Держава

15 – 16 березня в м. Києві відбувся VII Щорічний міжнародний форум з конкуренційної політики, організований Антимонопольним комітетом України спільно з Фондом розвитку конкуренції.

З вітальним словом до учасників звернувся Андрій Іванчук – народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Відкриваючи цьогорічний Форум, він зазначив: «Нам вдалося в парламенті прийняти Закон, який дозволяє АМКУ відмовити в отриманні дозволу на злиття (концентрації) за транзакціями, які підпадають під дію персональних санкцій, запроваджених РНБО. Також Верховною Радою України у першому читанні було прийнято законопроект стосовно посилення загальної ефективності АМКУ, в якому зміни розроблялись з урахуванням рекомендацій ОЕСР у 2016 році, що дозволить Комітету мати пряме примусове виконання рішень щодо накладення штрафу та спрощення механізму отримання дозволу на концентрації».

Юрій Терентьєв разом із співголовою експертної ради Фонду розвитку конкуренції Хасаном Какая відкрили першу сесію Форуму на тему: «Інклюзивна (всеохоплююча) конкуренційна політика – основа розвитку економіки України. Міжнародний досвід». У рамкух першої сесії з промовами виступили Голова, Комітету з питань конкурентної політики та законодавства ОЕСР Фредерік Жені, Почесний професор з питань конкуренції The George Washington University Білл Ковачич, Голова Ради з питань конкуренції Литовської Республіки Шарунас Кесераускас, заступник Голови Антимонопольного відомства Словацької Республіки Борис Грегор,  член Ради з питань конкуренції Латвійської Республіки Іварс Касаліс, технічний радник-консультант АМКУ проекту технічної допомоги USAID Федеральної торгової комісії США Джон Хілке.

Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв, модеруючи першу сесію, зазначив: «Активна нормотворча робота АМКУ як в розвитку профільного конкуренційого законодавства та наближення його до практик ЄС, так і активна участь у процесах реформування інших галузей економіки, включення механізмів конкуренції до нормативно-правових актів різних рівнів є свідченням ефективної роботи відомства. Не зважаючи на збільшення порогів концентрацій у 2016 році, кількість заяв у 2017 році щодо отримання дозволу на концентрацію збільшилась, що свідчить про довіру до АМКУ, а також про підвищення культури ведення бізнесу в України в цілому».

Модеруючи другу панельну дискусію Форуму «Політика ОЕСР для покращення рівня життя в Україні», Старший експерт з питань конкуренції ОЕСР Сабін Зігельскі, сказала: «Держзакупівлі - це одна із найулюбленіших сфер картерних змов. Думаю, що треба стежити за тими пропозиціями, які пропонують ціну, формувати більш жорсткі умови аби ті доходи, що отримує держава від цих закупівель, йшли на благо суспільства. Чим менше розвинена конкуренція – тим більше корупції, і навпаки, якщо немає корупції, то конкуренція розвивається".

У рамках другої сесії з промовами також виступили Голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв, Старший проект-менеджер ОЕСР Габріела Міранда та  Радник з питань боротьби з корупцією в Україні ОЕСР Марина Цапок.

На прес-брифінгу під час презентації Звіту Антимонопольного комітету України за 2017 р. Голова АМКУ Юрій Терентьєв сказав: «Більше двох років я очолюю АМКУ – орган, покликаний опікуватись питаннями, пов’язаними з конкуренцією та її захистом. Орган, від ефективної діяльності якого суттєво залежить усунення перешкод розвитку національної економіки та добробут кожного громадянина. У 2017 році ми продовжили процес розбудови нового сучасного професійного та прозорого відомства.

Минулого року формат річного звіту був принципово змінений: від статистики про кількість вжитих дій ми перейшли до аналізу стану основних ринків та ідентифікації проблем, що заважають їх розвитку. Головна увага приділялась тому, яким саме чином активні дії органів АМКУ призвели до вирішення таких проблем. Було також запроваджено показник економічного ефекту від втручання АМКУ, як основний показник ефективності. Цього року структура річного звіту залишилась такою самою – для того, щоб можна було простежити проблематику і пріоритети АМКУ із року в рік».

Тему «Чотири роки реформ в Україні: стан конкуренції на стратегічних ринках» було розглянуто у третій частині заходу. У рамках цієї сесії з промовами виступили: Перший заступник Голови Антимонопольного комітету  України – державний уповноважений Марія Ніжнік, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, Голова Директорату економічного аналізу Бюро з питань конкуренції Канади Алекса Джендрон О’Доннел, Заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірк Бушле і технічний радник-консультант АМКУ проекту технічної допомоги USAID Департаменту юстиції США Чандра Мазумдар. Модератором третьої сесії був Голова Правління Фонду розвитку конкурентоспроможності Сергій Цівкач.

Максим Нефьодов – Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, виступаючи у третій Сесії, зазначив: «Важко сказати, що реформа публічних закупівель повністю завершена, ми знаходимось десь на половині шляху, але наразі у нас є офіційно затверджена дорожня карта імплементації європейського законодавства, якою ми рухаємось. З точки зору конкуренції, зростає кількість учасників торгів як вітчизняних, так і міжнародних. В Україні наразі доля малого та середнього бізнесу, яка бере участь у закупівлях, більше ніж в ЄС. Але у нас все ще є досить суттєва частка тендерів, які не відбуваються саме через те, що не приходить велика кількість учасників і це є проблема не тільки якості конкуренції, а й проблема підготовки тендерної документації, професійності роботи тендерних комітетів тощо.

Одна з проблем конкуренції – це те, що тендери часто структуруються таким чином, що вони не дуже цікаві для ринку. Тому наша дорожня карта імплементації полягає в тому, що ми рухаємося від вирішення все ще складного для нас питання: «як забезпечити школи харчуванням?» до подальшої роботи у сфері централізації закупівель. Переконаний, що вже у другому півріччі у нас буде створено повноцінні центральні закупівельні організації. Хоча і здається, що централізація звучить погано, але це допоможе, аби не робити «псевдо» тендери, або дрібні чи малі, досить непрофесійні публічні закупівлі, на які ніхто не приходить. Тут ми дуже розраховуємо на співпрацю з АМКУ».

Виступаючи з промою у третій сесії, Перший заступник Голови Антимонопольного комітету  України – державний уповноважений Марія Ніжнік, зазначила свою позицію: «Незважаючи на те, що навантаження на Антимонопольний комітет, мені здається, в десять разів збільшилось після прийняття реформ публічних закупівель не тільки на орган оскарження АМКУ, а й на Департамент розслідування Комітету, який безпосередньо розглядає змови на торгах. Проте ці реформи є дійсно важливі і Комітет відноситься до них позитивно, адже вони впливають на розвиток і захист конкуренції, вони надали можливість виявляти антиконкурентні практики, які стосуються дискримінаційних умов, надання привілегій та переваг для певних учасників. Завдяки Системі публічних електронних закупівель ProZorro, виявлення змов на торгах з’ясовується набагато легше».

Щодо реформування стратегічної галузі, Марія Ніжнік зазначила, що «саме в енергетиці відбуваються найбільш значимі для конкуренції реформи. При цьому, розуміючи важливість для конкуренції правил гри, за якими будуть працювати учасники, оператори ринку та споживачі, Комітет активно долучився до розробки вторинного законодавства».

Четверта панельна дискусія була присвячена останнім тенденціям розвитку конкуренційного законодавства та судочинства, модераторами виступили Співголова Експертної Ради Фонду розвитку конкурентоспроможності Олександр Мельниченко та директор юридичного Департаменту Антимонопольного комітету України Даніїл Федорчук.

Відкриваючи четверту сесію Форуму, Співголова Експертної Ради Фонду розвитку конкуренції Олександр Мельниченко, зазначив: «Зараз від діяльності Верховного Суду значною мірою залежить майбутнє розвитку конкуренційної політики і не лише її правозастосування, оскільки Верховний Суд переглядаєте справи із стратегічними і соціально важливими ринками, де вплив цих рішень на майбутнє України буде вирішальним».

У цій сесії взяли участь такі спікери: Народний депутат України; Співголова Міжфракційного депутатського об’єднання «Захисту економічної конкуренції» Леонід Козаченко, Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ірина Булгакова, Член Правління Ради з питань конкуренції Румунії Космін Белакуренцу, Віце-президент Турецького конкуренційного відомства Куршат Унлусой, Голова  Відділу апеляцій Управління з питань захисту конкуренції Чеської Республіки Майкл Мікулік, а також Заступник голови Громадської ради при АМКУ; радник ЮФ «Саєнко Харенко» Олександр Нагорний.

У заключній частині Форуму його учасники говорили про контроль за державною допомогою суб’єктам господарювання.

Державний уповноважений АМКУ Анна Артеменко, відкриваючи останню сесію Форуму, наголосила: «Питання реформування державної допомоги має стати невід’ємною складовою системи захисту конкуренції, адже це не лише про міжнародні зобов’язання України, які ми повинні виконувати, це також про прозорість, тому що станом на сьогодні жоден орган державної влади не може відповісти на питання "скільки щорічно держава витрачає на підтримку бізнесу", це про рівні умови, це про конкурентний нейтралітет, це про створення сприятливого конкурентного середовища, неможливість спотворення конкуренції внаслідок певних дій органів влади і, як наслідок, реформування порядку надання державної допомоги має стати невід’ємною частиною ефективної національної системи управління державними фінансами».

Також з промовами у цій сесії виступили: в.о. директора Департаменту державної допомоги Антимонопольного комітету України Оксана Чабанюк, Радник з юридичних питань Секретаріату Енергетичного Співтовариства Марі-Тереза Ріхтер, Перший секретар Представництва Європейського Союзу в Україні Хосе-Мануель Ернандес Мартінес, а також заступник Бізнесу-омбудсмена України Ярослав Грегірчак.

Нагадаємо, щорічний міжнародний форум з конкуренційної політики є інформаційним майданчиком для обміну міжнародним досвідом у сфері конкуренції та напрацювання пропозицій щодо вдосконалення конкурентної політики, права та правозастосування в Україні, в якому взяли участь керівництво Антимонопольного комітету України, представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, органів судової влади, Перший серетар Представництва Європейського Союзу в Україні Хосе-Мануель Ернандес, Голова Комітету з питань конкуренції ОЕСР Фредерік Женні, Почесний професор з питань конкуренції The George Washington University Білл Ковачич, керівники та представники конкурентних відомств Канади, Туреччини, Латвії, Литви, Румунії, Чехії та Словаччини, представник Федеральної торгової комісії США Джон Хілке, а також  ділове та експертне співтовариство, міжнародні експерти, представники профільних асоціацій, бізнес-кіл, громадськості та ЗМІ.

12 березня розпочався конкурс на посаду керівника Українського інституту – установи, яка системно презентуватиме Україну у світі.

Конкурсна процедура складатиметься з 2 етапів. На першому етапі кандидати подають пакет документів (протягом 30 днів). На другому - презентують своє бачення розвитку Українського інституту у вигляді концепції. З умовами конкурсу можна ознайомитися за посиланням http://mfa.gov.ua/ua/press-center/notes/7922-ministerstvo-zakordonnih-sprav-ukrajini-ogoloshuje-konkurs-na-posadu-direktora-derzhavnoji-ustanovi-ukrajinsykij-instituthttp://mfa.gov.ua/ua/press-center/notes/7922-ministerstvo-zakordonnih-sprav-ukrajini-ogoloshuje-konkurs-na-posadu-direktora-derzhavnoji-ustanovi-ukrajinsykij-institut.

Відбір кандидатів здійснюватиме незалежна конкурсна комісія, яка складається з 9 експертів у сфері культури та комунікацій з досвідом міжнародної діяльності. 6 членів делеговано представниками громадськості, а 3 – МЗС.

 

«Перед конкурсною комісією стоїть відповідальне завдання – обрати керівника, який зможе поєднати в собі досвід, компетенції та особисті якості, щоб створити з нуля простір, у який можна прийти та відчути і зрозуміти сучасну Україну. Конкурсна комісія покликана забезпечити чесність і прозорість процесу. Це відкрита історія. Сподіваюсь, професіонали скористаються цією унікальною можливістю», - зазначив Олександр Саврук, голова конкурсної комісії. 

 

До складу конкурсної комісії увійшли: Ольга Бірзул – програмерка фестивалю DOCUDAYSUAта координаторка проекту  SeeUkraine: DOCUDAYSUAontour, Лізавета Герман – мистецтвознавець, куратор проектів, Олександр Саврук – Декан Києво-Могилянської бізнес-школи, Юлія Сінькевич - генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю, Катерина Тейлор – експертка з сучасного мистецтва, арт-менеджер, Аліна Фролова – директор Центру стратегічних комунікацій StratComUkraine, Павло Гудімов - куратор і засновник арт-центру Я Галерея, Андрій Гундер – директор Представництва Американської Торговельної палати в Україні, Луціє Ржегоржікова – директор Чеського центру в Києві.

Окрім відкритої процедури обрання директора Українського інституту, МЗС обстоює незалежність роботи установи та всіляко сприятиме у взаємодії з державним апаратом, але запобігатиме можливим спробам його впливу на незалежність та майбутні проекти Інституту. Лише Наглядова рада відповідно до існуючих принципів і правил спрямовує діяльність Установи. Українським інститутом має керувати команда професіоналів, які системно і цілеспрямовано формуватимуть контент для іноземних аудиторій з метою презентації сучасної України, її цінностей, стилю життя сучасних українців, талантів та створюватимуть можливості для міжкультурного діалогу та співпраці.

 

«Місію Українського інституту бачу в тому, щоб через свою мережу ця установа відкривала Україну та українців світові, будувала мости між людьми, зацікавлювала і зачаровувала Україною. Маємо просто і доступно розповідати світові, хто ми є. Ми чекаємо на професіоналів. З нас - чесність, прозорість та невтручання, з кандидатів - креатив, професійність та відповідальність»,- зазначив міністр Павло Клімкін.

 

Про Український інститут

Рік тому МЗС розпочало роботу із започаткування українського аналога Британської Ради, Гете-Інституту, Французького інституту, Чеського культурного центру, Польського інституту тощо. За цей час ми провели масштабну роботу: дослідили діяльність іноземних культурних інституцій, провели десятки зустрічей з керівниками інституцій, які працюють в Україні, а також з потенційними партнерами в Україні та за кордоном, підготували концепцію Українського інституту та презентували її громадськості, провели публічне обговорення установчих документів та закликали громадськість долучитися до формування Наглядової ради Інституту тощо. Результатом цих зусиль стала підтримка Урядом ініціативи МЗС зі створення Інституту та відповідне Розпорядження КМУ. МЗС проведено організаційну роботу із забезпечення діяльності Установи, зокрема реєстраційні процедури, відкриття  рахунків, організація роботи офісу, формування штату, який  забезпечує адміністративно-господарську частину роботи.

В АМКУ відбулося засідання Наглядової ради проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги».

Відбулася перша зустріч Наглядової ради проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги», де були підбиті підсумки першого півріччя роботи Проекту та оголошений загальний план його реалізації і завдання на наступні 2,5 роки.  

Засідання провів Голова АМКУ Юрій Терентьєв. Участь у заході взяли інші керівні особи АМКУ та представники центральних органів виконавчої влади України, Представництва ЄС в Україні та члени команди проекту.

Під час вступної доповіді Юрій Терентьєв зазначив, що створення ефективної системи контролю державної допомоги суб'єктам господарювання здійснюється в рамках виконання Україною своїх зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, та сприятиме досягненню повної прозорості надання державної допомоги і створенню ефективних незалежних систем контролю і моніторингу державної допомоги за зразком тих, що існують у Європейському Союзі. Крім того, проектом передбачено залучення провідних експертів з ЄС, що мають вагомий практичний досвід здійснення реформ у сфері державної допомоги.

Перший радник Представництва ЄС Йоханес Баур наголосив, що хоча Європейський Союз вже має успішний досвід з реалізації подібних проектів в Україні, дана ініціатива займає особливе місце та її реалізація вкрай важлива, оскільки закон України щодо державної допомоги вже вступив у дію і саме час вибудувати ефективну систему контролю державної допомоги.

Сьогодні одним із важливих завдань проекту є подальше вдосконалення нормативної бази задля ефективного впровадження системи державної допомоги. Серед інших основних пріоритетів проекту були визначені IT-підтримка розбудови системи державної допомоги та адвокація і комунікації, пов’язані з державною допомогою.
Проект ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» спрямований на підтримку створення ефективної системи контролю і моніторингу державної допомоги в Україні. Залучення позитивного європейського досвіду в цьому напрямку сприятиме підвищенню ефективності управління державними фінансами, подоланню корупції та прискоренню розвитку економіки.
Структура проекту передбачає чотири основні компоненти (напрямки роботи):

  1. Підтримка створення ефективної системи контролю державної допомоги в Україні;
  2. Підтримка зусиль АМКУ при здійсненні функцій контролю за державною допомогою;
  3. Посилення інституційного розвитку системи державної допомоги;
  4. Пропагування державної допомоги та інформування громадськості про проект.

Проект фінансується ЄС та виконується консорціумом на чолі з WYG Consulting Ltd. (Хорватія). Він триватиме 36 місяців і завершиться у серпні 2020 року. 

Ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) – єдина експортна галузь України, що стабільно зростає, за 2013-16 рр. показавши приріст на 58%. Експорт послуг із розробки ПЗ у 2016 р. склав 3,2 млрд дол. США, що вивело галузь на 3-те місце за обсягом валютної виручки країни і забезпечило 26% від загального експорту послуг. Ринок створює близько 100 тис. високооплачуваних робочих місць і має величезний потенціал до зростання.

Проте нестабільність податкового регулювання і нестача спеціалістів є суттєвими стримуючими факторами для розвитку галузі. Шляхи усунення перепон на ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 19 жовтня під час Круглого столу «IT Future Talks: регулювання ринку розробки ПЗ» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог, що пройшов в UNIT.City.

Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував регуляторне поле галузі та презентував його результати у Зеленій книзіЗеленій книзі. За експертною оцінкою, бурхливому розвитку галузі сприяла відсутність спеціального галузевого регулювання – норм та вимог до IT-компаній, їхніх послуг чи продуктів, а також можливість працювати за сприятливих податкових умов.

«Це успішний приклад ефективного ринку, що саморегулюється, і це не варто змінювати. Капіталізація 10 найбільших українських IT-компаній вже сьогодні перевищує 4 млрд дол., і на відміну від сировинних гігантів, їх вартість базується на людському капіталі. За умови забезпечення державою стабільних умов ведення бізнесу, зокрема оподаткування, а також врегулювання кількох регуляторних перепон прибуток галузі може зрости до 6 млрд дол. США у 2020 р.», - переконаний керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.

Заробітна плата в галузі IT в 5 разів вища за середню в країні. При цьому високий рівень оплати зберігається не лише в столиці, але й в регіонах, де працює 56% спеціалістів, і це є суттєвим фактором регіонального розвитку.

«Галузь виступає потужним економічним мультиплікатором: 1 робоче місце в ITстворює ще 3 робочих місця суміжних професій. Але потенціал значно більший, IT– сфера, де Україна цілком може стати світовим інноватором, в цьому напрямку потрібно сміливо йти», - зазначив Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Сума прямих податків і зборів, сплачених представниками галузі, за останні 3 роки зросла на 88%, досягнувши 7.1 млрд грн у 2016 р. Зважаючи на те, що переважна більшість податкових відрахувань з IT-компаній пов’язана саме з оплатою праці спеціалістів, сектор є дуже чутливим до умов оподаткування. Так, якщо компанії сировинних галузей економіки витрачають на такі податки не більше 3% від свого доходу, то IT-компанії – 19%. Таким чином, спрощена модель оподаткування не тільки дозволяє оптимізувати податкове навантаження на бізнес, але також є фактором, що дає українському ІТ конкурентну перевагу на світових ринках. При цьому варто розуміти, що зважаючи на нестабільність та ризикованість такої моделі, компанії ринку ПЗ обмежені у довгостроковому плануванні та залученні інвестицій, що гальмує розвиток галузі. 

Думку також поділяє в.о. Керівника торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Джоселін Гютон: «Україна є однією з найпривабливіших країн для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT. Тобто, це не просто потенціал, це вже створює реальні можливості, робить значний внесок у ВВП країни. Відсутність регулювання – однозначний стимул. Для подальшого розвитку на глобальному IT-ринку бізнес потребує стабільних передбачуваних умов».

Ще одним стримуючим фактором є кадровий голод на ринку. Серед причин нестачі кадрів – необхідність вдосконалення профільної освіти, значний відтік з країни випускників IT-спеціальностей, що сягає 30%, а також складнощі із залученням іноземних фахівців на ринок. Крім того, потребує врегулювання питання ввезення в країну прототипів техніки для тестування та розробки ПЗ для неї.

«Для України та IT-індустрії сьогодні є три зрозумілі цілі і три способи їх досягнути. По-перше, розвивати те, що змогло вирости самостійно. IT-галузь має всі шанси повернутися до зростання у 25-30% щороку. Друга ціль – розвиток внутрішнього ринку, бо без нього важко говорити про стабільний розвиток індустрії у довгостроковій перспективі. І третє – підтримка стартапів, продуктових компаній, адже саме вони зможуть принести значні інвестиції в країну. Досягти цих цілей допоможуть кроки, про які йдеться у Зеленій книзі: стабільні податкові умови, якісні зміни у системі освіти та зрозуміла міграційна політика», - підсумував Президент Асоціації «Інформаційні технології України», Голова «ЕРАМ Україна» Юрій Антонюк.

 

У заході взяли участь Голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко, за допомогою Skype-зв’язкудолучилися Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язкуОлександр Данченко та заступник Голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти Олексій Скрипник, Директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів Віктор Овчаренко, представники IT-бізнесу,експерти та громадськість.

 

 

Довідково:

Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.

Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.

 

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені