Держава

Чотири варіанти запровадження ринку землі в Україні презентував під час Всеукраїнського земельного форуму заступник голови комітету Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. 


Так, у двох варіантах пропонується поетапне відкриття ринку землі для фізичних і юридичних осіб, а у двох – одночасне. Однак різниться кількість гектарів, які можна буде придбати, та етапи їх купівлі. Купити землю, згідно із пропонованими варіантами, зможуть лише громадяни України. 


Зокрема, у двох поетапних варіантах пропонується дати можливість фізичним особам у перші три роки купувати максимум 20 га землі. А от для юридичних осіб етапність придбання великих площ землі різна. В одному варіанті юридичні особи у перші три роки зможуть придбати максимум 200 га землі, з четвертого року – максимум 500 га, а надалі – до 20 тисяч га. Інший варіант пропонує уже в перші три роки дозволити юридичним особам купувати до 500 га землі, а з четвертого року – до 20 тисяч га. Тобто, термін реалізації великих земельних площ зменшується. 


Ще  в одному варіанті депутати пропонують обмежити у площі і юридичних, і фізичних осіб й дозволити їм купувати до 200 га землі. А в іншому – навпаки: максимальну площу земель у власності фізичних та юридичних осіб обмежити лише антимонопольними вимогами.


Переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення матимуть, зокрема члени сім’ї власника земельної ділянки; орендарі; власники та користувачі суміжних земельних ділянок; фермерські господарства, розташовані (зареєстровані) в територіальних громадах, де розташовані земельні ділянки. 
Окрім того, особа обов’язково має документально підтвердити легальність коштів, за які хоче придбати земельну ділянку.   

Під час Всеукраїнського земельного форуму четвірка кандидатів у президенти, яка отримала в ході першого туру виборів 65% голосів, висловили своє бачення впровадження ринку землі в Україні. 
 
Олександр Данилюк, який представляв кандидата в Президенти Володимира Зеленського, зазначив, що їхня команда витупає за створення прозорого ринку землі. 
“Я б хотів, щоб був такий ринок землі, щоб через 5 років, ви не прийшли сюди і не дивились на державу, як на рятівника. Ви всі маєте бути самодостатніми, як фермери по всьому світу. Ви маєте право володіти землею. Звичайно треба говорити про державну допомогу, але має працювати ринок. Ми, як держава, повинні створити умови, що ви приходите до будь-якого банку, який для вас зручний і отримуєте кредит під мінімальний відсоток. Хто має володіти землею? Перший етап – тільки громадяни України. Другий – можливо, юридичні особи, але засновниками яких є також громадяни України. Передчасно говорити про іноземців. У цьому питанні поки що немає єдності”. 

Юрій Бойко озвучив, що при відкритті ринку землі необхідно надати держпідтримку малому та середньому аграрному бізнесу: 
“Перехід до ринку землі має бути поетапним та проходити з урахуванням думки аграріїв. Саме учасники Всеукраїнської Аграрної Ради формують таку модель ринку землі, яка дозволить розвивати села, допоможе сільському господарству вижити у нечесній боротьбі з великими агрохолдингами”, - сказав Юрій Бойко. 

Юлія Тимошенко вважає, що влада має створити з максимальними преференціями умови для розвитку малих і середніх сільгоспвиробників. 
“В Україні може бути запроваджена французька модель поводження із сільськогосподарською землею. Що таке французька модель? Ті люди, які вже мають землю, які на ній працюють, мають абсолютне ексклюзивне, не пріоритетне, а саме ексклюзивне право на її придбання. Це означає, що якщо ви вже обробляєте землю сьогодні і захочете її придбати, ви маєте виключне ексклюзивне право купити цю землю або в розстрочку, якщо держава може створювати спеціальні фонди для цього, або якщо і брати кредити в банку, то не може земля бути заставою. Треба мати страхові фонди, які страхують кредити, - сказала Юлія Тимошенко. 

Ігор Смешко вважає, що земля має належати народу України і продаватись має лише громадянам України. Для держави завдання номер один – підтримати середнього виробника. 
“Громадянин України може продати землю тільки назад державі по ринковій ціні. Пройде час, він знову захоче господарювати на цій землі, він звертається до земельного банку, купує під кредит, який йому держава дає на довгих 20-30 років і протекціоніст його підтримує”, - зауважив Ігор Смешко.
 

6 березня, у Дипломатичній Академії України (Київ) відбулася презентація та публічне обговорення незалежного аналітичного дослідження «Чи ефективні антикорупційні реформи в Україні?», проведеного Королівським інститутом міжнародних відносин Chatham HouseChatham House (Лондон) на замовлення Антикорупційної Ініціативи ЄС в Україні (EUACI).

 

Дослідження було підготовлене провідними незалежними аналітиками Джоном Лафом (JohnLough) з Chatham Houseта Володимиром Дубровським, старшим економістом Центру соціально-економічних досліджень, CASE Україна. Україномовна версія дослідження доступна на сайті Chatham House за посиланням.

 

Серед основних висновків дослідження:

·     Починаючи з 2014 року, Україна запровадила чимало важливих реформ для боротьби з корупцією на державному рівні. Утім, поки що успіху вдалося досягти радше в обмеженні можливостей для корупції, аніж у притягненні корумпованих посадовців до відповідальності.

·     До успішних заходів з подолання корупції належать: «очищення» НАК «Нафтогаз України» та реформування адміністративної служби, банківського сектора, патрульної поліції, системи державних закупівель і оподаткування. Децентралізація також розширила спектр можливостей для громадян, які прагнуть прозорого розподілу чиновниками місцевих ресурсів.

·     Недостатнього поступу досягнуто в таких важливих питаннях, як митний контроль, дерегулювання господарської діяльності, приватизація, демонополізація та реформування державного управління. Витрати на оборону викликають найбільше питань. Деякі корупційні схеми у енергетичному секторі досі недоторкані.

·     Реформування правоохоронних органів відбувається майже непомітно. Новостворене Національне антикорупційне бюро ще неспроможне притягувати до відповідальності чиновників найвищого рівня, оскільки має місце сильний вплив приватних інтересів на правову систему. Ситуація повинна змінитися на краще після створення Вищого антикорупційного суду, однак і він навряд чи буде застрахований від вибіркового правосуддя.

·     Зниження рівня корупції навряд чи вдасться досягти за допомогою самих лише каральних заходів. Така практика має стати частиною всеохопної довгострокової стратегії, покликаної звузити коло можливостей для корупційної діяльності і посилити конкуренцію в політичній та економічній сфері. Для цього необхідна політика демонополізації і заохочення українських владних еліт прийняти нові правила гри.

Учасники круглого столу обговорили такі питання:

·         Які системні причини корупції в Україні?

·         Які найбільші досягнення за 5 років після Євромайдану і які головні поразки?

·         Які заходи слід проводити, щоб заохотити владні групи звужувати коло можливостей для корупційних схем?

·         Які повинні бути пріоритети подальших анти-корупційних заходів?

·         Хто має бути ініціатором таких змін? 

 

До участі були також запрошені представники посольств, міжнародних фінансових організацій, представники влади, народні депутати, громадські активісти та медіа. Окрім авторів дослідження у заході взяли участь:

·         Ека Ткешелашвілі, Керівник Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні;

·         Михайло Жернаков, Голова Фундації DeJure;

·         Дмитро Булах, керівник Харківського Антикорупційного центру;

·         Олексій Гончарук, Голова Офісу ефективного регулювання.

 

Про організаторів:

Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EuropeanUnionAnti-CorruptionInitiative, EUACIEuropeanUnionAnti-CorruptionInitiative, EUACI) – це найбільша програма технічної допомоги Україні з боку ЄС у сфері боротьби з корупцією, що розрахована на три роки. EUACI фінансується ЄС і спів-фінансується та впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 

Український форум у Chatham House– це унікальний дослідницький центр і майданчик для обговорення, започаткований у липні 2015 року. Його мета – надання європейцям інформації про поступ у внутрішньому розвитку України, оскільки системні перетворення в Україні відбуваються за участі країн Заходу. Український форум збирає різні думки – і уряду, і приватного сектора, і громадянського суспільства.

В середу, 27 лютого в ресторані “Not only fish”  відбулось нагородження переможців в рамках другої Всеукраїнської премії “Кращий GR-спеціаліст року”, засновником якої є “Українська асоціація професіоналів у сфері GR та лобістів”.

Учасники зазначили, Government relations – ще досить нова для країни сфера, що активно сприяє діалогу між суспільством, бізнесом і владою. Медіа-експерти запевняють: хто б не отримав нагороду цьогоріч – свою справу продовжуватимуть і надалі.

“Останні 5 років ми докаладаємо великих зусиль для розвитку “Українською асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів”. У нас в спільноті лобістів зараз 62 члени – це як великі асоціації, як асоціації металургів, оборонної промисловості так і юристи, які власне працюють над розробкою законопроектів, так і спеціалісти по піару”, – зазначила політичний консультант, президент асоціації. Катерина Одарченко,  політичний консультант.

Нагородження переможців відбувалось у восьми номінаціях.

Нагороду за «Найефективнішу профільноу асоціацією року» отримала Українська зернова асоціація.  В номінації «Найкращий міжнародний кейс» перемогла компанія Pavlenko Legal Group. «Найуспішнішим GR-комунікатором» стала Юлія Висоцька, яка представляє Громадську спілку “Ліга оборонних підприємств України”, Володарем нагороди за «Медіа-проект року» оголосили ГО «Стоп корупції», «Найкращий юридичний кейс» присудили адвокатському об`єднанню «Barristers», а переможцем номінації «Найкращий адвокаційний кейс регіонального рівня» визнали Правову групу “Трохимець та партнери”.

Цікавою несподіванкою цьогорічної премії стало те, що в номінаціях «вагомий внесок в розвиток галузі» та «Найкращий адвокаційний кейс року» перемогу отримали одразу по 2 номінанта. Журі не змогло дійти остаточної згоди про перевагу одного з кандидатів, в наслідок чого було прийнято рішення нагородити обох. Таким чином нагороду за “Вагомий внесок в розвиток галузі” отримали Торгово-промислова палата України та група «Росток-Холдинг», а переможцями номінації «Найкращий адвокаційний кейс року» стали Благодійний фонд “Квітна” та громадська організація “Прозорий вибір”.

Нагороджували переможців поважні гості премії, серед яких булителеведуча Марина Орлова,«Міс Україна-Земля 2018» Анастасія Кривохижа,народні депутати Сергій Шахов,Вадим Івченко,Олександр Кірш,Оксана Продан,Віктор Чумак, Денис Силантьєв.

Протягом чотирьох років війни Україні вдалося відреагувати тільки на термінові виклики в питанні демократичного цивільного контролю. Однак втілення практичних інструментів та наближення до західних стандартів досі відкладається через пасивність влади. Про це повідомили експерти Інституту Євро-Атлантичного співробітництва під час презентації Policy Paper щодо реформи демократичного цивільного контролю.

До переліку таких питань, що час від часу на обговоренні, проте все ще не вирішилися, включають зміцнення контролю Верховної Ради України над Збройними Силами України, реформування Служби безпеки України, ефективне «оцивільнення» керівництва Міністерства оборони та інших органів сектору безпеки й оборони, створення якісної системи професійної підготовки цивільного персоналу структур безпеки.

«За принципами НАТО, вища військова посадова особа не займається оперативним керуванням військами. У нашому випадку Головнокомандувач це робить. Такого, наприклад, у Сполучених Штатах немає. Окрім того, у нас бракує балансу гілок влади в демократичному цивільному контролі. Розширених повноважень для Верховної ради в ЗУ «Про національну безпеку» замало»,— повідомив військовий експерт ІЄАС Ігор Козій.

Експерти ІЄАС звертають увагу на здобутки України в запровадженні демократичного цивільного контролю, зокрема, ухвалення законодавчих актів у сфері управління обороною, як то ЗУ «Про Раду національної безпеки та оборони», «Про національну гвардію», та концептуальні документи стратегічного рівня, наприклад, Стратегічний оборонний бюлетень. Також з 2014 року підвищився професійний рівень медіа, громадських організацій та волонтерів як дієвої форми демократичного контролю з боку суспільства.

«Щоб до 2020 року був високий рівень демократичного контролю в Україні, недостатньо робити заяви та збирати конференції. Необхідна чітка політична система відповідальності. На кожному з напрямків сектору безпеки й оборони має бути відповідальний цивільний політик, представник політичної сили, обраної народом»,— незалежний експерт Леонід Поляков.

Рекомендації Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

 (1) Посилення функцій контролю Верховної Ради України: створення окремих комітетів для контролю над правоохоронними та розвідувальними органами, слідчих комісії для реагування на порушення законодавства в секторі безпеки й оборони; запровадити можливість розгляду деяких кадрових призначень військовослужбовців та виклик і заслуховування керівників органів; обов’язковий розгляд та прийняття Стратегії національної безпеки України та Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу у ВРУ; посилити секретаріат комітетів фахівцями з оборони (призначення — 5-10 років після звільнення з органів);

(2) Реформування СБУ з метою його демілітаризації та позбавлення невластивих економічних функцій;

(3)10 років після звільнення. Встановити обмежувальний термін для звільнених військових (співробітників правоохоронних органів) перед призначенням на цивільні посади вищого керівництва. За досвідом США, це послаблює можливі корупційні зв’язки;

(4) Запровадити інститут захисту прав військовослужбовців –  Військовий омбудсмен або розширення повноважень зовнішнього нагляду через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та повноважень, наприклад, Генерального Інспектора Міністерства оборони України;

(5) Визначити роль, місце та обов’язки Головнокомандувача в якості радника Президентові, Секретареві РНБіО та Міністра оборони;

(6) Гласність Рахункової палати. Публікація виявлених порушень на сайті. Генеральний прокурор має звітувати у парламенті щодо кожного інформування Рахунковою палатою про факти зловживання з боку посадових осіб;

(7) Відновити дієву систему військового судочинства з урахуванням досвіду демократичних країн, що регулярно застосовують збройні сили та спеціальні служби під час воєнних конфліктів і миротворчих операцій;

(8) Навчальні курси для цивільних державних службовців, народних депутатах, які працюють у комітетах сектору безпеки й оборони;

(9) Щорічне видання «Білих книг» органів безпеки та оборони (внести зміни до ЗУ «Про національну безпеку»);

(10) Створення Громадської ради оборони.

Це дослідження ІЄАС тривало півроку та, окрім вищезазначеного, включало зустрічі з представниками влади та громадськості, військовими, студентами та співробітниками військових навчальних закладів в Києві, Одесі та Львові. Більше про проект ІЄАС: http://bit.ly/2poAisqhttp://bit.ly/2poAisq

Захід проводиться за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Адвокація реформи цивільного демократичного контролю над Збройними силами України та іншими військовими формуваннями», який впроваджується Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.

Ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) – єдина експортна галузь України, що стабільно зростає, за 2013-16 рр. показавши приріст на 58%. Експорт послуг із розробки ПЗ у 2016 р. склав 3,2 млрд дол. США, що вивело галузь на 3-те місце за обсягом валютної виручки країни і забезпечило 26% від загального експорту послуг. Ринок створює близько 100 тис. високооплачуваних робочих місць і має величезний потенціал до зростання.

Проте нестабільність податкового регулювання і нестача спеціалістів є суттєвими стримуючими факторами для розвитку галузі. Шляхи усунення перепон на ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 19 жовтня під час Круглого столу «IT Future Talks: регулювання ринку розробки ПЗ» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог, що пройшов в UNIT.City.

Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував регуляторне поле галузі та презентував його результати у Зеленій книзіЗеленій книзі. За експертною оцінкою, бурхливому розвитку галузі сприяла відсутність спеціального галузевого регулювання – норм та вимог до IT-компаній, їхніх послуг чи продуктів, а також можливість працювати за сприятливих податкових умов.

«Це успішний приклад ефективного ринку, що саморегулюється, і це не варто змінювати. Капіталізація 10 найбільших українських IT-компаній вже сьогодні перевищує 4 млрд дол., і на відміну від сировинних гігантів, їх вартість базується на людському капіталі. За умови забезпечення державою стабільних умов ведення бізнесу, зокрема оподаткування, а також врегулювання кількох регуляторних перепон прибуток галузі може зрости до 6 млрд дол. США у 2020 р.», - переконаний керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.

Заробітна плата в галузі IT в 5 разів вища за середню в країні. При цьому високий рівень оплати зберігається не лише в столиці, але й в регіонах, де працює 56% спеціалістів, і це є суттєвим фактором регіонального розвитку.

«Галузь виступає потужним економічним мультиплікатором: 1 робоче місце в ITстворює ще 3 робочих місця суміжних професій. Але потенціал значно більший, IT– сфера, де Україна цілком може стати світовим інноватором, в цьому напрямку потрібно сміливо йти», - зазначив Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Сума прямих податків і зборів, сплачених представниками галузі, за останні 3 роки зросла на 88%, досягнувши 7.1 млрд грн у 2016 р. Зважаючи на те, що переважна більшість податкових відрахувань з IT-компаній пов’язана саме з оплатою праці спеціалістів, сектор є дуже чутливим до умов оподаткування. Так, якщо компанії сировинних галузей економіки витрачають на такі податки не більше 3% від свого доходу, то IT-компанії – 19%. Таким чином, спрощена модель оподаткування не тільки дозволяє оптимізувати податкове навантаження на бізнес, але також є фактором, що дає українському ІТ конкурентну перевагу на світових ринках. При цьому варто розуміти, що зважаючи на нестабільність та ризикованість такої моделі, компанії ринку ПЗ обмежені у довгостроковому плануванні та залученні інвестицій, що гальмує розвиток галузі. 

Думку також поділяє в.о. Керівника торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Джоселін Гютон: «Україна є однією з найпривабливіших країн для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT. Тобто, це не просто потенціал, це вже створює реальні можливості, робить значний внесок у ВВП країни. Відсутність регулювання – однозначний стимул. Для подальшого розвитку на глобальному IT-ринку бізнес потребує стабільних передбачуваних умов».

Ще одним стримуючим фактором є кадровий голод на ринку. Серед причин нестачі кадрів – необхідність вдосконалення профільної освіти, значний відтік з країни випускників IT-спеціальностей, що сягає 30%, а також складнощі із залученням іноземних фахівців на ринок. Крім того, потребує врегулювання питання ввезення в країну прототипів техніки для тестування та розробки ПЗ для неї.

«Для України та IT-індустрії сьогодні є три зрозумілі цілі і три способи їх досягнути. По-перше, розвивати те, що змогло вирости самостійно. IT-галузь має всі шанси повернутися до зростання у 25-30% щороку. Друга ціль – розвиток внутрішнього ринку, бо без нього важко говорити про стабільний розвиток індустрії у довгостроковій перспективі. І третє – підтримка стартапів, продуктових компаній, адже саме вони зможуть принести значні інвестиції в країну. Досягти цих цілей допоможуть кроки, про які йдеться у Зеленій книзі: стабільні податкові умови, якісні зміни у системі освіти та зрозуміла міграційна політика», - підсумував Президент Асоціації «Інформаційні технології України», Голова «ЕРАМ Україна» Юрій Антонюк.

 

У заході взяли участь Голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко, за допомогою Skype-зв’язкудолучилися Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язкуОлександр Данченко та заступник Голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти Олексій Скрипник, Директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів Віктор Овчаренко, представники IT-бізнесу,експерти та громадськість.

 

 

Довідково:

Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.

Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.

 

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені