Агропром


Warning: getimagesize(images/stories/ucab_logo_ua.png) [function.getimagesize]: failed to open stream: No such file or directory in /home/bizreliz/bizreliz.com/www/plugins/content/smartresizer.php on line 187


Українські виробники кукурудзи та ріпаку виявилися одними з кращих в світі

За результатами порівняльного аналізу проекту agribenchmark, який проводиться Українським клубом аграрного бізнесу(УКАБ) спільно з Німецьким сільськогосподарським товариством та Інститутом ім. Й.Х. фон Тюнера (Німеччина), українські сільськогосподарські підприємства  виявилися досить ефективними у виробництві деяких сільськогосподарських продуктів у порівнянні з закордонними фермерами.

Серед основних конкурентних переваг українських аграріїв експерти agribenchmark відзначають високу родючість ґрунтів, низьку вартість оренди землі та дешеву робочу силу. Однак сільськогосподарські виробники з України мають також низку недоліків, шляхи виправлення яких будуть обговорюватися на семінарі «Шляхи підвищення ефективності та продуктивності українських сільгосппідприємств: досвід проекту agribenchmark» , який відбудеться 4 листопада в Поташі, Черкаська область.

В УКАБ також зазначають, що найкращі позиції українські сільськогосподарські підприємства мають по ріпаку та кукурудзі.  «Якщо говорити про урожайність ріпаку, то тут ми нічим не поступаємось Європі. При цьому український виробник отримуючи в середньому на 20% нижчу ціну ніж європейці, є навіть більш рентабельним аніж канадські фермери, які є номером один по виробництву та експорту ріпаку в світі,» - коментує Роман Сластьон, експерт УКАБ.

Також варта уваги конкурентоспроможність вітчизняних виробників кукурудзи, які по витратах на тонну практично не поступаються фермерам зі США. Так, у досліджуваного господарства з України витрати на 1 тонну кукурудзи становили $120, а в середньому по господарствах-учасниках проекту зі Сполучених Штатів цей показник був на $20 вище. 

Таким чином, маючи значний запас цінової стійкості, українські сільськогосподарські підприємства мають всі шанси зрівнятися з лідерами світових ринків аграрної продукції.




Warning: getimagesize(http://www.bizreliz.info/images/stories/biozlak.jpg) [function.getimagesize]: failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found in /home/bizreliz/bizreliz.com/www/plugins/content/smartresizer.php on line 187

Warning: getimagesize(http://www.bizreliz.info/images/stories/agro.jpg) [function.getimagesize]: failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found in /home/bizreliz/bizreliz.com/www/plugins/content/smartresizer.php on line 187


Коли про перспективи розвитку сільського господарства говорять політики – це одна справа. Зазвичай, їх мова являє набір шаблонних фраз та гасел. Але коли про перспективи розвитку сільського господарства говорять професіонали, які безпосередньо займаються агровиробництвом, зовсім інша річ. Їхні оцінки завжди конкретні, а пропозиції – аргументовані і тому вагомі. У цьому легко переконатися, якщо прочитати інтерв’ю з керівником ТОВ «Батьківщина», яке працює в Карлівському районі Полтавської області, Борисом ТРОФИМЕНКОМ.


- Борисе Борисовичу, Ви займаєтеся ризиковим бізнесом. Тому що працюєте під небом. І не завжди погода – ваш союзник. Тут діє принцип – або пан, або пропав. Але ж будь-який бізнес потребує певних гарантій. В тому числі – і сільськогосподарський. Звідси запитання – як виживаєте?

- Нормально виживаємо. Тому що нормально працюємо. А погода… Таж вона для всіх однакова.

Я знаю сільгоспників, які постійно скаржаться на погоду. Все ніяк їм небесна канцелярія не догодить. То дощами обтяжує, то яскравим сонцем, то суховіями, то морозами.

Це, звичайно, правильно – погодні аномалії даються взнаки. Візьміть нинішній рік: що не сезон, то сюрприз. Зима була ще тією – морозною, засніженою. Такої одразу і не згадаю. А літо… Спочатку дощами змучило та так, що пшениця в полі почала проростати, а потім затяжною посухою. Температура на ґрунті до 70 градусів доходила. Не земля була – розпечена пательня.

І, тим не менше, без врожаю не залишилися. І хліба зібрали чимало, і з іншими культурами склалося непогано. Можна вважати, переможцями капіталістичного змагання вийшли.


- Що це за переможці такі?

- Це ми жартуємо так. Зрозуміла річ, про жодне змагання й мови бути не може. Не ті часи. Конкуренція! А вона не те, що поспати – задрімати не дасть. Шкода тільки, що не всі це розуміють. Живуть, наче в минулі часи – не обтяжливо, розмірено. Хіба що без вимпелів та перехідних червоних прапорів.

У мене таке враження, що ще не всі зрозуміли, в якій країні живемо. Так, визнають, у незалежній Україні. А враження таке, що ще у Радянському Союзі залишилися.

Веду це до того, що від споживацької ідеології треба відмовлятися. Нинішній час для людей неспокійних, ризикових та кмітливих.


- Яке це має відношення до сільського господарства?

- Воно  має безпосереднє відношення до всього. І до сільського господарства в тому числі.

Ви подивіться, яка земля в Європі. Суцільний пісок. А врожаї… Не порівняти з українськими. Вони по 70-80 центнерів зерна з гектару збирають, а ми радіємо через свої 40 центнерів. Є різниця?

Є та ще яка! Я вже не про врожаї говорю. Про рівень та якість життя. А все тому, що європейські фермери не просто працюють, а працюють із розумом. Їм на все часу вистачає, в тому числі й на відпочинок.

Та ми з нашими землями не те, що півсвіту – весь світ могли б прогодувати. Просто працювати треба з розумом.


- Можливо, ви праві, але як тоді прокоментуєте той факт, що за підсумками минулого маркетингового року за експортом зерна Україна увійшла до трійки призерів? При цьому вона обійшла такі потужні аграрні країни, як Росія та Канада.

- Свого часу Олексій Стаханов за зміну видав на-гора 114 тонн вугілля. То що – він щоразу повторював свій рекорд? Аж ніяк. Не на одноразові показники слід орієнтуватися. Вони засвідчують не стільки рівень нашої роботи, скільки наші можливості.

Так, торік за експортом зерна ми поступилися лише США та країнам Євросоюзу. Але чи означає це, що ми знову зможемо втримати цю позицію? Погодьтеся – питання дуже цікаве. Особливо у контексті нинішньої державної політики, коли прямої заборони на продаж зерна за кордон нема, а вивозити його за межі країни не дають.

Але це вже інша тема для розмови. Ми ж можемо говорити про необхідність ухвалення на державному рівні системних рішень, без яких вітчизняний АПК просто задихається. Їх безліч. Як приклад – слід, нарешті, наважитися на продаж землі сільськогосподарського призначення, на розробку національної стратегії розвитку аграрного сектору, котрий, до речі, не зменшив показників навіть у кризовий 2009 рік, на пошук своєї ніші у сільгоспвиробництві. Для початку, думаю, цього цілком достатньо. А далі життя підкаже, у якому напрямку рухатися.


- Ви і справді вірите, що Верховна Рада відмовиться від земельного мораторію?

- Вірити чи не вірити – це не предметна розмова. Це те саме, що гадати на кавовій гущі. Ми говоримо про те, що треба робити. Причому робити вже зараз. Тому що питання продажу земель сільгосппризначення вже перезріло.

Наше господарство обробляє землі, які йому не належать. Ми їх орендуємо. Перед тим із власниками підписуємо договори. І плануємо свою діяльність на перспективу: купуємо дорогу техніку, мінеральні добрива, які, до речі, теж чимало коштують, налагоджуємо сівозміну тощо. І все б нічого, якби не одна обставина: у цей період, як правило, знаходиться якийсь дядько Василь, який власникам паїв каже – та вас просто грабують серед білого дня! Я вам платитиму набагато більше, лишень передайте мені землю в оренду. І пішло-поїхало…

Насправді, як потім виявляється, дядько Василь навіть не збирається платити більше. Йому земля і задарма не потрібна. Йому головне – плутанину закрутити.

Вгледівши таку непевність із землею, чи прийде в українське село серйозний інвестор? Ніколи! А без солідних інвестицій сільгоспвиробництво на сучасному рівні не організувати.

Це зараз у нашому господарстві справи налагодилися. А був час, коли ми на мілині сиділи: під час розпаювання всю техніку розтягли, землі заростали бур’яном, люди сиділи без роботи. Апатія була такою, що вже й не вірилося, що господарство із руїни піднімемо. Добре, допомога прийшла від агрохолдингу «Волари». Він і фінансами нас підтримав, і технікою, і порадами. Люди повірили у нашу справу. Знов-таки через те, що «Волари» не лише про сільгоспвиробництво думають, але й вкладають солідні суми в соціальну політику.

А якби не було «Воларів» - донині б заростали бур’яном поля, люди б шукали роботу… Зате земля залишалася б недоторканою. Але так не повинно бути. Земля повинна бути не просто в приватних руках, а в руках тих приватників, які здатні (повторюся, але це дуже важливо) налаштувати на ній сучасне сільгоспвиробництво.

Народні депутати бояться, що землю скуплять багаті іноземці чи такі ж небідні наші співвітчизники. Але ж вони вже скупили заводи і нічого – ті продовжують працювати на Україну. Так само і з землею, яка перебуває в сільгоспобробітку, слід чинити.


- Із земельним питанням ми розібралися. А що ви мали на увазі, коли говорили про необхідність розробки стратегії розвитку аграрного сектору?

- Як налагоджена робота в агрохолдингу «Волари»? Вона планується на перспективу. При цьому визначаються як пріоритети, так і супутні моменти. І я знаю, чим займатимуся завтра, післязавтра…

Бізнес – це не тільки ризик. Без нього, звісно, не обійтися. Але якщо ви добре прогнозуєте своє майбутнє, ви менше ризикуєте.

Як я розумію, так має працювати і держава. Адже вона теж конкурує. От тільки «Волари» конкурують із іншими сільгоспвиробниками, а Україна – з іншими країнами.

Так, як і «Волари», Україна повинна чітко визначити своє майбутнє. В тому числі, і в сільському господарстві. Наприклад, яким формам господарювання вона віддасть перевагу – дрібнотоварним, а отже, - фермерським, чи великим. 

Багато хто в Україні захоплено говорить про фермерів. Згоден, серед них чимало достойних людей. Багато з них дійсно грамотні спеціалісти. В минулому вони обіймали посади голів колгоспів, директорів радгоспів, агрономів, зоотехніків, інженерів. Але слід визнати й інше – серед фермерів нерідко зустрічаються люди, які все ще віддають перевагу тіньовій роботі. Вони і зарплату сплачують у конвертах, і врожайність занижують для того, щоб мінімізувати свої податкові відрахування державі.

На такі дії фермерів часто штовхає гостра нестача грошей. Але ж жити якось треба. От і доводиться викручуватися.

Дрібнотоварне виробництво завжди скаржиться через безгрошів’я. Воно прив’язане до комерційних банків. А ті аграрія кредитами особливо не балують: якщо і дають, то під такі відсотки, що я навіть не знаю, що треба зробити, аби не збанкрутіти. З агрохолдингами комерційні банки поводяться зовсім інакше. Для них вони солідні клієнти. Для таких завжди шана та повага.

Хоча, скажу я вам, агрохолдингам не завжди кредити й потрібні – вони працюють із великими активами. І принагідно завжди знайдеться потрібна сума грошей для того, щоб вирішити назрілу проблему. Так було і в нас. Коли ми відчули гостру нестачу техніки, агрохолдинг «Волари» допоміг нам її купити. І нам не довелося вмовляти банки позичити гроші.

Агрохолдинги відстежують ринки. Вони знають, де, що і почому продається, яка сільськогосподарська продукція користується попитом. А це дуже важливо – не просто виростити той же хліб, але й продати його.

Агрохолдинги забезпечують юридичний супровід. У разі необхідності їхні спеціалісти консультують нас. Агрохолдингам простіше налагодити сівозміни, впровадити сучасні технології, закупити за нижчими цінами техніку, мінеральні добрива, засоби захисту. Для України агрохолдинги – це шанс не просто стати житницею Європи, але й всесвітньою житницею.


- Чому необхідності розробки стратегії розвитку аграрного сектору ви приділяєте таку велику увагу?

- Та тому, що ми починаємо усвідомлювати, що в дійсності є аграрною країною. У нас для повноцінного розвитку сільського господарства є все необхідне – кадри, земля, сприятливий клімат… Залишилося визначитися, якою дорогою слід рухатися.

Багато хто вважає, що аграрні країни – це відсталі країни. Але ж це неправда. Канада, США, Австралія, Франція, Італія - це країни, де сільському господарству приділяється дуже велике значення. Хто скаже, що вони відсталі?

Треба завжди пам’ятати, що продовольча проблема на планеті лише загострюється. Так, деякі зрушення у сільгоспвиробництві відбуваються, але темпи приросту населення їх перевищують. Тому попит на продукти харчування лише зростатиме. Чому б Україні не скористатися з цього?

Народ треба годувати завжди: і у звичайні часи, і в періоди економічних, політичних чи ще якихось криз. Але якщо про сільськогосподарське виробництво та про людей дбати насамперед, то не буде жодних криз. Оце, власне, й уся філософія.


Віктор Петренко,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»



5 октября 2010 года в Донецке прошла Практическая конференция AGRO.INN «Инновационные аспекты развития агропромышленного сектора», которую посетило более 200 представителей аграрного бизнеса в регионе.


С приветственным словом перед участниками конференции выступил губернатор Донецкой области Анатолий Близнюк, который отметил, что аграрный сектор нужно не просто модернизировать, а внедрять новейшие технологии и мировые достижения. «Наши инновации в сельском хозяйстве должны быть направлены на опережение», - подчеркнул губернатор.


Кроме этого, с инициативами по реформе в сфере АПК выступил Иван Пащенко, Начальник Главного управления агропромышленного развития Донецкой облгосадминистрации. Господин Пащенко озвучил ключевые проблемы, а также основные направления развития АПК в регионе.


Для всестороннего рассмотрения перспектив развития отрасли программа конференции была разделена на блоки. Первым и одним из основных является блок, посвященный механизмам и инструментам привлечения финансирования в проекты АПК. В работе блока приняли участие Марк Льюис, Партнер, руководитель группы M&A, отдела Корпоративные Финансы, Deloitte, Богдан Рыбак, Старший консультант, AstapovLawyers, Петр Спатарь, Глава группы инвестиционного банкинга, Phoenix-Capital и др.эксперты.


Особый интерес вызвал второй блок - инновационные стратегии управления предприятий АПК, особенно выступление Кирилла Севрюкова, Директора представительства «Ростсельмаш». Господин Севрюков рассказал о планах «Ростсельмаш» отрыть в Донецкой области совместное производство по агротехнике, а также о новейших разработках компании.


Не остался без внимания и вопрос энергосбережение, как важного условия инновационного развития АПК, которому посвятили третий блок конференции.


В завершении конференции участники имели возможность посетить мастер-классы компании Deloitte, которые проводили Андрей Серветник, Наталия Руденко и Алексей Катасонов. В ходе мастер-классов были рассмотрены вопросы налогово-юридического структурирования аграрного бизнеса, влияние отмена моратория на торговлю землей на аграрный бизнес, плюсы и минусы нового налогового кодекса с точки зрения аграриев. 


Организаторами конференции выступили Донецкая облгосадминистрация, Донецкий облсовет и компания Conference House. При поддержке Донецкой ТПП. Генеральный партнер - компания Deloitte, Партнер -  группа компаний «Ростсельмаш».


После посева зерновых семян аграрии часто сталкиваются с проблемой развития болезней, в частности корневых гнилей и других грибковых болезней. Значительный вред и, соответственно, экономический ущерб зерновым культурам наносит именно это заболевание. Также одной из главных проблем этого периода является недостаточное количество азота в почве и его неравномерное распределение в почвенном горизонте. Причиной этому может стать аномально жаркое лето в этом году, недостаток влаги и неблагоприятные условия для развития полезной почвенной микрофлоры.

 Что касается первой проблемы, то источником инфекции могут быть семена, почва и растительные остатки. Именно поэтому они нуждаются в дополнительной предпосевной обработке и защите. Современные средства такой защиты были недавно предложены ведущим украинским производителем биопрепаратов для сельского хозяйства.

Препарат «БиоЗлак» от TM «Biona» (производитель СХП «Нива») предназначен для обработки семян озимых и яровых зерновых (колосовых) культур, с целью подавления грибковой и бактериальной инфекции на семенах, обеспечения защиты проростков и всходов культур от заболеваний, и не имеют аналогов в Украине.

Биопротравитель «БиоЗлак», подавляет болезнетворную инфекцию на семенах, а после попадания в почву продолжает угнетать патогены в ризосфере культуры (в отличие от обработки семян химическими протравителеми, которые подавляют патогены только на семенах и обеспечивает защиту проростков всего на 1-2 недели). Продукты жизнедеятельности препарата активизируют синтез растением фитогормонов, которые участвуют в регуляции обмена веществ и формообразовательных процессах, в т.ч. повышают репродуктивные свойства культуры и сорта.

Вторую проблему помогает решить ассоциативный азотфиксатор и фосформобилизатор «NitroДар». Он является дополнительным источником азота, которого так не хватает осенью. Препарат предназначен для инокуляции (предпосевной обработки) семян зерновых (колосовых) и увеличения активности азотфиксации корневой системы. Также препарат «NitroДар» является мощным мобилизатором труднодоступных форм фосфора.

Учеными доказано, что большая часть фиксированного атмосферного азота «аккумулируется» в ризосфере растения и компенсирует вынос культурой почвенного азота. Благодаря ассоциации улучшается развитие корневой системы культуры и продуцируются ростстимуляторы.

Благодаря новым препаратам «NitroДар» и «БиоЗлак»  активизируется микробиологическая деятельность полезных почвенных микроорганизмов, а деятельность патогенных - подавляется, что приводит к оздоровлению почвы. В результате, увеличивается урожай зерна на 3,0-3,5 ц/га и улучшается его качество.

«Многие хозяйства уже включили препараты «БиоЗлак» и «NitroДар» в технологию выращивания зерновых и получают высокие результаты, при этом значительно экономя средства на химические протравители и минеральные удобрения. В сезоне 2009-2010 было обработано более 60 тыс. га по всей Украине, что является наглядным показателем востребованности и эффективности этих препаратов», - отметил Павел Мариноха, главный агроном СХП «Нива».
       


19-20 мая 2010 года в Киеве проходила Седьмая международная конференция «Зерно Причерноморья – 2010. Черноморский регион: аграрные стратегии после 2010», организованная Аналитическим центром «УкрАгроКонсалт».

Участники конференции, а их в этом году было свыше 550 из 51 страны мира, отмечают высокий уровень проведения конференции. Анализ признанных мировых экспертов позволил лучше оценить реальную ситуацию на мировом и украинском рынке зерна и масличных культур.

Во время проведения круглого стола «Рост сельскохозяйственного производства в Причерноморском регионе: погодный фактор или улучшенная технология?»  был дан обзор макроэкономического и финансового сектора аграрной политики Украины (Х.Штрубенхофф,  Немецко-Украинский аграрный диалог),  раскрыты факторы роста сельского хозяйства Украины (Б.Хомяк, УкрАгроКонсалт), а также проанализирован рынок семян  Украины       (А. Зозуля, Сингента).


В ходе конференции были обсуждены мировой опыт способов получения прибыли фермерами ( докладчик Dan Basse, Ag Resource, США), перспективы кредитования аграрного сектора Украины, Казахстана и России (докладчик Pieternel  Boogaard,  ING Bank, Нидерланды и Жак Мунье, Corporate & Investment Bank Credit Agricole, Украина), вопросы слияний и поглощений на аграрном рынке Украины (докладчик Татьяна Полтавец, Антимонопольный комитет Украины). Анализ мирового рынка растительных масел и прогноз на 2010-2011 годы представил Luke Chandler, Rabobank International, Великобритания.

В докладе Генерального директора Аналитического центра «УкрАгроКонсалт» Сергея Феофилова «Черноморский регион: экспортный потенциал аграрного сектора, 2010/11 г.г.» был дан глубокий и всесторонний анализ перспектив развития рынка зерновых Черноморского региона.

В рамках конференции 18 мая состоялся тренинг «Управление товарными рисками. Основы фьючерсов и опционов», организатором которого выступила  компания CME Group Commodities, EMEA. В тренинге  приняли участие около 30 представителей украинских и зарубежных аграрных компаний. Участники получили навыки по основам торговли фьючерсами и опционами на европейской бирже, ознакомились с мировым опытом торговли ценными бумагами.





 

Коментарі

Изображение
Хен Ліхтенштейн:"Сільське господарство - складний бізнес"
14.03.2016
Президент і Генеральний директор компанії Adama Agricultural Solutions Хен Ліхтенштейн... Подробнее...
Изображение
Гжегож Гайда:"Житлова реформа хворіє на популізм"
11.03.2016
Чи повинна держава ремонтувати будинки в приватній власності? Відповідь на таке... Подробнее...
Изображение
Джеффрі Пайєт:"Як все змінилося за рік..."
02.11.2015
Хочу подякувати Моргану Вільямсу, Президентові Бізнесової Ради... Подробнее...
Изображение
Олександр Маляр:"Персперктиви партнерства на селі"
27.10.2015
Соціально-економічний розвиток сільських територій значною мірою залежить від... Подробнее...

 

Новини у фотографіях 

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/539601_MG_2234.JPG

Повнолітня "Людина року"

Цієї весни на всіх, причетних до створення загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ», на її незмінних друзів і прихильників чекає подвійне свято. По-перше, це урочисте дійство вшанування переможців і володарів титулу «ЛЮДИНА РОКУ-2011», See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134157bilyk_.jpeg

Перша музична премія "Yuna"

 8 лютого 2012 року в НПМ «Україна», відбулась перша щорічна музична премія YUNA – національна церемонія нагородження найкращих в музичній сфері. Перша церемонія нагородження премії «Yuna» відзначила найкращих діячів музичного мистецтва See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/508028marafon_058.JPG

Найдовший телемарафон

З 5:30 29 березня  до 19:30 2 квітня 2012 року в он-лайн трансляції на сайті та в ефірі Першого Національного й ТРК «Ера»  тривав телемарафон «Пісня об’єднує нас!», який зробив See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/784436bovych_.jpg

Язичницькі символи Бовича

Понад 80 робіт, вирізьблених з дерева та присвячених прадавній язичницькій  та християнській духовності українців, покажуть у Києві з 5 по 17 квітня. Виставка «Дідизна», на якій будуть представлені твори одного з See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/565483fashion_04.JPG

Український EuroFashion

19 березня показом колекцій України та Іспанії відкрився проект EuroFashion ювілейного UFW. З цього показу стартував унікальний проект «модної» Європи, присвячений проведенню в Україні Євро-2012. Окрім численних гостей, показ відвідали See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/795012Devid_Spryit_Stefan_Kaltemberger.jpg

Презентация ультрабуков в Киеве

Одна из самых ожидаемых новинок первого квартала 2012 года, ультрабук Dell XPS 13 был презентован в культурно-развлекательном центре ATMASFERA 360. В атмосфере технологий третьего тысячелетия звезду ультрабука Dell XPS 13 в See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134095hluschenko_.jpg

Графика Николая Глущенко

С 6 по 18 апреля 2012 года в залах Киевского национального музея русского искусства пройдет выставка коллекции графики 1930 – 1970-х гг. выдающегося  украинского художника, непревзойденного колориста – Николая Глущенко. See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/841692mak_donaldz_.JPG

Стояти за касою не просто...

11 листопада 2012 року відомі українські спортсмени, музиканти та громадські діячі відвідали МакДональдз на Хрещатику в Києві, де взяли участь у цьогорічній благодійній акції «День Щастя». Кожен небайдужий може також See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/377310RadissonBluHotelKyivPodil_.JPG

На древнем Подоле - новый Radisson

The Rezidor Hotel Group, одна из наиболее динамично развивающихся компаний в мировой гостиничной индустрии, входящая в составTheCarlsonRezidorHotelGroup, открыла второй отельв Киеве– Radisson Blu Hotel Kiev, Podil. Новая гостиница на 164 See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/699123lg_tv_.jpg

Перший у світі 84-дюймовий телевізор

Компанія LG Electronics спільно з мережею магазинів побутової техніки COMFY представила перший у світі 84-дюймовий CINEMA 3D Ultra HD телевізор на українському ринку. CINEMA 3D Ultra HD телевізор LG був уперше See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/550710576_predTalant.JPG

Мастера предпринимательства

Компания «Эмвей Украина» вместе с Украинским союзом промышленников и предпринимателей открыла «Мастерскую предпринимательства». 16 ноября 2012 года прошла конференция «Мастерская предпринимательства». В рамках конференции состоялось три события: награждение победительниц первого национального See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/113953pampers_.jpg

Тато-мама

30 января 2013 г. в научно-развлекательном центре «Атмасфера» в Киеве прошел первый всеукраинский Trendy Mama Forum, посвященный самым актуальным трендам и инновациям в уходе за малышами. Послушать экспертов и известных See details

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені