Екологія

У середу, 2 травня 2018 року в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг на тему “Голосіївський національний парк – скарбниця безкоштовних благ”. Екологи та аналітики ЕПЛ намагалися показати, якою є справжня цінність національного парку та чому його варто берегти.

Париж, Відень, Берлін, Прага, Будапешт, Гельсінкі, Рим, Лондон, Люксембург, Брюссель, Варшава, Тірана, Софія, Тбілісі… що є спільним між цими європейськими столицями і Києвом? Поряд із кожним із цих місць або й прямо на їх території розміщені національні парки, які надають населенню цих міст екологічні послуги[1] – всі корисні блага, які можна отримати від близького сусідства з природою. Важливо, що від екосистемних послуг прямо залежить задоволення фундаментальних потреб людини.

Екологи-економісти світу розробили методики оцінки вартості того, скільки коштує чисте повітря, красивий краєвид, шелест листя, спів пташок. Ці такі звичні для нас природні блага стають все більш коштовними і бажаними на фоні стрімкого руху життя у столиці. Згідно із дослідженнями вчених[2],[3], повна загальна вартість лісових екосистемних товарів та послуг складає 4,7 трл дол. щорічно, з них повна загальна вартість бореальних лісів (помірного поясу) складає 894 млрд дол. щорічно. Залежно від регіону, вартість послуг гектару лісу зі стабілізації ґрунту коливається від 1,94 до 5,5 млн дол. за тонну. За очищення повітря від твердих дрібнодисперсних речовин (пил, сажа) та шкідливих газів кожне дерево в середньому щорічно вартує 4,16 дол. Для біологічного різноманіття ліс є середовищем існування, 17,5 тис дол. коштує гектар лісу, якщо рахувати участь птахів у боротьбі з комахами-шкідниками. Цінність послуг з опилювання становить від 19,23 тис дол. до 33,65 тис. дол. на рік.

На жаль, для України не проводилися подібні комплексні дослідження з оцінки екосистемних послуг лісів. Але ми спробували їх оцінити для Голосіївського НПП. Площа Голосіївського НПП складає 10988,14 га. Кожен з трьох мільйонів киян, навіть якщо не буває у національному парку, отримує від нього очевидні власні вигоди, які проходять повз увагу мешканців, зважаючи на те, що платити за такі послуги не потрібно. Якщо спробувати порахувати вартість того, чим завдячуємо лісам Голосіївського нацпарку, то вийде, що кожен мешканець Києва мав би сплачувати щодня близько 70 гривень до державної скарбниці, за роботу, яку дика природа здійснює замість складних технологій. Кияни завдячують цим безкоштовним багатствам національному природному парку «Голосіївський».

Спеціально для мешканців Києва екологи ЕПЛ порахували вартість деяких екосистемних послуг НПП «Голосіївський» за методиками, які використовуються в інших країнах світу. На жаль, далеко не всі послуги можна хоча б приблизно оцінити в грошовому еквіваленті. Зокрема, можна підрахувати, що національний парк протягом одного року надає такі екосистемні послуги (за мінімальною оцінкою):

·              очищення повітря – 480 млн грн;

·              стабілізація ґрунту – 60 000 млн грн;

·              боротьба із комахами-шкідниками – 5775 млн грн;

·              запилення рослин – 6346,9 млн грн;

·              рекреація – 240 млн грн;

·              охолодження міста влітку, формування мікроклімату – 3816 млн грн;

·              деревина (в т ч. дрова) – 40 млн грн.

Загальна вартість екосистемних послуг НПП «Голосіївський» складає щонайменше 76700 млн грн щороку. Щодня кожен киянин безкоштовно отримує від національного парку послуг на 71 грн (25,5 тис грн на рік). З цього підрахунку видно, що найбільш вартісним ресурсом серед тих, які надає нам ліс, є зовсім не деревина!

Отже, зберігаючи природні території у дикому стані, ми отримуємо значно більше, ніж відбираючи від них ресурси. Більше того, наявність такої значної природної території як НПП «Голосіївський» дає киянам значно більше екосистемних благ ніж мають жителі більшості інших міст України. Та чи вистачить мудрості киянам зберегти це дароване природою багатство?

З повним відео-записом брифінгу можна ознайомитися тут.

 

Близько половини видів рослин та тварин у найбагатших природних регіонах, таких як Амазонка і Галапагос, можуть вимерти на рубежі століть через зміну клімату, якщо викиди парникових газів продовжать зростати без жодних обмежень. Навіть за умови досягнення цілі Паризької угоди - утримати підвищення температури до 2°С, ці місця можуть втратити до 25 відсотків видів відповідно до нового дослідженняУніверситету Східної Англії, Університету Джеймса Кука та WWF. Звіт опубліковано в журналі Climatic Change.

Дослідники вивчили вплив зміни клімату на майже 80 тисячах видів рослин і тварин в 35 найбільш біорізноманітних регіонах світу. У звіті розглядаються різні сценарії зміни клімату у майбутньому - від сценарію необмежених викидів та відповідного підвищення глобальної температури на 4,5°C, до утримання підвищення на рівні 2°C - верхньої межі згідно Паризької угоди. Кожен район був обраний завдяки унікальності та різноманітності рослин і тварин, що знаходяться там.

У звіті наголошується, що савана Міомбо у Південній Африці (дімдля африканських диких собак), південний захід Австралії та Амазонка найбільше постраждають від зміни клімату. Якщо зростання глобальної середньої температури сягне 4,5°C, клімат в цих областях, за прогнозами експертів, стане непридатними для багатьох місцевих рослин і тварин:

 

·         До 90 відсотків земноводних, 86 відсотків птахів і 80 відсотків ссавців можуть вимерти у савані Міомбо, Південна Африка

·         Амазонка може втратити 69 відсотків видів рослин

·         У південно-західній Австралії 89 відсотків земноводних можуть зникнути з цієї місцевості.

·         60 відсотків усіх видів під ризиком вимирання на Мадагаскарі

·         Фінбош у Західно-Капській провінції ПАР, який переживає посуху, що призвела до дефіциту води в Кейптауні, може зіткнутися з локальним вимиранням однієї третини його видів, більшість з яких є унікальними для цього регіону.

У звіті зазначено, що підвищена середня температура і більш нестабільна кількість опадів може стати "новою нормою". У першу чергу, кількість опадів зменшиться над Середземним морем, на острові Мадагаскар та над територією Церрадо-Пантанал у Аргентині. Потенційні наслідки від таких кліматичних змін включають в себе:

·         Недостатнє наповнення водопоїв африканським слонам, яким потрібно пити 150-300 літрів води на день.

·         96 % територій, що являються місцями для розмноження тигрів у Національному природну парку Сундарбан в Індії, затопить через підняття рівня моря.

·         Кількість чоловічих особин серед морських черепах буде значно меншою (на формування статі черепахи впливає температура інкубації яйця. При вищій температурі  з’являються самки).

Якщо види зможуть вільно переміщатися до нових місць проживання, то ризик тут зникнути зменшиться з 25 відсотків до 20, при глобальному середньому підвищенні температури до 2 ° C. Якщо ж переміщення буде неможливим, вони не зможуть вижити. Більшість рослин, амфібій і рептилій, таких як орхідеї, жаби та ящірки, не можуть переходити (або починати рости) у нових, більш придатних оселищ достатньо швидко, щоб відповідати цим кліматичним змінам.

 “Це справді шокуючі цифри і для нашого регіону. Якщо людство зможе утримати потепління на рівні до 2° C, то половина регіону Великого Чорноморського басейну залишиться прихистком для 75% його видів, але при потеплінні на 4,5 ° C - лише 5% території залишиться придатними для цих видів. Проте якщо будуть реалізовані активні заходи з адаптації до змін клімату, у першу чергу із забезпечення вільного переміщення видів, то можна буде зберегти вдвічі більше.

Важливо, щоб зараз Україна ефективно працювала в обох напрямках - як утримання потепління на безпечному рівні (через забезпечення енергоефективності економіки та розвиток безпечних альтернативних джерел енергії), так і активна адаптація природоохоронних територій (через забезпечення обґрунтованими й ефективними екокоридорами). Інакше вже до кінця цього століття ми втратимо більшість місцевих видів дикої природи”, - говорить Наталя Гозак, координатор проектів WWFв Україні

Дослідження показують, що найкращим способом запобігти втраті видів є утримання глобального підвищення температури на найнижчому рівні разом із вчасною адаптацією. Проте поточні зобов'язанням країн-підписантів Паризької угоди дозволять утримати очікуваний рівень глобального потепління на рівні близько 3,5 ° С, що є однозначно не достатнім. Утримання глобального потепління на рівні 2 ° С або навіть 1,5 ° Cдозволило б зберегти значно більше представників дикої природи.

Що може зробити кожен з нас, щоб запобігти зміні клімату: https://goo.gl/NgszLx

Вплив зміни клімату на деякі види

·         Снігові барси живуть в екстремальних гірських умовах, що робить їх особливо чутливими до зміни клімату. Придатні для їх проживання територія зменшиться на 20 відсотків внаслідок зміни клімату та поставить барсів у пряму конкуренцію за їжу та територію з іншими хижаками, що, ймовірно, призведе до подальшого зменшення чисельності цих величних котів.

·         Білі ведмедіє одними з найбільш чутливих до кліматичних змін, оскільки вони залежать від морського льоду, на якому полюють. Молодші білі ведмеді, не дуже досвідчені мисливці й особливо страждають від нестачі їжі через скорочення морського льодового покриву. Популяція полярних ведмедів у деяких районах вже значно скоротилась - наприклад, на Гудзоновій затоці вона стала меншою на 22 відсотки, і очікується ще більш різке зниження до кінця ХХІ століття через зміни клімату.

Запровадження в Україні «зеленого» тарифу на спалювання відходів загрожує довкіллю і здоров’ю людей, економічно не обґрунтоване та суперечить директивам Європейського Союзу. Такого висновку дійшли експерти під час круглого столу «Шлях України до європейського управління відходами. Чи потрібен Україні «зелений» тариф на спалювання відходів?», що проходив 4 грудня 2017 року за фінансової підтримки ЄС.

«Підхід до поводження з відходами у країнах ЄС базується на піраміді, де спалювання − передостанній варіант перед захороненням. Застосування «зеленого» тарифу на спалювання відходів може сприяти його стимулюванню у порівнянні з іншими формами утилізації, які стоять вище у піраміді поводження з відходами (запобігання утворенню, повторне використання, переробка) і повинні мати пріоритет, щоб лише невелика частка відходів підлягала спалюванню. Таким чином ЄС вважає, що застосування «зеленого» тарифу для спалювання відходів є неналежним кроком», ‒ зазначив керівник сектору довкілля Представництва ЄС в Україні Жан Франсуа Море.

Як повідомили учасники дискусії, зараз у Верховній Раді зареєстрований проект Закону 4835 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії». Автори документу пропонують віднести побутові відходи до альтернативних джерел енергії та встановити державну дотацію («зелений» тариф) для підприємств, які спалюватимуть сміття. При цьому запропонований тариф ‒ один з найвищих в країні і не має економічного обґрунтування. Так, з 01.01.2017 по 31.12.2019 пропонується застосовувати коефіцієнт 3.0, що перевищує показники для поширеної в країнах ЄС електричної енергії, виробленої з енергії сонця чи вітру.

Спалювання відходів призводить до викидів високотоксичних речовин (діоксинів, фуранів, бензапіренів, важких металів), які не контролюються в Україні. Потрапляючи в організм, вони можуть викликати захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, появу ракових пухлин. Щоб цього уникнути, підприємства мають встановити дороге технологічне та очисне обладнання з довгостроковим терміном окупності. Наприклад, на сміттєспалювальному заводі у польському місті Познань обладнання для очистки викидів коштує 140 млн злотих.

Як зазначила експерт МБО «Екологія-Право-Людина» та групи «Охорона довкілля» РПР Тетяна Тевкун, «зелений» тариф на спалювання сміття не відповідає нещодавно схваленій Національній стратегії управління відходами та вимогам Директиви 2009/28/ЄС про відходи. Ці документи не передбачають заохочення державою вироблення енергії з відходів. Адже таке стимулювання гальмує перехід до циркулярної (або безвідходної) економіки.

Тож Україна має розробити закон про відходи в новій редакції, що буде враховувати вимоги екологічної безпеки та європейських директив.

Додаткова інформація: Круглий стіл проходив в межах проекту ЄС «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами» (бюджет 493 086 євро, тривалість: червень 2016 – липень 2019), який реалізовують «Екологія-Право-Людина» у партнерстві з громадською організацією «Екологічні ініціативи».

«Зелений» тариф ‒ спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії.

За даними Мінрегіону, в Україні за 2016 рік (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось понад 49 млн м3 (в 2015 – 48 млн м3) побутових відходів, або близько 11 млн тонн, які захоронюються на 5,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га. При цьому лише 5,8% побутових відходів було перероблено та утилізовано, з них 2,71 % спалено, а 3,09% побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.

Nestlé має репутацію світового лідера, що корелює свою діяльність із урахуванням проблем, пов’язаних зі зміною клімату. Цього року Nestlé увійшла до почесного Списку А — найвищої відзнаки програми Carbon Disclosure Project (CDP), спрямованої на скорочення викидів парникових газів. Це стало закономірним результатом виконання зобов’язань компанії по охороні навколишнього середовища та, зокрема, по зменшенню викидів вуглецю та пом’якшенню кліматичних ризиків.

Carbon Disclosure Project (CDP) — це міжнародний проект інформування про викиди вуглекислого газу. Метою організації є скорочення викидів парникових газів та активне використання відновлюваних джерел енергії. Глобальна система розкриття інформації  дозволяє компаніям контролювати свій вплив на навколишнє середовище. Головна мета Nestlé — покращувати якість життя та сприяти здоровому майбутньому. Вирішення проблем зміни клімату є одним з актуальних питань, що стоїть на шляху до цієї мети.

Діяльність Nestlé заснована на принципах Створення спільних цінностей, що означає, створення цінностей для компанії та суспільства, зокрема у сфері охорони навколишнього середовища. За останні 10 років компанія Nestlé у світі досягнула суттєвого прогресу: прямі викиди парникових газів на тону продукту були зменшені на 39% при збільшенні виробництва на 46%. Така позитивна динаміка зумовлена переходом на екологічно чисті палива, зокрема, відновлювальні джерела енергії (частка відновлювальної енергії відносно загальної кількості енергії, що використовується заводами Nestlé по всьому світу на сьогодні складає 17%).

Nestlé в Україні, як і в цілому в світі, активно працює над виконанням своїх зобов’язань зі скорочення небажаного впливу на довкілля й в рамках цього процесу запровадила на фабриках за минулий рік понад 15 енергоощадних проектів, які покращують екологічні показники. Зокрема, на фабриці з виробництва холодних соусів у смт Торчин, Волинської обл. в 2016 році було успішно реалізовано проект з рекуперації тепла, суть якого полягає у використанні теплової енергії, яка виділяється під час охолодження продуктів, для нагріву води, що, в свою чергу, використовується у процесі їх  приготування. Це дозволило зменшити викиди парникових газів, а також зменшити використання енергоресурсів: споживання води скоротилося на 60%, а витрати енергії для виробництва кетчупів, заправок та червоних соусів – на 23%.

Особливе місце у сфері інтересів Nestlé займає вода: компанія завжди шукає нові методи економного використання ресурсу. Одним з них став цьогорічний проект з реконструкції парогенераторного обладнання, реалізований на фабриці з виробництва вермішелі швидкого приготування – ТОВ «Техноком».  Зменшення енерговитрат веде до суттєвого зменшення викидів СО2. На ТОВ «Техноком» для зменшення енерговитрат на виробництво пари  було встановлено систему зворотного осмосу для очищення води, що подається на котли. Нове обладнання ввели до експлуатації в лютому 2017 року. Результатом проекту стало зменшення питомої електропровідності до 20 одиниць при допустимій нормі — 150.

У всьому світі компанія постійно працює над ефективністю системи транспортування, контролюючи кількість необхідних перевезень та слідкуючи за тим, щоб жоден з транспортних засобів «не відправлявся порожнім». Іншим пріоритетом Nestlé є поступова відмова від використання синтетичних хладагентів і перехід на натуральні речовини в промислових холодильних системах.

Задачею на майбутнє для Nestlé є дотримання курсу на зменшення парникових викидів. Згідно з Паризькою угодою 2016 року, Nestlé продовжує працювати над подальшим скороченням викидів парникових газів (GHG). У співпраці з  Carbon Disclosure Project, компанія прагне покращити свої ж показники минулих років.      

 

Довідка

Nestlé – найбільша компанія світу у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, яка представлена у 189 країнах, а 328 тисяч співробітників працюють для досягнення спільної мети Nestlé – підвищувати якість життя і сприяти здоровому майбутньому. Nestlé пропонує широкий асортимент продуктів і послуг для родин та домашніх тварин. Має понад 2000 торгових марок: від всесвітньо відомих брендів, таких як NESCAFÉ або Nespresso до лідерів локальних ринків. Результати компанії обумовлені веденням стратегії раціонального харчування та здорового способу життя. Штаб-квартира Nestlé розташована у швейцарському місті Веве, де понад 150 років тому була заснована компанія. Річний обсяг продажів Nestlé у світі сягнув у 2016 році 89,5 млрд. швейцарських фраків. Крім виробництва продуктів харчування, компанія володіє акціями підприємств парфюмерно-косметичної і фармацевтичної промисловості.  

Nestlé розпочала свою діяльність в Україні у 1994 році з відкриття представництва. З тих пір компанія просуває такі міжнародні бренди, як NESCAFÉ, Nesquik, Nuts, Friskies, KitKat та ін. У 1998 році Nestlé S.A. придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч». У травні 2003 року у Києві засновано ТОВ «Нестле Україна». У кінці 2003 року Nestlé S.A. придбала 100% акцій підприємства «Волиньхолдинг» (ТМ «Торчин»). В 2010 році Nestlé S.A. придбала ТОВ «Техноком», виробника продуктів швидкого приготування під ТМ «Мівіна». У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Lviv), що є одним із п’яти сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів компанії Nestlé на більш ніж 30 ринках Східної та Західної Європи.

Бізнес Nestlé в Україні представлений наступними напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи,  продукти швидкого приготування) дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.

 

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені