Агро

Редагувати

Кількість коротких статтей:

Кількість посиланнь:

Вы можете поміняти порядок відображення перетягуванням элементів:

  • Агро
Зберегти
Скасувати
Відновити

Агропром

Яйце чи курка?!

Image - Яйце чи курка?!

Семінар з птахівництва «Яйце чи курка?!» відбувся у місті Тернопіль (Готельний компле

Вівторок, 1.01.2019 COMMENTS

Вода,Напої,Соки,Чай,Кава

Лімітована серія "Міста

Улюблена природна вода українців ТМ «Моршинська» випустила серію пляшок з етикетками,

Неділя, 13.01.2019 COMMENTS

Молоко, Хліб, Цукор, Кондитерські вироби, Мед

Медична благодійність Ро

Кондитерська Корпорація Рошен передала  Інституту серця МОЗ України медичне обладнання, варт

Середа, 28.11.2018 COMMENTS

Рибні та М'ясні вироби, Олія, Овочі, Консерви

Переговори на конференці

Проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти» нагадує, що виробники та постачальники овочів і

П'ятниця, 23.11.2018 COMMENTS

Агро

Улюблена природна вода українців ТМ «Моршинська» випустила серію пляшок з етикетками, присвячену 5 містам України. Лімітована серія покликана надихнути красою та атмосферою кожного з міст – Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та Києва. У дизайні етикетки поєднуються три мурали, впізнавані ландшафти і логотип міста.

Природна вода «Моршинська» популярна по всій території країни. Арт-проект «Міста України» використовує етикетку як об’єкт образотворчого мистецтва, здатний зміцнити зв’язки між людьми, які живуть у різних містах, нагадати про рідне місто тим, хто переїхав, і послужити коротким оглядом яскравих і символічних муралів, що формують атмосферу українських міст сьогодні.

«Лімітована серія «Міста України» – у першу чергу, емоційний проект, у який закладено декілька смислів, здатних зачепити різні струни душі – комусь буде приємно побачити силует міста дитинства або згадати події та подорожі, пов’язані з різними містами, а когось зачепить символізм сучасного мистецтва муралів. Ми хочемо використовувати широку географічну представленість «Моршинської» і поєднати невидимою ниткою міста України», – прокоментувала Наталія Ревіка, маркетинг-директор IDS Borjomi Україна.

«Такі проекти, як «Міста України», допомагають просувати бренди міст і розвивати внутрішній туризм. У кожного міста є канонічні прикмети – це будівлі та пам’ятники, що формують загальний силует міста. А сучасні урбаністичні символи – це яскраві і впізнавані мурали, які вже стали частиною міської культури для жителів і обов’язковим пунктом екскурсійних програм для туристів. «Моршинській» вдалося об’єднати ці символи на одній етикетці», – додав Іван Ліптуга, президент Національної туристичної організації України.

Лімітована серія «Моршинської» «Міста України» була вперше презентована на Міжнародній туристичній виставці в Києві, а також на Міжнародному Самміті в Одесі в рамках панелі маркетинг територій. Продукт представлено пляшками об’ємом 1,5 л (негазована), лімітована серія буде у продажу до кінця 2018 року.

Семінар з птахівництва «Яйце чи курка?!» відбувся у місті Тернопіль (Готельний комплекс «Глобус») у грудні місяці.

Організатори: ТОВ «ТЕКРО», ТОВ «ІНКУБА».

«Яйце чи курка?!» - ось з такою креативною назвою 13 грудня пройшов семінар по птахівництву в м. Тернопіль. Організатор семінару чеська компанія ТЕКРО та компанія ІНКУБА. Семінар відвідало понад 40 компаній!!! 

Розпочав семінар директор чеськоїкомпаніїТЕКРО-УкраїнаЙозефВондроуш докладом про мотивацію персоналу. Розповів про практичні приклади матеріальної і нематеріальної мотивації.

Про «Виробництво якісних курчат» та власне про сам інкубатор «Інкуба» доповів директор ТОВ «Інкуба» Владислав Панасюк: «Виробнича потужність інкубатора «Інкуба» – 32 млн. шт. інкубаційного яйця в рік. На підприємстві встановлене нове інкубаційне обладнання англійської компанії «BUCKEYE SM-24». Все інкубаційне обладнання працює в автоматизованому режимі, дані зберігаються в електронному вигляді протягом 6 місяців. Транспортування добового молодняка здійснюється спеціалізованими автомобілями, місткістю 130 тис. голів курчат. Вакцинація добового курчати здійснюється аерозольно в спрей-кабінетіта ін’єкційно ( підшкірно, внутрішньо м’язово) за допомогою біо-інжекторів. Зали для прийому та зберігання інкубаційного яйця обладнанні системою клімат-контроль. Інкубатор обладнаний дизель-генератором для автономного забезпечення електроенергією та двома лініями підведення електроенергії.»

Про важливість стартового періоду вирощування молодняку та аспектів його годівлі розповів начальник відділу птахівництва ТОВ «ТЕКРО» Віталій Ряжев: про структуру корму, інтенсивність росту курчат бройлерів, порівняльний аналіз застосування престартерних кормів різної структури, рекомендований рівень поживних речовин в престартерном комбікормі для бройлерів та інше.

Зацікавила учасників семінару доповідь технічного консультанта попродукції німецької компанії Addcon, керівника проекту ТОВ«ТЕКРО»ВалеріяАлєксєєва: «Як використати протимікробну дію органічних кислот для збільшення прибутковості в птахівництві?»: «Органічні кислоти більше 30 років використовуються в птахівництві, і за цей час показали високу ефективність проти умовно патогенних і патогенних бактерій. Але тим часом, великий обсяг недостовірної та суперечливої ​​інформації ускладнює завдання вибору найбільш потрібного препарату, серед величезної кількості пропозицій на ринку України.»

У доповіді були розглянуті тільки достовірні дані та вимірні властивості органічних кислот і їх вплив на ефективність годівлі та на продуктивність птиці. Розглянуто різні варіанти застосування та цілі використання. Законодавство вже розділило кормові добавки на кілька функціональних груп, тому  підкислювачі так само потрібно навчиться розрізняти на консерванти, регулятори кислотності, протимікробні препарати для корму та зоотехнічні кормові добавки з різним впливом на здоров'я кишечника тварин і птиці.

Запрошені колеги з Чехії, КарлТіттлта Павел Гасман, підготували важливі та актуальні доповіді, такі як: «Криптопрограма. Кокцидіоз у птиці», «Ветеринарні препарати». В доповідях надані рекомендації щодо профілактики та біобезпеки на господарстві, наведені приклади експериментів, які показують доведену ефективність препаратів.

Відео з семінару: https://www.youtube.com/watch?v=07Z7PrnnutE&t=7s

Захід закінчився душевним банкетом.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з іншими членами Громадської коаліції звернулись з відкритою заявою проти продовження мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. 

Зокрема у заяві йдеться, що у 5-ту річницю початку Революції Гідності робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян.                                                                                                     

У зв’язку з ухваленим 22 травня 2018 року рішенням ЄСПЛ, наголошується на тому, чим відрізняється нинішня ситуація від тієї, яка була рік тому, та до яких наслідків може призвести рішення механічно продовжити мораторій.                                                                                

 По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет.                      

  По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). Ті посадовці, які регулярно звітують міжнародним партнерам про здійснені реформи, повинні будуть знайти пояснення, чому Україна ігнорує рішення ЄСПЛ.                 

  По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що «Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -  карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».                                                                     

 Першими уже задокументували свій намір залишити все, як було, всупереч рішенню ЄСПЛ, автори законопроектів №9355 від 30.11.2018 та 9355-5 від 04.12.2018. Наступними, окрім авторів інших аналогічних законопроектів, будуть члени профільного Комітету, які поставлять підписи на підтримку їх внесення на розгляд ВР. Далі – депутати, які голосуватимуть поіменно. Потім – спікер та президент, які підпишуть закон.

Учасники Коаліції закликають:

Голову Верховної Ради Андрія Парубія - не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що порушують конституційні права громадян, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення.

Президента Петра Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – внести до 7 грудня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених.

Народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни і для них особисто, до яких неминуче призведе їх голосування за продовження мораторію.

Учасники Коаліції звертаються до представників української постмайданної влади у 5-ту річницю початку Революції Гідності мислити категоріями не доби колективізації, а у відповідності до європейських цінностей.

 

Підтримати ініціативу можна за посиланням.

 

Довідково: Громадська коаліція за скасування мораторію на землю була створена 21 червня 2018 року. Серед ініціаторів та членів Коаліції – Український клуб аграрного бізнесу, Центр економічної стратегіїї, Незалежна асоціація банків України, Українська Гельсінська спілка за права людини, Асоціація "Укрсадпром", Спілка українських підприємців, Насіннєва асоціація України, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, VoxUkraine, ГО State Watch, ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України", Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства. У Меморандумі сформульовано 14 головних негативних наслідків 17-річної дії мораторію, та 8 ключових принципів, на яких, на переконання учасників Коаліції, має бути відкрито ринок сільгоспземель.

Перспективи розвитку плодоовочевої галузі в Україні обговорили учасники конференції «Прибуткові ланцюжки поставок для свіжих овочів та фруктів», яка нещодавно відбулася в Одесі. Захід провели Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) та Проект IFC«Аграрні розписки в Україні». Участь у ньому взяли фермери, переробники та представники оптових компаній, які переважно представляють причорноморський регіон. Вони обмінялися досвідом успішної роботи та обговорили можливості залучення до галузі додаткових фінансових та матеріальних ресурсів за допомогою нового інструменту кредитування – аграрних розписок Сохранить .

 

Місце проведення конференції було обране не випадково: південні області нашої країни особливо активно орієнтуються на виробництво овочів і фруктів. Цього року тут справді вдалося отримати хороші врожаї. Однак разом із високими показниками аграрії стикнулися і з загостреними проблемами галузі, які напряму пов’язані з переробкою та реалізацією готової продукції. А головне, багато з них досі не можуть отримати відповідь на питання, як зробити власний бізнес стабільно прибутковим та менш ризиковим, який не залежить винятково від особливостей погоди.

Сьогодні йдеться про докорінне реформування переважно сировинної галузі на виробництво доданої вартості. Як відзначали учасники конференції, це передбачає її широке інфраструктурне забезпечення та впровадження ефективно діючих бізнес-моделей, а також сучасні підходи до залучення фінансування.

На цьому, зокрема, наголосив експерт Проекту IFC«Аграрні розписки в Україні» Сергій Потапов. Він нагадав, що існують два принципових підходи до виробництва та реалізації плодоовочевої продукції. В першому випадку сировина продається безпосередньо з поля, але другий підхід перспективніший і передбачає підготовку кінцевого продукту. Останній створюється в пакувальних домах чи в місцях, де для цього існують спеціальні умови.

«Сьогоднішні споживачі платять за якість, вони рахують свої гроші. І все рідше хочуть на балконі вирощувати цибулю чи тримати під ліжком картоплю. Запаси почали робити менше, а до супермаркетів ходити частіше», - відзначив він.

Останнім часом в Україні намітилися позитивні інфраструктурні зрушення. На ринку вже працюють підприємства, орієнтовані на поставку кінцевої продукції. Причому не лише вітчизняним споживачам, але й зарубіжним.

Про свою бізнес-модель під час конференції розповіла компанія «Грін Тім» з Херсонської області. Профільною культурою для неї є цибуля. Але також тут вирощують моркву, гарбуз, різні сорти капусти, часник. А нещодавно спробували зайнятися солодкою картоплею – бататом, під нього у своєму фермерському господарстві відвели 60 га. Наразі за цією культурою ще не отримують таких врожаїв, як у Португалії чи Південній Америці, та сподіваються підтягнутися до них за 3-5 років.

«Наша бізнес-модель – поєднати власне вирощування та партнерство з фермерами, - зазначив комерційний директор компанії Дмитро Череватов. – У сезоні 2017/2018 років у нас було 30% власного виробництва овочів, а 70% нам привозили зі сторони».

На його думку, така модель є перспективною. Хоча в ній існують і певні недоліки. Нерідко постачальники прагнуть швидко отримати гроші і не думають про довготермінову співпрацю.

«Фермери кажуть нам: привозьте своїх людей, збирайте все в полі і все відвозьте»,  - розповів Дмитро Череватов. Такі аграрії сьогодні можуть вирощувати  овочі, а завтра переключитися на сою чи іншу культуру, яку вважають вигіднішою для себе на даний момент. Але серйозний бізнес хоче мати справу з серйозними партнерами.

«Ми плануємо збільшити власні обсяги вирощування. Та для того, щоб масштабуватися, треба шукати надійних партнерів. Ми хочемо, щоб надалі вони вирощували для нас половину обсягів продукції», - пояснив комерційний директор компанії «Грін Тім».

Подібний підхід до бізнесу демонструє й компанія «Калинівка-Преміум» з Київської області. На ринку вона працює вже 20 років, вирощує овочеві культури  - як на відкритих ґрунтах, так і в теплицях. А також займається закупівлею та перепродажем залученої продукції.

Генеральний директор компанії Марія Антонова вважає, що фермер повинен орієнтуватися на вирощування якоїсь певної культури і «бути профі у монокультурі». Це дозволить здешевити виробничий цикл, що чимало важить для агровиробника в умовах зростаючої конкуренції.

«Виробнича собівартість не повинна перевищувати 6 центів за один кілограм продукції. На сьогоднішній день у більшості фермерів цей показник удвічі більший», - відзначила вона.

На вирощуванні монокультури зосередилась і компанія «АгроПатріот» з Одеської області. Перевагу вона надала часнику.

«Подивившись, що є на ринку, врахували кілька факторів, - розповіла її генеральний директор Наталія Сударкіна. – По-перше, ця культура повинна добре зберігатися. Тому від полуниці, якою займалися наші сусіди, одразу відмовилися. По-друге, продукція має бути експортно зорієнтованою і добре запитаною на внутрішньому ринку».

Зараз компанія самостійно вирощує часник на власних 100 га та стільки ж – спільно з фермерами. Причому ці партнерські господарства знаходяться не лише на Одещині, але й в інших областях.

2018 року «АгроПатріот» завершив будівництво першого в Україні складу для зберігання часнику. Він вміщує до 1 тис. тонн продукції. Такий підхід дозволяє компанії пропонувати її ринкові не одразу після збирання врожаю, коли ціна на продукцію особливо низька, а тоді, коли ціна зростає.

На думку учасників конференції, бізнес-моделі, орієнтовані на створення сучасних інфраструктурних потужностей та вміле використання їхніх можливостей, забезпечують їм високу прибутковість. Приміром, у компанії «Калинівка-Преміум» кажуть, що вони не втрачають, а заробляють на низькій ціні.

«Ми вирішили, що якщо ціна падатиме, то скуповуватимемо дешеву продукцію, відправлятимемо її на переробку, а в момент зростання продаватимемо її за вигіднішими цінами», - пояснила Марія Антонова.

Українська плодоовочева продукція останнім часом стає все запитанішою не лише на внутрішньому ринку, але й на зовнішньому. Самі учасники конференції це підтверджують. Згідно з інформацією, озвученою на ній, сьогодні у пошуках можливих поставок цибулі, моркви, капусти до України масово приїздять закупівельники з низки європейських країн, де для цих культур нинішній рік виявився неврожайним. Окрім цього і на іншу українську плодоовочеву продукцію є чималий попит за кордоном.

Хоча потрапити туди їй часто буває непросто. Зокрема, в Європі пред’являють високі вимоги до її якості та безпеки. Тому успішним буде той бізнес, який отримав сертифікат Global GAP.

Серед тих, хто потурбувався про нього, - компанія «АгроПатріот».

«Сертифікат, насамперед, потрібен виробнику, - розповіла Наталія Сударкіна. – Коли ми беремо участь у виставках, міжнародних конференціях, до нас звертаються зарубіжні партнери. І перше питання, яке вони ставлять, - чи є у нас сертифікація? Без цього зрушити з місця неможливо, експорт для вас закритий. Ще сертифікація дозволяє налагодити виробництво для безпечної продукції, безпечної роботи людей та піклування про оточуюче середовище».

Більшість компаній, які під час конференції ділилися успішними історіями роботи, змогли вірно організувати бізнес і отримати підтримку інвесторів. Для фермерів така допомога – важлива запорука вдалого розвитку. Сьогодні держава, а також наші зарубіжні партнери, високо оцінюючи перспективи розвитку вітчизняної аграрної галузі, надають різну допомогу сільгоспвиробникам. У нашій країні працює кілька оптових ринків сільгосппродукції. І конференція в Одесі проходила якраз на базі одного з них – ринку «Початок».

Цей ринок є не лише місцем, де продають і покупають сільгосппродукцію, але й інформаційною платформою для фермерів. Тут їх консультують у питаннях ведення бізнесу, виходу на нові ринки збуту, налагодження ділових контактів, незалежного фінансування своїх проектів. На базі ринку для аграріїв нерідко проводять тренінги.

Директор ринку «Початок» Олександр Воропаєв підкреслив, що вони отримують чималу допомогу від своїх партнерів, зокрема, від проектів UHBDP, IFC, USAID. Зараз тісно спілкуються з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку і вважають, що також зможуть реалізувати з ними нові проекти.

«З UHBDPпрацюємо з 2015 року, - розповів він. – І торік змогли спільно реалізувати програму, розраховану на дрібного виробника. Ми надавали фермерам два дні – суботу та неділю – для безкоштовної торгівлі. Вартість торгового місця повністю покривав Проект UHBDP. Це – пікові дні, коли на ринку могло бракувати торгових місць».

Учасниками програми стали 30 фермерів. За даними, отриманими від них, вони реалізували на ринку 340 л меду, близько 60 тонн свіжих овочів і фруктів. Загальна їхня виручка склала близько 669 тис. грн.

Серйозну допомогу фермерам надає і Проект IFC«Аграрні розписки в Україні», який займається впровадженням у нашій країні цього нового фінансового інструменту. З нинішнього року аграрні розписки активно використовуються малими та середніми сільгоспвиробниками всієї України. І якщо раніше ними переважно користувалися виробники зернових та олійних культур, то останнім часом до їх числа долучилися й ті аграрії, які займаються нішевими та плодоовочевими культурами. Завдяки аграрним розпискам фермери отримали необхідні ресурси для вирощування картоплі, яблук, часнику, моркви, цукрового буряку, гречки, малини, лохини, кавунів, гірчиці та низки інших культур.

З нинішнього року з аграрними розписками почав працювати і «АгроПатріот».

«Це спрощена модель кредитування під заставу врожаю, - зазначила Наталія Сударкіна. – Ми оформили дві аграрні розписки. У вересні, коли здійснюється посадка часнику, ми готові розглядати такий вид співпраці з фермерами, у яких є від 5 до 10 га землі. Ми видаємо їм насіння під оплату 30%, 70% від їхньої вартості вони повертають наступного року врожаєм. Ця модель дає всім учасникам процесу розуміння, в кого яка відповідальність».

На думку учасників конференції, завдяки такому підходу аграрні розписки особливо важливі для плодоовочевої галузі. Новий інструмент кредитування, який нотаріально засвідчується та заноситься до загальнонаціонального Реєстру аграрних розписок, дисциплінує учасників ринку, допомагає планувати спільну роботу і одночасно – розвивати власний бізнес. Учасники конференції, які вже працюють з аграрними розписками, підкреслювали, що це дуже гнучкий у використанні інструмент, який максимально враховує інтереси кредиторів та позичальників. Він простий в оформленні – ця процедура займає лічені дні. Тому не випадково попит на нього в Україні постійно зростає.

Так, згідно з даними Проекту IFC«Аграрні розписки в Україні», станом на 4 грудня, всього вже видано 752 аграрні розписки. Завдяки їм до сільського господарства залучено понад 4,7 млрд. гривень.

«У південних регіонах України фінансування сільського господарства більш ризикове, що зумовлено кліматичними умовами, - відзначила керівник Проекту IFCХелен Фейрлемб. – Через це значною мірою потерпає плодоовочева галузь. Переважно кредитуються експортно орієнтовані культури, наприклад, зернові – вони прив’язані до долара, і тому ціни на них прогнозовані. Овочеві культури здебільшого прив’язані до внутрішнього ринку, і кредитори не поспішають вкладати гроші в цей сегмент. Аграрні розписки дають необхідні ресурси виробникам, забезпечуючи їм успішну роботу та прибутковість. Таку ж вигоду отримують і кредитори».

 

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Кондитерська Корпорація Рошен передала  Інституту серця МОЗ України медичне обладнання, вартість якого становить  1 635 473 гривень.  Для Інституту серця закупили 40 інфузійних шприцевих насосів S100 та 10 станцій DS204 (станція об’єднує 4 інфузійних насоси та оснащена функцією світлового сигналу щодо статусу інфузії).

Ірина Пономаренко, директор з розвитку соціальних проектів корпорації Рошен: «Благодійна допомога  в сфері охорони здоров’я вже тривалий час є пріоритетним напрямком соціальної роботи Корпорації. Допомога Інституту серця -  одна із складових комплексної благодійної роботи. Важливо, щоб соціальні програми здійснювалися там, де в них є потреба. Тому в 2015 році Кондитерська Корпорація "Рошен" ініціювала масштабний проект благодійної допомоги в сфері охорони здоров'я і підтримувала  “ОХМАТДИТ” та  Центр дитячої кардіології та кардіохірургії. В рамках розширення цього проекту в 2018 році Корпорація почала підтримувати Національний інститут раку та вже завершує роботи з реконструкції та переоснащення лабораторії і створення нового стерилізаційного відділення міської дитячої лікарні в Кременчуці. Ми плануємо і далі продовжувати проект і  маємо надію, що це допоможе лікарям якісно надавати кваліфіковану допомогу пацієнтам.»

Сучасне обладнання - важливий фактор якості медичної допомоги. Від того, наскільки лікарня оснащена медичним обладнанням для виконання конкретних операцій і процедур, залежить здатність медиків надати якісну допомогу пацієнтам.

Інфузійні насоси застосовуються для тривалого точного введення мікродоз препаратів, коли їх розведення неможливо або небажано. Це обладнання найактивніше використовують у відділеннях анестезіології та реанімації.

Бюджет  масштабного проекту благодійної допомоги Roshen в сфері охорони здоров'я, розпочатого ще у 2015 році, склав вже понад 100 млн грн.

 

Коментарі

Изображение
Робер Герцог:"Жодних нових зобов'язань і обмежень".
23.08.2018
Професор Страсбурзького університету, експерт Ради Європи Робер Герцог... Подробнее...
Изображение
Андрій Доценко, керівник компанії Sky Building: "Моно-міста, як спадок від СРСР"
29.11.2017
У спадщину від Радянського Союзу нам дісталося багато населених пунктів, які... Подробнее...
Изображение
Світлана Теуш: "Сонячна енергетика в Україні є досить привабливою"
03.11.2017
1.      Вітаю. Темою вашого виступу на конференції «Solar Energy Ukraine... Подробнее...
Изображение
Бернард Юкер: "Ви не можете планувати кар'єру"
14.07.2017
Після 37 років роботи в компанії АББ, Бернард Юкер планує піти у відставку. Він був... Подробнее...

Новини у фотографіях 

Партнери

 

Контакти

 

 

 Інформаційна агенція "Бізреліз" (Bizreliz)

 КИЇВ - ПОЛТАВА

 e-mail: biz@bizreliz.com

e-mail: bizreliz@ukr.net

 e-mail: bizreliz@gmail.com

Copyright © 2010. Бізреліз    Усі права захищені