Бізнес

Торгово-промислова палата України спільно з FORBIZ | EU4Business та УКРГАЗБАНКОМ вдруге зібрала представників малих і середніх підприємств, міжнародних організацій, кредитних і банківських установ, які надають допомогу сектору МСБ. Другий Національний форум розвитку МСБ 2018 відбувся в ТПП України 26 червня 2018 року.

Форум  забезпечив унікальну можливість для малих і середніх підприємств дізнатися про актуальні програми підтримки бізнесу й отримати консультації щодо участі в них «із перших вуст» – від експертів міжнародних донорських і фінансових організацій.

«Сьогодні на форумі ми зібрали найкращі європейські проекти підтримки для МСБ. І все це заради основної мети  зробити так, щоб 70% усього МСБ в Україні були експортоорієнтованими компаніями, щоб в Україні розвивалися не тільки агропромисловий сектор, але й креативні індустрії. Тенденція останніх п'яти-шести  років – це зростання ваги малого та середнього бізнесу в економіці країни. Впевнений, що сьогодні ми зробили черговий вагомий крок до зростання»,  сказав Геннадій Чижиков, президент ТПП України.  

Захід об'єднав під одним дахом близько 500 учасників, що перетворило його на найбільшу національну подію, орієнтовану на розвиток та зростання  МСБ в Україні.

«Мінекономрозвитку вже впроваджує ряд заходів із підтримки МСБ, серед яких: допомога у відкритті бізнесу, дерегуляція, а також створення мережі ЦНАПів, функцією яких є надання адміністративних послуг. Це все наші пріоритетні напрями підтримки малого та середнього бізнесу.  Важливим є також доступ до банківського фінансування − у вигляді часткових портфельних гарантій, де держава буде надавати банкам гарантію на часткове покриття витрат за портфельними кредитами малого бізнесу»,  розповів Максим  Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Підприємці познайомились із міжнародними проектами підтримки МСБ і фінансовими установами, а також обговорили з експертами перспективи  бізнесу й існуючі можливості для підтримки його зростання.

«3/4 усіх звернень до нас − це звернення від МСБ із усіх регіонів України. Більшість  надходить із Києва, Дніпропетровської (10%), Київської (8%), Харківської (7%) областей. Чимало скарг від представників оптової та роздрібної торгівлі. 64% усіх скарг ми отримуємо на Державну фіскальну службу, далі йдуть прокуратура, нацполіція, СБУ (10%), Мін'юст та інші вищі органи влади (2%). Серед основних проблем − блокування податкових накладних (28% усіх звернень), податкові перевірки (8%), дії контролюючих органів (7%), процедурні порушення правоохоронних органів (94%)»,  зазначив Альгірдас Шемета, бізнес-омбудсмен.

Компанії також дізнались про ефективні фінансові інструменти для МСБ від банківського сектора з інформаційно-консультативних стендів. 

Вирішення питання дефіциту доступних фінансових ресурсів для українського малого та середнього бізнесу взяв на себе УКРГАЗБАНК. Партнерство державного банку з International Finance Corporation  у розвитку українського сегменту МСБ  спростить  доступ до фінансування для українського малого и середнього бізнесу, а також сприяє подальшим інвестиціям в економіку України.  

«Угода між УКРГАЗБАНКОМ та Міжнародною фінансовою корпорацією спрямована на три речі. Перше, це здешевлення кредитів. За деякими програмами УКРГАЗБАНКУ для МСБ, вартість фінансування становить 8-9% річних у гривнях. Це нижче рівня інфляції, тут немає жодних прихованих комісій. Друге – це подовження терміну кредитування. Сьогодні ми можемо сказати, що у нас термін фінансування з деяких ліній з нашими партнерами: з Європейським інвестиційним банком, з IFC становить до п’яти років, і сьогодні ми його продовжили до 7 років. Третє, це робота з можливими каналами дистанційного обслуговування. Вона у нас щойно розпочата. І ще – ми запровадили програми лізингу для малого та середнього бізнесу», - пояснив Кирило Шевченко, голова правління ПАТ «УКРГАЗБАНК».

Участь у форумі надала підприємцям можливість напрацювати мережу  унікальних професійних контактів і збільшити шанси на розвиток успішного бізнесу.

«Сьогоднішніми бар'єрами для МСБ в Україні є доступ до фінансування, складність податкового регулювання і митних процедур. МСБ є лакмусовим папірцем ситуації в країні. Ті умови, в яких перебуває малий і середній бізнес є показником загальної економічної ситуації в країні»,  зауважив Вільям Томпсон, керівник ОЕСР Євразія.

«В Україні вже діє ефективний інструмент підтримки МСБ,  це – європейські програми EU4Business, COSME, Horizon2020, ERASMUS. Обізнаність бізнесу з цього приводу повинна бути більш високою»,  вважає Йоганнес Баур, перший радник і керівник відділу програм зовнішньої допомоги у секторі економічної співпраці, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні.

У пленарних дискусіях, сесіях і воркшопах у якості спікерів  виступили провідні фахівці й експерти МСБ, які надали свої рекомендації та поради, а також поділились власним досвідом у створенні успішних бізнес-моделей. 

Під час панельної дискусії «Історії успіху: як стати  конкурентоспроможним?» учасники почули  про найуспішніші українські стартапи. Андрій Зінченко, співзасновник Greencubator,  розповів про українські компанії, що  експортують за кордон  інноваційні продукти.

Так, Hempire.ua, що спеціалізується в утепленні та будівництві будинків конопляною кострицею, нині зводить перший демонстраційний будинок у Каліфорнії, а «Ротор-Суми» займається мікрогенерацією (заснована на біомасі і одержує електроенергію з дерева).

Компанія Yunasko має в Україні відділ досліджень і займається суперконденсаторами, без яких не обходиться побутова техніка, що потребує електроенергії; броварська  «Червона хвиля»  друком розплавленим титаном (металевим дротом) на 3D принтері (переважно для авіапромисловості).

Свої кейси презентував  виконавчий директор компанії Concepter  Владислав Тисленко. «Наш чинник конкурентоспроможності – інженерний і маркетинговий досвід», – зазначив він.  Concepter  із дня заснування зібрав на кікстартері рекордну суму у 1,5 млн доларів і продав 50 тисяч приладів Iblazer2 (портативний спалах) по всьому світу. Зараз компанія інвестує в стартапи-початківці, які вважає перспективними.

Українські реалії дозволяють вітчизняним  підприємцям пропонувати свої товари на електронних майданчиках. Заступник директора департаменту міжнародних операцій Укрпошти Юлія Павленко розповіла як Укрпошта змінює експорт МСБ. Вона зазначила,  що нині 20 тисяч українських підприємств продають на Amazon та Aliexpress. Щотижня це 60 літаків на 74 напрямки, щорічно – 5 млн відправлень (90% із яких – комерційні) у 192 країни-партнери, що об’єднуються в «Поштовий союз».  «Для успішного експорту МСБ сьогодні треба доступ до Інтернету, до платіжних інструментів і до логістики», – сказала Юлія Павленко.

У ході дискусії «Європейські програми та проекти розвитку МСБ: як долучитись?» підприємці дізнались про переваги й умови участі у доступних програмах. Приміром,  Horizon 2020 пропонує бізнесу грантове фінансування. Мета програми – виграти гонитву у боротьбі за інновації у Китаю та США.  Гроші тут  виграють дійсно проривні інноваційні проекти. З 2015 року гранти залучили  9 українських компаній, 8 із яких отримали гроші 1 фази (по 50 тисяч євро)  і лише одна – 2 (1,2 млн євро та 12 днів бізнес-коучінгу із обраними експертами).

Уже згадувана  «Червона хвиля» на одержані від Horizon 2020 гроші придбала патент у 3 країнах, а згодом виграла ваучер від ЄБРР на розробку програмного забезпечення, а компанія«Техноватор» (український стартап, зареєстрований у Польщі) розробила технологію безпровідних зарядок на відстані до 5 метрів.

Не всі одержують фінансування з першого разу.

Компанія, що на сьогодні залучила найбільшу суму (2 фази, 1,2 млн євро) одержала фінансування з четвертої спроби.  Її представник Святослав Святненко сказав: «Кращого моменту, ніж почати зараз, немає. Нововведення програми –презентація вашого проекту у Брюсселі, тож вчіться публічно презентувати себе і свої переваги. Спілкуйтеся з переможцями, уважно заповнюйте заявку. Все можливо і ми тому живий доказ».

Йшлося також про COSME – набір тематичних підпрограм на 20142020 рр. COSME  це формування інфраструктури підтримки бізнесу в Україні. Підпрограми, з якими наразі працює ТПП України,  Європейська мережа підприємств (EEN) та «Еразмус для молодих підприємців». EEN    PR послуг і продуктів, а не компаній, мета підпрограми   підтримка інноваційного шляху розвитку бізнесу. За рік, що проект діє в Україні,  у мережі вже є 150 профайлів українських компаній, підписано 54  контракти.

Проект «Еразмус для молодих підприємців» – програма транскордонного обміну для нових підприємців (йдеться не про їхній  вік, а час із моменту започаткування підприємницької діяльності – до 3-х років), надає змогу навчатися у досвідчених колег, власників малих підприємств в інших країнах – учасницях програми ЄС COSME,  ділитися перспективами й новими бізнес-ідеями, започатковувати співробітництво з іноземними партнерами. Обмін досвідом здійснюється шляхом організації відрядження молодого (нового) підприємця до країни підприємця-господаря строком від 1 до 6 місяців.

«Дякуючи можливостям програми, українські бізнесмени мають змогу познайомитись із іноземними колегами, встановити необхідні контакти та побудувати довготривалі бізнес-відносини. Програма працює з 2009 року, але для українських громадян можливість скористатись нею стала доступною лише з березня 2018 року», – сказала Ольга Шубіна, координатор програми в ТПП України.

Також у рамках форуму експерти та представники банківської сфери презентували інструменти підтримки МСБ від фінансових установ і платформ.

Відкритий лист українському суспільству від бізнесу та провідних економістів.

"Вважаємо своїм обов’язком заявити: українська держава стоїть на межі глибокої економічної кризи.

У другій половині цього року український уряд має заплатити понад 3 млрд. доларів кредиторам. У наступному році біля 7 млрд. Цих коштів держава не має, і джерела їх отримання поки відсутні. Невиплата боргу означає катастрофічну девальвацію гривні з неминучим стрімким зубожінням більшості українських громадян.

Для виплати є три опції:

  • продовження програми співробітництва з МВФ;
  • позики у приватних інвесторів;
  • радикальне скорочення видатків бюджету.

Опція з приватними інвесторами насправді означає лише відкладання проблеми на рік з подальшим ще більшим затягуванням боргового зашморгу. Оскільки гроші можна буде позичити не менше ніж під 8% або всі 10-12%.

Радикальне скорочення видатків бюджету – пенсії, зарплати, освіта, медицина, оборона – малоймовірно.

Тому залишається подальше співробітництво з МВФ, де річна ставка позики складає 3%. Але ця програма не буде продовжена доки Україна не повернеться на шлях реформ.  З МВФ чи без, через відсутність боротьби з корупцією і повільні реформи ми втрачаємо останній шанс.

У нас є тижні (не місяці). Парламент, уряд та Президент повинні зробити вибір зараз. Перед тим, як парламент піде на канікули."

Більш детальніше про ризики макроекономічної кризи можна прочитати в редакційній статті VoxUkraine та KSE

Підписанти:

Тимофій Милованов, PhD, Почесний президент Київської Школи Економіки.

Юрій Городніченко, PhD, Голова академічної ради Київської Школи Економіки.

Юлія Клименко, директор програми MBA, Київська школа економіки; Колишній заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України; Член правління Transparency International Україна

Роман Шпек, член Ради Національного банку України

Томаш Фіала, генеральний директор, Dragon Capital

Сергій Черненко, Голова Правління ПУМБ

Іван Міклош, голова Стратегічної групи радників з підтримки реформ

Маргарита Карпенко, партнер, DLA Piper

Андрій Логвін, підприємець

Сергій Гусовський, стратегічний радник почесного президента, Київська школа економіки

Сергій Башлаков

Наталія Шаповал, віце-президент з економіко-політичних досліджень, Київська школа економіки

Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

 

Відкритий лист українському суспільству від бізнесу та провідних економістів

Вважаємо своїм обов’язком заявити: українська держава стоїть на межі глибокої економічної кризи

Цього року IV Національний Експортний форум зібрав понад 150 учасників, серед яких близько 20 гостей із 14 країн світу, таких як Німеччина, Польща, Угорщина, Хорватія, Словаччина, Литва, Білорусь, Грузія, Молдова, Італія, Австрія, ОАЄ, Канада, Нігерія.

Крім того, нинішній Національний експортний форум вперше проводиться в рамках серії заходів на підтримку вітчизняного експорту під загальною назвою «Київський експортний тиждень 2018» (Kyiv Export Week 2018), який започатковано спільними зусиллями Торгово-промислової палати України та Київської міської державної адміністрації. В рамках Kyiv Export Week вже 5 червня розпочне роботу Міжнародна виставка-презентація промислової продукції київських виробників «Зроблено у Києві».

«Національний експортний форум за чотири роки свого існування став унікальним майданчиком для обговорення актуального стану та перспектив розвитку експортного потенціалу держави, а також дієвим механізмом прямого діалогу у форматі «влада – бізнес». Український експорт впевнено демонструє позитивну динаміку зростання. Як свідчать дані статистики, у 2017 році він зріс на 16%, причому ріст спостерігався в усіх галузях промисловості. Торгово-промислова палата України, членами якої є понад 8 тис. підприємств із усіх регіонів України, розглядає підтримку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних компаній як одне із своїх головних завдань. На сьогодні ми надаємо понад 40 різноманітних послуг у сфері підтримки експорту і продовжуємо розробляти унікальні продукти для українських компаній», – зазначив Геннадій Чижиков, президент ТПП України.

Серед провідних тем заходу – глобальні виклики українського експорту, оцінка результатів реалізації Національної експортної стратегії, нові можливості на зовнішніх ринках для аграрної промисловості. Особливу увагу приділено розвитку транспортної інфраструктури та логістики для міжнародної торгівлі. Зокрема, як зазначають самі експортери, в умовах активної диверсифікації ринків збуту актуальним стає вирішення проблем розвитку морських портів і залізничної інфраструктури.

«Експорт – це двигун економіки, половина ВВП країни формується за його рахунок. Нині наше Міністерство працює над вдосконаленням та імплементацією Національної експортної стратегії, а саме розробкою секторальних та крос-секторальних стратегій. З 4 по 8 червня проводитимуться публічні консультації з цього питання, тож закликаю бізнес долучатися до обговорення», – сказав Олексій Перевезенцев, державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У цьому році експерти закликають український бізнес диверсифікувати свій експорт не тільки за рахунок країн ЄС, а й ринків Азії, Африки та Близького Сходу. Динаміка розвитку економік , збільшення чисельності населення та постійно зростаюча потреба цих країн у нових товарах і послугах дають успішні прогнози для наших компаній. Для прикладу, якщо у 2015 році Україна експортувала до країн Африки на $3 млрд 803 млн, то у 2017-му – на  $4 млрд 48 млн. А тільки до Єгипту за цей рік Україна вже направила товарів на $514 млн 717 тис. Радують і темпи зростання експорту у цьому році до Китаю, Іраку, Ізраїлю, ОАЄ й інших країн Азії та Африки. Все це свідчить про те, що українські підприємства стають глобальними гравцями в світовій економіці.

«Я вже вчетверте маю за честь виступати на Національному експортному форумі, з дня його заснування, і відчуваю зміни. Дякую ТПП України за щорічну можливість знайомитися з українськими експортними тенденціями»,  сказав Лю Дзюнь, керівник відділу у справах економіки та торгівлі Посольства Китайської Народної Республіки в Україні.

Також у рамках форуму проходять майстер-клас для експортерів-початківців «Стати експортером: з чого почати?» та презентація можливостей найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва European Enterprise Network (EEN), що включає понад 2,5 млн організацій-учасників із 65 країн Європи. З її допомогою експортери України можуть вільно шукати інноваційні технології, інвесторів, партнерів для створення спільних підприємств, а також встановлювати ділові контакти для імпорту й експорту товарів.

«Національний експортний форум є надзвичайно важливим заходом у контексті диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків і пошуку нових ринків збуту. Головний сигнал МЗС - наші дипломатичні установи за кордоном і Рада експортерів та інвесторів удосконалюють взаємодію з національним бізнезом, ТПП України, іншими міністерствами, державними органами та громадськими організаціями з метою розширення експорту та залучення іноземних інвестицій. Переконаний, саме такий підхід дає можливість досягти конкретних результатів», –  сказав Василь Боднар, заступник Міністра закордонних справ України.

За ініціативи ГО «Фундація Інноваційного Лідерства» відбулася публічна дискусія на тему: «Як вийти на іноземні ринки?». Мета дискусії  – дати українським експортерам розуміння того, як необхідно налагоджувати системний експорт і будувати безпрограшні міжнародні стратегії.Адже, сьогодні, після втрати російського ринку, український експорт різко впав, тому виникла потреба в пошуку нових ринків збуту своєї продукції.  Учасники дискусії мали змогу отримати практичні поради у роботі з іноземними партнерами, експортування українських товарів на ринки Азії, Африки, ЄС від провідних фахівців та практиків в сфері експорту. Модератором першої панельної дискусії, виступила Литвинова Євгенія – Президент клубу експортерів.

 

Розпочав захід Андрій Доценко(підприємець, директор компанії «Sky Building», голова ГО «Фундація Інноваційного Лідерства»). В своєму виступі він зазначив, що після подій 2014 року, ми втратили значну частину експортних можливостей,  а отже, постала необхідність в короткий термін віднайти нові ринки збуту товарів. Андрій Доценко, акцентував свою увагу на те, що Україна експортує сировину, яка в рази дешевша готової продукції. Навівши приклади, інших країн, які заробляють в рази більше на готовій продукції, виробленої з нашої сировини. Однак, серед позитивних прикладів, спікер згадав про соняшникову олію, яка приносить більше прибутків, аніж продаж соняшникового насіння. Тому, підприємець підкреслив, що українським виробникам слід вкладати кошти в модернізацію підприємств, а зараз, шукати нові ринки збуту для українських товарів, адже поки що, пройти сертифікацію на ринки ЄС, українським експортерам досить складно.

 

Продовжив дискусію Артем Гудков (виконавчий директор компанії «PanAfrican Trading Alliance»), який розповів про можливості торгівлі з Субсахарською Африкою, як новий вектор розвитку експорту України. Після риторичного питання «Що таке сучасний Африканський ринок?», пан Артем зазначив, що на жаль, щодо Африки існує багато стереотипів. В реальності сучасна Африка далеко не така відстала, як ми її бачимо в документальних стрічках і новинах. Голод, повстання, війни, революції, диктатори… Це далеко не все, що є в Африці. Сьогодні,  Африка активно росте і прогресує – континент з величезною кількістю ресурсів та швидким темпом росту населення – на 7-8% приросту кожного року. При цьому відбувається й економічне зростання – експерти прогнозують, що до 2030 року кількість середнього класу складе 58% від населення. І це дуже вагомі цифри – уявіть собі цю кількість нових потенційних споживачів. Саме тому, наприклад, Китай вже сьогодні активно інвестує в африканські країни. Але, на відміну від КНР, в Україні немає реального стратегічного планування щодо роботи з іноземними ринками. Однак, нам варто зрозуміти,  якщо ми хочемо бути успішними на ринку Африки через 5-10 років, треба заходити на нього вже сьогодні.

 

Артем Гудков зауважив, що при розумінні всієї перспективи та привабливості африканського ринку, треба й враховувати його специфіку. Африканці, в своїй масі, ментально дуже схожі на українців. З одного боку,  це плюс, але з іншого – це проблема. Високий рівень корупції (хоча іноді з корупцією легше мати справу ніж з бюрократичною машиною), незрозуміле законодавство, етнічні угруповання – це ті реалії, з якими доведеться зіткнутися при роботі на африканських ринках.Але ці проблеми не є неподоланними, просто треба зважати на їх специфіку та вивчати.

Спікер поділився своїми рецептами експортування на ринки Африки. Він відмітив, що перш за все, українським виробникам слід відійти від власної впевненості, що їхні товари чимось особливо відрізняються від конкурентів. Задля завоювання нових ринків потрібно виходити на них прораховано та активно просувати власний продукт. Слід зрозуміти, що за кожним товаром, який стоїть на полиці іноземного супермаркету – стоїть величезна маркетингова робота. Так, наприклад, ті ж Індія та Китай, активно посилають власних агентів впливу, задля просування своїх товарів. Без маркетингової політики, Україні просто не вдасться успішно продавати товари з доданою вартістю, і в нас і далі будуть скуповувати тільки сировину.

 

Наступним, слово взяв Євгеній Ковтуненко (керуючий партнер МЮК «KODEX») і розповів про практичні рекомендації щодо виходу на ринок КНР. Виступ він розпочав, як і попередні спікери, з проблематики сучасного українського експорту. На його думку, одна з основних проблем, це те, що виходити на китайський ринок зважуються тільки великі холдинги. В той час, коли сучасний Китай, це величезний ринок з великим об’ємом середнього класу. Для прикладу, він заявив, що в такому великому торгівельно-індустріальному центрі, як місто Гуанчжоу вже кожний четвертий – мільйонер. Це призводить до швидкого росту самої культури споживання. Тож, окрім того, що експорт в Китай фінансово вигідний, сам його факт в досвіді вашої компанії є потужним аргументом для залучення іноземних інвесторів у ваш бізнес.  Щодо практичних рекомендацій, то Євген зазначив у потребі фахово вивчати ринок і законодавство, як і в пошуці партнерів в Китаї, а також вмінні "грати в довгу" (іноді переговори можуть затягуватись на півроку). Серед проблем вітчизняних експортерів, при виході на китайський ринок, спікер зазначив: надмірну самовпевненість, незнання мови (без чого неможливо домогтись успіху), неготовність вкладати кошти в маркетинг й жадібність (хибний принцип «гроші вперед»), небажання доробляти продукт та відсутність потужностей для покриття всього ринку.

 

Першу панель завершив, Михайло Єльников по skypeвключенні з міста Шеньчжень (Китай), який поділився своєю практикою експортування на китайський ринок. Спікер відзначив, що українським експортерам необхідно тестувати китайський ринок, формувати робочу групу для аналізу, робити оцінку конкурентності свого продукту, адже без цього, успіху годі очікувати.

 

            Другу панельну дискусію модерував Антон Середа – ведучий, журналіст, бізнесмен. Розпочав виступ Альберт Фельдман  (директор україно-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр; громадський діяч, доктор психології, письменник, художник), який дав рекомендації в побудові експортних стратегій, на прикладі Ізраїлю у формуванні взаємин з країнами Африки в 60-70 роках.  Особливо увагу, спікер приділив ізраїльським посольствам, які свого часу, стали справними бізнесовими клубами, що допомагали налагоджувати контакти.

 Продовжив дискусію, Сергій Іващенко (експерт з міжнародної співпраці в агросфері), розповівши про практику постачання агропродуції до Індії. Не дивлячись на те, що Індія є країною контрастів, з великою кількістю голодуючих і великим розривом між багатими та бідними, в ній прослідковується інтенсивний економічний ріст. Спікер підкреслив, що в Індії є великий попит на продовольчі товари та сировину, тому українським експортерам потрібно не втрачати часу та налагоджувати більш тісні взаємовідносини з цією країною.

 

Практичні поради щодо перевірки іноземних контрагентів дав Микола Ларін (керівник проектів Асоціації експортерів та імпортерів «ЗЕД»). Завершив дискусію Олег Мирошніченко (тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки), який розповів про "вузькі місця" українського експорту до ЄС. Він зазначив, що для європейців якість товарів превалює над його ціною, а також проаналізував важливість прозорості, чесності та репутації при роботі з європейськими партнерами. Після завершення, учасники дискусії мали змогу поставити запитання та поспілкуватися один з одним у формі нетворкінгу.

 

Коментарі

Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...
Изображение
Промова Віце-президента Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса на Конференції з питань реформ в Україні
10.07.2017
Перш за все, хотів би висловити подяку британському та українському урядам за... Подробнее...
Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені