Екологія

Річний проект "Ефективне правосуддя для захисту довкілля та екологічних прав громадян", наданий Програмою реформування сектору юстиції "Нове правосуддя", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), добігає завершення.

За цей час підготовлено та апробовано дистанційний курс  "Права людини та охорона довкілля", напрацьовано одну навчальну програму для тренерів - викладачів курсу, проведено 2 зустрічі розробників курсу, 4 тренінги для суддів за проектом курсу. Загалом охоплено навчанням 100 суддів, підготовлено 6-х тренерів дистанційного курсу.

Тренінги проводились у Львові Чернівцях та Одесі, що дозволило охопити територію всієї України. Судді були представлені із усіх регіонів. Крім практичної частини, учасники відвідали річку Дністер у місці планованого спорудження каскаду із 6-ти ГЕС. А в Одесі судді вивчали проблеми із очисткою каналізаційних вод Овідіопольського району, а також проблеми забруднення Хаджибейського лиману.

12-13 вересня 2018 року у м. Львів відбувся завершальний тренінг “Права людини та охорона довкілля”. Цього разу тренінг зібрав 30 суддів. Крім представників судової гілки влади, тренінг також відвідали Радник з юридичних питань Програми USAID “Нове правосуддя” Ірина Зарецька, директор Львівського регіонального відділення Оксана Польна, викладач-координатор відділу підготовки викладачів (тренерів) Національної школи суддів України Олександр Потильчак,  Радник голови Державної судової адміністрації України, член правління Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Ірина Войтюк, викладач-координатор відділу підготовки викладачів (тренерів) Національної школи суддів України Тамара Закревська.

Тренерами на завершальному тренінгу були досвідчені судді Лариса Зуєва з Одеського апеляційного адміністративного суду, Наталія Курій суддя з Львівського апеляційного суду, Володимир Гевко  - суддя Тернопільського господарського суду та Сергій Павлінчук - суддя Новоселицькогорайонного суду Чернівецької області.

Під час навчання учасники опрацювали теми чотирьох модулів дистанційного курсу "Права людини та охорона довкілля". Зокрема, засвоїли практику Європейського суду з прав людини та взаємозв’язок між правами людини та довкіллям, ознайомилися з різними аспектами захисту екологічних прав людини через Оргуську конвенцією, про доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, а також про застосування ефективних засобів правового захисту та судовою забороною. Дистанційний курс, до слова, знаходиться за посиланням http://sdn.nsj.gov.ua/.

Наказом проректора Національної школи суддів України А. В. Костенко від 4 вересня 2018 року внесено зміни в календарний план дистанційного навчання суддів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації на 2018 рік та включено курс “Права людини та охорона довкілля” в навчальну програму для суддів. Заняття починаються з 15 вересня 2018 року. 

Під час навчання було проведено інтерактивну рольову гру, де судді мали змогу відчути себе в ролі представників громадських організацій - позивачів, звичайних громадян, відповідачів та інших сторін процесу. Результати тренінгу позитивно оцінили і судді-тренери, і судді-слухачі. Суддя Львівського окружного адміністративного суду Оксана Карп’як відзначила, що курс дуже сподобався, є пізнавальним із застосуванням Оргуської конвенції. Цікавими, на її погляд, були практичні завдання. Важливо було дізнатись про рішення Європейського суду з прав людини саме в розрізі захисту екологічних прав людини.

            Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Мар'ян Кушнерик вважає, що тренінг є найблагороднішим з усіх, в яких йому доводилось брати участь. Тема, за його словами, вражає своєю актуальністю і не може залишити байдужим жодного з учасників і як суддів, і як громадян.

Судді-слухачі відзначили, що тема для них була новою, оскільки вони не часто стикаються на практиці зі справами стосовно охорони довкілля. Обізнаність суддів з Оргуською конвенцією та подальше її застосування в своїх рішеннях сприятиме підвищенню ефективності судової системи для захисту екологічних прав людини та довкілля. Також є сподівання на поширення досвіду найновіших тенденцій розвитку екологічного права в Україні та світі, покращення судової практики у сфері захисту довкілля та забезпечення громадянам України належного судового захисту їхніх екологічних прав.

 

У вівторок, 11 вересня, у Києві відбувся круглий стіл щодо заборони виробництва хутра за участі народних депутатів, представників Мінприроди, Мінагрополітики та громадських активістів.

Під час заходу, який ініціювала Асоціація правників України, презентували законопроект, який передбачає заборону виробництва хутра. Як зазначають ініціатори законопроекту, громадські активісти Кампанії ХутроOFF, у європейських країнах триває процес законодавчої заборони виробництва хутра, і Україна має приєднатись до нього.

Так, станом на сьогодні 13 європейських країн прийняли законодавчу заборону хутрового виробництва (Великобританія, Австрія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Хорватія, Швейцарія, Сербія, Словенія, Македонія, Люксембург, Боснія та Герцеговина, Бельгія), триває процес заборони в Данії, Норвегії, Латвії, Швеції та інших країнах.

Як пояснив під час заходу координатор Кампанії ХутроOFF, спів-засновник ГО "Єдина Планета" Павло Вишебаба, головною причиною заборони шкуродерень в Європі є невиправдана жорстокість до тварин під час їх утримання і забою на таких фермах. Хутрові виробництва є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки, що забруднюють грунт, водойми та повітря вірусами, бактеріями та токсичними речовинами.

Зазначимо, що Світовий банк відносить хутрове виробництво до п’ятірки найгірших виробництв з точки зору забруднення довкілля важкими токсичними металами.

«Через заборону в Європі, шкуродери масово переміщатимуть свій бізнес у країни, де відсутня заборона і слабкий еко-контроль, - наголосив Вишебаба. – Ми маємо заборонити їхню діяльність на законодавчому рівні, щоб зупинити переміщення брудних виробництв в Україну».

Голова ГО «Шульгівська громада» Вікторія Льовкіна розповіла про згубні наслідки для мешканців від діяльності норкової ферми, яку відкрили два роки тому поблизу їхнього с. Шульгівка, що на Дніпропетровщині.

«Сморід, мігрені, розлад сну, алергічні реакції та хвороби шляхів дихання – ось що отримали селяни Шульгівки від діяльності звіроферми, - наголосила Льовкіна. – Експертизи підтвердили забруднення грунтових вод, і як наслідок – води в колодязях мешканців села. Експерти попереджають, що через шість років вода в селі Шульгівка стане абсолютно непридатною для пиття».

За її словами, робочі місця, які обіцяв бізнесмен під час будівництва норкової ферми не виправдали очікування селян: «Клітки з тваринами знаходяться на вулиці, там стоїть страшенний сморід. Влітку – це спека, а взимку – холод. Люди не можуть працювати в таких умовах, звільняться через 5 днів через жахливі умови праці».

Позицію Міністерства екології та природних ресурсів озвучила начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Ганна Богданович: «Ми підтримуємо ініціативу щодо заборони виробництва хутра та чекаємо якнайшвидшого подання цього законопроекту до Верховної ради України. Зі свого боку, ми забезпечимо його підтримку в профільному комітеті».

Відповідний законопроект уже було розроблено членами Комітету з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права АПУ спільно із зоозахисниками та екоактивістами. Документ було передано для ознайомлення присутнім народним депутатам. Зокрема, народний депутат України Андрій Помазанов зазначив, що підтримує вимоги громадянського суспільства і вважає за необхідне подати дороблений законопроект до Верховної Ради України.

«Я переконаний, що в залі Парламенту достатньо депутатів, які підтримують заборону виробництва хутра в Україні та зможуть забезпечити подання законопроекту та його проходження в комітетах», - зазначив Помазанов.

Нагадаємо, що координаторами кампанії ХутроOFF подано онлайн-петицію до Верховної Ради за заборону шкуродерень в Україні. Її підтримали вже понад 7000 громадян, у тому числі культурні, громадські та державні діячі, зокрема літератори Любко Дереш, Ірена Карпа, Павло Коробчук, музиканти Христина Соловій, Katya Chilly, Марко Галаневич (ДахаБраха), Саша Кольцова (Крихітка), MariChebaта Panivalkova, ONUKA, суддя Верховного суду Ганна Вронська, Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Світлана Панаіотіді, журналісти Громадського радіо, голова ГО «Екодія» Ірина Ставчук та багато інших.

 

 

 

Липової алеї. Він умовно поділяється на дві частини: «Зелене поле» та «Яблуневий сад У липні бренд «Чернігівське» компанії AB InBev Efes та керівництво київського експоцентру ВДНГ відкрили особливу зону відпочинку на території комплексу — «Сад гамаків». Ця літня лаунж-зона, спонсором котрої виступив бренд «Чернігівське», стала ще одним місцем відпочинку для киян та гостей міста, де можна відволіктися від щоденної метушні та приємно провести час на свіжому повітрі.

«Сад гамаків» розташовано на території». У першій всі охочі можуть відпочити у затінку на одному зі ста зручних пуфів. В іншій частині, «Яблуневому саду», для гостей встановлено 100 гамаків від «Чернігівського». Тут кожен зможе відпочити від метушні великого міста, прихопивши улюблену книгу чи спілкуючись із рідними та друзями.

«Бренд «Чернігівське», який обирають мільйони українців, став спонсором облаштування «Саду гамаків». Ми раді, що не тільки долучилися до цього проекту, покликаного зробити життя у великому місті більш комфортним, насамперед, для його мешканців, а й маємо причетність до розвитку комплексу ВДНГ — сучасного і прогресивного», — коментує Денис Хренов, в.о. генерального директора AB InBev Efes.

Організатори очікують, що за сприятливих погодних умов «Сад гамаків» буде відкрито длягостей щодня до кінця вересня.

Вхід до «Саду гамаків» безкоштовний.

Запровадження в Україні «зеленого» тарифу на спалювання відходів загрожує довкіллю і здоров’ю людей, економічно не обґрунтоване та суперечить директивам Європейського Союзу. Такого висновку дійшли експерти під час круглого столу «Шлях України до європейського управління відходами. Чи потрібен Україні «зелений» тариф на спалювання відходів?», що проходив 4 грудня 2017 року за фінансової підтримки ЄС.

«Підхід до поводження з відходами у країнах ЄС базується на піраміді, де спалювання − передостанній варіант перед захороненням. Застосування «зеленого» тарифу на спалювання відходів може сприяти його стимулюванню у порівнянні з іншими формами утилізації, які стоять вище у піраміді поводження з відходами (запобігання утворенню, повторне використання, переробка) і повинні мати пріоритет, щоб лише невелика частка відходів підлягала спалюванню. Таким чином ЄС вважає, що застосування «зеленого» тарифу для спалювання відходів є неналежним кроком», ‒ зазначив керівник сектору довкілля Представництва ЄС в Україні Жан Франсуа Море.

Як повідомили учасники дискусії, зараз у Верховній Раді зареєстрований проект Закону 4835 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії». Автори документу пропонують віднести побутові відходи до альтернативних джерел енергії та встановити державну дотацію («зелений» тариф) для підприємств, які спалюватимуть сміття. При цьому запропонований тариф ‒ один з найвищих в країні і не має економічного обґрунтування. Так, з 01.01.2017 по 31.12.2019 пропонується застосовувати коефіцієнт 3.0, що перевищує показники для поширеної в країнах ЄС електричної енергії, виробленої з енергії сонця чи вітру.

Спалювання відходів призводить до викидів високотоксичних речовин (діоксинів, фуранів, бензапіренів, важких металів), які не контролюються в Україні. Потрапляючи в організм, вони можуть викликати захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, появу ракових пухлин. Щоб цього уникнути, підприємства мають встановити дороге технологічне та очисне обладнання з довгостроковим терміном окупності. Наприклад, на сміттєспалювальному заводі у польському місті Познань обладнання для очистки викидів коштує 140 млн злотих.

Як зазначила експерт МБО «Екологія-Право-Людина» та групи «Охорона довкілля» РПР Тетяна Тевкун, «зелений» тариф на спалювання сміття не відповідає нещодавно схваленій Національній стратегії управління відходами та вимогам Директиви 2009/28/ЄС про відходи. Ці документи не передбачають заохочення державою вироблення енергії з відходів. Адже таке стимулювання гальмує перехід до циркулярної (або безвідходної) економіки.

Тож Україна має розробити закон про відходи в новій редакції, що буде враховувати вимоги екологічної безпеки та європейських директив.

Додаткова інформація: Круглий стіл проходив в межах проекту ЄС «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами» (бюджет 493 086 євро, тривалість: червень 2016 – липень 2019), який реалізовують «Екологія-Право-Людина» у партнерстві з громадською організацією «Екологічні ініціативи».

«Зелений» тариф ‒ спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії.

За даними Мінрегіону, в Україні за 2016 рік (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось понад 49 млн м3 (в 2015 – 48 млн м3) побутових відходів, або близько 11 млн тонн, які захоронюються на 5,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га. При цьому лише 5,8% побутових відходів було перероблено та утилізовано, з них 2,71 % спалено, а 3,09% побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.

Nestlé має репутацію світового лідера, що корелює свою діяльність із урахуванням проблем, пов’язаних зі зміною клімату. Цього року Nestlé увійшла до почесного Списку А — найвищої відзнаки програми Carbon Disclosure Project (CDP), спрямованої на скорочення викидів парникових газів. Це стало закономірним результатом виконання зобов’язань компанії по охороні навколишнього середовища та, зокрема, по зменшенню викидів вуглецю та пом’якшенню кліматичних ризиків.

Carbon Disclosure Project (CDP) — це міжнародний проект інформування про викиди вуглекислого газу. Метою організації є скорочення викидів парникових газів та активне використання відновлюваних джерел енергії. Глобальна система розкриття інформації  дозволяє компаніям контролювати свій вплив на навколишнє середовище. Головна мета Nestlé — покращувати якість життя та сприяти здоровому майбутньому. Вирішення проблем зміни клімату є одним з актуальних питань, що стоїть на шляху до цієї мети.

Діяльність Nestlé заснована на принципах Створення спільних цінностей, що означає, створення цінностей для компанії та суспільства, зокрема у сфері охорони навколишнього середовища. За останні 10 років компанія Nestlé у світі досягнула суттєвого прогресу: прямі викиди парникових газів на тону продукту були зменшені на 39% при збільшенні виробництва на 46%. Така позитивна динаміка зумовлена переходом на екологічно чисті палива, зокрема, відновлювальні джерела енергії (частка відновлювальної енергії відносно загальної кількості енергії, що використовується заводами Nestlé по всьому світу на сьогодні складає 17%).

Nestlé в Україні, як і в цілому в світі, активно працює над виконанням своїх зобов’язань зі скорочення небажаного впливу на довкілля й в рамках цього процесу запровадила на фабриках за минулий рік понад 15 енергоощадних проектів, які покращують екологічні показники. Зокрема, на фабриці з виробництва холодних соусів у смт Торчин, Волинської обл. в 2016 році було успішно реалізовано проект з рекуперації тепла, суть якого полягає у використанні теплової енергії, яка виділяється під час охолодження продуктів, для нагріву води, що, в свою чергу, використовується у процесі їх  приготування. Це дозволило зменшити викиди парникових газів, а також зменшити використання енергоресурсів: споживання води скоротилося на 60%, а витрати енергії для виробництва кетчупів, заправок та червоних соусів – на 23%.

Особливе місце у сфері інтересів Nestlé займає вода: компанія завжди шукає нові методи економного використання ресурсу. Одним з них став цьогорічний проект з реконструкції парогенераторного обладнання, реалізований на фабриці з виробництва вермішелі швидкого приготування – ТОВ «Техноком».  Зменшення енерговитрат веде до суттєвого зменшення викидів СО2. На ТОВ «Техноком» для зменшення енерговитрат на виробництво пари  було встановлено систему зворотного осмосу для очищення води, що подається на котли. Нове обладнання ввели до експлуатації в лютому 2017 року. Результатом проекту стало зменшення питомої електропровідності до 20 одиниць при допустимій нормі — 150.

У всьому світі компанія постійно працює над ефективністю системи транспортування, контролюючи кількість необхідних перевезень та слідкуючи за тим, щоб жоден з транспортних засобів «не відправлявся порожнім». Іншим пріоритетом Nestlé є поступова відмова від використання синтетичних хладагентів і перехід на натуральні речовини в промислових холодильних системах.

Задачею на майбутнє для Nestlé є дотримання курсу на зменшення парникових викидів. Згідно з Паризькою угодою 2016 року, Nestlé продовжує працювати над подальшим скороченням викидів парникових газів (GHG). У співпраці з  Carbon Disclosure Project, компанія прагне покращити свої ж показники минулих років.      

 

Довідка

Nestlé – найбільша компанія світу у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, яка представлена у 189 країнах, а 328 тисяч співробітників працюють для досягнення спільної мети Nestlé – підвищувати якість життя і сприяти здоровому майбутньому. Nestlé пропонує широкий асортимент продуктів і послуг для родин та домашніх тварин. Має понад 2000 торгових марок: від всесвітньо відомих брендів, таких як NESCAFÉ або Nespresso до лідерів локальних ринків. Результати компанії обумовлені веденням стратегії раціонального харчування та здорового способу життя. Штаб-квартира Nestlé розташована у швейцарському місті Веве, де понад 150 років тому була заснована компанія. Річний обсяг продажів Nestlé у світі сягнув у 2016 році 89,5 млрд. швейцарських фраків. Крім виробництва продуктів харчування, компанія володіє акціями підприємств парфюмерно-косметичної і фармацевтичної промисловості.  

Nestlé розпочала свою діяльність в Україні у 1994 році з відкриття представництва. З тих пір компанія просуває такі міжнародні бренди, як NESCAFÉ, Nesquik, Nuts, Friskies, KitKat та ін. У 1998 році Nestlé S.A. придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч». У травні 2003 року у Києві засновано ТОВ «Нестле Україна». У кінці 2003 року Nestlé S.A. придбала 100% акцій підприємства «Волиньхолдинг» (ТМ «Торчин»). В 2010 році Nestlé S.A. придбала ТОВ «Техноком», виробника продуктів швидкого приготування під ТМ «Мівіна». У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Lviv), що є одним із п’яти сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів компанії Nestlé на більш ніж 30 ринках Східної та Західної Європи.

Бізнес Nestlé в Україні представлений наступними напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи,  продукти швидкого приготування) дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені