Бізнес

У Києві відбувся Херсонський міжнародний економічний форум "Таврійські горизонти".

"Ми вперше за всі роки проводимо цей форум у столиці. Впевнений, що Херсонщина потребує особливої уваги", - сказав на відкритті заходу голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.

Цьогоріч на форму прибули близько 600 учасників із 30 країн. Серед них, зокрема, 11 голів дипломатичних місій, народні депутати України, представники міжнародних фінансових та донорських організацій, центральних органів виконавчої влади, вітчизняних та іноземних інвестиційних компаній, банківських установ та інституцій громадянського суспільства.

Генеральним партнером форуму виступає норвезька компанія NBT AS. Також партнером заходу стало ТОВ "Дніпро-Бузька вітрова електростанція".

 

Під час «Таврійських горизонтів» підписано 10 меморандумів.

21 вересня у рамках Херсонського міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти», який відбувся у Києві, для підтвердження намірів про те, що область рухається у правильному напрямі: енергетичної, економічної незалежності, деокупації Криму мирним шляхом, було укладено меморандуми щодо реалізації проектів більш ніж на 600 млн євро.

Так, за участі заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка, голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва та голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера було підписано Меморандум щодо сприяння та кооперації у реалізації пілотних проектів у формах державно-приватного партнерства в Херсонській області.

Також у ході Форуму підписали такі документи:

Меморандум про співпрацю та партнерство між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим, головою Херсонської обласної ради Владиславом Мангером та почесним президентом благодійної організації «Всеукраїнський благодійний Таврійський фонд» Миколою Баграєвим.

План спільних дій щодо реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим, директором Міжнародної організації права розвитку в Україні Леваном Дучідзе та головою Каланчацької селищної ради Володимиром Зінчуком.

Меморандум про співпрацю щодо реалізації проекту в галузі відновлювальної енергетики у Херсонській області між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та віце-президентом компанії NBT AS паном Борге Творг.

Меморандум про співпрацю щодо реалізації проекту в галузі відновлювальної енергетики у Херсонській області між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та директором ТОВ «Дніпро-Бузька Вітрова електростанція» Віталієм Шубіним.

Меморандум про співпрацю щодо реалізації проекту туристично-рекреаційної сфери в Херсонській області між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та президентом Канадсько-Української торгової палати Зеноном Потічним у присутності Надзвичайного та Повноваженого Посла Канади в Україні пана Романа Ващука.

Меморандум про наміри щодо створення підприємства з іноземними інвестиціями між генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю Швейна Фабрика «ВІД» Володимиром Дарморозом та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «RENESANS GROUP INVEST» Шавкатом Рахмедовим у присутності голови обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва та Надзвичайного й Повноважного Посла Республіки Узбекистан в Україні пана Алішера Абдуалієва.

Меморандум про співпрацю щодо реалізації інвестиційного проекту з будівництва комплексу для приймання, зберігання, змішування та фасування мінеральних добрив на території Херсонської області між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та генеральним директором ТОВ «ТерраТарса Україна» Андрієм Гоголевим.

Угода про співпрацю між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та президентом Асоціації «Національна туристична організація України» Іваном Ліптугою.

Меморандум про співпрацю щодо спільних намірів у напрямку залучення інвестицій в реалізацію інвестиційного проекту «La Perla Azzurra» на території Херсонської області між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та директором приватного підприємства «Компанія «Майстер Фіш» Борисом Гончаренком.

Меморандум про співпрацю та розширення можливостей конкурування українських виробників на світовому ринку між головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим та директором ТОВ «Аграрний центр» Тетяною Каськів.

У вересні 2018 року відбувся Перший WIM CEE Форум «Вплив соціокультурного розмаїття та стратегії лідерства на результати компанії» від CFA Society Ukraine. Ключовою темою Форуму стали diversity та inclusion, які підвищують інноваційність, бізнес-результати компаній та впевненість в майбутньому.

Михайло Меркулов, CEO Arricano Real Estate Plc, взяв участь у дискусійній панелі Першого WIM CEE Форуму «Стратегії успіху для бізнесу».

М. Меркулов зазначив, що філософія партнерства, яка є стратегічною для Arricano, передбачає розвиток людського капіталу та творчого потенціалу співробітників: «Успіх у бізнесі забезпечують люди, команда, професіонали, націлені на розвиток та взаємодію. Соціокультурна різноманітність, у тому числі гендерний баланс команди, у результаті дає можливість сформувати управлінський спецназ, де кожен співробітник є важливим та цінним та забезпечує здатність такої команди вирішувати завдання високого рівня складності. У тому числі, як, наприклад, в Arricano - забезпечувати двозначне зростання показників у складних економічних умовах кілька років поспіль».

CEO Arricano розповів, що результатом політики гендерної рівності у компанії стало те, що всіма торговельно-розважальними центрами керують жінки: «Вони різні, але спільним для усіх керуючих ТРЦ є те, що вони по-хазяйськи підходять до управління об'єктами, бережливо вирішують багато питань експлуатації, попереджувально контролюють процеси, уважно делегують повноваження. Сталий розвиток, соціокультурне різноманіття, гендерна рівність є частиною корпоративної культури Arricano, що впливають на успіх в бізнесі та забезпечують лідерські позиції компанії».

Спікери панелі, Емілі Данбар (CFA Institute), Пауліна Шоу (MERAAS), Барбара Стюарт (CFA, Kensington Capital Partners Limited), Світлана Дріхуш (Horizon Capital) і модератор Юлія Ковалів, голова Офісу Національної Інвестиційної Ради при Президенті України, обговорили важливість різноманітності персоналу для досягнень цілей компанії, дискутували про способи посилення конкурентних переваг компаній за рахунок гендерної різноманітності, ділилися кейсами про вплив гендерної та соціально-культурної різниці складу команд на результати бізнесу.

Юлія Ковалів підкреслила: «Команда, яка має різний досвід, бекграунд та ширше - різну культуру ведення бізнесу, це завжди в плюс для компанії, особливо сьогодні на дуже динамічних ринках. Мій досвід на керівних посадах у сферах, де віддавна домінували чоловіки, це доводить. Поважаю тих лідерів, для кого diversity - не просто хайпове слово, а один з ключових компонентів для результативності і здорового мікроклімату в команді. Хочеться, щоб їх в Україні ставало більше».

У насиченій програмі Форуму відбулися ще дві дискусійній панелі «Роль сильного лідера у турбулентні часи», «Соціокультурна різноманітність у наглядових радах». Також пройшли навчальні воркшопи від світових експертів та тренерів міжнародного класу Каролін Нотебаерт, Notebaert Consulting; Аннет Черник, Inspired Executives; Барбари Стюарт, CFA; Вільяма Томе, CFA. Завершив програму дня вечірній діловий нетворкінг-коктейль.

Ольга Буренко, CFA, Віце-президент і член ради директорів CFA Society Ukraine, розповіла про цілі Першого WIM CEE Форуму: «Форум покликаний привернути увагу до того факту, що важливі не тільки жінки або чоловіки окремо, а саме різноманітність і різнопланові лідерські команди. Такі команди можуть мати позитивний вплив на окремі компанії, покращуючи їх фінансові результати і прибутковість, сприяючи збільшенню капітальних інвестицій і, в кінцевому підсумку, економічному зростанню. В Україні зараз у нас немає гендерної рівності на керівних посадах. Збільшення репрезентативності жінок призвело б до більшої диверсифікації економіки і навіть до появи нових галузей. Сильна корпоративна культура та хороші фінансові результати починаються з лідерства. І чим воно різноманітніше, тим значніше успіх і ефективність».

Учасники Форуму відзначають, що актуальність тем, обговорюваних на Форумі, зростає. У найближчі 5-10 років глобальний інвестиційний ринок сильно зміниться, «виживуть» збалансовані команди, які успішні в прийнятті складних рішень. А значить здатність створювати гендерний баланс в компаніях - один з ключових факторів успіху для учасників інвестиційного ринку, який потрібно забезпечувати вже сьогодні.

Організатори Форуму, Асоціація інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine за підтримки міжнародного CFA Institute та міжнародної аналітичної компанії Thomson Reuters, зібрали у Києві понад 300 учасників, фінансистів та фахівців з інвестицій з 15 країн Європи та Близького Сходу.

У Великобританії оголошений шортлист номінантів премії Real Innovation Award 2018. Ініціатор премії – престижна міжнародна освітня установа London Business School. Премія присуджується компаніям за найбільш інноваційні досягнення у бізнесі. Цього року в шортлист з 28 номінантів потрапила і одна українська компанія – мережа АЗК WOG.

 

Про це стало відомо з Facebook сторінки Сергія Корецького,  генерального директора ВОГ РІТЕЙЛ.

 

Переможці визначаються в шести категоріях. Компанія WOG номінована в категорії Masters of Reinvention Award. Серед інших претендентів на перемогу в даній категорії такі транснаціональні корпорації, як Bayer AG, Enel, Nintendo і Benivo.

 

Відзначимо, що номінація Masters of Reinvention Award – це визнання успішної реалізації інновацій в бізнесі.

 

Традиційно переможців визначать двома незалежними голосуваннями:People Choice Award– відкрите голосування на сайті London Business School, а такожThe Judge’s Choice– суддівське експертне голосування.

 

Підтримати українську компанію WOG і ознайомитися з повним переліком номінантів можна за посиланням:https://www.london.edu/news-and-events/real-innovation-awards/shortlist

 

Відкрите голосування триватиме до 1 жовтня. Переможці будуть оголошені 1 листопада на офіційній церемонії.

 

London Business School – елітна міжнародна бізнес-школа. Визнана найкращою школою Європи. Заснована в 1962 році. Її випускниками стали понад 42 000 студентів із 150 країн.

Торгово-промислова палата України спільно з FORBIZ | EU4Business та УКРГАЗБАНКОМ вдруге зібрала представників малих і середніх підприємств, міжнародних організацій, кредитних і банківських установ, які надають допомогу сектору МСБ. Другий Національний форум розвитку МСБ 2018 відбувся в ТПП України 26 червня 2018 року.

Форум  забезпечив унікальну можливість для малих і середніх підприємств дізнатися про актуальні програми підтримки бізнесу й отримати консультації щодо участі в них «із перших вуст» – від експертів міжнародних донорських і фінансових організацій.

«Сьогодні на форумі ми зібрали найкращі європейські проекти підтримки для МСБ. І все це заради основної мети  зробити так, щоб 70% усього МСБ в Україні були експортоорієнтованими компаніями, щоб в Україні розвивалися не тільки агропромисловий сектор, але й креативні індустрії. Тенденція останніх п'яти-шести  років – це зростання ваги малого та середнього бізнесу в економіці країни. Впевнений, що сьогодні ми зробили черговий вагомий крок до зростання»,  сказав Геннадій Чижиков, президент ТПП України.  

Захід об'єднав під одним дахом близько 500 учасників, що перетворило його на найбільшу національну подію, орієнтовану на розвиток та зростання  МСБ в Україні.

«Мінекономрозвитку вже впроваджує ряд заходів із підтримки МСБ, серед яких: допомога у відкритті бізнесу, дерегуляція, а також створення мережі ЦНАПів, функцією яких є надання адміністративних послуг. Це все наші пріоритетні напрями підтримки малого та середнього бізнесу.  Важливим є також доступ до банківського фінансування − у вигляді часткових портфельних гарантій, де держава буде надавати банкам гарантію на часткове покриття витрат за портфельними кредитами малого бізнесу»,  розповів Максим  Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Підприємці познайомились із міжнародними проектами підтримки МСБ і фінансовими установами, а також обговорили з експертами перспективи  бізнесу й існуючі можливості для підтримки його зростання.

«3/4 усіх звернень до нас − це звернення від МСБ із усіх регіонів України. Більшість  надходить із Києва, Дніпропетровської (10%), Київської (8%), Харківської (7%) областей. Чимало скарг від представників оптової та роздрібної торгівлі. 64% усіх скарг ми отримуємо на Державну фіскальну службу, далі йдуть прокуратура, нацполіція, СБУ (10%), Мін'юст та інші вищі органи влади (2%). Серед основних проблем − блокування податкових накладних (28% усіх звернень), податкові перевірки (8%), дії контролюючих органів (7%), процедурні порушення правоохоронних органів (94%)»,  зазначив Альгірдас Шемета, бізнес-омбудсмен.

Компанії також дізнались про ефективні фінансові інструменти для МСБ від банківського сектора з інформаційно-консультативних стендів. 

Вирішення питання дефіциту доступних фінансових ресурсів для українського малого та середнього бізнесу взяв на себе УКРГАЗБАНК. Партнерство державного банку з International Finance Corporation  у розвитку українського сегменту МСБ  спростить  доступ до фінансування для українського малого и середнього бізнесу, а також сприяє подальшим інвестиціям в економіку України.  

«Угода між УКРГАЗБАНКОМ та Міжнародною фінансовою корпорацією спрямована на три речі. Перше, це здешевлення кредитів. За деякими програмами УКРГАЗБАНКУ для МСБ, вартість фінансування становить 8-9% річних у гривнях. Це нижче рівня інфляції, тут немає жодних прихованих комісій. Друге – це подовження терміну кредитування. Сьогодні ми можемо сказати, що у нас термін фінансування з деяких ліній з нашими партнерами: з Європейським інвестиційним банком, з IFC становить до п’яти років, і сьогодні ми його продовжили до 7 років. Третє, це робота з можливими каналами дистанційного обслуговування. Вона у нас щойно розпочата. І ще – ми запровадили програми лізингу для малого та середнього бізнесу», - пояснив Кирило Шевченко, голова правління ПАТ «УКРГАЗБАНК».

Участь у форумі надала підприємцям можливість напрацювати мережу  унікальних професійних контактів і збільшити шанси на розвиток успішного бізнесу.

«Сьогоднішніми бар'єрами для МСБ в Україні є доступ до фінансування, складність податкового регулювання і митних процедур. МСБ є лакмусовим папірцем ситуації в країні. Ті умови, в яких перебуває малий і середній бізнес є показником загальної економічної ситуації в країні»,  зауважив Вільям Томпсон, керівник ОЕСР Євразія.

«В Україні вже діє ефективний інструмент підтримки МСБ,  це – європейські програми EU4Business, COSME, Horizon2020, ERASMUS. Обізнаність бізнесу з цього приводу повинна бути більш високою»,  вважає Йоганнес Баур, перший радник і керівник відділу програм зовнішньої допомоги у секторі економічної співпраці, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні.

У пленарних дискусіях, сесіях і воркшопах у якості спікерів  виступили провідні фахівці й експерти МСБ, які надали свої рекомендації та поради, а також поділились власним досвідом у створенні успішних бізнес-моделей. 

Під час панельної дискусії «Історії успіху: як стати  конкурентоспроможним?» учасники почули  про найуспішніші українські стартапи. Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator,  розповів про українські компанії, що  експортують за кордон  інноваційні продукти.

Так, Hempire.ua, що спеціалізується в утепленні та будівництві будинків конопляною кострицею, нині зводить перший демонстраційний будинок у Каліфорнії, а «Ротор-Суми» займається мікрогенерацією (заснована на біомасі і одержує електроенергію з дерева).

Компанія Yunasko має в Україні відділ досліджень і займається суперконденсаторами, без яких не обходиться побутова техніка, що потребує електроенергії; броварська  «Червона хвиля»  друком розплавленим титаном (металевим дротом) на 3D принтері (переважно для авіапромисловості).

Свої кейси презентував  виконавчий директор компанії Concepter  Владислав Тисленко. «Наш чинник конкурентоспроможності – інженерний і маркетинговий досвід», – зазначив він.  Concepter  із дня заснування зібрав на кікстартері рекордну суму у 1,5 млн доларів і продав 50 тисяч приладів Iblazer2 (портативний спалах) по всьому світу. Зараз компанія інвестує в стартапи-початківці, які вважає перспективними.

Українські реалії дозволяють вітчизняним  підприємцям пропонувати свої товари на електронних майданчиках. Заступник директора департаменту міжнародних операцій Укрпошти Юлія Павленко розповіла як Укрпошта змінює експорт МСБ. Вона зазначила,  що нині 20 тисяч українських підприємств продають на Amazon та Aliexpress. Щотижня це 60 літаків на 74 напрямки, щорічно – 5 млн відправлень (90% із яких – комерційні) у 192 країни-партнери, що об’єднуються в «Поштовий союз».  «Для успішного експорту МСБ сьогодні треба доступ до Інтернету, до платіжних інструментів і до логістики», – сказала Юлія Павленко.

У ході дискусії «Європейські програми та проекти розвитку МСБ: як долучитись?» підприємці дізнались про переваги й умови участі у доступних програмах. Приміром,  Horizon 2020 пропонує бізнесу грантове фінансування. Мета програми – виграти гонитву у боротьбі за інновації у Китаю та США.  Гроші тут  виграють дійсно проривні інноваційні проекти. З 2015 року гранти залучили  9 українських компаній, 8 із яких отримали гроші 1 фази (по 50 тисяч євро)  і лише одна – 2 (1,2 млн євро та 12 днів бізнес-коучінгу із обраними експертами).

Уже згадувана  «Червона хвиля» на одержані від Horizon 2020 гроші придбала патент у 3 країнах, а згодом виграла ваучер від ЄБРР на розробку програмного забезпечення, а компанія«Техноватор» (український стартап, зареєстрований у Польщі) розробила технологію безпровідних зарядок на відстані до 5 метрів.

Не всі одержують фінансування з першого разу.

Компанія, що на сьогодні залучила найбільшу суму (2 фази, 1,2 млн євро) одержала фінансування з четвертої спроби.  Її представник Святослав Святненко сказав: «Кращого моменту, ніж почати зараз, немає. Нововведення програми –презентація вашого проекту у Брюсселі, тож вчіться публічно презентувати себе і свої переваги. Спілкуйтеся з переможцями, уважно заповнюйте заявку. Все можливо і ми тому живий доказ».

Йшлося також про COSME – набір тематичних підпрограм на 20142020 рр. COSME  це формування інфраструктури підтримки бізнесу в Україні. Підпрограми, з якими наразі працює ТПП України,  Європейська мережа підприємств (EEN) та «Еразмус для молодих підприємців». EEN    PR послуг і продуктів, а не компаній, мета підпрограми   підтримка інноваційного шляху розвитку бізнесу. За рік, що проект діє в Україні,  у мережі вже є 150 профайлів українських компаній, підписано 54  контракти.

Проект «Еразмус для молодих підприємців» – програма транскордонного обміну для нових підприємців (йдеться не про їхній  вік, а час із моменту започаткування підприємницької діяльності – до 3-х років), надає змогу навчатися у досвідчених колег, власників малих підприємств в інших країнах – учасницях програми ЄС COSME,  ділитися перспективами й новими бізнес-ідеями, започатковувати співробітництво з іноземними партнерами. Обмін досвідом здійснюється шляхом організації відрядження молодого (нового) підприємця до країни підприємця-господаря строком від 1 до 6 місяців.

«Дякуючи можливостям програми, українські бізнесмени мають змогу познайомитись із іноземними колегами, встановити необхідні контакти та побудувати довготривалі бізнес-відносини. Програма працює з 2009 року, але для українських громадян можливість скористатись нею стала доступною лише з березня 2018 року», – сказала Ольга Шубіна, координатор програми в ТПП України.

Також у рамках форуму експерти та представники банківської сфери презентували інструменти підтримки МСБ від фінансових установ і платформ.

За ініціативи ГО «Фундація Інноваційного Лідерства» відбулася публічна дискусія на тему: «Як вийти на іноземні ринки?». Мета дискусії  – дати українським експортерам розуміння того, як необхідно налагоджувати системний експорт і будувати безпрограшні міжнародні стратегії.Адже, сьогодні, після втрати російського ринку, український експорт різко впав, тому виникла потреба в пошуку нових ринків збуту своєї продукції.  Учасники дискусії мали змогу отримати практичні поради у роботі з іноземними партнерами, експортування українських товарів на ринки Азії, Африки, ЄС від провідних фахівців та практиків в сфері експорту. Модератором першої панельної дискусії, виступила Литвинова Євгенія – Президент клубу експортерів.

 

Розпочав захід Андрій Доценко(підприємець, директор компанії «Sky Building», голова ГО «Фундація Інноваційного Лідерства»). В своєму виступі він зазначив, що після подій 2014 року, ми втратили значну частину експортних можливостей,  а отже, постала необхідність в короткий термін віднайти нові ринки збуту товарів. Андрій Доценко, акцентував свою увагу на те, що Україна експортує сировину, яка в рази дешевша готової продукції. Навівши приклади, інших країн, які заробляють в рази більше на готовій продукції, виробленої з нашої сировини. Однак, серед позитивних прикладів, спікер згадав про соняшникову олію, яка приносить більше прибутків, аніж продаж соняшникового насіння. Тому, підприємець підкреслив, що українським виробникам слід вкладати кошти в модернізацію підприємств, а зараз, шукати нові ринки збуту для українських товарів, адже поки що, пройти сертифікацію на ринки ЄС, українським експортерам досить складно.

 

Продовжив дискусію Артем Гудков (виконавчий директор компанії «PanAfrican Trading Alliance»), який розповів про можливості торгівлі з Субсахарською Африкою, як новий вектор розвитку експорту України. Після риторичного питання «Що таке сучасний Африканський ринок?», пан Артем зазначив, що на жаль, щодо Африки існує багато стереотипів. В реальності сучасна Африка далеко не така відстала, як ми її бачимо в документальних стрічках і новинах. Голод, повстання, війни, революції, диктатори… Це далеко не все, що є в Африці. Сьогодні,  Африка активно росте і прогресує – континент з величезною кількістю ресурсів та швидким темпом росту населення – на 7-8% приросту кожного року. При цьому відбувається й економічне зростання – експерти прогнозують, що до 2030 року кількість середнього класу складе 58% від населення. І це дуже вагомі цифри – уявіть собі цю кількість нових потенційних споживачів. Саме тому, наприклад, Китай вже сьогодні активно інвестує в африканські країни. Але, на відміну від КНР, в Україні немає реального стратегічного планування щодо роботи з іноземними ринками. Однак, нам варто зрозуміти,  якщо ми хочемо бути успішними на ринку Африки через 5-10 років, треба заходити на нього вже сьогодні.

 

Артем Гудков зауважив, що при розумінні всієї перспективи та привабливості африканського ринку, треба й враховувати його специфіку. Африканці, в своїй масі, ментально дуже схожі на українців. З одного боку,  це плюс, але з іншого – це проблема. Високий рівень корупції (хоча іноді з корупцією легше мати справу ніж з бюрократичною машиною), незрозуміле законодавство, етнічні угруповання – це ті реалії, з якими доведеться зіткнутися при роботі на африканських ринках.Але ці проблеми не є неподоланними, просто треба зважати на їх специфіку та вивчати.

Спікер поділився своїми рецептами експортування на ринки Африки. Він відмітив, що перш за все, українським виробникам слід відійти від власної впевненості, що їхні товари чимось особливо відрізняються від конкурентів. Задля завоювання нових ринків потрібно виходити на них прораховано та активно просувати власний продукт. Слід зрозуміти, що за кожним товаром, який стоїть на полиці іноземного супермаркету – стоїть величезна маркетингова робота. Так, наприклад, ті ж Індія та Китай, активно посилають власних агентів впливу, задля просування своїх товарів. Без маркетингової політики, Україні просто не вдасться успішно продавати товари з доданою вартістю, і в нас і далі будуть скуповувати тільки сировину.

 

Наступним, слово взяв Євгеній Ковтуненко (керуючий партнер МЮК «KODEX») і розповів про практичні рекомендації щодо виходу на ринок КНР. Виступ він розпочав, як і попередні спікери, з проблематики сучасного українського експорту. На його думку, одна з основних проблем, це те, що виходити на китайський ринок зважуються тільки великі холдинги. В той час, коли сучасний Китай, це величезний ринок з великим об’ємом середнього класу. Для прикладу, він заявив, що в такому великому торгівельно-індустріальному центрі, як місто Гуанчжоу вже кожний четвертий – мільйонер. Це призводить до швидкого росту самої культури споживання. Тож, окрім того, що експорт в Китай фінансово вигідний, сам його факт в досвіді вашої компанії є потужним аргументом для залучення іноземних інвесторів у ваш бізнес.  Щодо практичних рекомендацій, то Євген зазначив у потребі фахово вивчати ринок і законодавство, як і в пошуці партнерів в Китаї, а також вмінні "грати в довгу" (іноді переговори можуть затягуватись на півроку). Серед проблем вітчизняних експортерів, при виході на китайський ринок, спікер зазначив: надмірну самовпевненість, незнання мови (без чого неможливо домогтись успіху), неготовність вкладати кошти в маркетинг й жадібність (хибний принцип «гроші вперед»), небажання доробляти продукт та відсутність потужностей для покриття всього ринку.

 

Першу панель завершив, Михайло Єльников по skypeвключенні з міста Шеньчжень (Китай), який поділився своєю практикою експортування на китайський ринок. Спікер відзначив, що українським експортерам необхідно тестувати китайський ринок, формувати робочу групу для аналізу, робити оцінку конкурентності свого продукту, адже без цього, успіху годі очікувати.

 

            Другу панельну дискусію модерував Антон Середа – ведучий, журналіст, бізнесмен. Розпочав виступ Альберт Фельдман  (директор україно-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр; громадський діяч, доктор психології, письменник, художник), який дав рекомендації в побудові експортних стратегій, на прикладі Ізраїлю у формуванні взаємин з країнами Африки в 60-70 роках.  Особливо увагу, спікер приділив ізраїльським посольствам, які свого часу, стали справними бізнесовими клубами, що допомагали налагоджувати контакти.

 Продовжив дискусію, Сергій Іващенко (експерт з міжнародної співпраці в агросфері), розповівши про практику постачання агропродуції до Індії. Не дивлячись на те, що Індія є країною контрастів, з великою кількістю голодуючих і великим розривом між багатими та бідними, в ній прослідковується інтенсивний економічний ріст. Спікер підкреслив, що в Індії є великий попит на продовольчі товари та сировину, тому українським експортерам потрібно не втрачати часу та налагоджувати більш тісні взаємовідносини з цією країною.

 

Практичні поради щодо перевірки іноземних контрагентів дав Микола Ларін (керівник проектів Асоціації експортерів та імпортерів «ЗЕД»). Завершив дискусію Олег Мирошніченко (тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки), який розповів про "вузькі місця" українського експорту до ЄС. Він зазначив, що для європейців якість товарів превалює над його ціною, а також проаналізував важливість прозорості, чесності та репутації при роботі з європейськими партнерами. Після завершення, учасники дискусії мали змогу поставити запитання та поспілкуватися один з одним у формі нетворкінгу.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Заголовки передовиць

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені