Культура

Просвітницька програма "Лайфхак українською" повертається з довгих канікул! Прем’єра третього сезону на телеканалі суспільного мовлення UA: ПЕРШИЙ – вже цієї суботи, 20 жовтня.
 
"Лайфхак українською" – одна з найбільш коментованих у соцмережах програм Суспільного. Творча команда просвітницького напряму суспільного мовлення отримала чимало схвальних відгуків, але були у глядачів і пропозиції щодо змін. Творці програми врахували побажання, тож третій сезон приємно здивує!
 
"Нас критикували на велику кількість новомодних іноземних запозичень, – зізнається Дмитро Хоркін, генеральний продюсер Українського радіо та незмінний ведучий програми "Лайфхак українською". – Автори скетчів врахували побажання аудиторії: відтепер буде більше рідкісних суто українських слів".
 
Родзинкою другого сезону був хор Українського радіо, який після кожного скетчу проспівував правила української мови і додавав програмі трохи сюрреалізму. У третьому сезоні творці відмовилися від хору, натомість зробили скетчі більш динамічними та попрацювали над жартами.
 
Виконавча продюсерка просвітницького напряму Суспільного Катерина Феленюк не приховує захвату від роботи сценаристів і акторів – Марічки Штирбулової та Олега Коркушко, які ілюструють правила в скетчах: "Вони настільки талановиті, що я можу просто на майданчику попросити їх змінити останню фразу скетчу, або сказати "Вийшло не смішно. Зробіть мені смішно" – і бути впевненою, що вони зроблять".
 
У третьому сезоні до команди "Лайфхак українською" долучиться новий співведучий – відомий український художник, письменник і музикант Іван Семесюк. Він вестиме нову рубрику, де розтлумачуватиме значення українських фразеологізмів. За словами виконавчої продюсерки Катерини Феленюк, довго шукати ведучого не довелося: "Ми вже запрошували його в якості гостя на програму "ЕнеЇда", і всім дуже сподобалося з ним працювати. Іван Семесюк і авангардний, і нонконформістський, він має харизму й жарти на всі випадки – тонкі інтелектуальні або гострі, "з перцем". За всіма параметрами він підійшов нам просто ідеально!"
 
Також у новому сезоні "Лайфхак українською" з’являться уроки жестової мови. В кожному випуску вивчатимуться дві фрази, які полегшать побутове спілкування. Консультувала одна з кращих сурдоперекладачок України Тетяна Журкова, яка робить сурдопереклад новин на Суспільному. "Моя мрія – зробити грандіозний проект, який би боровся з різними видами дискримінації у нашому суспільстві. Але поки Суспільне не має для цього достатньо коштів, я вирішила йти до мети хоча б маленькими кроками, – ділиться Катерина Феленюк. – Коли ми почали знімати рубрику для "Лайфхаку", я була просто зачарована, наскільки це дивовижно. Так круто знати, що "дякую" – це один простий жест. Насправді, це невеликий крок до того, аби ми розуміли один одного. Це не складно, це красиво, це повага до людей та можливість почути один одного, навіть якщо у прямому сенсі ми зробити цього не можемо".
 
Нові випуски програми "Лайфхак українською" демонструватимуться щосуботи о 10:00 на телеканалі суспільного мовлення UA: ПЕРШИЙ.

Шестеро відомих майстрів з різних країн зібралися разом аби просто неба, на очах у глядачів, створити шедеври з каменю: Владислав Волосенко, Амансіо Гонзалез, Петро Гронський, Джо Клей, Володимир Кочмар, Василь Татарський. Рівно місяць вони працюватимуть на території арт-резиденції 13-го павільйону ВДНГ, створюючи скульптури. Усі учасники - поціновувачі творчості Олександра Архипенка, видатного українського скульптора, засновника кубізму у світовій скульптурі. Саме на його честь й було названо симпозіум, метою якого є розвиток та популяризація пластичних мистецтв та повернення видатних українських імен у поле суспільної свідомості.
 
«У мене є мрія - створити парк скульптур, яким би захоплювалося ще не одне покоління. Ідея виникла коли я почав збирати окрім колекції живопису, яка вже є, ще й колекцію скульптур. Тому задум провести симпозіум якнайкраще ліг у намічені плани. Дуже цікаво, що вийде в результаті»,
 - Андрій Адамовський, засновник AdamovskiyFoundation.

Це перший пленер в Києві за час незалежності України, який проходить на тій же локації, що і 30 років тому - Експоцентр України ВДНГ. Саме завдяки Всесоюзному симпозіуму, що відбувся у 1998 році в Києві з'явився перший парк сучасної скульптури, збережені елементи якого можна побачити сьогодні на Володимирській гірці.

«Проведення симпозіумів є важливою складовою розвитку культурного шару суспільства. Це перш за все простір для спілкування, взаємодії мистецтва з глядачем. Тому дуже важливим є те, що пленер проходить на території ВДНГ, а не у приватному, віддаленому місці. Діалог відбудеться незалежно від готовності глядача розуміти мистецтво, адже він потрапить за «лаштунки» творчого процесу, де форми ще не набули завершеності, не закостеніли інтерпретаціями та значеннями, де ще все перебуває у пошуку», – Дарина Мо Мот, куратор проекту.

Про інші переваги «симпозіумного формату» розказав один із учасників Володимир Кочмар, скульптор із Харкова: «В майстерні зазвичай не має можливості зробити велику роботу. Створення скульптури – це взагалі дуже складний процес, дуже трудомісткий: треба привезти камінь з кар’єру, винайняти крани, інше технічне забезпечення… це ж не пензликом розмахувати [сміється] ні в якому разі не применшуючи значимість художників. Тому симпозіум – це чудова можливість для скульпторів створити нові масштабні роботи, які б вони не мали змоги зробити за власний рахунок у майстерні».

«Для мене симпозіум – це цікавий формат, бо є дедлайн – місяць часу, протягом якого є тільки я і камінь. Це важливо, бо в скульптурі, в якій комбінуються різні матеріали, зазвичай витрачається більшість часу на технологічну частину, а тут я один на один із каменем і для мене це певний кайф і релакс»,
- Петро Гронський, скульптор.

Про свої плани розказав Джо Клей – скульптор з Німеччини: «Я хочу передати сильні та могутні форми. Треба «вивільнити» їх із каменю і показати, що вони дихають і що в них теж є життя. Я називаю це «енергія у формі». Коли працюю у своїй студії, зазвичай мені самотньо. Тож працювати серед люду - навіть краще».

Цікавим є те, що доля одного з учасників симпозіуму - Владислава Волосенко - чимось нагадує долю Архипенко, на честь якого названо симпозіум. На самому початку 90-х ще студентом він виїхав до Канади в пошуках творчої свободи і саме там отримав визнання як скульптор. «Наскільки я пам’ятаю, Архипенко останні роки дуже хотів повернутися до України, зробити велику виставку. Але мені повезло більше, тому, що ми живемо в інші часи і, помандрувавши, я зміг повернутися. Так само я працюю у техніці  «direct curving»: без ескізу, просто беру камінь і подорожую ним, як людина подорожує світом» - Владислав Волосенко, скульптор.

Спогади про студентські роки та Архипенка скульптора Василя Татарського: «Під час мого навчання Архипенко вважався буржуазним художником і був забороненим для публічного доступу. Вперше я познайомився з творчістю Архипенка завдяки маленькій книжечці киянина Віталія Коротича. Це було справжнє відкриття. Звичні академічні постановки набридали, хотілося новаторства, а тут виявляється наш земляк давно працював у цьому напрямку. У ті часи Архипенко став джерелом натхнення та вплинув на велику когорту художників».

Ось так, проведений 30 років тому перший скульптурний пленер просто неба, вільний від ідеологічних сюжетів радянських часів, відроджуючись, знову зібрав самобутніх митців, натхненних духом свободи. А символом симпозіуму стала блакитна танцівниця Архипенка, що лише одним своїм існуванням стверджує: революції в мистецтві можуть відбуватись будь коли.

У другій половині 2017 та в першій половині 2018 року пройшли кілька виставок сучасного українського художника, полковника Національної гвардії України, учасника АТО Дмитра Акімова.
На виставках експонуються картини , що написані олією та присвячені бойовим діям на Донбасі в період літа-осені 2014 - початку 2015 року, в тому числі розповідають про трагедію під Іловайськом та зимові збройні протистояння в районі міст Дебальцево та Попасна.
    На одній з виставок побував Президент України Петро Порошенко з дружиною. Художник Дмитро Акімов розповів пані Марині Порошенко про деякі з картин більш докладно, адже для митця було дуже важливо, як Перша леді сприймає його творчість. Відомо, що Марина Порошенко має освіту експерта з живопису, вона є шанованим мистецтвознавцем. Цікаво те, що Дмитро Акімов теж навчався на тому ж факультеті в тій самій академії, де й вона. 
    Пізніше полковник Акімов Дмитро Ігорович розповів:"Для мене було дуже важливо, як оцінять мою творчість саме ці двоє шанованих глядачів не тільки тому, що мою фронтову творчість побачив Президент України та його дружина, а й перш за все тому, що Петро Порошенко - загальновідомий колекціонер живопису, а Марина Порошенко - дуже шанований мистецтвознавець. Тобто, вони - справжні знавці образотворчого мистецтва". 
    Художня творчість Дмитра Акімова значно більше відома любителям та колекціонерам живопису за межами України, а співвітчизники більше знають його як композитора та поета, який пише музику для великих симфонічних оркестрів, академічних хорів та естрадних співаків.
    Дмитро Акімов - художник, який повернувся до українського глядача після участі у боях на Донбасі, де він разом з іншими нацгвардійцями військовослужбовцями відстоював цілісність України.

7 листопада 2017 року студії звукозапису «Гармонія» відбулася ексклюзивна прем'єра 5-ти студійних платівок Заслуженого Артиста України Володимира Дороша: "Калина", "Новий День", "В Місті Моєму", "Канадiйській", "Місія Любов". Даний факт був зафіксований представниками Книги Рекордів України в категорії «Найбільша кількість альбомів, випущених одночасно».

Найбільша музична компанія «MOON RECORDS» виступила видавцем, що говорить про високий потенціал творчості артиста. Над альбомами працювали відомі аранжувальники і продюсери Василь Попадюк, Володимир Бебешко, Андрій Француз, Геннадій Пугачов, Павло Терещенко.

На фіксації встановлення рекорду був присутній представник Книги Рекордів України Ігор Підчібій таГолова Наглядової Ради Національного проекту «Книга рекордів України», а також, Генеральний директор «MOON RECORDS» Тетяна Корчемаха.

В цей самийдень відбулася прем'єра оригінального сайту дискографії www.vladimirdorosh.com. Цей веб-ресурс - новинка в сучасному музичному світі. Його відмінна риса це ергономічність і максимально дружнє ставлення до користувачів. Для відвідувачів сайту це можливість ознайомитися з творчістю артиста і придбати вподобані композиції з одного джерела.

Володимир Дорош відомий публіці своєю щирою любов'ю до музики. Його пісні популярні і визнані досвідченими меломанами. Серед безлічі композицій, які увійшли до збірки, слухачі зможуть насолодитися вже визнаними хітами, а також блискучими зоряними дуетами з популярними виконавцями Мілою Нітіч і Петром Чорним.

У своїх творах Володимир з особливою ніжністю розповідаєпро сокровенні, глибокі почуття, людські цінності, любові і повазі до батьків, рідної домівки. Новинки стануть сюрпризом для поціновувачівпо-справжньому якісної музики.

Почути і заспівати свої улюблені пісні в унісон з Володимиром Дорошем зможуть жителі Полтави, де 2 грудня розпочнеться Всеукраїнський тур «Місія Любов». Це масштабне шоу з живим звуком, за участю професіоналів-віртуозів, лауреатів міжнародних конкурсів, поп-рок групи «Гармонія». Гостей концерту чекатиме насичена програма: кращі пісні з творчості талановитого музиканта, захоплюючі постановки, спецефекти і приємна атмосфера.

Напередодні 24-го Форуму видавців у Львові представники українського книжкового ринку розповіли в Українському кризовому медіа центрі про реалії та перспективи українського книговидавництва у 21 столітті.

Катерина Бабкіна, поетеса, письменниця, зазначила, що останні п’ять років український книжковий ринок дуже стрімко розвивається. «Ще кілька років тому, я була тією людиною, яка вголос говорила, що книжкового ринку, як системи інституцій, скерованої на налагодження певних процесів, у нас не було. А тепер він є», – вона розповіла. «Частково це зумовлено тим, що менше російських книжок заїжджає в Україну. […] Два-три роки послаблення російської експансії вже дали змогу українським видавцям зекономити якісь гроші і дати їх на купівлю прав», – додав Іван Малкович, поет, засновник і директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Він зазначив, що кількість нових видавництв в Україні зростає. «Ці видавці молоді, вони цікаво подають книжку, вони її гарно дизайнують. Книжкова виставка українська уже подібна на європейські чи інші світові виставки», – розповів пан Малкович. І все ж, українському ринку, ще є куди рости. «У нас дуже велика країна і дуже маленький ринок, і це досить таки сумна диспропорція», – підкреслила Оксана Форостина, директор видавництва Yakaboo Publishing.

Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, розповів, що в порівнянні з 2015 роком різко зросла кількість перекладеної літератури – на 80%.  «Переважно вони виходять тому, що для перекладів цих книжок є гранти, забезпечені інституціями з тих країн, з яких купуються права», – зазначила Катерина Бабкіна. З’являються також переклади української літератури. Пані Бабкіна розповіла, що цього року Українсько-Канадська фундація створила грант на переклад українських книг на іврит. Грант надаватимуть на регулярній основі. «Це є офіційна українська підтримка ізраїльських перекладачів та ізраїльських видавців», – зазначила Катерина Бабкіна. Марія Шубчик, проектний координатор відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні доодала, що в Україні спостерігається тенденція обміну досвідом між міжнародними та локальними інституціями з підтримки видавців. «Ми дійсно зараз можемо говорити, що ми також можемо навчити», – вона додала.

Олександр Афонін розповів, що зростання грошового обігу на книжковому ринку в Україні в порівнянні з 2015 роком  незначне – 110-112 мільйонів доларів. «У галузі немає капіталів – видавництва існують виключно за рахунок обігових коштів», – він підкреслив. Найбільшим попитом серед українців і надалі користується художня та дитяча література. Водночас, на українському ринку також з’явилась нова ніша – література у жанрі «нон-фікшн».

Однак цей розвиток не є системним. У країні все ще відсутня загальнодержавна стратегія розвитку книжкової сфери. «На сьогодні в Україні немає політики в області книговидання […] – мова йде про кредитну політику, інвестиційну політику, про видання книги як інструменту розвитку особистості на державному  рівні», – підкреслив Олександр Афонін. Він додав, що для того, щоб популяризувати книгу в Україні, цим має зайнятись уся площина, яка пов’язана з гуманітарною політикою, у тому числі профільні міністерства та, особливо, новостворений Інститут книги.

24-й Форум видавців у Львові відбудеться 13-17 вересня. З детальною програмою форуму можна ознайомитись на сайті bookforum.uabookforum.ua.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Заголовки передовиць

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені