників (39%) істотно перевищує число противників (15%).

 

Після презентації дослідження, виступив Ігор Лапін - народний депутат України VІІІ скликання, який висловив свою думку щодо необхідності законодавчого врегулювання лобістської діяльності. Народний депутат сказав, що дані презентації наводять на важливі висновки, які мають практичну користь для процесу впровадження врегульованої практики лобіювання в Україні. Перш за все, соціологічне дослідження показало, що українське суспільство ще недостатньо обізнане в питанні практики лобізму та адвокації, й що не має однозначної громадської думки з цього приводу. Тому існує необхідність й надалі проводити просвітницьку діяльність щодо тематики цивілізованого лобізму.

 

Після чого, слово взяв Альберт Фельдман - директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, який поділився досвідом практик цивілізованого лобіювання в Ізраїлі та дав практичні рекомендації для України. Андрій Перевертаєв - cпеціаліст з питань енергетики групи координації проектів Міненерговугілля, розповів про те, яким чином відбувається, так зване, лобіювання в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України сьогодні та які проблеми слід вирішувати.

 

Юрист, Юлія Висоцька, під час обговорення наголосила, що Україна потребує налагодження якісної комунікації між бізнесом і владою заради впровадження європейських стандартів розвитку GR та лобізму.В контексті боротьби з корупцією в Україні, прийняття законодавчої бази щодо врегулювання практики адвокації є актуальним, тим більше, що громадська підтримка в цьому питанні є відносно високою. Поєднання цих тез дасть позитивні результати в боротьбі з корумпованими неформальними зв’язками між групами впливу та владою.

На завершення, кожен із присутніх міг висловити своє бачення щодо вирішення проблем практики адвокації в України, тож учасники жваво дискутували та обмінювались власними думками.

В Украине создана общественная организация «Общественная палата аудиторов, юристов и экономистов». Ее цель – отстаивание честных правил работы на рынке аудиторских услуг, а также борьба против монополизации на этом рынке.

Толчком для создания общественной организации стало массовое недовольство украинских аудиторов работой Аудиторской палаты. Данный орган является регулятором для аудиторов и аудиторских фирм, и только он уполномочен выдавать или забирать сертификаты, а также включать или исключать аудиторов из реестров, которые дают право на работу в этой сфере.

По словам главы общественной организации «Общественная палата аудиторов, юристов и экономистов», юриста Марии Еремеенко, в последнее время участились случаи давления на украинских аудиторов, что может свидетельствовать о желании некоторых членов Аудиторской палаты зачистить рынок под конкретные фирмы, то есть монополизировать его.

Так, по итогам 2016-го года в Украине осталось всего 1002 аудиторских фирмы и аудиторов-предпринимателей. В то время как еще в 2012 году их было 1609. Предполагается, что по официальным итогам нынешнего года сертифицированных работников данной сферы останется еще меньше.

Как рассказывает Мария Еремеенко, ей известно о многих случаях вымогательства со стороны некоторых членов Аудиторской палаты, о лишении аудиторов сертификатов по надуманным причинам, а также о внеплановых проверках, которые проводятся с целью «зачистить» рынок.

Аудиторская палата Украины – это независимый орган-регулятор, в который входит 20 членов. Половину из них делегируют государственные структуры, а вторая половина – это представители частных аудиторских фирм.

Особенностью данного органа является то, что государственные органы не имеют почти никакого влияния на него, и таким образом не могут защитить аудиторов от монополизации на этом рынке. «Поэтому и было принято решение создать общественную организацию», - рассказала Мария Еремеенко.

По ее словам, «Общественная палата аудиторов, юристов и экономистов» в первую очередь займется тем, чтобы донести до общественности ситуацию в Аудиторской палате Украины. Конечная цель организации – добиться справедливости, законности и полной объективности в работе АПУ.

Відбувся ІХ З’їзд Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України»

11 листопада 2017 року в IQ Business Center відбувся З’їзд Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України».

 

З’їзд був відкритий вітальною промовою Олега Рачука, який  виступив зі звітною доповіддю Президента про роботу Асоціації адвокатів України за 2015-2017 рр.

 

За підсумками виступу, усі делегати відмітили досягнення Олега Рачука на посаді Президента ААУ, а саме: успішні впровадження нових щорічних форумів ААУ, активну законотворчу діяльність, міжнародне співробітництво та спільне дозвілля членів ААУ.

 

Неупередженість, демократичність та взаємопоміч - під таким гаслом були проведені роки президентства Олега Рачука.

 

Головою З’їзду було обрано Ольгу Дмитрієву, адвоката, Голову Наглядової Ради ААУ. Пані Ольга бере активну участь у проведенні всіх заходів ААУ, виступає генератором креативних ідей та нових проектів ААУ.

 

Секретарем З’їзду було обрано Аксьонову Ганну, виконавчого директора ААУ. Діяльність в ААУ для неї не просто робота, це справа життя, у яку пані Ганна вкладає і розум, і душу.

Про фінансову діяльність доповів Ігор Сергійович Мокін, адвокат, Голова Ревізійної комісії ААУ.

 

З промовою  на посаду кандидата в Президенти ААУ виступила Зоя Ярош, яка була членом ААУ з 2006 року, очолювала комітет з банківського  права ААУ, а у 2015 році була обрана на посаду Віце-президента ААУ. У своїй промові Зоя Ярош подякувала всім колегам за роботу у складі Асоціації. Підкреслила основні здобутки ААУ та зазначила ключові плани роботи в майбутньому.

 

Одноголосним рішенням делегатів IХ З’їзду Всеукраїнської громадської організації “Асоціація адвокатів України”, шляхом відкритого  голосування було обрано:

 

Президента ВГО "Асоціація адвокатів України"- Ярош Зою Володимирівну.

 

Віце-президента ВГО "Асоціація адвокатів України"-Мацелюха Віталія Анатолійовича, який чолював Київське міське відділеня ААУ, приймав активну участь у організації спортивних заходів ААУ.

 

До складу Правління ААУ нової каденції було обрано:

 

Вдовичена Олега Олександровича;

Власюк Катерину Петрівну;

Городецьку Антоніну Дмитрівну;

Гупало Катерину Петрівну;

Клочкова Володимира Володимировича;

Костюченко Олену Юріївну;

Наума Віталія Миколайовича;

Олійника Олександра Васильовича;

Павленко Олександру Сергіївну.

 

До складу Ревізійної комісії ВГО “Асоціація адвокатів України” ввійшли:

Мокін Ігор Володимирович;

Балацька Оксана Валеріївна;

Гурська Анастасія Сергіївна.

 

До складу Наглядової Ради ВГО “Асоціація адвокатів України”:

 

Дмитрієва Ольга Леонідівна;

Тимченко Тетяна Анатоліївна;

Покотило Ігор Миколайович;

Резнік Артур Борисович;

Дубчак Леся Сергіївна.

 

Всі делегати мали можливість надати свої побажання та пропозиції щодо роботи ААУ.

Зі щирими привітаннями і побажанням успіхів у здійсненні своєї діяльності новообраним членам З’їзд оголосили закритим.

Светлана Ренькас, директор юридического департамента (резиденты) компании Arricano Real Estate plс, приняла участие в V Ежегодном форуме юрисконсультов.

Редакция газеты «Юридическая практика» вот уже пятый раз собирает специалистов, чтобы обсудить актуальные юридические и правовые вопросы. На V Ежегодном форуме на пяти панельных сессиях внимание 300 участников было сфокусировано на таких темах: развитие профессии юрисконсульта и влияние айтизации, корпоративные отношения, процессуальные новации, защита бизнес-активов от уголовно-правового давления и кибератак, договорные отношения. Также состоялась активная дискуссия «Doing Business in Ukraine: ожидания vs реальность».

Светлана Ренькас выступала в панели «Корпоративные отношения» с докладом «Некоторые аспекты реализации корпоративных отношений на практике» и подняла вопрос о том, как норма закона работает в реальной жизни компании.Широкоизвестныйкейс«Sky Mall» стал примером того, как 1 акция изменила судьбу бизнеса. Спикер отметила, что идеальноподготовленные документыне всегда защищают бизнес от нечистоплотности в партнерстве, ведь влюбомдокументеможнонайтитот аспект, которыйнепорядочный акционер можетиспользовать для обмана.

Рассматривая корпоративные отношения как такие, что строятся между собственниками (участниками того или иного объединения), а также аппаратом управления (ТОП-менеджментом) и другими заинтересованными лицами, задачей которых является управление бизнесом в рамках закона и права через эффективное использование ресурсов с целью получения прибыли, спикер акцентировала, что этика бизнес-отношений может быть рисковой зоной, которую сложно защитить правовыми инструментами. «Бизнес-логика отличается от юридического мышления, – отметила госпожа Ренькас. - Акционеры  не всегда остаются партнерами, друзьями. Бывают ситуации, когда 1% уставного капитала общества с ограниченной ответственностью может стать равным недвижимому имуществу, стоимость которого - несколько миллионов долларов. С формальной юридической точки зрения – нарушений нет, но в логике бизнес-мышления такой подход абсурден».

Партнерская бизнес-культура и формирование защитных механизмов для собственника – остаются тревожными темами для бизнеса, именно потому что государство зачастую является оппонентом акционера.

V Ежегодном форуме юрисконсультов  отдельная дискуссия была посвящена инвестиционнй привлекательности Украины.

Официальная статистика показывает падение иностранных инвестиций в украинскую экономику: по данным Государственной статистики объем иностранных инвестиций в Украину составил 2,3 млрд. грн. в январе-июне 2017 г., что в 1,9 раза меньше, чем за аналогичный период прошлого года. «Незрелая бизнес-культура, временами отбрасывающая нас в 90-е годы, когда возможно безнаказанно отобрать актив, используя силовые и коррупционные схемы, свидетельствует об отсутствии гарантий на право собственности со стороны государства», - отмечает Михаил Меркулов, CEO Arricano Real Estate Plc. CEO Arricano считает, что тормозящая причина того, что иностранный бизнес не инвестирует в Украину очевиден: власть демонстрирует низкую толерантность к коррупции и крайне низкую динамику реформ, поэтому инвестор сомневается, хотя основания вкладывать деньги в страну у инвесторов есть, Украиной интересуются и видят большой потенциал. Хотелось бы изменений в судебной, правовой и законодательной системе, которые гарантируют защиту инвестиций и право собственности.«Такие кейсы как «Sky Mall» - худший из примеров для инвестиционного климата а стране», - считает СЕО Arricano.

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені