Агропром

Cтали известны даты AGROPORT-2015 (agro-port.com), одного из крупнейших мероприятий аграрной отрасли в Восточной Европе. Международный форум по развитию фермерства в Украине состоится 15-17 октября. Местом его проведения уже традиционно станет территория авиационного ангара главной воздушной гавани СлобожанщиныМеждународного аэропорта «Харьков».

Форум пройдет в рамках объявленного Организацией Объединенных наций года почв. Соответственно, отечественные черноземы –  их развитие, потенциал и защитастанут главной темой обсуждения экспертов и гостей AGROPORT-2015. По аналогии с прошлым годом организаторы ожидают не менее 300 компаний, представляющих агропромышленный комплекс различных уголков мира.

Они смогут не только поделиться свои опытом, но и изучить возможности, а также инвестиционные перспективы украинской почвы. Как известно, именно в нашей стране сконцентрировано 30% всех европейских черноземов. Совокупно они могут ежегодно кормить более 300 млн человек, что в полтора раза превышает все население Западной Европысоответствии с региональной классификацией ООН).

Это не единственное, чем собираются удивлять организаторы мультиформатного мероприятия. Помимо традиционных тематических выставок, экспозиций сельскохозяйственной техники, специализированных конференций и экспертных круглых столов во время форума пройдут многочисленные, запланированные организаторами, встречи «один на один», что позволит фермерам, поставщикам и ритейлу заключить конкретные контракты.

Организаторами AGROPORT-2015 выступают консалтинговая компания AviaBrand, Институт почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского, а также юридическая фирма ILF.

Генеральный партнер Международного форума по развитию фермерстваАО «Харьковский тракторный завод им. Серго Орджоникидзе». «Украинский чернозем не зря многие называют отечественным «черным золотом». Для нас, как для производителей современной сельскохозяйственной техники, очень важно предложить клиентам то решение, которое позволит всем нам максимально защитить украинские почвы. Это та причина, по которой партнерство с организаторами форума для нас является принципиальным», –  подчеркнул Владислав Губин, генеральный директор ХТЗ.

Показательно, что в текущем году AGROPORT  –  это единственное в Украине мероприятие,включенное во всемирный календарьFAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН).

 

 

Справочная информация

 

   AGROPORT-2015(agro-port.com) – Международный форум по развитию фермерства в Украине, пройдет в рамках объявленного Организацией Объединенных Наций года почв.Состоится 15-17 октября в Харькове, на территории авиационного ангара Международного аэропорта «Харьков» при поддержке Харьковской областной администрации и группы DCH Александра Ярославского. Одно из крупнейших мероприятий аграрной отрасли в Восточной Европе. Это единственное в Украине мероприятие, включенное во всемирный календарь FAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН). По аналогии с прошлым годом организаторы ожидают не менее 300 компаний, представляющих агропромышленный комплекс различных уголков мира. Генеральный спонсорАО «Харьковский тракторный завод им. Серго Орджоникидзе».

Первый Международный форум по развитию фермерства AGROPORT, проходивший 16-18 октября 2014 года в Харькове, состоял из 7-ми крупных отраслевых мероприятий. В нем приняли участие более 90 компаний из 6 стран мира и выступило порядка 60 докладчиков. Форум освещали более трех десятков печатных изданий и более сотни он-лайновых СМИ.

Организаторами Международного форума по развитию фермерства AGROPORT-2015 выступают консалтинговая компания AviaBrand, Институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского, а также юридическая фирма ILF.


У цивілізованому світі парне молоко не п’ють...До вжитку там пропонують лише пастеризоване молоко. Високі вимоги встановлюються до безпечності та якості й іншої харчової продукції. З 20 вересня подібні правила запроваджуються і в Україні. Цього дня набувають чинності статті закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Та чи запрацює він на повну силу у зазначений термін? Про це йшлося під час недавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

 

Робота над «харчовим» законом, як фахівці охрестили закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», розпочалася сім років тому. Увесь цей час вона рухалася доволі непросто. Основну проблему голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов пояснив так: «Протягом усіх цих років ми мали шалений опір з боку всіх контролюючих органів. Тому що фактично в кожного з них відбиралися функції, за які вони дуже трималися, бо намагалися залишити фінансові джерела свого існування».

«Згідно з цим законом, - зауважила заступник керівника Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська, - створюється єдиний компетентний орган. Наразі цю роль відіграє Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, яка згодом буде трансформована в Державну службу безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

У президента Асоціації свинарів України Артура Лози своє пояснення причин тих труднощів, з якими стикалися розробники «харчового» закону. Ми зараз переходимо від філософії контролю за кінцевим продуктом харчування до філософії контролю самого процесу виробництва – від лану до столу. «І, як показує світова практика, ця система працює значно ефективніше, ніж попередня», – зауважив він.

Зрештою, Україна була зобов’язана ухвалити згаданий закон. На цьому наголосила заступник директора Департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Ольга Семенчук. За її словами, Угода про Асоціацію України з ЄС передбачає наближення нашого національного законодавства до вимог ЄС. «І одним із ключових пунктів є наш «харчовий» закон, який включає в себе гігієнічний пакет Євросоюзу. Йдеться про основні регламенти ЄС, які регулюють питання фітосанітарних заходів».

Та з’ясувалося, що зобов’язання щодо забезпечення харчової безпеки на рівні світових стандартів Україна взяла на себе значно ранішеще тоді, коли оформляла своє членство у Світовій організації торгівлі (СОТ). Про це нагадала радник із питань харчового законодавства Проекту Міжнародної фінансової корпорації ( IFC, Група Світового Банку) «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Катерина Онул. Вона, зокрема, сказала: «В цій угоді із СОТ зазначено, що міжнародними стандартами в даному випадку є стандарти Кодексу Аліментаріус (Codex Alimentarius). Європейське законодавство, яке було взято за основу в цьому нашому законі, також ґрунтується на міжнародних стандартах цього Кодексу».

Що важливо: на міжнародні стандарти Кодексу Аліментаріус переходять і країни Митного союзу, який нині перейменований на Єдиний економічний простір. А це означає, впевнена Катерина Онул, «якби Україна не прийняла цього закону, ми були б змушені працювати і торгувати лише всередині своєї країни без можливості вийти на міжнародні ринки, а отже, і без можливості нарощувати власний експортний потенціал». Отож закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є вхідним квитком не лише на ринки ЄС, а й на інші міжнародні ринки.

В Євросоюзі, як наголошувалося під час засідання Прес-клубу, захисту прав споживачів надається пріоритетне значення. Український «харчовий» закон, за словами Катерини Онул, також є проривом у захисті прав споживачів. «Тому нам треба зробити все, щоб ми споживали здорові та безпечні продукти, незалежно від того, чи виробляємо ми їх, чи ні».

Один із основних принципів безпечності харчової продукції в усіх розвинених країнах, нагадала Катерина Онул, полягає у відповідальності операторів ринку за свою діяльність. І кожен із тих, хто відступає від встановлених правил безпечності виробництва, зберігання, переробки та реалізації продукції, несе за це персональну відповідальність. Такий самий підхід запроваджує й український «харчовий» закон.

Він також запроваджує систему управління безпечністю продукції НАССР. Остання, як відомо, була сформована ще кілька десятиріч тому американським космічним агентством NASA. Потреба в ній диктувалася необхідністю гарантування безпечності харчових продуктів для астронавтів, коли ті вирушали у довготривалу космічну подорож. Та невдовзі з’ясувалося, що саме таких підходів до безпечності харчування потребують і земляни. Відтоді технологія НАССР набула поширення не лише в США, а й на європейському континенті, в інших країнах світу.

 Фахівці називають систему НАССР «рятувальним жилетом для бізнесу», бо вона дозволяє йому самостійно і постійно контролювати безпечність та якість харчової продукції на всіх етапах її просування від поля до споживачів. І в разі виникнення якихось негараздів, оператори ринку можуть оперативно реагувати на їх ліквідацію.

Що важливо, наголосила Катерина Онул, в «харчовому» законі міститься вимога до запровадження системи НАССР. А стосовно сертифікації за цією системою виробник ухвалює самостійне рішення – чи вдаватися йому до таких дій, чи ні. Тому що за це йому доведеться платити кошти.

«Якщо будуть вироблятися безпечні харчові продукти, якщо підприємства матимуть систему НАССР, то повернеться довіра споживачів. Таке виробництво буде більш конкурентоспроможним порівняно з тими компаніями, які не запровадять у себе відповідні системи управління безпечністю харчування», - сказала Катерина Онул.

І це не єдина перевага, яку отримують виробники харчових продуктів від запровадження системи НАССР. Учасники засідання Прес-клубу привертали увагу до того, що до підприємств, які працюють за її вимогами, зростає довіра і з боку партнерів. Бо для них це позитивний сигнал, який засвідчує, що з таким виробником можна мати надійні ділові стосунки.

Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» був ухвалений Верховною Радою ще минулого року. Відтермінування набуття чинності було потрібне для того, щоб сільгоспвиробники, переробники та інші оператори ринку могли належним чином підготуватися до його реалізації. Проте, Катерина Онул впевнена, що його імплементація буде непростою.

З цим згоден і керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко. «Закон досить важливий, - підкреслив він, - і цілком відповідає європейським нормам, однак є одне «але». Річ у тім, що структура нашого сільськогосподарського виробництва дещо інша, ніж у Європейському Союзі. Сьогодні найбільша проблема його впровадження на місцях і саме в секторі малих та середніх виробників».

У країні нараховується 4,6 млн. особистих селянських господарств (ОСГ). Вони вносять вагомий внесок у сільгоспвиробництво. У таких секторах, як виробництво тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції, ОСГ виробляють левову частку її загального обсягу. Тож постає питання, а що робити з ОСГ – впроваджувати в них хоча б елементи простежуваності сільськогосподарської продукції?

Над вирішенням цієї проблеми «АгроІнвест» працює вже протягом року. Зокрема, для малих сільгоспвиробників розроблено два посібники – методичні рекомендації. Один стосується сфери впровадження елементів системи НАССР для тваринницької продукції, а другий – для рослинницької продукції. Матеріал подається в популярній формі, щоб виробникам було зрозуміло, як діяти на практиці з максимальною вигодою для себе.

Також «АгроІнвест» підготував 24 консультанти, які можуть надавати допомогу дрібним сільгоспвиробникам у підготовці ними пакетів документів для того, щоб проводити сертифікацію чи запроваджувати елементи системи управління безпечністю продукції НАССР у практику. Така робота здійснюється в шести регіонах. Вона поширюється на сферу м’ясо-молочної продукції, на зберігання та передпродажну підготовку овочів та фруктів. «Досить складно, але процес пішов», - сказав Микола Гриценко.

Однією з проблем впровадження системи НАССР в Україні є подвірний забій худоби. Віднедавна почала поширюватися думка, ніби ця проблема вже остаточно вирішена. Та Микола Гриценко запевняє, що це зовсім не так: «У багатьох випадках ситуація залишилася незмінною: тварини забиваються в антисанітарних умовах».

Що потрібно робити, аби допомогти селянам у вирішенні цієї проблеми? «АгроІнвест» нині впроваджує два проекти, які передбачають створення сервісно-забійних цехів. Сільське населення зможе, таким чином, у нормальних санітарно-гігієнічних умовах здійснювати забій тварин і передпродажну підготовку. І відразу ці цехи готуються до сертифікації за системою НАССР.

Коли ми говоримо про безпечність та якість кінцевої харчової продукції, то маємо розуміти, що такі її параметри значною мірою залежать від безпечності та якості сировини, яка використовується при виробництві. «Тому потрібно, як і в Європі, впровадити систему GlobalGAP. Вона передбачає сертифікацію сільськогосподарської сировини».

На думку учасників засідання Прес-клубу, попри всі переваги нового закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» для вирішення наявних проблем, пов’язаних з безпечністю та якістю харчів в Україні, потрібно розробити цілу низку інших законів та нормативних актів. Виробники готові до їх впровадження, бо розуміють, що лише таким чином вони можуть витримати конкуренцію, яка загострюється як на внутрішніх, так і на зовнішніх продовольчих ринках.

Вкрай важливо, щоб такі підходи сприйняли й самі споживачі харчової продукції. Бо якщо американський фермер, який виробляє молоко, перед споживанням пастеризує його на виробництві, то ми наразі помилково вважаємо найякіснішим парне молоко від бабусиної корови, яку вона подоїла вручну. Що зрештою також є нонсенсом для цивілізованого світу.

 

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

Одним із пріоритетних напрямів реформування вітчизняного АПК залишається розвиток малого сільгосппідприємництва. Щодо необхідності надання йому належної законодавчої, фінансової, організаційної та інформаційної підтримки з боку держави неодноразово висловлювалися народні депутати, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, наукових кіл, громадських організацій, а також міжнародні експерти. Здавалося б, країна отримала бажаний консенсус, який забезпечить успіх спільній справі, і тепер головне – від політичних заяв перейти до конкретних дій.

Проте практика показує, що реалізувати намір щодо модернізації аграрної галузі у повній відповідності до сучасних вимог, створити всі необхідні умови для започаткування селянами малого бізнесу та успішного його ведення вкрай складно. На недавньому засіданні Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань наголошувалося, що українське село отримало в спадок численні проблеми, багато з яких досі не розв’язуються. Тож не випадково його учасники вирішили обговорити можливі шляхи для їх успішного подолання.

 

Аграрний бізнес підтримають ініціативні люди

Незабаром Міністерство аграрної політики та продовольства має завершити підготовку Стратегії розвитку сільського господарства і села в Україні на 2015-2020 роки. До її розробки залучені провідні фахівці аграрної галузі. Одну з таких робочих груп очолює заступник керівника Проекту USAID«АгроІнвест» Олександр Каліберда. Він поділився своїми думками щодо перспектив розвитку українського села.

За словами Олександра Каліберди, дотепер вітчизняний аграрний сектор залишається неструктурованим. Приміром, відсутнє точне визначення того, кого слід вважати малим сільгоспвиробникомчи особисті селянські господарства, чи дрібні фермерські. І це питання не пересічне, бо від нього залежать напрями, види, обсяги державної допомоги та умови її надання.

«Нам необхідно мати бодай невелику державну програму підтримки для тих, хто має бажання і навички розвиватися», - зазначив Олександр Каліберда. Адже саме ініціативні люди можуть дати необхідний поштовх для активного розвитку сільського бізнесу. Вони повинні отримати доступ до фінансових ресурсів, до страхування, їх необхідно навчити працювати по-сучасному.

«У більшості країн, які мають ефективну економіку, все вибудовується на ініціативі дрібного та середнього бізнесу, - підкреслив Олександр Каліберда. – Там є свої програми, підходи щодо підтримки малого сільгоспвиробника. Ми можемо на них орієнтуватися, використовувати напрацьований досвід».

Але для ефективного розвитку села замало покладатися лише на сільськогосподарське виробництво. Олександр Каліберда нагадав, що необхідно дбати про використання всіх ресурсів, якими володіє сільська місцевість. Це і сільський туризм, і виробництво традиційних продуктів, народні промисли тощо.

Асоціація розвитку сільського (зеленого) туризму вже 3 роки пропонує внести необхідні зміни до чинного законодавства, сказав Олександр Каліберда. Та, на жаль, рішення цього питання досі не просунулося. І таких прикладів можна навести чимало.

Зрештою ще один напрям роботи має надати перспективи українському селу. Він залежить від активізації сільської громади. «Вона повинна мати можливість самостійно обговорювати, розробляти програми розвитку, ухвалювати рішення щодо них і далі впроваджувати ці програми в життя», - зазначив Олександр Каліберда.

 

Самозайнятість малих сільгоспвиробників

Заступник директора з наукового забезпечення законопроектної роботи Інституту аграрної економіки Віталій Саблук відзначив, що дуже добре, що сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства говорить про пріоритет малих форм господарювання на селі.

«Я прибічник того, аби прирівняти малу форму господарювання до переважно самозайнятих форм господарювання, - підкреслив він. – А середніх сільгоспвиробників – до селоутворюючих. Усі інші – це індустріальне фермерство чи великі сільськогосподарські підприємства, зайняті саме примноженням капіталу».

За словами Віталія Саблука, Європа створила відповідні умови, за яких малі форми господарювання отримали більше ринкових переваг. І це попри те, щовони більш витратні. Однак заразом – і більш репутаційно відповідальні. А це забезпечує високу якість сільськогосподарської продукції та її безпечність.

На жаль, вітчизняні дрібні сільгоспвиробники про якість та безпечність власної продукції дбають недостатньо. Віталій Саблук розповів про ситуації, коли такі аграрні бізнесмени вирощують продукцію «на продаж» і «для себе». У першому випадку вони можуть застосовувати біостимулятори росту, антибіотики четвертого покоління, премікси тощо, а от для себе і рослини, і тварин плекають зовсім по-іншому. Чи припустима така вибірковість?

Віталій Саблук нагадав, що за такого підходу ми можемо стикнутися із ситуацією, яка свого часу виникла в Болгарії. До цієї країни, приміром, болгарський перець завозиться із Туреччини чи Греції. Бо жителі Болгарії відмовилися споживати власний перець, мовляв, якщо інші європейці не пускають його на свій ринок, чому ми повинні його їсти?

Самозайнятість малих сільгоспвиробників, на думку Віталія Саблука, повинна передбачати серйозний підхід з їхнього боку до забезпечення власної ефективної роботи в умовах ринку, конкурентоздатності своєї продукції. Тому повинні потурбуватися про відповідність продукції, яку виробляють, вимогам якості та безпечності харчових продуктів GlobalGAP, ідентифікувати корів, добровільно вести фермерську книгу тощо.

«До самозайнятого населення іншою має бути й податкова політика, модель прямої чи опосередкованої підтримки. Все це потребує відповідних законодавчих змін».

 

Куди зникають крупорушки?

До проблем малих бізнесменів, які спеціалізуються на переробці сільськогосподарської продукції, привернув увагу голова Комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський. Він, зокрема сказав: «Свого часу в селах масово ставили млини, крупорушки, невеличкі пекарні, м’ясопереробні підприємства, броварні. Де сьогодні ці виробництва? У металобрухті».

Він пояснив ситуацію таким чином. Уявіть собі фермера, який поставив крупорушку. До нього одразу приходить представник держави і каже: ти випускаєш соціально значимий продукт, тому ми регулюємо ціну на нього. Тому маєш її економічно обґрунтувати, отримати різні дозволи для реалізації цієї продукції. В разі невиконання цих вимог приїде відповідна інспекція.

«До об’єктів цінового регулювання належать практично всі види харчових продуктів, – сказав Олег Юхновський. – В результаті такі малі підприємства або скоротили обсяги виробництва, або закрилися, або пішли в тінь».

Олег Юхновський навів й інший приклад. «Для того, щоб реалізувати вино хорошої якості, фермер має придбати ліцензію на його виробництво і окремо ліцензіюна його оптову реалізацію, яка коштує 500 тис. грн. Покажіть мені того фермера, який здатен купити на рік ліцензію за таку суму і при цьому продавати вино власного виробництва в невеликій кількості».

З 1 липня пиво прирівняне до алкогольних напоїв, тож власникам малих броварень, яких зараз чимало в сільській місцевості, теж доведеться подбати про придбання таких дорогих ліцензій. «Навряд чи вони зможуть це зробити, - зауважив Олег Юхновський, - відтак програють конкуренцію великим виробникам пива».

Олег Юхновський вважає, що держава повинна змінити свої підходи до малих сільгоспвиробників. Насамперед має бути змінена система управління агропромисловим комплексом. Наразі вона не зазнала глибокої реформи. Ми досі маємо районні та обласні управління АПК, які дісталися в спадок від радянських часів.

На думку Олега Юхновського, одна з проблем дрібних сільських бізнесменів полягає в їхній роздрібненості. «Вони не здатні захистити власний економічний інтерес. Тому потрібно максимально сприяти об’єднанню сільгоспвиробників».

 

Мільйон сімейних фермерських господарств за півстоліття

Під час засідання Прес-клубу голова спостережної ради кредитної спілки «Вигода» і директор кооперативу здорового харчування «Віра» з міста Стрий Львівської області Петро Маковський презентував власну концепцію створення 1 млн. фермерських господарств сімейного типу протягом 30-50 років.

«Що ми сьогодні спостерігаємо на селі? – перепитав він. І сам відповів: - Латифундацію. Вона демотивує сільське населення. Дрібні господарники заздалегідь знають, що вони програють конкуренцію таким потужним господарствам, і тому відмовляються від ведення бізнесу».

При цьому, за інформацією Петра Маковського, у Франції середній розмір фермерського господарства становить 76 га, в Німеччині – 34 га, в Польщі землі можна акумулювати до 18 га. В тій самій Франції сільське населення становить лише 6%, а в Україні – 30%. У деяких наших областях цей показник сягає 50%.

Загалом в Україні особистих селянських господарств – 4,6 млн. Кожне з них обробляє по 1-2 га. Також маємо 105 агрохолдингів, які обробляють половину всієї землі сільськогосподарського призначення.

«Яке наше завдання? – провадив Петро Маковський. – Через механізм одержання фінансування, навчання, професійного дорадництва створити умови для відродження сімейних ферм».

За його підрахунками, 1 млн. сімейних ферм – це приблизно 10% українського населення. За умови запровадження запропонованого механізму ми можемо вийти на відповідний французький показник.

І тут суттєво зростає роль кредитних спілок. Вони сусідують з такими дрібними фермерськими господарствами, знають їхні проблеми, і тому завжди готові допомогти фінансами у вирішенні наявних проблем. Головне, щоб і уряд не залишився осторонь. Бажано, щоб він спрямував 0,5-1 млрд. грн. для кредитних спілок Національної асоціації кредитних спілок України та Всеукраїнської асоціації кредитних спілок. І це могла б бути державна програма, спрямована на кредитування винятково сімейних ферм.

Коментуючи запропоновану Петром Маковським програму, завідуюча Відділом економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Бородіна зазначила, що в Україні вже фактично існує 1 млн. сімейних ферм. Інша справа, що дотепер вони не мають такого статусу через відсутність належного законодавства.

«За нашими розрахунками, - сказала вона, - 20% чинних особистих селянських господарств є комерційними фермами. Тобто це справжні сімейні ферми, які повністю працюють на ринок. Тож мета мати їх 1 млн. уже здійснилася. Їх тільки треба підтримати».

 

 

Регіональний вимір малого бізнесу

Нещодавно розпочалася реалізація Програми USAID«Лідерство в економічному врядуванні». Про її цілі та завдання розповіла директор Програми Тамара Соляник.

Ця Програма впроваджується  Фондом «Східна Європа» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» та Київським економічним інститутом.

Програма аналізує ситуацію, що складається, зокрема, в сільськогосподарському секторі, займається законотворчістю, навчанням та адвокацією. Вона працює як на центральному рівні, так і в регіонах.

«Ми маємо стати платформою для сталого діалогу, який дозволить здійснювати необхідні реформи. І, що дуже важливо, - отримувати очікувані результати», - сказала Тамара Соляник.

Вона також повідомила, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі зараз працює над стратегією державної підтримки малого та середнього бізнесу. І висловила сподівання, що цей документ доповнить аграрну Стратегію.

«У нас було чимало стратегічних програм, - нагадала Тамара Соляник. – Але щоразу бракувало коштів на їх реалізацію. І в цьому полягає проблема. Тому нам треба знаходити нові форми державно-приватного партнерства».

Вона послалася на ситуацію в Дніпропетровській області. Цей промисловий регіон здебільшого представлений великим бізнесом, який донедавна був зорієнтований на російський ринок. Але тепер змушений шукати нові місця збуту своєї продукції. А сама область має дбати про розвиток малого та середнього бізнесу, в тому числі, й такого, що працює в сільській місцевості.

Тамара Соляник зауважила, що Програма вже одержує запити від регіонів. Так, Дніпропетровська область зацікавлена не просто вибудовувати малий та середній бізнес, а й одразу подбати про його експортну конкурентоспроможність. Для цього вони хочуть задіяти місцевий науковий потенціал. І за рахунок донорських програм створити сертифікаційний центр. Він може стати тим осередком, що посприяє підприємствам отримувати сертифікати, без яких вихід на зовнішні ринки неможливий.

А Тернопільщина зацікавилася розвитком туризму, обслуговуванням сільськогосподарських підприємств. На їх думку, це дозволить новим територіальним громадам ефективно підвищити добробут їхніх мешканців.

 

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

Пятая международная конференция "Яблочный бизнес Украины-2015Яблочный бизнес Украины-2015" начнет свою работу через месяц – 13 августа – в г. Каменец-Подольский, сообщают организаторы событияпроект «АПК-Информ: овощи и фрукты».

    На данный момент свое участие в событии подтвердили около 70 делегатов из Украины, России, Казахстана, Италии, Польши и Нидерландов, а всего в конференции примут участие более 150 представителей 10-12 стран мира, свыше половины из которых будут представлены ведущими производителями яблок.

    Из последних зарегистрировавшихся участников можно отметить такие компании, как «Агро-Вектор ЛТД», «Русбана инжиниринг Украина», «Инсолар-Холод», «Золотоношские сады», «Софт Торг», ГП «Проектно-технологическое бюро» ИВПим НААН, ФХ «Видродження», ЧП Супрович, «Петруцалек», «Молодежный аграрный союз», «Родонит», «Укрэкотек», «Агропрод Донбасс», «Орлан», ФХ «Гарна справа», «Подольское яблоко», «Агро-химическая компания «ПЕКО», «Динтер Украина Скала», «Сады Донбасса», «ТТрэйд», Украинское агентство кластерного развития, ФХ Гаука (Украина); Alatau Fruits Engineering (Казахстан); Agrifutur (Италия); Van Amerongen CA Technology BV (Нидерланды); Intermag (Польша) и мн. др.

    Организатором конференции выступает проект «АПК-Информ: овощи и фрукты». Генеральный спонсор мероприятия - компания «Фито-Маг Украина». Спонсор конференциикомпания Syngenta. Спонсор конференционного бизнес-тура - компания Bayer CropScience. Генеральный медиа-партнер событияжурнал «Овощи и фрукты».

    Напоминаем, что сессионная часть конференции пройдет 13 августа в отеле «Клеопатра», Каменец-Подольский, а 14 августа состоится бизнес-тур в одно из ведущих яблочных хозяйств региона – ФХ Гаука.

    Обращаем внимание, что льготные условия регистрации на участие в событии действуют до конца сегодняшнего дня (13 июля). Чтобы присоединиться к лидерам рынка, необходимо заполнить заявку на участиезаявку на участие в событии.

    Предварительная программа конференции, условия участия, рекламные возможности и спонсорское предложение опубликованы сайте мероприятиясайте мероприятия.

    По всем вопросам, связанным с участием в событии, связывайтесь с оргкомитетом конференции:
    т/ф: +380 562 320795
    моб.: +380 96 5836323 (Евгений Кузин)
    e-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

 

РОЗМІЩЕНО НА ПРАВАХ ПАРТНЕР

За останній рік спостерігається позитивна тенденція щодо нарощення виробництва молока за рахунок динамічного розвитку технологій виробництва на модернізованих молочних фермах. Ключовим питанням залишається впровадження системи стандартів ЄС і групи французьких компаній відіграють важливу роль у впровадженні даних стандартів на молочних фермах України.

Ніколя Перрен, Радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні зазначив, що Франція є надзвичайно важливим стратегічним партнером України, зокрема в молочній галузі, оскільки французькі компанії є виробниками приміщень та обладнання, кормів та продукції для здоров’я тварин, що користуються популярністю серед українських виробників та переробників молочної продукції. «Франція є другим виробником молока в Європі після Німеччини і займає перше місце по споживанню таких молочних продуктів як сир і масло. Ми маємо дуже давні традиції і знання щодо виробництва і переробки молочної продукції: загалом у Франції виробляється 1200 видів сирів, з яких 50 – це сири, що виробляються з географічним зазначенням». Також радник зазначив, що у Франції товарооборот молочної галузі складає 27,7 млрд євро з яких 7,5 млрд євро – товарооборот господарств. «Молочна галузь у Франції представлена 250 тис. робочих місць по території країни, поголів’я складає 3,7 млн молочних корів. В рік виробляється 24,6  млрд. літрів молока, середні надої – 6800 л молока. Саме тому ми готові допомогти Україні впроваджувати найкращі європейські традиції господарювання», - зауважив Ніколя Перрен.

“У 2007 році Група Євраліс придбала завод з переробки насіння у Черкаській області і наразі ми виробляємо до 80% всього насіння кукурудзи та до 60% насіння соняшнику, що продаються тут в Україні, - сказав Жан-Батіст Мас, генеральний директор ТОВ «Євраліс Семенс Україна». – Для виробництва насіння в Україні ми маємо дві ферми з площами до 5 тисяч га, які знаходяться біля заводу в Черкаській обл. та на яких ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, сою та інші культури. На одній із ферм ми також займаємося виробництвом молокаЯк виробник насіння та власник молочної ферми в Україні, ми, звичайно, маємо  економічний інтерес у розвитку нашої діяльності. Проте ми дійсно віримо, що наші знання та технології, набуті у Франції на шляху від поля до кінцевого споживача, безумовно, привнесуть досвід і допомогу в розвитку молочної галузі України. Економічний розвиток, звичайно, важливий для нас, але, у якості іноземного інвестора у цю країну, ми несемо соціальну відповідальність перед українцями, тому участь у розвитку української молочної галузі є частиною нашого соціального обов’язку".

«Україна зацікавлена у поглибленні та активізації взаємного співробітництва з Францією в молочній галузі, адже французькі компанії мають багаторічний успішний досвід роботи в Україні»,  – коментує Андрій Дикун. Також Україна має потенціал щодо нарощування виробництва молока і молочних продуктів. Так за даними Державного комітету статистики, у травні поточного року обсяг виробництва молока становить 89,6 тис. тонн, що на 6,7% більше показника квітня поточного року.

«Світові практики групи Данон також успішно застосовуються і в Україні. Це стосується як високих стандартів якості та безпечності молочних продуктів, що ми виробляємо в Херсоні та Кременчуці, так і нашого підходу в розвитку виробників молока, соціальних ініціативах та популяризації молочних продуктів. Як приклад, інвестиції у розвиток молочних ферм вже дозволили збільшити постачання молока майже на 30% від стратегічних господарств в минулому році, а більше 30 сімейних ферм сьогодні вже відчули переваги від впровадження сучасних технологій у виробництво молока», - коментує Сергій Мовчан, Директор з питань взаємодії з державними органами та безпеки «Данон Україна».

Своїх колег також підтримав Генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш зазначивши, що: «Аграрний потенціал в Україні величезний. Але для того, щоб наздогнати Європу за рівнем технічного забезпечення, потрібно інвестувати протягом 5—7 років по 2,5—3 мільярди доларів у рік». Він підкреслив, що останні п’ять років ринок коливався в межах 0,7—1,2 млрд дол. щороку і обвалився в 2014. «За нашими підрахунками торік було продано сільгосптехніки на близько 250 мільйонів доларів. В цьому році ситуація дещо краща. Станом на 1 червня поточного року обсяг наших продажів дорівнював продажам за весь 2014 рік», — продовжив експерт.

З метою демонстрації успішного впровадження французьких технологій в українській молочній галузі французькі компанії КУН Україна та Євраліс Семенс Україна, спільно з Данон Україна та за підтримки Посольства Франції в Україні організовують Французький День Молока, що відбудеться 21 липня 2015 року на базі молочної ферми групи Євраліс у с. Сагунівка Черкаського району, Черкаської обл.  Ключовими  питаннями заходу стануть:

·         досвід французьких інвестицій в успішному розвитку молочної ферми;

·         можливості перетворення збиткового господарства на прибуткове;

·         шляхи підвищення перетравності силосу та збільшення виробництва молока і т.і.

В рамках заходу відбудуться демонстрації продукції французьких виробників у різних зонах: зоні технологій, зоні молочної ферми, на демонстраційному полі (з посівами кукурудзи на зерно і силос, сої та сорго), а також у зоні техніки. Професійна частина заходу закінчиться показовим збиранням врожаю.



 

Коментарі

Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...
Изображение
Хен Ліхтенштейн:"Сільське господарство - складний бізнес"
14.03.2016
Президент і Генеральний директор компанії Adama Agricultural Solutions Хен Ліхтенштейн... Подробнее...
Изображение
Гжегож Гайда:"Житлова реформа хворіє на популізм"
11.03.2016
Чи повинна держава ремонтувати будинки в приватній власності? Відповідь на таке... Подробнее...

 

Новини у фотографіях 

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/539601_MG_2234.JPG

Повнолітня "Людина року"

Цієї весни на всіх, причетних до створення загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ», на її незмінних друзів і прихильників чекає подвійне свято. По-перше, це урочисте дійство вшанування переможців і володарів титулу «ЛЮДИНА РОКУ-2011», See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134157bilyk_.jpeg

Перша музична премія "Yuna"

 8 лютого 2012 року в НПМ «Україна», відбулась перша щорічна музична премія YUNA – національна церемонія нагородження найкращих в музичній сфері. Перша церемонія нагородження премії «Yuna» відзначила найкращих діячів музичного мистецтва See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/508028marafon_058.JPG

Найдовший телемарафон

З 5:30 29 березня  до 19:30 2 квітня 2012 року в он-лайн трансляції на сайті та в ефірі Першого Національного й ТРК «Ера»  тривав телемарафон «Пісня об’єднує нас!», який зробив See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/784436bovych_.jpg

Язичницькі символи Бовича

Понад 80 робіт, вирізьблених з дерева та присвячених прадавній язичницькій  та християнській духовності українців, покажуть у Києві з 5 по 17 квітня. Виставка «Дідизна», на якій будуть представлені твори одного з See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/565483fashion_04.JPG

Український EuroFashion

19 березня показом колекцій України та Іспанії відкрився проект EuroFashion ювілейного UFW. З цього показу стартував унікальний проект «модної» Європи, присвячений проведенню в Україні Євро-2012. Окрім численних гостей, показ відвідали See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/795012Devid_Spryit_Stefan_Kaltemberger.jpg

Презентация ультрабуков в Киеве

Одна из самых ожидаемых новинок первого квартала 2012 года, ультрабук Dell XPS 13 был презентован в культурно-развлекательном центре ATMASFERA 360. В атмосфере технологий третьего тысячелетия звезду ультрабука Dell XPS 13 в See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134095hluschenko_.jpg

Графика Николая Глущенко

С 6 по 18 апреля 2012 года в залах Киевского национального музея русского искусства пройдет выставка коллекции графики 1930 – 1970-х гг. выдающегося  украинского художника, непревзойденного колориста – Николая Глущенко. See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/841692mak_donaldz_.JPG

Стояти за касою не просто...

11 листопада 2012 року відомі українські спортсмени, музиканти та громадські діячі відвідали МакДональдз на Хрещатику в Києві, де взяли участь у цьогорічній благодійній акції «День Щастя». Кожен небайдужий може також See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/377310RadissonBluHotelKyivPodil_.JPG

На древнем Подоле - новый Radisson

The Rezidor Hotel Group, одна из наиболее динамично развивающихся компаний в мировой гостиничной индустрии, входящая в составTheCarlsonRezidorHotelGroup, открыла второй отельв Киеве– Radisson Blu Hotel Kiev, Podil. Новая гостиница на 164 See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/699123lg_tv_.jpg

Перший у світі 84-дюймовий телевізор

Компанія LG Electronics спільно з мережею магазинів побутової техніки COMFY представила перший у світі 84-дюймовий CINEMA 3D Ultra HD телевізор на українському ринку. CINEMA 3D Ultra HD телевізор LG був уперше See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/550710576_predTalant.JPG

Мастера предпринимательства

Компания «Эмвей Украина» вместе с Украинским союзом промышленников и предпринимателей открыла «Мастерскую предпринимательства». 16 ноября 2012 года прошла конференция «Мастерская предпринимательства». В рамках конференции состоялось три события: награждение победительниц первого национального See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/113953pampers_.jpg

Тато-мама

30 января 2013 г. в научно-развлекательном центре «Атмасфера» в Киеве прошел первый всеукраинский Trendy Mama Forum, посвященный самым актуальным трендам и инновациям в уходе за малышами. Послушать экспертов и известных See details

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені