Агропром

Партнером панели AGRO SMART Международного аграрного форума АГРОПОРТ стала швейцарская компания Datalab Agro.

    Международный форум по развитию фермерства АГРОПОРТ, который пройдет с 15 по 17 октября в Харькове, продолжает расширять географию участников. Так, партнером панели AGRO SMART, выступит швейцарская компания Datalab Аgroведущая европейская компания, специализирующаяся на разработке и внедрении инновационных IT решений для агро-бизнеса.

        В этом году посетители панели AGRO SMART смогут ознакомиться с целым рядом интересных технических и программных продуктов, призванных автоматизировать процессы на ферме. AGRO SMART соберет под одной крышей лучших экспертов в сфере IT для сельского хозяйства, одним из таких является генеральный директор компании Datalab Agro, Андрей Мертель. Господин Мертель представит вниманию участников панели интегрированный программный продукт – систему PANTHEON Farming и продемонстрирует ее основные модули в действии, он также презентует ряд других эффективных IT-разработок для сельского хозяйства, которые пользуются успехом у западных фермеров, в частности: электронные ловушки для насекомых, метеостанции, NFC и RFID бирки для скота, дроны, мобильное приложение, доильный робот и робот кормораздачи.

         «Система PANTHEON Farming предлагает комплексное бизнес-решение для управления процессами и ресурсами на ферме или агрохолдинге. PANTHEON Farming позволяет считывать, хранить и обрабатывать данные с множества наружных датчиков, а также вести учет финансов и агро-экологических показателей в едином информационном пространстве. Таким образом, благодаря упорядоченной информации, фермер может принимать своевременные и взвешенные решения, касающиеся всех бизнес процессов. Кроме того, мы создали мобильное приложение с удобным интерфейсом и доступом к информации о ферме в любое время и в любом месте – будь фермер в отпуске или в поле – последние данные о его ферме всегда под рукой. Мы надеемся, что наши разработки будут интересны украинским аграриям, и они смогут облегчить их нелегкий труд как в поле, ведя учет ресурсов и затрат, так и в офисе, облегчая бюрократические процедуры и документооборот. «Мы рады и открыты сотрудничеству с украинским агро-бизнесом в направлении автоматизации и инноваций.  Мы также рады выступать партнером АГРОПОРТА в панели AGRO SMART. На наш взгляд АГРОПОРТ это отличный и очень нужный проект», – прокомментировал Андрей Мертель.

          Компания Datalab была основана в Словении в 1997 году и занимается разработкой и внедрением ERP системы PANTHEON. В связи с расширением бизнеса и выхода на рынок продукта PANTHEON Farming, главный офис Datalab Agro был перенесен в Швейцарию. Основная миссия Datalab Agro – повышение прибыли и качества продукции агро-производителей через оптимизацию и эффективное управление процессами и ресурсами. У компании есть офисы и представительства в 13 странах Юго-Восточной Европы: Албании, Болгарии, Боснии и Герцеговине, Словении, Сербии, Македонии, Хорватии, Косово, Румынии, Черногорье, Польше, Швейцарии и Украине. На данный момент система PANTHEON имеет свыше 43 000 пользователей.

 

 

AGROPORT-2015 (http://agroport.uahttp://agroport.ua) – Международный форум по развитию фермерства в Украине, пройдет в рамках объявленного Организацией Объединенных Наций года почв. Состоится 15-17 октября в Харькове, на территории авиационного ангара Международного аэропорта «Харьков» при поддержке Харьковской областной администрации и группы DCH Александра Ярославского. Одно из крупнейших мероприятий аграрной отрасли в Восточной Европе. Это единственное в Украине мероприятие, включенное во всемирный календарь FAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН). По аналогии с прошлым годом организаторы ожидают не менее 300 компаний, представляющих агропромышленный комплекс различных уголков мира. Генеральный спонсор – АО «Харьковский тракторный завод им. Серго Орджоникидзе». Генеральный медиа-партнер 5 канал. Первый Международный форум по развитию фермерства AGROPORT, проходивший 16-18 октября 2014 года в Харькове, состоял из 7-ми крупных отраслевых мероприятий. В нем приняли участие более 90 компаний из 6 стран мира, и выступило порядка 60 докладчиков. Форум освещали более трех десятков печатных изданий и более сотни он-лайновых СМИ. Организаторами Международного форума по развитию фермерства AGROPORT-2015 выступают консалтинговая компания AviaBrand, Институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского, а также юридическая фирма ILF.
 

25 серпня 2015 року компанія «ТЕРРА ФУД» стала офіційним асоційованим членом Європейської Бізнес Асоціації (EBA) і була представлена бізнес-спілці України. Під час презентації та знайомства з новими членами Асоціації, Генеральному директору компанії «ТЕРРА ФУД» Георгі Гівішвілі було вручено сертифікат членства та обговорені спільні проекти на майбутнє.

 

Європейська Бізнес Асоціація була заснована у 1999 році як форум для обговорення та вирішення проблем, з якими стикаються бізнесмени в Україні. Цю ініціативу ділових людей, котрі побачили переваги та користь спільних дій європейської бізнес спілки, в Україні підтримала Європейська Комісія. Сьогодні Європейська Бізнес Асоціація є провідною організацією міжнародного бізнесу в Україні та об’єднує біля 900 європейських, українських та міжнародних компаній.

 

«ТЕРРА ФУД» об’єднує молочні активи Групи «ТЕРРА ФУД» — одного з найбільших українських вертикально інтегрованих холдингів, розвиваючого бізнес у трьох галузях (молочна, м’ясна, агро), з виробничими майданчиками в Україні. Компанія є сильним гравцем міжнародного ринку експортуючи продукцію у більш ніж 30 країн світу.

 

Сьогодні «ТЕРРА ФУД» — №1 з виробництва молочної продукції в Україні, абсолютний лідер з виробництва та продажу вершкового масла та рослинно-вершкових сумішей, №1 з продажу сира в Україні.

 

Ключові бренди компанії: «Ферма», «Тульчинка», Premialle, «Біла лінія».

 

Виробничі потужності «ТЕРРА ФУД» включають 19 заводів. Підприємства компанії сертифіковані на відповідність міжнародним стандартам менеджменту якості ISO9001, менеджменту в галузі безпеки харчової продукції ISO22000 та екологічного менеджменту ISO14001.

Cтали известны даты AGROPORT-2015 (agro-port.com), одного из крупнейших мероприятий аграрной отрасли в Восточной Европе. Международный форум по развитию фермерства в Украине состоится 15-17 октября. Местом его проведения уже традиционно станет территория авиационного ангара главной воздушной гавани СлобожанщиныМеждународного аэропорта «Харьков».

Форум пройдет в рамках объявленного Организацией Объединенных наций года почв. Соответственно, отечественные черноземы –  их развитие, потенциал и защитастанут главной темой обсуждения экспертов и гостей AGROPORT-2015. По аналогии с прошлым годом организаторы ожидают не менее 300 компаний, представляющих агропромышленный комплекс различных уголков мира.

Они смогут не только поделиться свои опытом, но и изучить возможности, а также инвестиционные перспективы украинской почвы. Как известно, именно в нашей стране сконцентрировано 30% всех европейских черноземов. Совокупно они могут ежегодно кормить более 300 млн человек, что в полтора раза превышает все население Западной Европысоответствии с региональной классификацией ООН).

Это не единственное, чем собираются удивлять организаторы мультиформатного мероприятия. Помимо традиционных тематических выставок, экспозиций сельскохозяйственной техники, специализированных конференций и экспертных круглых столов во время форума пройдут многочисленные, запланированные организаторами, встречи «один на один», что позволит фермерам, поставщикам и ритейлу заключить конкретные контракты.

Организаторами AGROPORT-2015 выступают консалтинговая компания AviaBrand, Институт почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского, а также юридическая фирма ILF.

Генеральный партнер Международного форума по развитию фермерстваАО «Харьковский тракторный завод им. Серго Орджоникидзе». «Украинский чернозем не зря многие называют отечественным «черным золотом». Для нас, как для производителей современной сельскохозяйственной техники, очень важно предложить клиентам то решение, которое позволит всем нам максимально защитить украинские почвы. Это та причина, по которой партнерство с организаторами форума для нас является принципиальным», –  подчеркнул Владислав Губин, генеральный директор ХТЗ.

Показательно, что в текущем году AGROPORT  –  это единственное в Украине мероприятие,включенное во всемирный календарьFAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН).

 

 

Справочная информация

 

   AGROPORT-2015(agro-port.com) – Международный форум по развитию фермерства в Украине, пройдет в рамках объявленного Организацией Объединенных Наций года почв.Состоится 15-17 октября в Харькове, на территории авиационного ангара Международного аэропорта «Харьков» при поддержке Харьковской областной администрации и группы DCH Александра Ярославского. Одно из крупнейших мероприятий аграрной отрасли в Восточной Европе. Это единственное в Украине мероприятие, включенное во всемирный календарь FAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН). По аналогии с прошлым годом организаторы ожидают не менее 300 компаний, представляющих агропромышленный комплекс различных уголков мира. Генеральный спонсорАО «Харьковский тракторный завод им. Серго Орджоникидзе».

Первый Международный форум по развитию фермерства AGROPORT, проходивший 16-18 октября 2014 года в Харькове, состоял из 7-ми крупных отраслевых мероприятий. В нем приняли участие более 90 компаний из 6 стран мира и выступило порядка 60 докладчиков. Форум освещали более трех десятков печатных изданий и более сотни он-лайновых СМИ.

Организаторами Международного форума по развитию фермерства AGROPORT-2015 выступают консалтинговая компания AviaBrand, Институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского, а также юридическая фирма ILF.


У цивілізованому світі парне молоко не п’ють...До вжитку там пропонують лише пастеризоване молоко. Високі вимоги встановлюються до безпечності та якості й іншої харчової продукції. З 20 вересня подібні правила запроваджуються і в Україні. Цього дня набувають чинності статті закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Та чи запрацює він на повну силу у зазначений термін? Про це йшлося під час недавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

 

Робота над «харчовим» законом, як фахівці охрестили закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», розпочалася сім років тому. Увесь цей час вона рухалася доволі непросто. Основну проблему голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов пояснив так: «Протягом усіх цих років ми мали шалений опір з боку всіх контролюючих органів. Тому що фактично в кожного з них відбиралися функції, за які вони дуже трималися, бо намагалися залишити фінансові джерела свого існування».

«Згідно з цим законом, - зауважила заступник керівника Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська, - створюється єдиний компетентний орган. Наразі цю роль відіграє Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, яка згодом буде трансформована в Державну службу безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

У президента Асоціації свинарів України Артура Лози своє пояснення причин тих труднощів, з якими стикалися розробники «харчового» закону. Ми зараз переходимо від філософії контролю за кінцевим продуктом харчування до філософії контролю самого процесу виробництва – від лану до столу. «І, як показує світова практика, ця система працює значно ефективніше, ніж попередня», – зауважив він.

Зрештою, Україна була зобов’язана ухвалити згаданий закон. На цьому наголосила заступник директора Департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Ольга Семенчук. За її словами, Угода про Асоціацію України з ЄС передбачає наближення нашого національного законодавства до вимог ЄС. «І одним із ключових пунктів є наш «харчовий» закон, який включає в себе гігієнічний пакет Євросоюзу. Йдеться про основні регламенти ЄС, які регулюють питання фітосанітарних заходів».

Та з’ясувалося, що зобов’язання щодо забезпечення харчової безпеки на рівні світових стандартів Україна взяла на себе значно ранішеще тоді, коли оформляла своє членство у Світовій організації торгівлі (СОТ). Про це нагадала радник із питань харчового законодавства Проекту Міжнародної фінансової корпорації ( IFC, Група Світового Банку) «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Катерина Онул. Вона, зокрема, сказала: «В цій угоді із СОТ зазначено, що міжнародними стандартами в даному випадку є стандарти Кодексу Аліментаріус (Codex Alimentarius). Європейське законодавство, яке було взято за основу в цьому нашому законі, також ґрунтується на міжнародних стандартах цього Кодексу».

Що важливо: на міжнародні стандарти Кодексу Аліментаріус переходять і країни Митного союзу, який нині перейменований на Єдиний економічний простір. А це означає, впевнена Катерина Онул, «якби Україна не прийняла цього закону, ми були б змушені працювати і торгувати лише всередині своєї країни без можливості вийти на міжнародні ринки, а отже, і без можливості нарощувати власний експортний потенціал». Отож закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є вхідним квитком не лише на ринки ЄС, а й на інші міжнародні ринки.

В Євросоюзі, як наголошувалося під час засідання Прес-клубу, захисту прав споживачів надається пріоритетне значення. Український «харчовий» закон, за словами Катерини Онул, також є проривом у захисті прав споживачів. «Тому нам треба зробити все, щоб ми споживали здорові та безпечні продукти, незалежно від того, чи виробляємо ми їх, чи ні».

Один із основних принципів безпечності харчової продукції в усіх розвинених країнах, нагадала Катерина Онул, полягає у відповідальності операторів ринку за свою діяльність. І кожен із тих, хто відступає від встановлених правил безпечності виробництва, зберігання, переробки та реалізації продукції, несе за це персональну відповідальність. Такий самий підхід запроваджує й український «харчовий» закон.

Він також запроваджує систему управління безпечністю продукції НАССР. Остання, як відомо, була сформована ще кілька десятиріч тому американським космічним агентством NASA. Потреба в ній диктувалася необхідністю гарантування безпечності харчових продуктів для астронавтів, коли ті вирушали у довготривалу космічну подорож. Та невдовзі з’ясувалося, що саме таких підходів до безпечності харчування потребують і земляни. Відтоді технологія НАССР набула поширення не лише в США, а й на європейському континенті, в інших країнах світу.

 Фахівці називають систему НАССР «рятувальним жилетом для бізнесу», бо вона дозволяє йому самостійно і постійно контролювати безпечність та якість харчової продукції на всіх етапах її просування від поля до споживачів. І в разі виникнення якихось негараздів, оператори ринку можуть оперативно реагувати на їх ліквідацію.

Що важливо, наголосила Катерина Онул, в «харчовому» законі міститься вимога до запровадження системи НАССР. А стосовно сертифікації за цією системою виробник ухвалює самостійне рішення – чи вдаватися йому до таких дій, чи ні. Тому що за це йому доведеться платити кошти.

«Якщо будуть вироблятися безпечні харчові продукти, якщо підприємства матимуть систему НАССР, то повернеться довіра споживачів. Таке виробництво буде більш конкурентоспроможним порівняно з тими компаніями, які не запровадять у себе відповідні системи управління безпечністю харчування», - сказала Катерина Онул.

І це не єдина перевага, яку отримують виробники харчових продуктів від запровадження системи НАССР. Учасники засідання Прес-клубу привертали увагу до того, що до підприємств, які працюють за її вимогами, зростає довіра і з боку партнерів. Бо для них це позитивний сигнал, який засвідчує, що з таким виробником можна мати надійні ділові стосунки.

Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» був ухвалений Верховною Радою ще минулого року. Відтермінування набуття чинності було потрібне для того, щоб сільгоспвиробники, переробники та інші оператори ринку могли належним чином підготуватися до його реалізації. Проте, Катерина Онул впевнена, що його імплементація буде непростою.

З цим згоден і керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко. «Закон досить важливий, - підкреслив він, - і цілком відповідає європейським нормам, однак є одне «але». Річ у тім, що структура нашого сільськогосподарського виробництва дещо інша, ніж у Європейському Союзі. Сьогодні найбільша проблема його впровадження на місцях і саме в секторі малих та середніх виробників».

У країні нараховується 4,6 млн. особистих селянських господарств (ОСГ). Вони вносять вагомий внесок у сільгоспвиробництво. У таких секторах, як виробництво тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції, ОСГ виробляють левову частку її загального обсягу. Тож постає питання, а що робити з ОСГ – впроваджувати в них хоча б елементи простежуваності сільськогосподарської продукції?

Над вирішенням цієї проблеми «АгроІнвест» працює вже протягом року. Зокрема, для малих сільгоспвиробників розроблено два посібники – методичні рекомендації. Один стосується сфери впровадження елементів системи НАССР для тваринницької продукції, а другий – для рослинницької продукції. Матеріал подається в популярній формі, щоб виробникам було зрозуміло, як діяти на практиці з максимальною вигодою для себе.

Також «АгроІнвест» підготував 24 консультанти, які можуть надавати допомогу дрібним сільгоспвиробникам у підготовці ними пакетів документів для того, щоб проводити сертифікацію чи запроваджувати елементи системи управління безпечністю продукції НАССР у практику. Така робота здійснюється в шести регіонах. Вона поширюється на сферу м’ясо-молочної продукції, на зберігання та передпродажну підготовку овочів та фруктів. «Досить складно, але процес пішов», - сказав Микола Гриценко.

Однією з проблем впровадження системи НАССР в Україні є подвірний забій худоби. Віднедавна почала поширюватися думка, ніби ця проблема вже остаточно вирішена. Та Микола Гриценко запевняє, що це зовсім не так: «У багатьох випадках ситуація залишилася незмінною: тварини забиваються в антисанітарних умовах».

Що потрібно робити, аби допомогти селянам у вирішенні цієї проблеми? «АгроІнвест» нині впроваджує два проекти, які передбачають створення сервісно-забійних цехів. Сільське населення зможе, таким чином, у нормальних санітарно-гігієнічних умовах здійснювати забій тварин і передпродажну підготовку. І відразу ці цехи готуються до сертифікації за системою НАССР.

Коли ми говоримо про безпечність та якість кінцевої харчової продукції, то маємо розуміти, що такі її параметри значною мірою залежать від безпечності та якості сировини, яка використовується при виробництві. «Тому потрібно, як і в Європі, впровадити систему GlobalGAP. Вона передбачає сертифікацію сільськогосподарської сировини».

На думку учасників засідання Прес-клубу, попри всі переваги нового закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» для вирішення наявних проблем, пов’язаних з безпечністю та якістю харчів в Україні, потрібно розробити цілу низку інших законів та нормативних актів. Виробники готові до їх впровадження, бо розуміють, що лише таким чином вони можуть витримати конкуренцію, яка загострюється як на внутрішніх, так і на зовнішніх продовольчих ринках.

Вкрай важливо, щоб такі підходи сприйняли й самі споживачі харчової продукції. Бо якщо американський фермер, який виробляє молоко, перед споживанням пастеризує його на виробництві, то ми наразі помилково вважаємо найякіснішим парне молоко від бабусиної корови, яку вона подоїла вручну. Що зрештою також є нонсенсом для цивілізованого світу.

 

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

Одним із пріоритетних напрямів реформування вітчизняного АПК залишається розвиток малого сільгосппідприємництва. Щодо необхідності надання йому належної законодавчої, фінансової, організаційної та інформаційної підтримки з боку держави неодноразово висловлювалися народні депутати, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, наукових кіл, громадських організацій, а також міжнародні експерти. Здавалося б, країна отримала бажаний консенсус, який забезпечить успіх спільній справі, і тепер головне – від політичних заяв перейти до конкретних дій.

Проте практика показує, що реалізувати намір щодо модернізації аграрної галузі у повній відповідності до сучасних вимог, створити всі необхідні умови для започаткування селянами малого бізнесу та успішного його ведення вкрай складно. На недавньому засіданні Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань наголошувалося, що українське село отримало в спадок численні проблеми, багато з яких досі не розв’язуються. Тож не випадково його учасники вирішили обговорити можливі шляхи для їх успішного подолання.

 

Аграрний бізнес підтримають ініціативні люди

Незабаром Міністерство аграрної політики та продовольства має завершити підготовку Стратегії розвитку сільського господарства і села в Україні на 2015-2020 роки. До її розробки залучені провідні фахівці аграрної галузі. Одну з таких робочих груп очолює заступник керівника Проекту USAID«АгроІнвест» Олександр Каліберда. Він поділився своїми думками щодо перспектив розвитку українського села.

За словами Олександра Каліберди, дотепер вітчизняний аграрний сектор залишається неструктурованим. Приміром, відсутнє точне визначення того, кого слід вважати малим сільгоспвиробникомчи особисті селянські господарства, чи дрібні фермерські. І це питання не пересічне, бо від нього залежать напрями, види, обсяги державної допомоги та умови її надання.

«Нам необхідно мати бодай невелику державну програму підтримки для тих, хто має бажання і навички розвиватися», - зазначив Олександр Каліберда. Адже саме ініціативні люди можуть дати необхідний поштовх для активного розвитку сільського бізнесу. Вони повинні отримати доступ до фінансових ресурсів, до страхування, їх необхідно навчити працювати по-сучасному.

«У більшості країн, які мають ефективну економіку, все вибудовується на ініціативі дрібного та середнього бізнесу, - підкреслив Олександр Каліберда. – Там є свої програми, підходи щодо підтримки малого сільгоспвиробника. Ми можемо на них орієнтуватися, використовувати напрацьований досвід».

Але для ефективного розвитку села замало покладатися лише на сільськогосподарське виробництво. Олександр Каліберда нагадав, що необхідно дбати про використання всіх ресурсів, якими володіє сільська місцевість. Це і сільський туризм, і виробництво традиційних продуктів, народні промисли тощо.

Асоціація розвитку сільського (зеленого) туризму вже 3 роки пропонує внести необхідні зміни до чинного законодавства, сказав Олександр Каліберда. Та, на жаль, рішення цього питання досі не просунулося. І таких прикладів можна навести чимало.

Зрештою ще один напрям роботи має надати перспективи українському селу. Він залежить від активізації сільської громади. «Вона повинна мати можливість самостійно обговорювати, розробляти програми розвитку, ухвалювати рішення щодо них і далі впроваджувати ці програми в життя», - зазначив Олександр Каліберда.

 

Самозайнятість малих сільгоспвиробників

Заступник директора з наукового забезпечення законопроектної роботи Інституту аграрної економіки Віталій Саблук відзначив, що дуже добре, що сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства говорить про пріоритет малих форм господарювання на селі.

«Я прибічник того, аби прирівняти малу форму господарювання до переважно самозайнятих форм господарювання, - підкреслив він. – А середніх сільгоспвиробників – до селоутворюючих. Усі інші – це індустріальне фермерство чи великі сільськогосподарські підприємства, зайняті саме примноженням капіталу».

За словами Віталія Саблука, Європа створила відповідні умови, за яких малі форми господарювання отримали більше ринкових переваг. І це попри те, щовони більш витратні. Однак заразом – і більш репутаційно відповідальні. А це забезпечує високу якість сільськогосподарської продукції та її безпечність.

На жаль, вітчизняні дрібні сільгоспвиробники про якість та безпечність власної продукції дбають недостатньо. Віталій Саблук розповів про ситуації, коли такі аграрні бізнесмени вирощують продукцію «на продаж» і «для себе». У першому випадку вони можуть застосовувати біостимулятори росту, антибіотики четвертого покоління, премікси тощо, а от для себе і рослини, і тварин плекають зовсім по-іншому. Чи припустима така вибірковість?

Віталій Саблук нагадав, що за такого підходу ми можемо стикнутися із ситуацією, яка свого часу виникла в Болгарії. До цієї країни, приміром, болгарський перець завозиться із Туреччини чи Греції. Бо жителі Болгарії відмовилися споживати власний перець, мовляв, якщо інші європейці не пускають його на свій ринок, чому ми повинні його їсти?

Самозайнятість малих сільгоспвиробників, на думку Віталія Саблука, повинна передбачати серйозний підхід з їхнього боку до забезпечення власної ефективної роботи в умовах ринку, конкурентоздатності своєї продукції. Тому повинні потурбуватися про відповідність продукції, яку виробляють, вимогам якості та безпечності харчових продуктів GlobalGAP, ідентифікувати корів, добровільно вести фермерську книгу тощо.

«До самозайнятого населення іншою має бути й податкова політика, модель прямої чи опосередкованої підтримки. Все це потребує відповідних законодавчих змін».

 

Куди зникають крупорушки?

До проблем малих бізнесменів, які спеціалізуються на переробці сільськогосподарської продукції, привернув увагу голова Комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський. Він, зокрема сказав: «Свого часу в селах масово ставили млини, крупорушки, невеличкі пекарні, м’ясопереробні підприємства, броварні. Де сьогодні ці виробництва? У металобрухті».

Він пояснив ситуацію таким чином. Уявіть собі фермера, який поставив крупорушку. До нього одразу приходить представник держави і каже: ти випускаєш соціально значимий продукт, тому ми регулюємо ціну на нього. Тому маєш її економічно обґрунтувати, отримати різні дозволи для реалізації цієї продукції. В разі невиконання цих вимог приїде відповідна інспекція.

«До об’єктів цінового регулювання належать практично всі види харчових продуктів, – сказав Олег Юхновський. – В результаті такі малі підприємства або скоротили обсяги виробництва, або закрилися, або пішли в тінь».

Олег Юхновський навів й інший приклад. «Для того, щоб реалізувати вино хорошої якості, фермер має придбати ліцензію на його виробництво і окремо ліцензіюна його оптову реалізацію, яка коштує 500 тис. грн. Покажіть мені того фермера, який здатен купити на рік ліцензію за таку суму і при цьому продавати вино власного виробництва в невеликій кількості».

З 1 липня пиво прирівняне до алкогольних напоїв, тож власникам малих броварень, яких зараз чимало в сільській місцевості, теж доведеться подбати про придбання таких дорогих ліцензій. «Навряд чи вони зможуть це зробити, - зауважив Олег Юхновський, - відтак програють конкуренцію великим виробникам пива».

Олег Юхновський вважає, що держава повинна змінити свої підходи до малих сільгоспвиробників. Насамперед має бути змінена система управління агропромисловим комплексом. Наразі вона не зазнала глибокої реформи. Ми досі маємо районні та обласні управління АПК, які дісталися в спадок від радянських часів.

На думку Олега Юхновського, одна з проблем дрібних сільських бізнесменів полягає в їхній роздрібненості. «Вони не здатні захистити власний економічний інтерес. Тому потрібно максимально сприяти об’єднанню сільгоспвиробників».

 

Мільйон сімейних фермерських господарств за півстоліття

Під час засідання Прес-клубу голова спостережної ради кредитної спілки «Вигода» і директор кооперативу здорового харчування «Віра» з міста Стрий Львівської області Петро Маковський презентував власну концепцію створення 1 млн. фермерських господарств сімейного типу протягом 30-50 років.

«Що ми сьогодні спостерігаємо на селі? – перепитав він. І сам відповів: - Латифундацію. Вона демотивує сільське населення. Дрібні господарники заздалегідь знають, що вони програють конкуренцію таким потужним господарствам, і тому відмовляються від ведення бізнесу».

При цьому, за інформацією Петра Маковського, у Франції середній розмір фермерського господарства становить 76 га, в Німеччині – 34 га, в Польщі землі можна акумулювати до 18 га. В тій самій Франції сільське населення становить лише 6%, а в Україні – 30%. У деяких наших областях цей показник сягає 50%.

Загалом в Україні особистих селянських господарств – 4,6 млн. Кожне з них обробляє по 1-2 га. Також маємо 105 агрохолдингів, які обробляють половину всієї землі сільськогосподарського призначення.

«Яке наше завдання? – провадив Петро Маковський. – Через механізм одержання фінансування, навчання, професійного дорадництва створити умови для відродження сімейних ферм».

За його підрахунками, 1 млн. сімейних ферм – це приблизно 10% українського населення. За умови запровадження запропонованого механізму ми можемо вийти на відповідний французький показник.

І тут суттєво зростає роль кредитних спілок. Вони сусідують з такими дрібними фермерськими господарствами, знають їхні проблеми, і тому завжди готові допомогти фінансами у вирішенні наявних проблем. Головне, щоб і уряд не залишився осторонь. Бажано, щоб він спрямував 0,5-1 млрд. грн. для кредитних спілок Національної асоціації кредитних спілок України та Всеукраїнської асоціації кредитних спілок. І це могла б бути державна програма, спрямована на кредитування винятково сімейних ферм.

Коментуючи запропоновану Петром Маковським програму, завідуюча Відділом економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Бородіна зазначила, що в Україні вже фактично існує 1 млн. сімейних ферм. Інша справа, що дотепер вони не мають такого статусу через відсутність належного законодавства.

«За нашими розрахунками, - сказала вона, - 20% чинних особистих селянських господарств є комерційними фермами. Тобто це справжні сімейні ферми, які повністю працюють на ринок. Тож мета мати їх 1 млн. уже здійснилася. Їх тільки треба підтримати».

 

 

Регіональний вимір малого бізнесу

Нещодавно розпочалася реалізація Програми USAID«Лідерство в економічному врядуванні». Про її цілі та завдання розповіла директор Програми Тамара Соляник.

Ця Програма впроваджується  Фондом «Східна Європа» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» та Київським економічним інститутом.

Програма аналізує ситуацію, що складається, зокрема, в сільськогосподарському секторі, займається законотворчістю, навчанням та адвокацією. Вона працює як на центральному рівні, так і в регіонах.

«Ми маємо стати платформою для сталого діалогу, який дозволить здійснювати необхідні реформи. І, що дуже важливо, - отримувати очікувані результати», - сказала Тамара Соляник.

Вона також повідомила, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі зараз працює над стратегією державної підтримки малого та середнього бізнесу. І висловила сподівання, що цей документ доповнить аграрну Стратегію.

«У нас було чимало стратегічних програм, - нагадала Тамара Соляник. – Але щоразу бракувало коштів на їх реалізацію. І в цьому полягає проблема. Тому нам треба знаходити нові форми державно-приватного партнерства».

Вона послалася на ситуацію в Дніпропетровській області. Цей промисловий регіон здебільшого представлений великим бізнесом, який донедавна був зорієнтований на російський ринок. Але тепер змушений шукати нові місця збуту своєї продукції. А сама область має дбати про розвиток малого та середнього бізнесу, в тому числі, й такого, що працює в сільській місцевості.

Тамара Соляник зауважила, що Програма вже одержує запити від регіонів. Так, Дніпропетровська область зацікавлена не просто вибудовувати малий та середній бізнес, а й одразу подбати про його експортну конкурентоспроможність. Для цього вони хочуть задіяти місцевий науковий потенціал. І за рахунок донорських програм створити сертифікаційний центр. Він може стати тим осередком, що посприяє підприємствам отримувати сертифікати, без яких вихід на зовнішні ринки неможливий.

А Тернопільщина зацікавилася розвитком туризму, обслуговуванням сільськогосподарських підприємств. На їх думку, це дозволить новим територіальним громадам ефективно підвищити добробут їхніх мешканців.

 

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

 

Коментарі

Изображение
Седрик Германн: "В Україні низький рівень агрострахування"
15.03.2017
Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських... Подробнее...
Изображение
Хен Ліхтенштейн:"Сільське господарство - складний бізнес"
14.03.2016
Президент і Генеральний директор компанії Adama Agricultural Solutions Хен Ліхтенштейн... Подробнее...
Изображение
Гжегож Гайда:"Житлова реформа хворіє на популізм"
11.03.2016
Чи повинна держава ремонтувати будинки в приватній власності? Відповідь на таке... Подробнее...

 

Новини у фотографіях 

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/539601_MG_2234.JPG

Повнолітня "Людина року"

Цієї весни на всіх, причетних до створення загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ», на її незмінних друзів і прихильників чекає подвійне свято. По-перше, це урочисте дійство вшанування переможців і володарів титулу «ЛЮДИНА РОКУ-2011», See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134157bilyk_.jpeg

Перша музична премія "Yuna"

 8 лютого 2012 року в НПМ «Україна», відбулась перша щорічна музична премія YUNA – національна церемонія нагородження найкращих в музичній сфері. Перша церемонія нагородження премії «Yuna» відзначила найкращих діячів музичного мистецтва See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/508028marafon_058.JPG

Найдовший телемарафон

З 5:30 29 березня  до 19:30 2 квітня 2012 року в он-лайн трансляції на сайті та в ефірі Першого Національного й ТРК «Ера»  тривав телемарафон «Пісня об’єднує нас!», який зробив See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/784436bovych_.jpg

Язичницькі символи Бовича

Понад 80 робіт, вирізьблених з дерева та присвячених прадавній язичницькій  та християнській духовності українців, покажуть у Києві з 5 по 17 квітня. Виставка «Дідизна», на якій будуть представлені твори одного з See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/565483fashion_04.JPG

Український EuroFashion

19 березня показом колекцій України та Іспанії відкрився проект EuroFashion ювілейного UFW. З цього показу стартував унікальний проект «модної» Європи, присвячений проведенню в Україні Євро-2012. Окрім численних гостей, показ відвідали See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/795012Devid_Spryit_Stefan_Kaltemberger.jpg

Презентация ультрабуков в Киеве

Одна из самых ожидаемых новинок первого квартала 2012 года, ультрабук Dell XPS 13 был презентован в культурно-развлекательном центре ATMASFERA 360. В атмосфере технологий третьего тысячелетия звезду ультрабука Dell XPS 13 в See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/134095hluschenko_.jpg

Графика Николая Глущенко

С 6 по 18 апреля 2012 года в залах Киевского национального музея русского искусства пройдет выставка коллекции графики 1930 – 1970-х гг. выдающегося  украинского художника, непревзойденного колориста – Николая Глущенко. See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/841692mak_donaldz_.JPG

Стояти за касою не просто...

11 листопада 2012 року відомі українські спортсмени, музиканти та громадські діячі відвідали МакДональдз на Хрещатику в Києві, де взяли участь у цьогорічній благодійній акції «День Щастя». Кожен небайдужий може також See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/377310RadissonBluHotelKyivPodil_.JPG

На древнем Подоле - новый Radisson

The Rezidor Hotel Group, одна из наиболее динамично развивающихся компаний в мировой гостиничной индустрии, входящая в составTheCarlsonRezidorHotelGroup, открыла второй отельв Киеве– Radisson Blu Hotel Kiev, Podil. Новая гостиница на 164 See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/699123lg_tv_.jpg

Перший у світі 84-дюймовий телевізор

Компанія LG Electronics спільно з мережею магазинів побутової техніки COMFY представила перший у світі 84-дюймовий CINEMA 3D Ultra HD телевізор на українському ринку. CINEMA 3D Ultra HD телевізор LG був уперше See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/550710576_predTalant.JPG

Мастера предпринимательства

Компания «Эмвей Украина» вместе с Украинским союзом промышленников и предпринимателей открыла «Мастерскую предпринимательства». 16 ноября 2012 года прошла конференция «Мастерская предпринимательства». В рамках конференции состоялось три события: награждение победительниц первого национального See details

http://www.bizreliz.com/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/113953pampers_.jpg

Тато-мама

30 января 2013 г. в научно-развлекательном центре «Атмасфера» в Киеве прошел первый всеукраинский Trendy Mama Forum, посвященный самым актуальным трендам и инновациям в уходе за малышами. Послушать экспертов и известных See details

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені