Агропром

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з іншими членами Громадської коаліції звернулись з відкритою заявою проти продовження мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. 

Зокрема у заяві йдеться, що у 5-ту річницю початку Революції Гідності робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян.                                                                                                     

У зв’язку з ухваленим 22 травня 2018 року рішенням ЄСПЛ, наголошується на тому, чим відрізняється нинішня ситуація від тієї, яка була рік тому, та до яких наслідків може призвести рішення механічно продовжити мораторій.                                                                                

 По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет.                      

  По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). Ті посадовці, які регулярно звітують міжнародним партнерам про здійснені реформи, повинні будуть знайти пояснення, чому Україна ігнорує рішення ЄСПЛ.                 

  По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що «Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -  карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».                                                                     

 Першими уже задокументували свій намір залишити все, як було, всупереч рішенню ЄСПЛ, автори законопроектів №9355 від 30.11.2018 та 9355-5 від 04.12.2018. Наступними, окрім авторів інших аналогічних законопроектів, будуть члени профільного Комітету, які поставлять підписи на підтримку їх внесення на розгляд ВР. Далі – депутати, які голосуватимуть поіменно. Потім – спікер та президент, які підпишуть закон.

Учасники Коаліції закликають:

Голову Верховної Ради Андрія Парубія - не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що порушують конституційні права громадян, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення.

Президента Петра Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – внести до 7 грудня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених.

Народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни і для них особисто, до яких неминуче призведе їх голосування за продовження мораторію.

Учасники Коаліції звертаються до представників української постмайданної влади у 5-ту річницю початку Революції Гідності мислити категоріями не доби колективізації, а у відповідності до європейських цінностей.

 

Підтримати ініціативу можна за посиланням.

 

Довідково: Громадська коаліція за скасування мораторію на землю була створена 21 червня 2018 року. Серед ініціаторів та членів Коаліції – Український клуб аграрного бізнесу, Центр економічної стратегіїї, Незалежна асоціація банків України, Українська Гельсінська спілка за права людини, Асоціація "Укрсадпром", Спілка українських підприємців, Насіннєва асоціація України, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, VoxUkraine, ГО State Watch, ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України", Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства. У Меморандумі сформульовано 14 головних негативних наслідків 17-річної дії мораторію, та 8 ключових принципів, на яких, на переконання учасників Коаліції, має бути відкрито ринок сільгоспземель.

Перспективи розвитку плодоовочевої галузі в Україні обговорили учасники конференції «Прибуткові ланцюжки поставок для свіжих овочів та фруктів», яка нещодавно відбулася в Одесі. Захід провели Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) та Проект IFC«Аграрні розписки в Україні». Участь у ньому взяли фермери, переробники та представники оптових компаній, які переважно представляють причорноморський регіон. Вони обмінялися досвідом успішної роботи та обговорили можливості залучення до галузі додаткових фінансових та матеріальних ресурсів за допомогою нового інструменту кредитування – аграрних розписок Сохранить .

 

Місце проведення конференції було обране не випадково: південні області нашої країни особливо активно орієнтуються на виробництво овочів і фруктів. Цього року тут справді вдалося отримати хороші врожаї. Однак разом із високими показниками аграрії стикнулися і з загостреними проблемами галузі, які напряму пов’язані з переробкою та реалізацією готової продукції. А головне, багато з них досі не можуть отримати відповідь на питання, як зробити власний бізнес стабільно прибутковим та менш ризиковим, який не залежить винятково від особливостей погоди.

Сьогодні йдеться про докорінне реформування переважно сировинної галузі на виробництво доданої вартості. Як відзначали учасники конференції, це передбачає її широке інфраструктурне забезпечення та впровадження ефективно діючих бізнес-моделей, а також сучасні підходи до залучення фінансування.

На цьому, зокрема, наголосив експерт Проекту IFC«Аграрні розписки в Україні» Сергій Потапов. Він нагадав, що існують два принципових підходи до виробництва та реалізації плодоовочевої продукції. В першому випадку сировина продається безпосередньо з поля, але другий підхід перспективніший і передбачає підготовку кінцевого продукту. Останній створюється в пакувальних домах чи в місцях, де для цього існують спеціальні умови.

«Сьогоднішні споживачі платять за якість, вони рахують свої гроші. І все рідше хочуть на балконі вирощувати цибулю чи тримати під ліжком картоплю. Запаси почали робити менше, а до супермаркетів ходити частіше», - відзначив він.

Останнім часом в Україні намітилися позитивні інфраструктурні зрушення. На ринку вже працюють підприємства, орієнтовані на поставку кінцевої продукції. Причому не лише вітчизняним споживачам, але й зарубіжним.

Про свою бізнес-модель під час конференції розповіла компанія «Грін Тім» з Херсонської області. Профільною культурою для неї є цибуля. Але також тут вирощують моркву, гарбуз, різні сорти капусти, часник. А нещодавно спробували зайнятися солодкою картоплею – бататом, під нього у своєму фермерському господарстві відвели 60 га. Наразі за цією культурою ще не отримують таких врожаїв, як у Португалії чи Південній Америці, та сподіваються підтягнутися до них за 3-5 років.

«Наша бізнес-модель – поєднати власне вирощування та партнерство з фермерами, - зазначив комерційний директор компанії Дмитро Череватов. – У сезоні 2017/2018 років у нас було 30% власного виробництва овочів, а 70% нам привозили зі сторони».

На його думку, така модель є перспективною. Хоча в ній існують і певні недоліки. Нерідко постачальники прагнуть швидко отримати гроші і не думають про довготермінову співпрацю.

«Фермери кажуть нам: привозьте своїх людей, збирайте все в полі і все відвозьте»,  - розповів Дмитро Череватов. Такі аграрії сьогодні можуть вирощувати  овочі, а завтра переключитися на сою чи іншу культуру, яку вважають вигіднішою для себе на даний момент. Але серйозний бізнес хоче мати справу з серйозними партнерами.

«Ми плануємо збільшити власні обсяги вирощування. Та для того, щоб масштабуватися, треба шукати надійних партнерів. Ми хочемо, щоб надалі вони вирощували для нас половину обсягів продукції», - пояснив комерційний директор компанії «Грін Тім».

Подібний підхід до бізнесу демонструє й компанія «Калинівка-Преміум» з Київської області. На ринку вона працює вже 20 років, вирощує овочеві культури  - як на відкритих ґрунтах, так і в теплицях. А також займається закупівлею та перепродажем залученої продукції.

Генеральний директор компанії Марія Антонова вважає, що фермер повинен орієнтуватися на вирощування якоїсь певної культури і «бути профі у монокультурі». Це дозволить здешевити виробничий цикл, що чимало важить для агровиробника в умовах зростаючої конкуренції.

«Виробнича собівартість не повинна перевищувати 6 центів за один кілограм продукції. На сьогоднішній день у більшості фермерів цей показник удвічі більший», - відзначила вона.

На вирощуванні монокультури зосередилась і компанія «АгроПатріот» з Одеської області. Перевагу вона надала часнику.

«Подивившись, що є на ринку, врахували кілька факторів, - розповіла її генеральний директор Наталія Сударкіна. – По-перше, ця культура повинна добре зберігатися. Тому від полуниці, якою займалися наші сусіди, одразу відмовилися. По-друге, продукція має бути експортно зорієнтованою і добре запитаною на внутрішньому ринку».

Зараз компанія самостійно вирощує часник на власних 100 га та стільки ж – спільно з фермерами. Причому ці партнерські господарства знаходяться не лише на Одещині, але й в інших областях.

2018 року «АгроПатріот» завершив будівництво першого в Україні складу для зберігання часнику. Він вміщує до 1 тис. тонн продукції. Такий підхід дозволяє компанії пропонувати її ринкові не одразу після збирання врожаю, коли ціна на продукцію особливо низька, а тоді, коли ціна зростає.

На думку учасників конференції, бізнес-моделі, орієнтовані на створення сучасних інфраструктурних потужностей та вміле використання їхніх можливостей, забезпечують їм високу прибутковість. Приміром, у компанії «Калинівка-Преміум» кажуть, що вони не втрачають, а заробляють на низькій ціні.

«Ми вирішили, що якщо ціна падатиме, то скуповуватимемо дешеву продукцію, відправлятимемо її на переробку, а в момент зростання продаватимемо її за вигіднішими цінами», - пояснила Марія Антонова.

Українська плодоовочева продукція останнім часом стає все запитанішою не лише на внутрішньому ринку, але й на зовнішньому. Самі учасники конференції це підтверджують. Згідно з інформацією, озвученою на ній, сьогодні у пошуках можливих поставок цибулі, моркви, капусти до України масово приїздять закупівельники з низки європейських країн, де для цих культур нинішній рік виявився неврожайним. Окрім цього і на іншу українську плодоовочеву продукцію є чималий попит за кордоном.

Хоча потрапити туди їй часто буває непросто. Зокрема, в Європі пред’являють високі вимоги до її якості та безпеки. Тому успішним буде той бізнес, який отримав сертифікат Global GAP.

Серед тих, хто потурбувався про нього, - компанія «АгроПатріот».

«Сертифікат, насамперед, потрібен виробнику, - розповіла Наталія Сударкіна. – Коли ми беремо участь у виставках, міжнародних конференціях, до нас звертаються зарубіжні партнери. І перше питання, яке вони ставлять, - чи є у нас сертифікація? Без цього зрушити з місця неможливо, експорт для вас закритий. Ще сертифікація дозволяє налагодити виробництво для безпечної продукції, безпечної роботи людей та піклування про оточуюче середовище».

Більшість компаній, які під час конференції ділилися успішними історіями роботи, змогли вірно організувати бізнес і отримати підтримку інвесторів. Для фермерів така допомога – важлива запорука вдалого розвитку. Сьогодні держава, а також наші зарубіжні партнери, високо оцінюючи перспективи розвитку вітчизняної аграрної галузі, надають різну допомогу сільгоспвиробникам. У нашій країні працює кілька оптових ринків сільгосппродукції. І конференція в Одесі проходила якраз на базі одного з них – ринку «Початок».

Цей ринок є не лише місцем, де продають і покупають сільгосппродукцію, але й інформаційною платформою для фермерів. Тут їх консультують у питаннях ведення бізнесу, виходу на нові ринки збуту, налагодження ділових контактів, незалежного фінансування своїх проектів. На базі ринку для аграріїв нерідко проводять тренінги.

Директор ринку «Початок» Олександр Воропаєв підкреслив, що вони отримують чималу допомогу від своїх партнерів, зокрема, від проектів UHBDP, IFC, USAID. Зараз тісно спілкуються з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку і вважають, що також зможуть реалізувати з ними нові проекти.

«З UHBDPпрацюємо з 2015 року, - розповів він. – І торік змогли спільно реалізувати програму, розраховану на дрібного виробника. Ми надавали фермерам два дні – суботу та неділю – для безкоштовної торгівлі. Вартість торгового місця повністю покривав Проект UHBDP. Це – пікові дні, коли на ринку могло бракувати торгових місць».

Учасниками програми стали 30 фермерів. За даними, отриманими від них, вони реалізували на ринку 340 л меду, близько 60 тонн свіжих овочів і фруктів. Загальна їхня виручка склала близько 669 тис. грн.

Серйозну допомогу фермерам надає і Проект IFC«Аграрні розписки в Україні», який займається впровадженням у нашій країні цього нового фінансового інструменту. З нинішнього року аграрні розписки активно використовуються малими та середніми сільгоспвиробниками всієї України. І якщо раніше ними переважно користувалися виробники зернових та олійних культур, то останнім часом до їх числа долучилися й ті аграрії, які займаються нішевими та плодоовочевими культурами. Завдяки аграрним розпискам фермери отримали необхідні ресурси для вирощування картоплі, яблук, часнику, моркви, цукрового буряку, гречки, малини, лохини, кавунів, гірчиці та низки інших культур.

З нинішнього року з аграрними розписками почав працювати і «АгроПатріот».

«Це спрощена модель кредитування під заставу врожаю, - зазначила Наталія Сударкіна. – Ми оформили дві аграрні розписки. У вересні, коли здійснюється посадка часнику, ми готові розглядати такий вид співпраці з фермерами, у яких є від 5 до 10 га землі. Ми видаємо їм насіння під оплату 30%, 70% від їхньої вартості вони повертають наступного року врожаєм. Ця модель дає всім учасникам процесу розуміння, в кого яка відповідальність».

На думку учасників конференції, завдяки такому підходу аграрні розписки особливо важливі для плодоовочевої галузі. Новий інструмент кредитування, який нотаріально засвідчується та заноситься до загальнонаціонального Реєстру аграрних розписок, дисциплінує учасників ринку, допомагає планувати спільну роботу і одночасно – розвивати власний бізнес. Учасники конференції, які вже працюють з аграрними розписками, підкреслювали, що це дуже гнучкий у використанні інструмент, який максимально враховує інтереси кредиторів та позичальників. Він простий в оформленні – ця процедура займає лічені дні. Тому не випадково попит на нього в Україні постійно зростає.

Так, згідно з даними Проекту IFC«Аграрні розписки в Україні», станом на 4 грудня, всього вже видано 752 аграрні розписки. Завдяки їм до сільського господарства залучено понад 4,7 млрд. гривень.

«У південних регіонах України фінансування сільського господарства більш ризикове, що зумовлено кліматичними умовами, - відзначила керівник Проекту IFCХелен Фейрлемб. – Через це значною мірою потерпає плодоовочева галузь. Переважно кредитуються експортно орієнтовані культури, наприклад, зернові – вони прив’язані до долара, і тому ціни на них прогнозовані. Овочеві культури здебільшого прив’язані до внутрішнього ринку, і кредитори не поспішають вкладати гроші в цей сегмент. Аграрні розписки дають необхідні ресурси виробникам, забезпечуючи їм успішну роботу та прибутковість. Таку ж вигоду отримують і кредитори».

 

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти» нагадує, що виробники та постачальники овочів і фруктів мають можливість у рамках п’ятнадцятої міжнародної конференції «Овочі та фрукти України-2018. Вектор на експорт» провести прямі переговори с представниками більш ніж 30 компаній, які займаються закупівлею плодоовочевої продукції.

 

Станом на сьогодні реєстрація байєрів завершена, і заявки приймаються виключно від постачальників. Свою участь в торгових форумах, які будуть проводитися під час конференції, підтвердили наступні компанії:

 

1) байєри з Експортного торгового форуму (5 грудня):

  • IG International Pvt. Ltd (Індія);
  • Zen Agrifoods LLP (Індія);
  • Suhol AL-Fayha Trading LLC (Оман);
  • Сhop Tong Guan BHD (Малайзія);
  • Nitz Supplies (Індія);
  • Yeo Bee Ean (Малайзія);
  • Richard Harvest (Гонконг);
  • E-foods (В'єтнам);
  • Alquimiafruits (Іспанія);
  • LST-Polska (Польща);
  • DashTrade BV (Нідерланди).

 

2) байєри з Торгового форуму "Рітейл Центр" (6 грудня):

  • ТОВ «Рітейл Тренд» (мережа супермаркетів «Фуршет»);
  • ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна (мережа гіпермаркетів Metro);
  • ТОВ «Ашан гіпермаркет Україна» (мережа гіпермаркетів Auchan);
  • ТОВ «АТБ-Маркет» (мережа супермаркетів «АТБ»);
  • «Альянс Маркет» (мережі магазинів «Fresh-маркет», «Фреш», «Арсен», «Союз», «Квартал» та ін.);
  • ТОВ «Таврія-В» (мережі супермаркетів «Таврія-В», «Космос»);
  • ТОВ «Еко» (мережа супермаркетів «Еко-Маркет»);
  • Торговий дім «Калинівка-Преміум»;
  • ТОВ «Фудмаркет» (мережі магазинів «Велмарт», «Велика Кишеня»);
  • ТОВ «АІП Агрогруп»;
  • ТОВ «Старфрут»;
  • ТОВ «Фруктус Нобіліс»;
  • Компанія «Цитрус»;
  • ТОВ «Завод Смілянська Хлодня»;
  • Група компаній Fozzy (мережі магазинів "Сільпо", "Le Silpo", "Фора", "Fozzy");
  • ТОВ «Експансія»;
  • ТОВ «Вересень Плюс»;
  • ТОВ «Фрешстарт» (Білорусь);
  • ТД «Верес»;
  • ПАТ «Українська Фруктово-Овочева Компанія»;
  • ПІІ «Білла Україна»;
  • ТОВ "Фрутреал" (Білорусь).

 

Нагадуємо ключові організаційні моменти події:

  • конференція «Овочі та фрукти України-2018» проводиться в рамках єдиної в Україні професійної плодоовочевої виставки Fresh Business Expo 2018, на якій буде представлено близько 100 компаній як виробників, так і постачальників МТР для плодоовочевого сектору;
  • для учасників конференції пропонуються пільгові умови участі в торгових форумах;
  • у виробників овочів і фруктів є можливість демонстрації зразків своєї продукції в рамках триденної експозиції в залі конференції;
  • реєстрація учасників конференції та торгових форумів завершиться 30 листопада.

 

Організатором конференції виступає проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

Подія проводиться за підтримки проекту UHBDP.

Партнери події – Українська Плодоовочева Асоціація та проект East-Fruit.

Генеральний медіапартнер конференції – проект Profihort.

 

Розміщено на правах партнера

Проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти» нагадує, що заявки на участь в п’ятнадцятій міжнародній конференції «Овочі та фрукти України-2018. Вектор на експорт» будуть прийматися виключно до 30 листопада, а наступного тижня на сайті події з’явиться актуальний список учасників, що буде щоденно оновлюватись.

 

Всього лише за декілька останніх днів до делегатів події встигли приєднатись такі компанії, як Асоціація Moldova-Fruct (Молдова), ТОВ «Фрутреал» (Білорусь) та представники вітчизняного сектору: ТОВ «Двіпа», ПП «Торговий дім «Золота миля», ТОВ «Інсолар-Холод», ТОВ «ВЗП «Еліка», СТОВ «Агрофірма «Красне», ТОВ «Обрій», ТОВ «Чистий продукт», СТОВ «Воля», ПП «Аграрна компанія 2004», ТОВ «Золотоніські сади», ТОВ «Петруцалек», ПрАТ «Фрау Марта», ТОВ «Юнік Гарден», ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс», ТОВ «Агрофірма «Володимирські сади», ТОВ «Шувар», СФГ «Перлина Поділля», компанія «Євро Фреш Фрут», представництво Messe Berlin в Україні, AgroFruitConsult, ТОВ «Сади Дніпра», Українська асоціація виробників картоплі, ФГ «Вітагро», ТОВ «Реальна технологічна альтернатива», ВГО «Українська горіхова асоціація», ТОВ «Херсонський тепличний комбінат», ТОВ «Арті», ТОВ «Бюлер сервіс», ПП «СВ-Імпекс», ТОВ «Холдіс Агро» і багато інших.

 

Усього в конференційних заходах 4-6 грудня приймуть участь близько 250 делегатів із Німеччини, Італії, Нідерландів, Польщі, Молдови, Індії, Іспанії, Оману, Гонконгу, В’єтнаму, Малайзії та Білорусі, а для того, щоб приєднатися до них, необхідно заповнити заявку на участь.

 

Ключові організаційні моменти конференції:

- подія проводиться в рамках єдиної в Україні професійної плодоовочевої виставки Fresh Business Expo 2018, на якій буде представлено близько 100 компаній як виробників, так і постачальників МТР для плодоовочевого сектору;

- в рамках конференції проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти» організовує одразу два торгових форуми: Експортний форум 5 грудня за участі імпортерів із ЄС, Близького Сходу та Південно-Східної Азії та торговий форум «Рітейл Центр» 6 грудня за участі вітчизняних мереж супермаркетів та гуртових компаній із України і Білорусі;

- для учасників конференції пропонуються пільгові умови участі в торгових форумах;

- у виробників овочів і фруктів є можливість демонстрації зразків своєї продукції в рамках триденної експозиції в залі конференції та торгового форуму.

 

Розміщено на правах партнера

Другий за потужністю виробник добрив КАС в Україні, агрохімічна компанія Grossdorf,  запустить виробництво у Вінницькій області.

Відкриття заводу поблизу міста Хмельник заплановане на середину грудня, таким чином клієнти підприємства зможуть отримати добриво вже до початку наступного сезону. Обсяг виробництва на новому заводі становитиме 70 тис тонн на рік, обсяг зберігання – 3 тис тонн.

«Ми відшукали майданчик, який нам підходив, та підготували його належним чином. Нині проводяться роботи з виготовлення обладнання для заводу, далі воно пройде випробування на основному виробництві, буде перевезене у Хмельник та змонтоване. Орієнтовно ці роботи займуть півтора-два місяці. Таким чином виробництво буде запущено до кінця 2018 року, й агровиробники цього регіону будуть забезпечені КАС вже у весняному сезоні 2019 року», - відзначив Сергій Рубан, комерційний директор агрохімічної компанії Grossdorf

Протягом останнього року стратегія групи дещо змінилася. Якщо раніше акцент робився на залізничних перевезеннях, то зараз у компанії планують побудувати заводи в основних регіонах, де є значна потреба в добривах. Це вже третій завод, який група Grossdorfзапустить цього року. У 2019 році є наміри відкрити ще три підприємства з виготовлення КАС і два підприємства з виробництва компактованих добрив. Загальна потужність виробнича потужність групи в Україні до кінця 2019 року складатиме 700-800 тисяч тонн рідких, і 200-250 тисяч тонн компактованих добрив. Інтенсивна розбудова мережі заводів спричинена як планом розвитку групи компаній, так і бажанням убезпечити клієнтів від логістичних проблем під час активних закупівель і підготовки до посівних робіт.

«Ми розуміємо, що найближчі два роки ПАТ «Укрзалізниця» матиме проблеми по забезпеченню рухомого складу, новими цистернами та тепловозами. Законопроект про приватну тягу був провалений у Верховній Раді, то ж питання по реформуванню цього державного монополіста знову відкладено у часі. Аби забезпечити своїх клієнтів добривами, ми рухаємося у ті регіони, де ПАТ «Укрзалізниця» має складнощі з доставкою товару», - зазначив Сергій Рубан. На сьогодні група компаній оперує парком в 150 цистерн для перевезення рідких добрив – найбільшою кількістю таких ємностей в Україні.

Компанія вкладає кошти не лише в розширення виробництва, а й інвестує у розвиток технологій та обладнання, аби не залежати від зовнішніх постачальників. «Усе програмне забезпечення, 99% устаткування і всі технології – є власною розробкою і виготовляється групою Grossdorf, ми самі будуємо наші заводи, і самі їх експлуатуємо. Окрім насосів, все устаткування – українського виробництва», - додає комерційний директор.

Також у групі компаній продовжують диверсифікувати канали постачання сировини. Переважно імпортують з Узбекистану, але є домовленості про регулярні постачання з Литви, Білорусі, Казахстану та пропрацьовають країни Близького Сходу, Африки та Туркменістан. 

 Довідково. Агрохімічна компанія Grossdorfстворена в 2016 році на основі поєднання українського і німецького досвіду роботи на агрохімічному ринку. Основними напрямками діяльності компанії є виробництво, імпорт, транспортування добрив, а також надання послуг із внесення безводного аміаку. Потужність виробництва рідких добрив КАС становить 480 тис т/рік. Частка компанії на ринку КАС складає 15%.Обсяг виробництва компактованих добрив близько 60 тис.т/рік.Основна спеціалізація компанії – постачання основних добрив для точного землеробства.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Заголовки передовиць

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені